Document No. 104595181

Date of the hearing: 18/05/2022
Date of the decision: 18/05/2022
Case №: 991/196/20
Proceeding №: 52018000000000856
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Kruk Ye.V.

Справа № 991/196/20

Провадження 1-кп/991/2/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 травня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4,

за участі:

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

представника юридичних осіб,

щодо яких здійснюється провадження

ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»,

ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10,

Представника потерпілого

ПАТ «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо:

ОСОБА_6 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_7, обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1.Історія провадження

До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 січня 2020 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

21 січня 2021 року ухвалою суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року щодо ОСОБА_14, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191,ч.3ст.28,ч.2ст.366,ч.3ст.209КК України (кримінальне провадження № 991/890/20, провадження № 1-кп/991/17/20) об`єднано в одне провадження з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо ОСОБА_6 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_12, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України (кримінальне провадження № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20). Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний унікальний номер № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20.

02 червня 2021 року ухвалою суду виділено з об`єднаного кримінального провадження № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20 в окреме провадження матеріали кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_14, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 209 КК України.

14 грудня 2021 року ухвалою суду виділено з об`єднаного кримінального провадження № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20 в окреме провадження матеріали кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_12, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

10 травня 2022 року ухвалою суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 зупинено. Виділено в окреме провадження матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_13 обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України з матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до ч. 2ст.315КПК України, у підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження поставлено питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

2. Позиції учасників судового провадження, заявлені клопотання, скарги та заперечення

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду та викликати в судове засідання учасників процесу, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогамст. 291 КПК України, підстав для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч. 3ст. 314 КПК України, немає, а розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні.

Сторона обвинувачення повідомила, що необхідно викликати в судове засідання обвинуваченого та його захисників, а також має намір викликати в судове засідання свідків для допиту, перелік яких надасть на стадії вирішення питання щодо обсягу та порядку дослідження доказів у справі.

Представник потерпілого ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_11 підтримала позицію прокурора.

Обвинувачені та їх захисники не заперечували проти розгляду справи у відкритому судовому засіданні.

Також, у підготовчому судовому засіданні захисниками ОСОБА_9, ОСОБА_8, обвинуваченим ОСОБА_6, представником юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10 заявлено ряд клопотань, скарг та заперечень.

Сторона обвинувачення заперечувала проти скарг та заперечень сторони захисту, вважала, що доводи сторони захисту належить розглянути та надати оцінку висловленим у скаргах та в запереченнях доводам на стадії судового розгляду за результатами дослідження доказів.

3. Щодо клопотань захисників ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_6, представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10 про повернення обвинувального акта прокурору

Захисниками обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатами ОСОБА_15 та ОСОБА_8, захисником обвинуваченого ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_9, обвинуваченим ОСОБА_6 та представником юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10, кожним окремо, заявлені клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, з огляду на невідповідність вимогам ст. 291 КПК України, з таких підстав: 1) обвинувальний акт не містить чіткого та конкретного формулювання обвинувачення; 2) стороною обвинувачення правова кваліфікація кримінальних правопорушень зазначена невірна; 3) порушено принцип презумпції невинуватості третіх осіб; 4) убачається упередженість органів досудового розслідування; 5) обвинувальний акт складено та затверджено неуповноваженими особами; 6) кримінальне провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року не підслідне детективам НАБУ; 7) обвинувальний акт складено та затверджено поза межами строку досудового розслідування; 8) прокурором не висунуто обвинувачення, а лише викладено суть підозри; 9) в обвинувальному акті відсутні відомості, визначені п. 3-1, п. 8-1 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме не зазначені анкетні відомості викривача та не зазначений розмір запропонованої винагороди викривачу; 10) у формулюванні обвинувачення, висунутого ОСОБА_6, містяться посилання на документи, які відповідно до ст. 84 КПК України є доказами; 11) не визначено процесуального статусу окремих осіб, які зазначені у обвинувальному акті.

Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9 та представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10 заявлені клопотання підтримали.

