Document No. 104648634

Date of the hearing: 11/02/2021
Date of the decision: 11/02/2021
Case №: 991/196/20
Proceeding №: 52019000000001208
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Kruk Ye.V.

Справа № 991/196/20

Провадження №1-кп/991/17/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

"11" лютого 2021 р. м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4,

за участі:

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7

(урежимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11,

представника юридичних осіб,

щодо яких здійснюється провадження

ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»,

ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_12,

представника потерпілого

ПАТ «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_13

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження:

-внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо:

ОСОБА_6 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_14, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_15 обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_7 обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України,

-внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року щодо:

ОСОБА_16, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191,ч.3ст.28,ч.2ст.366,ч.3ст.209КК України

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

09 січня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (справа № 991/196/20)

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21 січня 2021 року матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року щодо ОСОБА_16, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191,ч.3ст.28,ч.2ст.366,ч.3ст.209КК України (кримінальна справа № 991/890/20, провадження № 1-кп/991/17/20) об`єднано в одне провадження з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо ОСОБА_6 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_14, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_15 обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_7 обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України (кримінальна справа № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20); об`єднаному кримінальному провадженню присвоїти єдиний унікальний номер № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20.

В судове засідання 11 лютого 2021 року не з`явилися обвинувачені ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та захисники ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 .

До початку засідання на адресу суду надійшли наступні клопотання

- клопотання про відкладення підготовчого судового засідання від обвинуваченого ОСОБА_16, від 11 лютого 2021 року,

- клопотання від захисника ОСОБА_17 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_16 про неможливість прибуття в судове засідання 11 лютого 2021 року,

- клопотання від захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_15, про неможливість прибуття в судове засідання 11 лютого 2021 року,

- клопотання від захисника ОСОБА_21 про неможливість прибуття в судове засідання 10 лютого 2021 року,

- клопотання від захисника ОСОБА_20 про неможливість прибуття в судове засідання 11 лютого 2021 року,

- клопотання від захисника ОСОБА_19 про неможливість прибуття в судове засідання 11 лютого 2021 року.

На обговорення учасників процесу судом в судовому засіданні було поставлено питання щодо можливості продовження розгляду провадження за відсутності осіб, які не з`явилися; питання поважності причин їх неявки; та питання щодо накладення грошового стягнення; питання про проведення наступного підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції.

2. Позиції учасників судового провадження

2.1. Позиція учасників судового провадження щодо можливості продовження розгляду провадження за відсутності осіб, які не з`явилися; поважності причин їх неявки; та питання щодо накладення грошового стягнення

Прокурор ОСОБА_22 уважав, що подані обвинуваченими ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та захисником ОСОБА_20 клопотання є необгрунтованими, з огляду на відсутність належного документального підтвердження причин неявки. Прокурор підтримав ініціативу суду щодо накладення грошового стягнення. Щодо неявки захисника ОСОБА_18, то з огляду на надані підтверджуючі документи щодо причини неявки, прокурор уважав за можливе визнати причину неявки захисника ОСОБА_18 поважною. У зв`язку з неявкою обвинувачених ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ОСОБА_14, та захисників ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_25 уважав продовження розгляду кримінального провадження не можливим.

Представник потерпілого ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_13 підтримав позицію прокурора.

Захисники ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 уважали неможливим продовження розгляду кримінального провадження за відсутності осіб, що не з`явилися, просили надіслані до суду клопотання задовільнити, причини неявки у судове засідання обвинувачених ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та захисників ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_25 просили визнати поважними.

Представники сторони захисту додатково зазначили, що погіршення погодних умов у певних областях України, зокрема, у Львівській області та у м. Львові, є загальновідомим фактом. На підтвердження своєї позиції сторона захисту звернула увагу суду на роздруківки з мережі «Інтернет» щодо існування проблем з прибиранням снігу, очисткою шляхів сполучення, забезпеченням нормальної роботи транспорту у Львівській області та у м. Львові.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали позицію захисників.

Представник ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_12 підтримала позицію сторони захисту.

2.2. Позиція учасників судового провадження щодо проведення наступного підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції.

Всі присутні в судовому засіданні учасники провадження підтримали проведення наступного підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції.

