- Presiding judge (HACC) : Dubas V.M.
Справа № 991/7999/21
Провадження 1-кс/991/8115/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі-НАБУ) ОСОБА_4 від 12.11.2021 про відмову у визнанні потерпілим в кримінальному провадженні від 24.03.2021 №42021000000000641
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис судового провадження.
25.11.2021 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_3 (далі скаржник) на постанову детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_4 (далі-детектив) про відмову у визнанні потерпілим в кримінальному провадженні від 24.03.2021 №42021000000000641, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_5, яким відкрито провадження та призначено судовий розгляд на 29.11.2021 з перервами до 07.12.2021, 17.12.2021, 29.12.2021, 13.01.2022, 25.01.2022, 03.02.2022.
Внаслідок закінчення з 01.06.2022 повноважень слідчого судді ВАКС ОСОБА_5 відповідно до розпорядження керівника апарату ВАКС ОСОБА_6 від 01.06.2022 №29ав протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді для розгляду цієї скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 06.06.2022.
2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.
Скаржник зазначив у скарзі, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні від 24.03.2021 №42021000000000641 за ознаками вчинення слідчим суддею Апеляційного суду Київської області кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі-КК), в якому згодом прокурором змінено орган досудового розслідування на НАБУ, а тому скаржник звертався до детектива НАБУ, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000000641, з клопотанням від 12.10.2021 №1/1-641 (яке 18.10.2021 НАБУ отримало поштою) та клопотанням від 09.11.2021 №1/2-641 (яке 17.11.2021 НАБУ отримало поштою), в яких просив залучити його як потерпілого та провести певні процесуальні дії, однак за результатами розгляду цих клопотань постановою детектива НАБУ ОСОБА_4 від 12.11.2021 скаржнику відмовлено у визнанні його потерпілим (яка надіслана поштою 16.11.2021 та отримана 22.11.2021), а відтак скаржник просив скасувати таку постанову як необґрунтовану та передчасну, оскільки перед тим як відмовити скаржнику у визнанні його потерпілим, детектив не вчинив певних слідчих та процесуальних дій, відмовив однією постановою у двох клопотаннях одразу, зазначив в постанові про відсутність доказів завдання скаржнику будь-якої шкоди, а також невідповідністю форми постанови вимогам статті 110 КПК щодо її змісту та належного мотивування. У доповненні до скарги від 29.11.2021, скаржник додатково просив перевірити з якого часу певний прокурор набув процесуального статусу процесуального керівника та детектив набув процесуального статусу слідчого у кримінальному провадженні від 24.03.2021 №42021000000000641, для чого витребувати відповідні документи.
В судове засідання 06.06.2022 попри здійснений належним чином судовий виклик скаржник не прибув, однак надіслав клопотання про відкладення розгляду даної скарги до розгляду Апеляційною палатою ВАКС (АП ВАКС) його апеляційної скарги на ухвалу ВАКС віл 01.02.2022 в справі №991/8555/21 щодо відмови у скасуванні постанови детектива НАБУ від 06.12.2021 про закриття кримінального провадження від 24.03.2021 №42021000000000641. Враховуючи визначений статтею 306 КПК стислий строк розгляду скарги та відсутність у клопотанні визначених КПК підстав щодо відкладення судового розгляду чи обґрунтованої неможливості прибуття в судове засідання, необхідність дотримання розумних строків даного судового провадження, яке вже триває більш ніж 6 місяців (зокрема внаслідок подання скаржником численних аналогічних клопотань про відкладення розгляду скарги у зв`язку із оскарженням в апеляційному порядку ухвали слідчого судді) слідчий суддя визнав можливим розглянути дану скаргу за відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.
НАБУ належним чином було повідомлено про час і місце судового засідання, проте його представник в таке не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало розгляду скарги.
У зв`язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в судовому провадженні, відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема пунктом 5 частини 1 статті 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
3.2. Судовим розглядом встановлено, що постановою детектива НАБУ ОСОБА_4 від 06.12.2021 закрито кримінальне провадження від 24.03.2021 №42021000000000641 за ознаками вчинення слідчим суддею Апеляційного суду Київської області кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, на підставі пункту 1 частини 1 статті 284 КПК, тобто встановлення відсутності події кримінального правопорушення, про що свідчить наданий суду витяг з ЄРДР та копії постанови детектива від 06.12.2021.