Прокурор заперечував проти задоволення заявлених клопотань, оскільки вважав, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 291 КПК України та підлягає розгляду в суді. Обґрунтовуючи свої заперечення, прокурор зазначив, що обвинувальний акт містить, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а тому підстави для прийняття судом рішення про його повернення відсутні. У зв`язку з наведеним, прокурор просив у задоволенні клопотань захисників, обвинуваченого та представника юридичних осіб про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

Вирішуючи клопотання, сторони захисту та представника юридичних осіб колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 291 КПК України,обвинувальний актповинен містититакі відомості:найменування кримінальногопровадження тайого реєстраційнийномер; анкетнівідомості кожногообвинуваченого (прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);анкетні відомостівикривача (прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); прізвище,ім`я,по батьковіта займанапосада слідчого,прокурора; викладфактичних обставинкримінального правопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність таформулювання обвинувачення; обставини,які обтяжуютьчи пом`якшуютьпокарання; розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням; підставизастосування заходівкримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи,які прокурорвважає встановленими; розмірвитрат назалучення експерта(уразі проведенняекспертизи підчас досудовогорозслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складено і затверджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 26 грудня 2019 року, тобто стороною обвинувачення виконані приписи ч. 1 ст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт від 26 грудня 2019 року містить усі відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2ст. 291 КПК України, зокрема: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості потерпілого; прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписаний старшим детективом другого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_16 та прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, тобто стороною обвинувачення виконані приписи ч. 3 ст. 291 КПК України.

Також до обвинувального акта відповідно до приписів ч. 4 ст. 291 КПК України додані усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, у тому числі: реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову і реєстру матеріалів досудового розслідування (від підписання розписки обвинувачені відмовились).

Також суд ураховує, що за змістом п. 5 ч. 2ст. 291 КПК Українивизначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, зокрема, щодо способу вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

Вп. 2 постанови Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16 зазначено таке: «При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.»

Так, у складеному обвинувальному акті від 26 грудня 2019 року, зокрема, зазначається:

« ОСОБА_6 ставиться за провину організація та керування заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим повторно організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; організація внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинених повторно організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України; організація вчинення фінансової операції та правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження майна та коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненими повторно організованою групою в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України».

« ОСОБА_7 ставиться за провину пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим повторно організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; пособництво у вчинені фінансової операції та правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненими повторно організованою групою в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України».

Обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, щодо ОСОБА_6 (сторінки 172-279 обвинувального акта) та щодо ОСОБА_7 (сторінки 392-479 обвинувального акта) . Ці фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення (в тому числі стосовно об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину), що, у свою чергу, дає можливість стороні захисту зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

На переконання суду, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення є достатніми для повного розуміння обвинуваченим суті висунутого проти нього обвинувачення, і немає підстав стверджувати, що обвинувачення не сформульовано, оскільки воно містить опис як фактичної моделі інкримінованих злочинів, так і опис їх правової моделі.

Суд також хоче зауважити щодо вимог п. 31, п.81 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині відсутності в обвинувальному акті анкетних відомостей викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) та розміру пропонованої йому винагороди наступне.

Відповідно до п. 16-2 ч. 1ст. 3 КПК України, викривачем є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.

Статтею 60 КПК Українипередбачено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право: отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію, отримувати витяг з ЄРДР, подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи, отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

У роз`ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції (далі НАЗК) № 5 від 23 червня 2020 року «Щодо правового статусу викривача» вказано, що викривачем є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання.

У цих роз`ясненнях визначено обов`язкові ознаки викривача, а саме:

- володіння інформацією про можливі факти корупційних правопорушень фактичні дані, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення;

- переконання у достовірності відповідної інформації;

- отримання інформації у зв`язку з трудовою, професійною, господарською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання або участю у передбачених законодавство процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання;

- особа повідомила інформацію через внутрішні канали керівнику, регулярні канали спеціально уповноваженим суб`єктам та зовнішні канали.

У випадку відсутності хоча б однієї з вказаних істотних ознак особа не може вважатися викривачем.

У цих роз`ясненнях також зазначено, що особа, яка надала повідомлення, не є викривачем, якщо інформація:

-не містить фактичних даних, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення;

- стала їй відома не у зв`язку з трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання або участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Таким чином, особа з таким статусом у цьому кримінальному провадженні відсутня, а отже і розмір пропонованої винагороди викривачу не зазначений.

В той же час, розгляд судом решти аргументів сторони захисту, зокрема, тих які, стосуються порушення презумпції невинуватості третіх осіб, упередженості органів досудового розслідування, складання обвинувального акту поза межами строку досудового розслідування, можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд, за участю сторін, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення у нарадчій кімнаті.

З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно достатті 291КПК України та підстав для повернення обвинувального акту прокурору, які зазначені в п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку, що вказані заявниками обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту, а тому в задоволенні їх клопотань слід відмовити.