3. Оцінка та мотиви суду

Враховуючи, що: (1) питання встановлення причини поважності неявки обвинуваченого відповідно до ст. 139 та ст. 323 КПК України та причини поважності неявки захисника відповідно до ст. 324 КПК України належить до питань, що вирішуються на стадії встановлення явки учасників; (2) таке питання не відноситься до клопотань учасників судового провадження в розумінні ст. 350 КПК України; (3) ч. 2 ст. 146 КПК України передбачає, що під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання; (4) системний аналіз слова «одночасно» в другому реченні ч. 1 ст. 324 КПК разом із імперативною вимогою про відкладення розгляду справи в першому реченні ч. 1 ст. 324 України, означає, що відкладення судового розгляду не перешкоджає вирішенню питання про неявку та порушенню питання про відповідальність захисника, суд вважає за можливе вирішити це питання за наявного складу учасників.

3.1. Розумність строків розгляду справи; обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правам; суб`єкти, які відповідають за додержання розумних строків у кримінальному провадженні

Дотримання розумних строків є однією із основних засад кримінального провадження, пов`язаною із забезпеченням реалізації права особи на справедливий суд. Саме забезпечення права на справедливий суд зумовлює впровадження в судову практику загальновизнаних принципів та норм міжнародного права, міжнародних стандартів Ради Європи і Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен має право при розгляді будь-якого пред`явленого йому обвинувачення бути засудженим без невиправданої затримки.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожна людина при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення має право на справедливий відкритий розгляд справи впродовж розумного строку.

У Висновку № 11 (2008) Консультативна рада європейських суддів (далі КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень вказала, що розгляд справи в судовому засіданні повинен відповідати всім вимогам Конвенції, що гарантуватиме сторонам та суспільству дотримання мінімальних стандартів належним чином побудованого й справедливого судового процесу.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді, яка є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїх у рішеннях неодноразово наголошував, що «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справах «Де Куббер проти Бельгії», «Білуха проти України»).

Право бути судимим без невиправданої затримки тісно пов`язане з іншими правами, в тому числі правом на свободу, правом вважатися невинуватим і правом захищати себе, тому ЄСПЛ у справі «Макфарлейн проти Ірландії» наголосив, що зазначене право встановлено для того, щоб не посилювати невизначеність, в якій перебуває обвинувачений, а також збиток, який неминуче буде завдано його репутації, незважаючи на презумпцію невинуватості.

У справі «Сельмуні проти Франції» ЄСПЛ висловив позицію, що гарантія невідкладного розгляду справи служить інтересам правосуддя, а, отже, інтересам обвинувачених, потерпілих і суспільства в цілому. Порушення ж цієї гарантії характеризується таким правовим принципом «затримка у відправленні правосуддя дорівнює відмові в правосудді». Невиправдана затримка може негативно позначитися на якості або прийнятності доказів (рішення у справі «Мессі проти Сполученого Королівства»).

У кримінальних справах ЄСПЛ встановив, що строк судового розгляду починається з моменту «вручення індивіду компетентним органом офіційного повідомлення про обвинувачення його у вчиненні кримінального злочину» в розумінні статті 6 Конвенції або з моменту затримання (рішення ЄСПЛ у справі «Елке проти Німеччини»), закінчується моментом вступу судового рішення в законну силу, а в разі оскарження рішення до строку розгляду включатиметься й час розгляду справи у суді вищої інстанції, аж до Верховного суду або вищого судового органу, якщо його результати можуть вплинути на результат розгляду справи (рішення ЄСПЛ у справах «Ноймайстер проти Австрії», «Бухгольц проти Німеччини»).

У справі «Бараона проти Португалії» ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів».

Для визначення «розумного строку» судового розгляду справи ЄСПЛ оцінює такі обставини:

- загальна тривалість розгляду справи в суді;

- складність справи;

- наслідки для сторони-заявника недодержання розумного строку розгляду справи у суді;

- особиста поведінка обвинуваченого;

- оперативність роботи судового органу.