Така постанова детектива від 06.12.2021 про закриття провадження була оскаржена тим же скаржником як заявником відповідно до пункту 3 частини 1 статті 303 КПК, проте ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_5 від 01.02.2022 в справі №991/8555/21 відмовлено в задоволенні такої скарги. Скаржником така ухвала оскаржена в апеляційному порядку та на теперішній час триває процедура апеляційного розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 306 КПК, скарги нарішення,дії чибездіяльність слідчого,дізнавача чипрокурора розглядаютьсяслідчим суддеюмісцевого суду,а вкримінальних провадженняхщодо кримінальнихправопорушень,віднесених допідсудності Вищогоантикорупційного суду,-слідчим суддею Вищого антикорупційногосуду згідноз правиламисудового розгляду,передбаченими статтями318-480цього кодексу,з урахуваннямположень цієїглави. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги.
Статтею 322 КПК визначено, що судовий розглядвідбувається безперервно,крім часу,призначеного длявідпочинку. Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок: 1)неприбуття сторониабо іншихучасників кримінальногопровадження; 2)складення тапогодження прокуроромпроцесуальних документівщодо відмовивід підтриманнядержавного обвинувачення,зміни обвинуваченняабо висуненнядодаткового обвинувачення; 3)підготовки захистуобвинуваченого відзміненого чидодаткового обвинувачення; 4)підготовки потерпілогодля підтриманняобвинувачення всуді,якщо прокурорвідмовився відпідтримання державногообвинувачення; 5)проведення дослідженняречових доказівза місцемїх знаходження,огляду намісці; 6)проведення експертизиу випадкахта порядку,передбачених статтею332цього кодексу; 7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього кодексу.
Отже, КПК встановлено вкрай стислі строки розгляду поданих скарг та не визначено, що подання будь-якої апеляційної скарги в іншій справі є підставою для відкладення судового розгляду, й тому всі клопотання скаржника про таке не ґрунтувались на нормах КПК.
3.3. Згідно із статтею 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі частиною 1 статті 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 22 КПК) та диспозитивність, зміст чого розкриває частина 1 статті 26 КПК (сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом) та частина 3 статті 26 КПК (слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом).
Відповідно до пункту 10 частини 5 статті 3 КПК, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 КПК, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК, на слідчого суддю покладається функція здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Тобто КПК розрізняє як окремі поняття «суд» та «слідчий суддя», також відокремлюючи дві стадії кримінального провадження - досудове розслідування і судове провадження кожна із яких регулюється окремими нормами КПК.
З наведеного вище вбачається, що КПК передбачає можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора лише під час досудового розслідування, тобто слідчий суддя наділений повноваженнями на розгляд таких скарг в порядку статті 303 КПК виключно на стадії досудового розслідування до її закінчення.
З огляду на наведене вище, слідчий суддя не уповноважений здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в разі закінчення досудового розслідування у такому провадженні однією з форм, передбачених частиною 2 статті 283 КПК, а саме: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 §1», що віддзеркалює принцип правової держави, невід`ємний для системи, запровадженої Конвенцією і Протоколами до неї загалом («Йоргіч проти Німеччини» (Jorgic v. Germany), § 64; «Річерт проти Польщі» (Richert v. Poland), § 41). Орган, не встановлений відповідно до волевиявлення законодавця, буде неодмінно позбавлений легітимності, яка є необхідною в демократичному суспільстві («Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), § 114; «Горгіладзе проти Грузії» (Gorgiladze v. Georgia), § 67; «Конталексіс проти Греції» (Kontalexis v. Greece), § 38).
В даному випадку досудове розслідування як стадія кримінального провадження №42021000000000641 закінчено на підставі постанови детектива від 06.12.2021 про закриття такого кримінального провадження, яка на теперішній час чинна та не скасована у визначеному КПК порядку, й тому подана скарга не підлягає розгляду слідчим суддею у порядку статті 303 КПК, ще й з огляду на припис щодо розгляду справи виключно судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Однак КПК не регулює порядку дій в випадку неможливості розгляду слідчим суддею скарги у кримінальному провадженні в разі закінчення досудового розслідування, проте відповідно до частини 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи, що після відкриття судового провадження щодо розгляду скарги встановлено, що досудове розслідування закінчене, слідчий суддя вважає необхіднім закрити провадження за такою скаргою.
Керуючись статтями 3, 7, 9, 303-309, 372, 376, 532 КПК суд,
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження щодо розгляду скарги ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 12.11.2021 про відмову у визнанні потерпілим в кримінальному провадженні від 24.03.2021 №42021000000000641.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили негайно після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 08.06.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1