4. Щодо клопотань захисників ОСОБА_9, ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_6, представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження

Захисником обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_8, захисником обвинуваченого ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_9, обвинуваченим ОСОБА_6, представником юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10, кожним, окремо заявлені клопотання про закриття кримінального провадження з підстав закінчення строків досудового розслідування.

Своє клопотання заявники обґрунтовують такими доводами.

Посилаючись на зміст обвинувального акта, заявники зазначають, що 10 вересня 2018 року органами досудового розслідування повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування; 29 березня 2019 року сторона захисту завершила ознайомлюватись з матеріалами досудового розслідування, а отже протягом 6 (шести) календарних днів, починаючи з 29 березня 2019 року по 04 квітня 2019 року включно, прокурор повинен був прийняти рішення про затвердження обвинувального акта та закінчення досудового розслідування. Разом із тим, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов до Вищого антикорупційного суду 09 січня 2020 року, тобто, вже після спливу строку, визначеного ст. 219 КПК України.

Прокурор ОСОБА_5, проти задоволення вказаних клопотань про закриття кримінального провадження заперечував, зазначивши, що всі слідчі дії у цьому кримінальному провадженні вчинені відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

Вирішуючи клопотання заявників колегія суддів виходить з такого.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно дост. 3 КПК Україниобвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

Пунктом 10 ч. 1ст. 3 КПК Українивизначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 5 ч. 1ст. 3 КПК Українидосудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що також зазначено в ч. 2ст. 214 КПК України.

Згідно з п. 10 ч. 1ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

З аналізу змісту ч. 3ст. 314 КПК Українивбачається, що суд має право закрити провадження на підставі п. 10 ч. 1ст. 284 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні.

Суд вправі закрити провадження у підготовчому судовому засіданні виключно за відсутності сумнівів у наявності підстав для закриття.

Перевірка обґрунтованості заявленого клопотання можлива виключно шляхом дослідження усіх письмових доказів у провадженні, що не може бути вчинено у підготовчому судовому засіданні, з урахуванням наявних в розпорядженні суду матеріалів.

Зважаючи, на те, що доводи клопотань стосуються закінчення строків кримінального провадження, що потребує дослідження відповідних процесуальних документів, але у підготовчому судовому засіданні суд не досліджує письмові докази кримінального провадження, на які у клопотаннях посилаються заявники, в сукупності з іншими матеріалами, суд позбавлений можливості переконатися в наявності обґрунтованих підстав для закриття провадження саме на стадії підготовчого судового засідання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що задоволенні клопотань заявників про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_7, обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, слід відмовити.

5. Щодо клопотань захисника ОСОБА_8 про скасування арешту майна

17 травня 2022 року в судовому засіданні захисник ОСОБА_8 заявив три клопотання про скасування арешту майна, а саме:

- клопотання про скасування арешту банківських рахунків ТОВ «ОК Ест-Інвест» (код ЄДРПОУ 39799982) № НОМЕР_1 відкритому у ПАТ КБ «Приватбанк»; № НОМЕР_2 відкритому у ПАТ «Банк Січ»; № НОМЕР_3 відкритому у АТ «Укрбудінвестбанк».

В обґрунтування заявленого клопотання, захисник зазначив, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року справа № 760/2045/18 накладено арешт на банківські рахунки ТОВ «ОК Ест-Інвест» код ЄДРПОУ 39799982, шляхом накладення заборони на здійснення видаткових операцій, по наступним рахункам: № НОМЕР_1, № НОМЕР_4 відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк; № НОМЕР_2 відкритий у ПАТ «Банк Січ»; № НОМЕР_3 відкритий у АТ «Укрбудінвестбанк». Арешт на рахунки ТОВ «ОК Ест-Інвест» було накладено в зв`язку з тим, що син обвинуваченого ОСОБА_6, ОСОБА_17, володіє корпоративними правами у статутному капіталі підприємства ТОВ «ОК Ест-Інвест», основним видом діяльності якого є логістика та надання складських приміщень в оренду, а отже дане підприємство не пов`язано з підприємствами ТзОВ «Енергія-Новояворівськ» та ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» будь-якими фінансово-господарським відносинами. Натомість арешт банківських рахунків перешкоджає ТОВ «ОК Ест-Інвест» у веденні фінансово-господарської діяльності підприємства, підриває його ділову репутацію, шляхом укладання контрактів, отримання банківських послуг та пошуком нових контрагентів.

-клопотання про скасування арешту банківських рахунків ТОВ «РЕ-Віта» (код ЄДРПОУ 339942962) № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9 відкритих у ПАТ КБ «Приватбанк».