У справі «Смирнова проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що пред`явлені особам обвинувачення не були особливо складними, тому розслідування не повинно було тривати роками (стосовно ОСОБА_26 9 років 2 місяці 4 дні, а стосовно ОСОБА_27 2 роки 5 місяців 27 днів). Попри усі труднощі у справі, тривалість її розгляду не відповідала вимозі розумності, що міститься у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Серед прикладів недотримання належних строків у справах проти України можна навести також: - непроведення судових засідань протягом тривалого періоду (4 судових засідання протягом 6 років рішення ЄСПЛ у справі «Єфіменко проти України»); - незастосування заходів примусу до осіб, які не з`являються на призначене засідання (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти України» примусовий привід суддя вперше застосував до відповідача лише через 2,5 року після початку провадження у справі); - неодноразові направлення судом апеляційної інстанції справ на новий розгляд (рішення ЄСПЛ у справах «Мухін проти України», «Теліга та інші проти України»).

Важливо, що пункт 1 статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).

Особливість визначення обставини особистої поведінки обвинуваченого, на думку ЄСПЛ, полягає у будь-якому небажанні обвинуваченого співпрацювати з державними компетентними органами або опір їм у здійсненні правосуддя у справі. Така обставина має братися до уваги під час встановлення розумності строку судового розгляду (рішення ЄСПЛ у справі «Бомартен проти Франції»).

Така обставина як наслідки недодержання розумного строку розгляду справи для сторони заявника у ЄСПЛ береться до уваги при визнанні розумності строку судового розгляду конкретної справи (рішення ЄСПЛ у справах «Бараона проти Португалії», «Хосце проти Нідерландів», «Бухкольц проти Німеччини», «Бочан проти України»), а більш жорсткі вимоги застосовуються у кримінальних справах, коли обвинувачений перебуває під вартою (рішення ЄСПЛ у справі «Каракаш та інші против Турции»).

Критерії, якими необхідно керуватись під час визначення меж розумності процесуальних строків, які виробив на підставі судової практики ЄСПЛ, було імплементовано до національної правової системи України.

Так, в 2012 році розумність строків віднесено до загальних засад кримінального провадження (стаття 7 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). У 2016 році Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» у ст. 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом було визначено основними засадами судочинства.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

У частині першій ст. 21 КПК України зазначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки, а частиною п`ятою статті 28 КПК України визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 283 КПК України, яка закріплює право особи на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Частиною 1 ст. 318 КПК України встановлено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Поняття «розумних строків» сформульовано у ст. 28 КПК України, відповідно до якої під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

З урахуванням позиції ЄСПЛ, частиною третьої статті 28 КПК України до критеріїв для визначення розумності строків віднесено: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

На відміну від чітко визначених КПК України максимально допустимих строків досудового розслідування, обмежень строку судового провадження у часових параметрах законом не передбачено.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» (далі постанова Пленуму ВССУ № 11) зазначено, що відповідно до практики ЄСПЛ, визначаючи межі перебігу розумних строків, слід виходити з того, що у кримінальному провадженні враховується як період досудового розслідування, так і період судового розгляду і апеляційного провадження. При цьому перебіг строків у кримінальному провадженні починається з часу, коли особі повідомлено про підозру, або з моменту затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, а закінчується у момент, коли вирок набрав законної сили або кримінальне провадження закрито в цілому чи щодо конкретної особи.

Виходячи з положень частини другої ст. 28 КПК України, суб`єктами, які відповідають за додержання розумних строків у кримінальному провадженні, є: прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції) відносно проведення досудового розслідування у розумні строки; суд відносно судового провадження.

У пункті 7 постанови Пленуму ВССУ № 11 підкреслюється, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на суддю покладено обов`язок, з-поміж іншого, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Статтею 7 затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України Кодексу суддівської етики визначено, що суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов`язки.

У пункті 50 Висновку № 3 (2002) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, вказано, що судді повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності, мати високий рівень професійної свідомості та виконувати свої обов`язки ретельно.

3.2. Обов`язок обвинувачених з`являтися до суду

Як було зазначено вище, ст. 318 КПК України передбачає, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК, обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття заздалегідь повідомити про це.

У ч. 1 ст. 138 КПК наведено перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, серед яких у п. 3 обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини), у п. 8 інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Разом з тим, коли сторона посилається на той чи інший пункт частини першої статті 138 КПК України, то суд визнає неявку поважною, за умови, що така неявка, по-перше, є об`єктивною (а не суб`єктивною, тобто на думку сторони), а по-друге, унеможливлює з`явитися до суду.

