Document No. 104709238

Справа № 707/1711/17

Провадження № 1-кп/991/176/19

УХВАЛА

8 червня 2022 року місто Київ

Колегія Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

розглянула у судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42013110000000284 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.343, ОСОБА_7 за ч.5 ст.191, ОСОБА_8 за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ОСОБА_9 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України.

(1) Зміст поданого клопотання

14.01.2022 до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну йому запобіжного заходу та повернення застави заставодавцям.

У клопотанні обвинувачений вказує на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, відсутність ризиків впливу на свідків у кримінальному провадженні, знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_10 у зміні запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання. Суд ухвалив таке рішення без жодного доказу, який би підтверджував наявність ризиків.

Обвинувачений просить змінити йому запобіжний захід із застави на нічний домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, повернути заставодавцям внесені ними кошти в якості застави.

(2) Позиції учасників провадження

ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив його задовольнити. Зазначив, що заставодавці вимагають вжиття заходів з повернення грошових коштів сплачених в якості застави. Вони направили йому претензії. Він просить більш тяжкий запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_10 вказав, що ОСОБА_6 не перешкоджав встановленню істини під час досудового розслідування, зацікавлений у швидкому судовому розгляді цього кримінального провадження. Запобіжний захід обирався ще у 2016 році. Ризик впливу на свідків та експертів відсутній. Ухвала Вищого антикорупційного суду від 08.12.2021 є необґрунтованою.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання. Претензії заставодавців не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.

(3) Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні клопотання

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та матеріали судового провадження, суд доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання обвинуваченимпокладених нанього процесуальнихобов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення;3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні;4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК).

Згідно з ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому, суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування та судового розгляду.

За змістом клопотання та доводів, наведених у судовому засіданні підставою для зміни застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави є: необґрунтованість повідомленої йому підозри (1); відсутність ризиків, передбаченихст. 177 КПК (2), можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (3).

Під час досудового розслідування цього кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.05.2016 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також, визначено заставу у розмірі 5512000 гривень.

11.08.2016 ОСОБА_15 внесено в якості застави відносно ОСОБА_6 1400000 гривень, ОСОБА_16 1600000 гривень, ОСОБА_17 2512000 гривень.

За правилами ч. 4 ст. 202 КПК з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

(3.1) Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.

Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Разом з тим, згідно зі ст. 368 КПК ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, зокрема, такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

На даній стадії, коли особі пред`явлено обвинувачення та справа розглядається по суті, питання її причетності до кримінального правопорушення, наявності/відсутності складу певного кримінального правопорушення, факту завдання збитків, розміру цих збитків, достовірності, належності та достатності доказів відноситься до повноважень суду під час судового розгляду та ухваленні вироку.

Таким чином, питання обґрунтованості обвинувачення вирішуватиметься судом при ухваленні остаточного рішення.

(3.2) Щодо наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК

На обґрунтування зміни запобіжного заходу, сторона захисту посилалася на відсутність ризику спілкуватися з іншими учасниками справи. Такий ризик, на їх думку, з плином часу досудового розслідування та судового розгляду втратив свою актуальність.

Дослідивши наведені аргументи сторони захисту, суд приходить до висновку про наявність ризиків встановлених під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 .

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Слідчий суддя в ухвалі від 20.05.2016 зазначив, що «підозрюваний є кваліфікованим юристом і обізнаний з матеріалами кримінального провадження, в межах розслідування якого він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. Може мати можливість спілкуватись з іншими учасниками дій, у вчиненні яких він підозрюється, та надавати їм поради за рахунок свого професійного досвіду, зокрема, і щодо знищення речових доказів чи документів. Частина свідків у кримінальному провадженні може зазнавати впливу з боку підозрюваного, оскільки перебуває в його службовому підпорядкуванні. За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК, а саме спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, можливості незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження».

Таким чином, слідчим суддею було встановлено три ризики, передбачені пунктами 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК.

Перевіряючи актуальність ризику та надаючи оцінку можливості обвинуваченому незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження суд приходить до таких висновків.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на учасників, зокрема, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Під час досудового розслідування та судового розгляду, обвинуваченому стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, а тому, обвинувачений знає як їх дані, так і зміст наданих ними свідчень, що й надалі дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на свідків.

Суд приходить до висновку про достатню вірогідність такого ризику. ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Отже, ризик незаконно впливати на учасників у цьому кримінальному провадженні є наявним, що не може бути підставою для зміни запобіжного заходу.

Відсутність інших ризиків обвинуваченим ніяким чином необґрунтовано.

(3.3) Щодо можливості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

Як було зазначено вище, під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.05.2016 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також, визначено заставу у розмірі 5512000 гривень.

Такий запобіжний захід йому було обрано з урахуванням даних про особу та тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрювався ОСОБА_6, можливі тяжкі наслідки та розмір завданої шкоди.

Він до моменту постановлення даної ухвали у повній мірі забезпечував виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальним законом обов`язків, а тому підстав для застосування суворішого заходу забезпечення не має.

Претензії заставодавців в необхідності повернення їм коштів не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу у вигляді застави.

Суд наголошує, що внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом добровільної волі такої особи, а вимоги заставодавця до обвинуваченого щодо повернення з будь-яких причин сплачених в якості застави за нього коштів не є обставиною, що може стати підставою для зміни запобіжного заходу.

Внесення застави неможливе без згоди заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній має усвідомлювати існування ризику неповернення застави звернення її в дохід держави. З огляду на законодавчі положення, у заставодавця не можуть формуватися правомірні очікування, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу. Зазначене узгоджується з положеннями статей 203 та 368 КПК.

Більше того, відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначені обвинуваченим та його захисником обставини не є підставою для зміни запобіжного заходу.

На підставі викладеного, суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

-відмовити узадоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42013110000000284 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.343, ОСОБА_7 за ч.5 ст.191, ОСОБА_8 за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ОСОБА_9 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 10.06.2022 о 11:00 год.

Судді:

ОСОБА_18 ОСОБА_19