В обґрунтування заявленого клопотання захисник зазначив, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року справа № 760/2045/18 накладено арешт на банківські рахунки ТОВ «РЕ-Віта» код ЄДРПОУ 339942962, шляхом накладення заборони на здійснення видаткових операцій, по наступним рахункам: № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк». Арешт на рахунки ТОВ «РЕ-Віта» було накладено в зв`язку з тим, що син обвинуваченого ОСОБА_6, ОСОБА_17, володіє корпоративними правами у статутному капіталі ТОВ «РЕ-Віта» основним видом діяльності якого є надання готельних послуг, а отже дане підприємство не пов`язано з підприємствами ТзОВ «Енергія-Новояворівськ» та ТзОВ «Енергія-Новий Розділ». Натомість арешт банківських рахунків перешкоджає ТОВ «РЕ-Віта» у веденні фінансово-господарської діяльності підприємства, підриває його ділову репутацію, шляхом укладання контрактів, отримання банківських послуг та пошуком нових контрагентів.

- клопотання про скасування арешту банківських рахунків ТОВ «ВІВАС-М» (код ЄДРПОУ 40208873) № НОМЕР_10 відкритому у ПАТ КБ «Приватбанк» та № НОМЕР_11 відкритому у АТ «Укрбудінвестбанк».

В обґрунтування заявленого клопотання захисник зазначив, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року справа №760/2045/18 накладено арешт на банківські рахунки ТОВ «ВІВАС-М» код ЄДРПОУ 40208873, шляхом накладення заборони на здійснення видаткових операцій, по наступним рахункам: № НОМЕР_10 відкритий у ПАТ «Банк Січ»; № НОМЕР_11 відкритий у АТ «Укрбудінвестбанк». Арешт на рахунки ТОВ «ВІВАС-М» було накладено в зв`язку з тим, що син обвинуваченого ОСОБА_6, ОСОБА_17 володіє корпоративними правами у статутному капіталі ТОВ «ВІВАС-М». ОСОБА_17 не є одноособовим власником корпоративних прав ТОВ «ВІВАС-М», крім нього власниками корпоративних прав є ще дві фізичні особи, а основним видом діяльності підприємства є промисловий розлив питної води, а отже дане підприємство не пов`язано з підприємствами ТзОВ «Енергія-Новояворівськ» та ТзОВ «Енергія-Новий Розділ». Натомість арешт банківських рахунків перешкоджає «ВІВАС-М» у веденні фінансово-господарської діяльності підприємства, підриває його ділову репутацію, шляхом укладання контрактів, отримання банківських послуг та пошуком нових контрагентів.

Вирішуючи клопотання захисника про скасування арешту майна, колегія суддів виходить з такого.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 25 січня 2018 року суд врахував наявність правових підстав для накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна.

Необхідність арешту зазначеного майна, яке належить ТОВ «ОК Ест-Інвест», обґрунтовується запобіганням можливості його відчуження з метою уникнення конфіскації вказаного майна, з урахуванням можливості застосування до вказаного майна спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено в ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наявного клопотання вбачається, що заявником не було доведено та не надано до суду належних доказів, що свідчили б про те, що на даний час відпали підстави для застосування такого заходу, як арешт майна, а також належних доказів того, що арешт було накладено необґрунтовано.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що у задоволенні клопотань захисника про скасування арешту майна, слід відмовити.

6. Щодо клопотання захисника ОСОБА_8 про виклик свідка

17 травня 2022 року в судовому засіданні захисник ОСОБА_8 заявив клопотання, в якому просив викликати та допитати в якості свідка Голову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ОСОБА_18 .

Обґрунтовуючи своє клопотання, захисник зазначив, що 12 травня 2016 року Голова Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ОСОБА_18 направив до Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України лист № 4691/14.1.1/7-16 про надання матеріалів позапланової перевірки. В цьому листі зазначалось, що ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» використано не за цільовим призначенням природний газ, що постачався для забезпечення теплопостачання населенню і у подальшому даний лист був однією з підстав для відкриття кримінального провадження № 22016000000000243 від 22 червня 2016 року за ст. 209 КК України.

Вирішуючи клопотання захисника колегія суддів виходить з такого.

Частиною 1ст. 65 КПК Українипередбачено, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Згідно з ч. 1ст. 134 КПК Українисуд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника здійснити судовий виклик певної особи, якщо суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження.