Відповідно до ст. 139 КПК, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом) не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку не прибуття на виклик слідчого судді, суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 144 КПК, грошове стягнення під час судового провадження накладається за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою суду.

Згідно з ч. 2 ст. 146 КПК, під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно.

Відповідно до ч. 1 ст. 323 КПК, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 грудня 2021 року у розмірі 2270 гривень.

Із системного аналізу ст. 42 КПК, убачається, що беззаперечним обов`язком обвинуваченого є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених ст. 138 КПК, обвинувачений зобов`язаний заздалегідь про це повідомити суд.

3.3. Щодо відсутності поважної причини для неявки обвинувачених ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та накладення грошового стягнення

3.3.1. Відсутність доказів існування окремих підстав для неявки, зазначених стороною захисту

В обґрунтування поважності причини неявки в судове засідання обвинувачені ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14 у своїх клопотаннях посилаються на аномальні снігопади в м. Львові та Львівській області, які ускладнюють роботу транспорту та унеможливлюють транспортне сполучення між населеними пунктами Львівської області, та у якості підстави неявки наводять, зокрема, п. 2, та п. 3 ст. 138 КПК України.

Разом з тим, суд уважає, що зазначені підстави не підтверджується належними та допустимими доказами.

Стороною захисту не надано суду будь-яких доказів про існування обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 138 КПК України, зокрема, обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення.

Також, стороною захисту не надано суду будь-яких доказів про існування обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 138 КПК України, зокрема, існування обставин непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини).

3.3.2. Оцінка доказів, наданих стороною захисту

Сторона захисту стверджує, що надала суду докази, які, на її думку, належним чином доводять поважність причин неявки, передбачених п. 8 ст. 138 КПК України.

Перелік обставин, доказування яких покладено на сторону обвинувачення, визначений у ст. 91 КПК України.

Що стосується інших питань подання і оцінки доказів, то відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Тобто, обов`язок здійснення доказування обставин, не зазначених у ст. 91 КПК України, покладається на сторону, що посилається на відповідні обставини.

Згідно змісту ч. 3 ст. 93 КПК України, зокрема, сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Таким чином, посилання сторони захисту на загальновідомі обставини щодо погіршення погодних умов у певних областях України, а також на загальновідомі обставини щодо існування у зв`язку з цим проблем у органів місцевого самоврядування з обслуговуванням існуючої інфраструктури (з наданням роздруківок з мережі «Інтернет» про проблеми з прибиранням снігу, очисткою шляхів сполучення, забезпеченням нормальної роботи транспорту) не є належними доказами неможливості кожного конкретного обвинуваченого або захисника прибути у конкретне, заздалегідь визначене судом місце, у конкретно визначений час для прийняття участі у розгляді кримінального провадження.

Суд також звертає увагу сторони захисту, що самі по собі «загальновідомі факти» не є доказами у розумінні КПК України. Використанню загальновідомих фактів, як певних знань, що сприяють здійсненню доказової діяльності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 84 КПК України має передувати їх належне отримання та оформлення зацікавленою особою у передбаченому КПК України порядку.

Поряд з цим, при оцінці «загальновідомих фактів» суд додатково має ураховувати наявність таких критеріїв, як раптовість або непередбачуваність їх виникнення або існування.

Отже, суд уважає, що окрім необхідності доведення самого факту існування певних обставин, що перешкоджають явці до суду кожної конкретної особи, зацікавлена сторона також має довести неможливість заздалегідь передбачити такі обставини, або неможливість знівелювати їх наслідки своєю добросовісною поведінкою.

Повертаючись до обставин, на які безпосередньо посилається сторона захисту, тобто, на «різке погіршення погодних умов», у даному випадку, відповідно до приписів п. 8 ч. 1 ст. 138 КПК України, для висновку про об`єктивне унеможливлення явки необхідно довести відсутність попередньої інформації про погіршення погодних умов, а також відсутність у зацікавленої особи можливості своєчасно ужити належних заходів для забезпечення своєї явки до суду, з урахуванням погіршення погодних умов.

