- Presiding judge (HACC) : Nohachevskyi V.V.
Справа № 991/4945/20
Провадження № 1-кп/991/51/20
УХВАЛА
3 червня 2022 року місто Київ
Колегія Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференцзв`язку),
розглядає у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_8, що подане у кримінальному провадженні №520190000000001060 за обвинуваченням:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Рубіжне Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2, та
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Омськ Російської Федерації, який проживає у АДРЕСА_3,
за ч.4 ст.369 Кримінального кодексу України.
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
Під час судового засідання у справі від 25.05.2022, прокурором ОСОБА_5 заявлено клопотання про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 .
Це клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 01.10.2021 ухвалою суду заставу, внесену за ОСОБА_8, звернуто в дохід держави та обрано йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст.193 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
Ухвалою від 11.05.2022 надано дозвіл на міжнародний розшук ОСОБА_8 .
Прокурор вказує, що ОСОБА_8 систематично не прибуває на виклик до суду, оскільки виїхав до російської федерації. На думку прокурора, обвинувачений не має наміру постати особисто перед судом для розгляду справи стосовно нього. Водночас, вимоги ст. 318 КПК передбачають участь обвинуваченого в суді обов`язковою.
У зв`язку з цим, прокурор просить призначити спеціальне судове провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_8
(2)Позиції сторін кримінального провадження
Прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти його задоволення. Подав до суду письмові заперечення, до яких долучив копії документів на їх обґрунтування. Вказав, що обвинувачений не ухиляється від суду, він перебуває на лікуванні у медичних закладах російської федерації, неналежним чином повідомлявся про судові засідання, суд та сторона обвинувачення достовірно знають про місце перебування ОСОБА_8 . Обвинувачений, за твердженнями захисника, бажає брати участь у судових засіданнях, а здійснення провадження в порядку in absentia грубо порушуватиме міжнародні норми та практику ЄСПЛ. Тому клопотання прокурора не підлягає задоволенню.
Судом для забезпечення обвинуваченому ОСОБА_8 права на доступ до суду надано дозвіл на участь у судовому засіданні під час вирішення клопотання прокурора у режимі відеоконференцзв`язку із застосуванням власних технічних засобів. Обвинувачений підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що стан його здоров`я значно погіршився в той час, як він перебував під вартою. Після чого проходив лікування у медичних закладах України. За рекомендаціями лікаря в Україні, він виїхав у грудні 2020 року до російської федерації. За цей період він проходив лікування у різних клініках російської федерації, переважно перебуваючи на стаціонарі (обстеження та лікування). Вказав, що його стан здоров`я не дозволяє йому повернутися на територію України. Повідомив, що близько через 4 тижні планується проведення оперативного втручання, після чого необхідним є декілька тижнів реабілітації. Планує після цього часу виїхати із росії та можливо повернутися до України.
Захисник ОСОБА_7 зазначив, що вирішення питання про спеціальне судове провадження є передчасним, оскільки ОСОБА_8 бере участь у судовому засіданні дистанційно, безпосередньо сприймає інформацію, що оголошується під час судового розгляду.
Зважаючи на те, що судом вирішується клопотання, що стосується лише ОСОБА_8, суд вважає, що неявка іншого обвинуваченого до суду не перешкоджає його розгляду.
(3)Мотиви суду щодо вирішення поданого клопотання
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких міркувань.
Завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК).
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК ухилення від явки на судовий виклик (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального судового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
З аналізу вказаних вище норм процесуального закону слідує, що при вирішенні клопотання прокурора, суду необхідно встановити:
1)чи існують відомості на підтвердження того, що обвинувачений знав або повинен знати про розпочате кримінальне провадження;
2)чи вказаний злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_8, у переліку ч. 2 ст.297-1 КПК;
3)чи оголошено ОСОБА_8 в міжнародний розшук та/або
4)чи наявні відомості, що ОСОБА_8 перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Надаючи відповіді на вказані вище питання, колегія суддів дійшла таких міркувань.
(3.1) Кримінальне провадження здійснюється щодо злочину, відносно якого законодавцем передбачена можливість проведення спеціального судового провадження.
За змістом отриманого судом обвинувального акта, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.