Зважаючи на це, слід дійти висновку про те, що як свідок у кримінальному провадженні може бути викликана лише особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Проте, клопотання захисника про виклик в судове засідання в якості свідка ОСОБА_18 є передчасним, оскільки судом ще не досліджувалися обставини, з приводу яких свідок може бути допитаний, а також захисником не наведено обґрунтованих підстав вважати, що цій особі відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час цього кримінального провадження, що даний свідок може підтвердити чи спростувати, а отже у задоволенні клопотання слід відмовити.

7. Щодо клопотання захисника ОСОБА_8 про витребування доказів

17 травня 2022 року в судовому засіданні захисник ОСОБА_8 заявив клопотання, в якому просив витребувати з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в електронному вигляді копію технічного запису судового засідання та копію журналу судового засідання від 28 січня 2020 року у справі № 991/196/20 за результатами розгляду клопотання адвоката ОСОБА_19 про направлення кримінального провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року до іншого суду за підсудністю.

В обґрунтування заявленого клопотання захисник ОСОБА_8 зазначив, що 28 січня 2020 року в Апеляційній палаті ВАКС під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_19 про направлення кримінального провадження до іншого суду за підсудністю, прокурор ОСОБА_20 заявив, що сторона обвинувачення не змогла довести скоєння злочину обвинуваченими за ст. 209 КК України.

Вирішуючи клопотання захисника про витребування доказів, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 5 ч. 4ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право ознайомлюватись з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов`язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження.

Згідно ч. 4 ст. 46 КПК України захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбаченихстаттею 50цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Таким чином, сторона захисту в особі адвоката ОСОБА_19 не позбавлена можливості ознайомитись з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу в порядку передбаченому КПК України. За таких обставин можливість подання клопотання про витребування доказів захисником ОСОБА_8, який представляє інтереси ОСОБА_6 в інтересах захисника ОСОБА_19, який представляв інтереси ОСОБА_13 чинним процесуальним кодексом не передбачена.

З огляду на таке, суд вважає, що клопотання захисника про витребування доказів задоволенню не підлягає.

8. Щодо клопотання захисника ОСОБА_8 про витребування документів

17 травня 2022 року в судовому засіданні захисник ОСОБА_8 заявив клопотання, в якому просив витребувати з Офісу Генерального прокурора відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальним провадженням № 22016000000000243 та № 22016000000000244.

В обґрунтування заявленого клопотання захисник зазначив, що в матеріалах кримінального провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року відсутні витяги з ЄРДР про реєстрацію кримінальних проваджень № 22016000000000243 та № 22016000000000244, а отже не можливо визначити, які виявлені обставини можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та, що стало підставою відповідно до ст. 214 КПК України та Положенням про ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, внесенням відомостей до ЄРДР.

Вирішуючи клопотання захисника про витребування документів, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду, суд, зокрема, розглядає клопотання учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Згідно з положеннямист. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

З обвинувального акту вбачається, що 22 червня 2016 року Головним слідчим управлінням Служби безпеки України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016000000000243 та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 КК України.

22 червня 2016 року Головним слідчим управлінням Служби безпеки України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016000000000244 та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

12 липня 2016 року кримінальні провадження №22016000000000243 та №22016000000000244 об`єднано у одне кримінальне провадження під №22016000000000243.

06 вересня 2018 року з матеріалів досудового розслідування №22016000000000243 виділено у окреме провадження матеріали за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст.366, ч. 3 ст.27ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_7 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. 5 ст. 27 ч.5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 209 КК України якому присвоєно номер №52018000000000856.

На час розгляду клопотання чинним є Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року (далі - Положення № 298).

Відповідно до вимог підпункту 1 пункту 1 розділу І (основні засади ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань) Положення № 298, положення визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього.

Відповідно до вимог підпункту 4 пункту 1 розділу І Положення № 298, Держателем Реєстру є Офіс Генерального прокурора (далі - Держатель).

Відповідно до вимог розділу ІІІ (доступ до відомостей, внесених до Реєстру) Положення № 298, право доступу до відомостей внесених до Реєстру, мають, зокрема, держатель - у повному обсязі з урахуванням повноважень, якими наділені прокурори та керівники підрозділів Офісу Генерального прокурора, прокурори та керівники регіональних (обласних), місцевих (окружних), спеціалізованих прокуратур - у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування.

Як вбачається зі змісту клопотання, потреба у витребуванні інформації з ЄРДР обумовлена необхідністю встановлення певних обставин у кримінальному провадженні та зводиться до необхідності перевірки фактів дотримання вимог кримінального процесуального законодавства при реалізації органом досудового розслідування своїх повноважень.

