- Presiding judge (HACC AC) : Kaluhina I.O.
- Judge (HACC AC) : Bodnar S.B., Semennykov O.Yu.
Справа № 554/5163/17
Провадження № 11-кп/991/20/22
Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2022 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Апеляційноїпалати Вищогоантикорупційного судуапеляційну скаргуадвоката ОСОБА_6,подану вінтересах засудженого ОСОБА_7, на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2021 року про залишення без задоволення заяви про перегляд вироку Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами в кримінальному провадженні № 42017170690000027 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України,
за участю:
прокурора ОСОБА_9,
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції з Державною установою «Полтавська установа виконання покарань (№23)»),
захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції з Державною установою «Полтавська установа виконання покарань (№23)»),
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини
У провадженні Вищого антикорупційного перебувало кримінальне провадження № 42017170690000027 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
11 листопада 2020 року Вищий антикорупційний суд вироком визнав винуватим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 369 КК України та призначив для кожного покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців без конфіскації майна.
За результатами апеляційного перегляду, Апеляційна плата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 12 березня 2021 року вирок Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2020 року залишила без змін. Вирок набрав законної сили 12 березня 2021 року.
11 жовтня 2021 року за результатами касаційного перегляду, Верховний суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного суду своєю постановою вирок Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2020 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 березня 2021 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишив без змін.
29 червня 2021 року захисник засудженого ОСОБА_7, адвокат ОСОБА_6 звернувся до Вищого антикорупційного суду з заявою про перегляд вироку Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами, обґрунтовуючи тим, що в справі є неправдиві свідчення, надані свідком ОСОБА_10 у судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Вищий антикорупційний суду ухвалою від 24 листопада 2021 року вказану заяву залишив без задоволення, оскільки дійшов висновку, що засуджений чи його захисник не надали суду належного підтвердження доводів у частині надання свідком ОСОБА_10 завідомо неправдивих показань.
Вимоги апеляційної скарги, доповнення до неї та узагальнені доводи особи, яка їх подала
Не погоджуючись із ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2021 року, захисник засудженого ОСОБА_7,адвокат ОСОБА_6, подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу з доповненнями, в якій ставить вимогу про скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначає, що оскаржувана ухвала базується на штучно створених фактах та підлягає скасуванню. Так, 11 листопада 2020 року Вищий антикорупційний суд своїм вироком визнав винним ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та призначив покарання у вигляді чотирьох років та шести місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 12 березня 2021 року. При цьому, 25 березня 2021 року ОСОБА_8, інший засуджений за даним вироком, надав до Територіального управління Державне бюро розслідувань у м. Полтаві (далі ТУ ДБР у м. Полтаві) заяву про скоєний ним, спільно з особою, що займає відповідальне становище, а саме начальником відділу організаційно-аналітичної роботи Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_10, злочин у відношенні ОСОБА_7 . Відповідні відомості на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 05 квітня 2021 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) ТУ ДБР у м. Полтава та 30 квітня 2021 року розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021170010000086, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. За змістом ч. 2 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) наведені обставини підтверджують штучне створення доказів, завідомо неправдивих показів свідка ОСОБА_10 та є законною підставою перегляду справи за нововиявленими обставинами. Наведені нововиявлені обставини існували на момент ухвалення вироку, але не були відомі суду та стали відомі тільки за фактом реєстрації заяви ОСОБА_8 в ЄРДР. Дані факти мають істотне значення та доводять необхідність зміни вироку. У ході досудового розслідування ОСОБА_8 підтвердив свої свідчення, однак суд залишив без задоволення заяву про перегляд вироку Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами, оскільки належного підтвердженнядоводів участині наданнясвідком ОСОБА_10 завідомо неправдивихпоказань засудженийчи йогозахисник судуне надав та відповідно до наданої прокурором у судовому засіданні постанови про закриття кримінального провадження від 27 вересня 2021 року, кримінальне провадження за № 62021170010000086, внесене до ЄРДР 30 квітня 2021 року за заявою ОСОБА_8, було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Однак, на його думку, вказана інформація не має ознак належного та допустимого доказу, та постанову, на яку посилався прокурор, ним та його підзахисним отримано не було, що позбавило їх права на оскарження. Також зазначає, що 25 січня 2022 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ухвалою зобов`язав внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за тими самими обставинами, що зазначені вище.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 та його адвокат ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив у задоволенні відмовити, оскільки факт існування нововиявлених обставин стороною захисту не доведено.
Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, однак відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду. При цьому, учасники судового провадження, які не прибули, не надали суду свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті оскаржуваної ухвали та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи засудженого ОСОБА_7 та його захисника, а також заперечення прокурора, дослідивши матеріали судового провадження, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Особливістю провадження в кримінальних справах за нововиявленими обставинами є те, що воно здійснюється у зв`язку з виявленням таких обставин, які або виникли вже після розгляду кримінального провадження, або існували на момент цього розгляду, однак не були відомі суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 459 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що визнаються нововиявленими.
Так, нововиявленими обставинами визнаються:
- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
- інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Отже, нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду при прийнятті судового рішення, а також спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Тобто необхідно наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою, це обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
За змістом наведених норм процесуального закону, роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для даної конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення.
Як убачається із заяви захисника засудженого ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_6, нововиявленими обставинами в справі є неправдиві свідчення, надані свідком ОСОБА_10 у судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. На обґрунтування вказаних обставин захисник посилається на витяг з ЄРДР від 30 квітня 2021 року за № 62021170010000086, відомості до якого було внесено за заявою ОСОБА_8 .
Слід зазначити,що зазмістом п.1ч.2ст.459КПК України нововиявленими обставинами, зокрема, визнається штучне створення або підроблення доказів, на яких ґрунтується вирок. Належним засобом доказування цих обставин в якості нововиявлених, зважаючи на встановлення кримінальної відповідальності за зазначені діяння, слід вважати процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти (на цьому наголошував Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду в справі № 315/793/16-к).
З огляду на те, що за завідомо неправдиве показання свідка ст.384КК України передбачено кримінальну відповідальність, тому належним засобом доказування існування викладених у заяві захисника обставин треба вважати процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким було б встановлено відповідні факти.
Проте належного підтвердження доводів у частині надання свідком ОСОБА_10 завідомо неправдивих показань засуджений чи його захисник суду не надав. Результатів здійснення кримінальних проваджень за вказаними фактами матеріали справи не містять.
Крім того, із наявної в матеріалах справи постанови про закриття кримінального провадження від 27 вересня 2021 року, вбачається, що кримінальне провадження за № 62021170010000086, внесене до ЄРДР 30 квітня 2021 року за заявою ОСОБА_8, було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Не спростовує вищезазначені висновки і посилання захисника засудженого ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_6 як на підтвердження наявності нововиявлених обставин у порядку ст. 459 КПК України на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25 січня 2022 року.
На переконання колегії суддів, фактично доводи засудженого та його захисника спрямовані на нове слухання справи.
Однак повторний розгляд вказаних обставин суперечить загальним засадам кримінального провадження, передбаченим ч. 1 ст. 7 КПК України. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, серед іншого, також вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Цей принцип полягає у тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи.
Отже, доказів на підтвердження наявності нововиявлених обставин у порядку ст. 459 КПК України як в суді першої інстанції, так і при апеляційному розгляді засудженим та його захисником не надано.
Водночас варто додатково зауважити, що функцію суду в розумінні ст.459КПК України не можна розглядати як замасковане оскарження судового рішення і задля нового розгляду справи. Вагомі й непереборні обставини, які б вимагали відходу від принципу юридичної визначеності остаточного судового рішення в даному випадку не встановлені.
Висновок суду першої інстанції також узгоджується із усталеною судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу правової визначеності.
Так, у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2011 року ЄСПЛ зазначив, що «жодна сторона не має вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення в справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру" (заява № 4994/04, (Zheltyakov v. Ukraine).
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зауважує на обґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо наведених обставин, які на думку ініціатора відповідної заяви є нововиявленими, і погоджується, що такі не можуть слугувати безумовною підставою для перегляду вироку Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2021 року в порядку ст. 459 КПК України.
З огляду на наведене та враховуючи, що по справі колегією суддів не встановлено порушень кримінального процесуального закону, які б були безумовними підставами для скасування рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 459, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах засудженого ОСОБА_7, залишити без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2021 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4