Отже, відхиляючи доводи захисників, суд ураховує наступні обставини кримінального провадження: (1) підготовче судове засідання 11 лютого 2021 року було призначено заздалегідь, (2) підготовче судове засідання було призначено в режимі відеоконференції, у тому числі із урахуванням побажання обвинувачених, з огляду на зручність для них дістатися саме до Львівського апеляційного суду, (3) підготовче судове засідання було призначено на кінець робочого дня, а саме о 16 годин 00 хвилин, що об`єктивно надало обвинуваченим всі можливості вжити додаткових та добросовісних заходів, щоб своєчасно дістатися до приміщення Львівського апеляційного суду; (4) погіршення погодних умов (зокрема, осади в вигляді снігу та збільшення сніжного покрову) у лютому місяці в Україні та, зокрема, у Львівській області, є кліматичною нормою для даного регіону; (5) про потенційні та можливі снігопади органами місцевого самоврядування повідомлялося заздалегідь; (6) обвинувачені належним чином були обізнані про негоду, яка розпочалася ще за декілька днів до призначеного підготовчого судового засідання; (7) обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7 знайшли змогу з`явилися в підготовче судове засідання до приміщення Львівського апеляційного суду; (8) захисник ОСОБА_20 в своєму клопотанні зазначає та посилається не на відсутність та/або заборону транспортного сполучення, а саме на перебої в русі громадського транспорту та надзвичайно ускладнений рух приватного транспорту.

Таким чином, судом не встановлено, що існували об`єктивні обставини, що унеможливлювали обвинуваченим ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14 з`явитися до суду.

Ураховуючи характер неявки обвинувачених ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14, суд вважає,що грошовестягнення вмінімальному розмірібуде пропорційнимзаходом забезпеченнядля явкиобвинувачених досуду,танакладає на кожного з обвинувачених грошове стягнення за неявку без поважних причин за викликом суду в судове засідання 11 лютого 2021 року у мінімальному розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1135 грн. 00 коп. для кожного обвинуваченого.

3.4. Обов`язок захисників з`являтися до суду

Згідно до ч. 1 ст. 324 КПК України якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

3.5. Щодо відсутності поважної причини для неявки захисника ОСОБА_20 .

Суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_20 в визнанні його неявки в судове засідання 11 лютого 2021 року з поважної причин з підстав, визначених в п. 3.3. цієї ухвали, та визнає його неявку неповажною.

Про обізнаність захисника ОСОБА_20 із датою та часом проведення підготовчого судового засідання свідчить журнал судового засідання та клопотання ОСОБА_20 про відкладення судового засідання.

Разом з тим, попри те, що судом неявка захисника ОСОБА_20 в судове засідання є неповажною, суд вважає, що порушення питання притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката на даному етапі є передчасним.

3.6. Щодо наявності поважної причини для неявки захисника ОСОБА_21 .

Враховуючи, додані до клопотання про відкладення розгляду справи, документи про стан здоров`я захисника ОСОБА_18, суд визнає його неявку поважною.

3.7. Щодо вирішення питання поважності неявки захисників ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_25 .

Враховуючи заявлені захисниками обставини неявки, суд приймає рішення щодо відкладення питання щодо поважності причини неявки захисників ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_25 в судове засідання 11 лютого 2021 року до наступного судового засідання.

Суд також вважає за необхідне запропонувати захисникам ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_25 надати документи, які підтверджують поважність причини неявки в судове засідання 11 лютого 2021 року.

3.8. Відкладення розгляду справи

З урахуванням того, що участь обвинувачених ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14 є обов`язковою, то їх неявка перешкоджає розгляду справи, а тому суд відкладає підготовче судове засідання та визначає наступні дати судових засідань.

3.9. Негативні наслідки для розгляду справи в розумні строки

Як було зазначено вище, з урахуванням позиції ЄСПЛ, частиною третьої статті 28 КПК України до критеріїв для визначення розумності строків віднесено: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Пункт 1 статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).

Така обставина, як наслідки недодержання розумного строку розгляду справи для сторони заявника у ЄСПЛ береться до уваги при визнанні розумності строку судового розгляду конкретної справи (рішення ЄСПЛ у справах «Бараона проти Португалії», «Хосце проти Нідерландів», «Бухкольц проти Німеччини», «Бочан проти України»), а більш жорсткі вимоги застосовуються у кримінальних справах, коли обвинувачений перебуває під вартою (рішення ЄСПЛ у справі «Каракаш та інші против Турции»).