Таким чином, оскільки Офіс Генерального прокурора є держателем Реєстру, суд вважає за необхідне клопотання захисника задовольнити та витребувати з Офісу Генерального прокурора повні відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальних провадженнях № 22016000000000243 та № 22016000000000244.

9. Щодо скарг, заперечень сторони захисту та представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження

9.1 Щодо скарг та заперечень захисника ОСОБА_8 .

У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_8 було подано ряд скарг та заперечень на ухвали слідчих суддів, а саме:

- скарга на дії слідчого щодо повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- скарга на постанову Першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_21 від 30 грудня 2016 року про призначення групи прокурорів;

- скарга на постанову Першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_21 від 04 липня 2016 року про призначення групи прокурорів;

- скарга на постанову Першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_21 від 07 липня 2016 року про призначення групи прокурорів;

- скарга на дії старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_22 ;

- скарга на постанову детектива від 29 березня 2018 року про повторне відібрання експериментальних зразків мовлення у ОСОБА_6 для експертного дослідження;

- скарга на постанову від 18 грудня 2019 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні;

- скарга на постанову детектива від 26 січня 2018 року про відібрання експериментальних зрізків мовлення у ОСОБА_6 для експертного дослідження;

- скарга про скасування обвинувального акта;

- скарга на дії слідчого щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- скарга про визнання обшуку незаконним;

- скарга на дії органу досудового розслідування в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України;

- заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року по справі № 761/33500/16-к;

- заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року по справі № 761/29894/16-к;

- заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року по справі № 761/23739/16-к.

Під час підготовчого судового засідання суд з`ясував думку учасників судового провадження щодо розгляду поданих скарг та заперечень на ухвали слідчих суддів.

Вирішуючи подані скарги та заперечення стороною захисту колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 2ст. 303 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, не передбачені ч. 1ст. 303 КПК України, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правиламист. 314-316 цього Кодексу.

Тобто, положення даної норми не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні. Вони лише вказують на можливість такого розгляду, з урахуванням задач підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбаченихстаттями 314-318 КПК України.

Згідно з ч. 3ст. 309 КПК України, якщо ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Перелік завдань, які має вирішити суд у підготовчому засіданні визначено у частині 3 статті314та статті315 КПК України.

Зміст зазначених норм дає підстави вважати, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Усі зазначені вище скарги і заперечення по суті піднімають питання недопустимості доказів, зібраних стороною обвинувачення. Вони не стосуються питань, що підлягають вирішенню в підготовчому судовому засіданні та не перешкоджають призначенню судового розгляду. Підняті у скаргах та запереченнях доводи підлягають оцінці під час судового розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає, за можливе долучити подані стороною захисту скарги з додатками та заперечення на ухвали слідчих суддів до матеріалів кримінального провадження, та надати оцінку висловленим у скаргах та запереченнях доводам на стадії судового провадження.

9.2 Щодо скарг, заперечень та клопотань представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10 .

У підготовчому судовому засіданні представником юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10 було подано ряд скарг, заперечення на ухвалу слідчого судді та клопотання, а саме:

- скарга на постанову детектива від 13 серпня 2018 року про призначення та проведення аналітичного дослідження фінансової та господарської діяльності ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ»;

- скарга на дії органу досудового розслідування в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України;

- скарга на бездіяльність органу досудового розслідування щодо неповідомлення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- скарга на постанову детектива від 05 травня 2018 року про визнання речовими доказами (майно розподільчих мереж ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ»);

- скарга на постанову детектива від 05 травня 2018 року про визнання речовими доказами (майно водоконалу ТОВ «Енергія-Новий Розділ»);

- скарга на постанову детектива від 05 травня 2018 року про визнання речовими доказами (майно розподільчих мереж ТОВ «Енергія-Новий Розділ»);

- заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2017 року по справі № 760/14602/17;

- клопотання про визнання висновку аналітичного дослідження № 29/13-01-16-01-06/32789941 від 25 вересня 2018 року недопустимим доказом;

- клопотання про визнання висновку аналітичного дослідження № 30/13-01-16-01-06/33525073 від 25 вересня 2018 року недопустимим доказом.

Під час підготовчого судового засідання суд з`ясував думку учасників судового провадження щодо розгляду поданих скарг, заперечень на ухвалу слідчих суддів та клопотань.

Вирішуючи подані скарги, заперечення та клопотання представника колегія суддів виходить з такого.

З огляду на викладене, суд вважає, за можливе долучити подані представником скарги з додатками, заперечення на ухвалу слідчого судді, клопотання до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у скаргах, запереченнях та клопотаннях доводам на стадії судового провадження.