В частині другій ст.297-1 КПК у переліку злочинів, щодо яких можливе здійснення спеціального судового провадження, зазначена стаття 369 КК України.
Отже, суд може вирішувати питання про призначення спеціального судового провадження.
(3.2) Обвинувачений обізнаний про розпочате щодо нього кримінальне провадження.
Під час вирішення питання про здійснення заочного розгляду, суду якнайперше необхідно переконатися, що обвинувачений повідомлений про розпочате проти нього кримінальне провадження. Таке повідомлення, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, має бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення прав такої особи, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою.
Наявність інформації про те, що особі відомо, що щодо неї здійснюється кримінальне провадження, вказує на те, що вона мала можливість прийняти рішення відмовитися від свого права постати перед судом чи ухилитися від правосуддя.
У даному випадку обставина обізнаності обвинуваченого ОСОБА_8 про здійснюваний стосовно нього судовий розгляд є очевидною.
Зокрема, обвинувачений отримував обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні, брав учать у кількох судових засіданнях на етапах підготовчого судового засідання так і судового розгляду. ОСОБА_8 судом роз`яснювався зміст обвинувачення.
Крім цього, ОСОБА_8 бере участь у засіданні під час вирішення даного клопотання в режимі відеоконференцзв`язку із застосуванням ним власних технічних засобів.
Тому він без сумнівів, обізнаний про розпочате щодо нього кримінальне провадження та стадію, на якій воно перебуває.
(3.3) ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук.
Кримінальний процесуальний кодекс не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. При цьому, поняття «міжнародний розшук» використовується в цьому кодексі як одна із підстав для здійснення спеціального досудового розслідування чи провадження (in absentia) (ч.5 ст.139, 297-1, 297-4, 323 КПК).
Під час судового розгляду, за змістом другого речення ч.1 ст.335 КПК, розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Таким чином, момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у розшук, відповідає часу постановлення ухвали про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед судом факт того, що обвинувачений оголошений у розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в розшук.
Таке рішення у формі ухвали міститься у матеріалах даної справи. Зокрема, 11.05.2022 колегією суддів було встановлено обставини ухилення обвинуваченого від суду та оголошено його в міжнародний розшук.
При цьому, в будь-якому випадку, можливість призначення спеціального судового провадження є й тоді, коли існують відомості, що обвинувачений перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою агресором. Тобто оголошення особи в міжнародний розшук є альтернативною підставою для призначення спеціального судового провадження.
(3.4) Наявні відомості, що ОСОБА_8 переховується на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 року № 129-VIII російську федерацію визнано державою-агресором.
Відповідно до листа в.о. начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_8 виїхав за межі території України 30.12.2020 автомобільним транспортом через пункт пропуску «Мілове», що у Луганській області, на кордоні із російською федерацією. Станом на дату отримання відповіді на запит (12.07.2021) ОСОБА_8 назад на територію України не повертався.
Із пояснень обвинуваченого ОСОБА_8, що були надані ним в режимі відеоконференцзв`язку, на цей час він досі перебуває у цій державі.
На переконання суду, ОСОБА_8 переховується на її території з метою уникнення кримінальної відповідальності. На користь такого висновку свідчать такі обставини.
ОСОБА_8 перебуває поза межами України, а також не прибуває у судові засідання у справі уже впродовж півтора року. Рішення про виїзд за межі території України він прийняв відразу після закінчення дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК.
При цьому, обвинувачений виїхав на територію росії у період активного збройного конфлікту між Україною та російською федерацією, що ускладнює використання механізму міжнародного співробітництва у кримінальних провадженнях між вказаними державами.
До того ж, не можна залишити поза увагою ту обставину, що 24.02.2022 ця країна розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, у зв`язку з чим цього ж дня Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022 на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому був продовжений та діє до цього часу.
Незважаючи на такі обставини, обвинувачений продовжує перебувати на території цієї держави, надаючи копії певних медичних документів про його лікування в росії. Водночас, ці копії судом сприймаються скептично, через неможливість перевірки їх справжності, термінів орієнтовного лікування чи неможливості прибуття в Україну за наявності таких захворювань, що пояснюється статусом російської федерації, як такої, що веде повномасштабну війну на території України. До того ж, сумніви у колегії суддів викликає тривалий час лікування обвинуваченого саме в режимі стаціонару та кожен час в періоди судових засідань у справі, яких за цей час відбулось 18.