Суд звертає увагу, що в справах зі значною кількістю обвинувачених неявка частини з них призводить до порушення права інших обвинувачених на розгляд справи протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначеного суд зазначає, що неявка без поважних причин обвинувачених ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14, захисника ОСОБА_20 в судове засідання 11 лютого 2021 року, в яке з`явилися обвинувачені, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх захисників, яке було призначено заздалегідь, що мало наслідком відкладення судового засідання, негативно відображається на розгляді справи в розумні строки.

3.10. Вирішення питання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Розглянувши питання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, суд, зважаючи на те, що всі обвинувачені проживають за межами м.Києва та запровадженні карантинні заходи, враховуючи необхідність дотримання судом розумних строків у цьому кримінальному провадженні та необхідність забезпечення учасникам можливості приймати участь у судових засіданнях, приходить до висновку, що наступне підготовче судове засідання підлягає проведенню із урахуванням карантинних заходів у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції) під час трансляції із Львівським апеляційним судом.

Суд також,із урахуваннямп.20-5розділу XI«Перехідні положення» КПК, вважає за можливе вирішити питання призначення відеоконференції за відсутності учасників судового провадження, що не з`явилися у судове засідання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 42, 44, 110, 134, 138, 139, 144, 146, 318, 323, 324, 336, 369, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Причину неявки обвинуваченого ОСОБА_16 в судове засідання 11 лютого 2021 року визнати неповажною.

Накласти грошове стягнення на обвинуваченого ОСОБА_16, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 209КК України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Луцьк, Волинської області, громадянин України, зареєстроаний за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 . за неявку без поважних причин за викликом суду 11 лютого 2021 року, у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1135 грн. 00 коп.

2.Причину неявки обвинуваченого ОСОБА_15 в судове засідання 11 лютого 2021 року визнати неповажною.

Накласти грошове стягнення на обвинуваченого ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у с. Межиріччя, Жидачівського району, Львівської області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1135 грн. 00 коп.

3.Причину неявки обвинуваченого ОСОБА_14 в судове засідання 11 лютого 2021 року визнати неповажною.

Накласти грошове стягнення на обвинуваченого ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у с. Любомль, Любомильського району, Волинської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_5, за неявку без поважних причин за викликом суду 11 лютого 2021 року, у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1135 грн. 00 коп.

4.Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14, що відповідно до положень ст. 147 КПК України, вони мають право на подання клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення суду, який її виніс, у разі наведення обґрунтованих доводів про безпідставність накладення грошового стягнення. Клопотання подається до суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

5.Причину неявкизахисника ОСОБА_21 в судове засідання 11 лютого 2021 року визнати поважною.

6.Причину неявки захисника ОСОБА_20 в судове засідання 11 лютого 2021 року визнати неповажною.

7.Питання щодо поважності причини неявки захисників ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_25 в судове засідання 11 лютого 2021 року відкласти до наступного судового засідання.

Запропонувати захисникам ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_25 надати документи, які підтверджують поважність причини неявки в судове засідання 11 лютого 2021 року.

8.Підготовче судове засідання відкласти на 16 лютого 2021 року о 16 год. 00 хв.

9.Визначити наступні дати підготовчого судового засідання:

i.17 березня 2021 року о 16 год. 00 хв.;

ii.24 березня 2021 року о 16 год. 00 хв.;

iii.25 березня 2021 року о 16 год. 00 хв.;

iv.31 березня 2021 року о 16 год. 00 хв.;

v.01 квітня 2021 року о 16 год. 00 хв.;

vi.07 квітня 2021 року о 16 год. 00 хв.;

vii.22 квітня 2021 року о 16 год. 00 хв.;

viii.28 квітня 2021 року о 16 год. 00 хв.

10.Проводити підготовче судове засідання призначене на 16 лютого 2021 року о 16 год. 00 хв. у режимі відеоконференції із урахуванням карантинних заходів, у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції) під час трансляції із Львівським апеляційним судом (Соборна площа, буд. 7, м. Львів, Львівська область, 79008).

Доручити Львівському апеляційному суду забезпечити проведення відеоконференції за участю обвинувачених та їх захисників.

Копію ухвали про розгляд справи у режимі відеоконференції негайно направити Львівському апеляційному суду та учасникам судового провадження.

11.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3