9.3 Щодо скарг та заперечень захисника ОСОБА_9 .

У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_9 було подано ряд скарг та заперечення на ухвалу слідчого судді, а саме:

- скарга на постанову про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 28 грудня 2016 року;

- скарга на постанову детектива від 22 березня 2018 року про повторне відібрання експериментальних зразків мовлення для експертного дослідження;

- скарга на постанову детектива від 26 січня 2018 року про відібрання експериментальних зразків мовлення для експертного дослідження;

- скарга на постанову про залучення спеціалістів від 13 серпня 2018 року;

- скарга на постанову детектива від 13 серпня 2018 року про призначення та проведення аналітичного дослідження фінансової та господарської діяльності ТОВ «Енергія-Новий Розділ»;

- скарга на постанову заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_23 про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 17 липня 2017 року;

- заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року по справі № 761/3562/17.

Під час підготовчого судового засідання суд з`ясував думку учасників судового провадження щодо розгляду поданих скарг, заперечень на ухвалу слідчого суддів.

Вирішуючи подані скарги та заперечення стороною захисту колегія суддів виходить з такого.

З огляду на викладене, суд вважає, за можливе долучити подані стороною захисту скарги з додатками та заперечення на ухвалу слідчого судді до матеріалів кримінального провадження, та надати оцінку висловленим у скаргах та запереченнях доводам на стадії судового провадження.

10. Щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції

18 травня 2022 року в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили провести наступне судове засідання у режимі відеоконференції, доручивши її проведення Львівському апеляційному суду, а захисник ОСОБА_9 просив приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Учасники судового провадження проти клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не заперечували.

Вирішуючи клопотання обвинувачених та захисника колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.

Відповідно дост. 336 КПК України, суд за власної ініціативи абоза клопотанням сторони чи іншого учасника процесуможе постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Частина 2 ст. 316 КПК України передбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Таким чином, враховуючи обмежені строки призначення справи, технічну можливість провести судове засідання у режимі відеоконференції, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції під час трансляції з Львівським апеляційним судом (79008, м. Львів, Соборна площа, буд. 7) та дозволити захиснику ОСОБА_9 приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

11. Щодо призначення судового розгляду

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта з додатками, з огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 ч. 3ст. 314 КПК Українирішень, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

Обвинувальний акт відповідає вимогамст. 291 КПК України, підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч. 3ст. 314 КПК України, відсутні.

Суд вважає, що обвинувальний акт, реєстр матеріалів було вручено обвинуваченому та його захисникам, оскільки від підписання розписки обвинувачений відмовився, з урахуванням наступного.

У ст.293 КПК України передбачено обов`язок прокурора надати копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику, передбачаючи, водночас, що таке надання здійснюється під розписку. Відповідне, на думку суду, свідчить про обов`язок сторони захисту надати стороні обвинувачення таку розписку.

Відмова сторони захисту від одержання копії обвинувального акта під час її вручення та ненадання відповідної розписки, на думку суду, не свідчить про порушення прокурором права обвинуваченого на захист, оскільки обвинувачений та його захисник розуміли, що їм надається саме копія обвинувального акта з відповідними матеріалами, однак, обрали відповідну позицію щодо відмови в їх отриманні.

Суд також зазначає, що сторона захисту обвинувачених має право і можливість ознайомитися з обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами, зокрема, в суді або в прокурора, одержати, за необхідності, додаткові копії таких документів для того, щоб мати достатні час та можливості для ефективної підготовки до захисту.

Під час проведення підготовчого судового засідання також встановлено, що угода про визнання винуватості, у порядку статей 468, 469, 470, 472-475 КПК України, до суду не надходила.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, клопотань від учасників судового провадження про розгляд справи у закритому судовому засіданні не надходило, а тому воно має бути розглянуто у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

12. Строки призначення судового розгляду

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною 2 ст. 316 КПК України передбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 314, 315, 369, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, обвинуваченого ОСОБА_6, представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року - відмовити.

2. У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, обвинуваченого ОСОБА_6, представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження відмовити.

3. У задоволенні клопотань № 1, 2, 3 захисника ОСОБА_8 про скасування арешту майна відмовити.

4. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про виклик свідка відмовити.

5. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про витребування доказів відмовити.

6. Клопотання захисника ОСОБА_8 про витребування документів задовольнити.

Витребувати з Офісу Генерального прокурора повні відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальних провадженнях № 22016000000000243 та № 22016000000000244.