Стороною захисту не вказується те, що проходження такого роду лікування є неможливим на території України чи на території будь-якої іншої держави. Не досить переконливою є обставина того, що лікування у російській федерації було рекомендоване лікарем в Україні.
Згідно з листом головного лікаря ДУ «Інститут нейрохірургії ім.акад.А.П.Ромоданова НАМН України» від 14.07.2021 №874/05 ОСОБА_8 перебував на лікуванні у цьому медичному закладі, зокрема, 27.03.2020 по 18.09.2020 (стаціонар) та 17.11.2020 по 29.12.2020 (стаціонар). Під час лікування він проходив різного роду обстеження. У листі зазначено, що показів обвинуваченому для нейрохірургічного лікування на час перебування в клініці не було встановлено, водночас, за словами самого обвинуваченого, він на власний розсуд планував подальше дообстеження та лікування в умовах стаціонару клініки в м.москва, російська федерація, куди звертався раніше.
Крім цього, судом було витребувано інформацію у Міністерства охорони здоров`я України стосовно можливості лікування захворювань, які вказані у документації, наданій захисниками ОСОБА_8, в медичних закладах України. У листі заступника міністра охорони здоров`я України від 16.07.2021 №25-04/20919/2-21 вказано, що лікування таких захворювань можливе у медичних закладах України. Крім того, в ньому зазначено, що громадяни України підлягають направленню на лікування за кордон з метою отримання медичної допомоги за умови неможливості надання такої медичної допомоги закладами охорони здоров`я України, що підтверджується висновком групи експертів МОЗ відповідного профілю.
Слід також зважати про те, що стаття 335 КПК містить посилання на тяжку тривалу хворобу, яка виключає участь обвинуваченого у судовому провадженні, що є підставою для його зупинення.
При цьому, встановлення факту того, що обвинувачений має тяжку тривалу хворобу, що об`єктивно перешкоджає самостійному пересуванню та участі даної особи у судовому засіданні або унеможливлює тимчасове залишення лікувального закладу, відбувається із застосуванням спеціальних знань та має підтверджуватися належними та допустимими доказами, які містять недвозначний висновок про тяжкість такого захворювання у взаємозв`язку із неможливістю брати участь у судовому засіданні. Водночас, таких документів суду не надано. Крім того, сам обвинувачений не вказав, що готовий прибути до України з метою встановлення такої обставини, посилаючись на стан свого здоров`я, що унеможливлює його приїзд до України зараз.
Обвинувачений не надає документів, які б не двозначно свідчили про дату його повернення до України, оскільки до цього він неодноразово вказував про певні орієнтовні строки перебування в росії, після закінчення яких до України не повертався. Вказане створює умови невизначеності періоду, після якого судовий розгляд у провадженні може відновитися, що суперечить завданням кримінального провадження та основоположним його засадам.
Щодо зауважень захисника ОСОБА_6 з приводу того, що ОСОБА_8 не викликався у судові засідання в порядку, передбаченому КПК, слід зазначити таке.
Завданням судового виклику є донесення інформації до особи відповідним органом чи службовою особою про необхідність прибути їй до певного місця для проведення процесуальної дії. За невиконання обов`язку щодо прибуття передбачені процесуальним законом наслідки, одним із яких є й призначення спеціального судового провадження (ч. 5 ст. 139 КПК).
Для виклику ОСОБА_8 у судові засідання направлялися повістки як за місцем його реєстрації ( АДРЕСА_1 ), так і останнім вказаним ним місцем фактичного проживання ( АДРЕСА_2 ). Зокрема, одну з таких повісток у засідання від 10.01.2022, 12.01.2022, 02.02.2022, 02.03.2022, 30.03.2022, 06.04.2022, 20.04.2022, яка була направлена за місцем реєстрації обвинуваченого, було отримано за довіреністю 05.01.2022.