7. Заперечення захисника ОСОБА_8 на ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року по справі № 761/33500/16-к; від 23 серпня 2016 року по справі № 761/29894/16-к, від 03 серпня 2016 року по справі № 761/23739/16-к подані в порядку ст. 309 КПК України, долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у запереченнях доводам на стадії судового розгляду за результатами дослідження доказів.

8. Скаргу захисника ОСОБА_8 на дії органу досудового розслідування в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України; скаргу про визнання обшуку незаконним; шість скарг на дії слідчого щодо повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; скаргу про скасування обвинувального акта; скаргу на постанову детектива від 26 січня 2018 року про відібрання експериментальних зрізків мовлення у ОСОБА_6 для експертного дослідження; скаргу на постанову від 18 грудня 2019 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні; скаргу на постанову детектива від 29 березня 2018 року про повторне відібрання експериментальних зразків мовлення у ОСОБА_6 для експертного дослідження; скаргу на дії старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_22 ; скаргу на постанову Першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_21 від 07 липня 2016 року про призначення групи прокурорів; скаргу на постанову Першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_21 від 04 липня 2016 року про призначення групи прокурорів; скаргу на постанову Першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_21 від 30 грудня 2016 року про призначення групи прокурорів, три скарги на дії слідчого щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками, долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у скаргах доводам на стадії судового розгляду за результатами дослідження доказів.

9. Заперечення представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2017 року по справі № 760/14602/17 подані в порядку ст. 309 КПК України, долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку, висловленим у запереченнях доводам на стадії судового розгляду за результатами дослідження доказів.

10. Дві скарги представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10 на постанову детектива від 13 серпня 2018 року про призначення та проведення аналітичного дослідження фінансової та господарської діяльності ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ»; скаргу на дії органу досудового розслідування в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України; скаргу на бездіяльність органу досудового розслідування щодо неповідомлення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій; скаргу на постанову детектива від 05 травня 2018 року про визнання речовими доказами (майно розподільчих мереж ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ»); скаргу на постанову детектива від 05 травня 2018 року про визнання речовими доказами (майно водоконалу ТОВ «Енергія-Новий Розділ»); скаргу на постанову детектива від 05 травня 2018 року про визнання речовими доказами (майно розподільчих мереж ТОВ «Енергія-Новий Розділ») з додатками, долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у скаргах доводам на стадії судового розгляду за результатами дослідження доказів.

11. Клопотання представника юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_10 про визнання висновку аналітичного дослідження № 29/13-01-16-01-06/32789941 від 25 вересня 2018 року недопустимим доказом; про визнання висновку аналітичного дослідження № 30/13-01-16-01-06/33525073 від 25 вересня 2018 року недопустимим доказом долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у клопотанням доводам у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

12. Заперечення захисника ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року по справі № 761/3562/17 подані в порядку ст. 309 КПК України, долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку, висловленим у запереченнях доводам, на стадії судового розгляду за результатами дослідження доказів.

13. Шість скарг захисника ОСОБА_9 на дії слідчого щодо повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; скаргу на постанову про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 28 грудня 2016 року; скарга на постанову детектива від 22 березня 2018 року про повторне відібрання експериментальних зразків мовлення для експертного дослідження; скаргу на постанову детектива від 26 січня 2018 року про відібрання експериментальних зразків мовлення для експертного дослідження; скаргу на постанову про залучення спеціалістів від 13 серпня 2018 року; скаргу на постанову детектива від 13 серпня 2018 року про призначення та проведення аналітичного дослідження фінансової та господарської діяльності ТОВ «Енергія-Новий Розділ»; скаргу на постанову заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_23 про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 17 липня 2017 року;

14. Закінчити підготовче судове засідання.

15. Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7, обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (місто Київ, проспект Перемоги, буд. 41) на 24 травня 2022 року на 14 год. 00 хв.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснюватиметься колегіально колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .

16. Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

17. Клопотання обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_9 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задовольнити.

Провести судове засідання в кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року, в приміщенні Вищого антикорупційного суду, за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, призначене на 24 травня 2022 року на 14 год. 00 хв. у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції) під час трансляції з Львівським апеляційним судом (79008, м. Львів, Соборна площа, буд. 7).

Доручити Львівському апеляційному суду забезпечити проведення відеоконференції за участю обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Дозволити захиснику ОСОБА_9 приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Хід та результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.

18. Копію ухвали про призначення справи до судового розгляду вручити сторонам кримінального провадження та направити до Львівського апеляційного суду (79008, м. Львів, Соборна площа, буд. 7).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

Search

Document No. 104595181