Про наступні судові засідання (10.05.2022 о 16:00, 18.05.2022 о 16:00, 25.05.2022 о 16:00, 03.06.2022 об 11:00, 22.06.2022 о 16:00, 24.06.2022 об 11:00) ОСОБА_8 повідомлявся шляхом направлення повістки за останнім відомим місцем проживання у м.Києві, яка повернулась у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Направлення повістки за місцем реєстрації ОСОБА_8 у м.Рубіжне не було можливим, оскільки усі відділення Укрпошти не функціонували у цьому місті через ведення активних бойових дій на цій території, спричинених повномасштабним вторгненням росії.
У зв`язку з цим повідомлення обвинуваченого здійснювалось в порядку ч.8 ст.138 КПК: забезпечено опублікування повістки про його виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Копію повістки надіслано захиснику ОСОБА_8 ОСОБА_6 .
Повідомлення ОСОБА_8 в порядку ч.7 ст.138 КПК не здійснювалось, оскільки стороною захисту не надано інформації про постійне місце проживання обвинуваченого за межами території України, у зв`язку з чим раніше судом прийнято рішення про оголошення його у міжнародний розшук.
Також про кожне засідання у справі повідомлявся захисник ОСОБА_6, який вів спілкування з обвинуваченим. Для підтвердження причин неявки захисник кожного разу надавав певні копії документів, надіслані йому обвинуваченим, а 03.06.2022 ОСОБА_8 взяв участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції із застосуванням власного облікового запису в програмі «Easycon». При наданні пояснень він вказав на те, що не знав про проведення певного із засідань у справі. Тобто інформація про кожне із судових засідань обвинуваченому була відома.
Слід згадати й про те, що захисник, вказуючи про нібито можливість повідомлення його підзахисного іншим чином, навіть не надав актуальної адреси електронної пошти обвинуваченого на прохання помічника судді, хоча остання, очевидно, йому була відома, так як неодноразово надавав суду копії медичних документів, які він отримував, зі слів захисника, на електронну пошту від обвинуваченого.
Тому такі посилання є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.
Посилання захисника ОСОБА_6 на те, що обвинувачений не має наміру ухилятися від суду, а планує брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференцзв`язку з росії, суд теж відкидає.
КПК не регламентує участі обвинуваченого у судовому засіданні дистанційно із застосуванням власного облікового запису в програмі «Easycon» (не з приміщення суду), оскільки в такому випадку реалізація положень ч. 4 ст. 336 КПК є неможливою. До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові у справі №760/15429/20 від 01.12.2021, а також ухвалах у справі № 204/42/22 від 27.01.2022, №167/453/19 від 12.05.2021, №644/11585/20 від 20.10.2020. Навіть після введення воєнного стану на території України Верховний Суд притримувався відповідної позиції, про що свідчать ухвали суду у справах №442/3912/19 від 12.05.2022 та № 208/6021/21 від 31.05.2022.
Суд зважає на зміст листа Верховного Суду від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», відповідно до якого, якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків.
Водночас, участь ОСОБА_8 у режимі відеоконференцзв`язку у даному випадку ним не обґрунтовується такими обставинами, а до російської федерації він виїхав задовго до введення воєнного стану на території України.
У зв`язку з цим, участь ОСОБА_8 під час розгляду клопотання прокурора про спеціальне судове провадження дистанційно з території росії теж не може вважатися виконанням ним обов`язку щодо прибуття до суду за викликом та автоматичною можливістю продовження судового розгляду.
Отже, участь обвинуваченого під час судового розгляду у режимі відеоконференції із території росії із застосуванням власного облікового запису в програмі «Easycon» є неможливою.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для здійснення щодо обвинуваченого ОСОБА_8 спеціального судового провадження.
При цьому, суд наголошує, що якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явиться або буде доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими КПК.
За клопотанням сторони захисту суд продовжує судовий розгляд з моменту з`явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно досліджує окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту).
На підставі викладеного, суд постановив:
ПОСТАНОВИВ:
- клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження задовольнити;
- здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №520190000000001060 стосовно ОСОБА_8, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 Кримінального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Повний текст оголошено 08.06.2022 о 16:00 год.
Судді:
ОСОБА_10