- Presiding judge (HACC) : Koliush O.L.
Справа № 991/1453/21
Провадження № 1-кп/991/6/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000389 від 22.06.2020 за обвинуваченням:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Баба Недригайлівського району Сумської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
08.06.2022 до суду надійшло клопотання прокурора САП ОСОБА_5, відповідно до якого вона просила скасувати арешт майна (в частині накладення арешту на готівкові кошти 199900 доларів США), накладений у кримінальному провадженні №52020000000000389 від 22.06.2020 відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду України від 20.07.2020 (справа №991/5917/20, провадження №1-кс/991/6088/20), вилученого 09.07.2020-10.07.2020 у ході проведення невідкладного обшуку холу ПАТ АКБ «Індустріалбанк» за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, які добровільно видала ОСОБА_9, як предмет неправомірної вигоди, оскільки у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, з метою подальшої передачі такого майна для потреб Збройних Сил України відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 177 від 07.06.2022 «Про примусове відчуження майна».
Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування детективами НАБУ з 09.07.2020 до 10.07.2020 проведено обшук холу ПАТ АКБ «Індустріалбанк» за адресою: АДРЕСА_3 . Під час обшуку, ОСОБА_9 були добровільно видані грошові кошти в розмірі 199900 доларів США, та повідомлено, що вказані кошти їй передав ОСОБА_6 у якості неправомірної вигоди для Голови Фонду державного майна України ОСОБА_10 23.07.2020 їх було оглянуто детективом з відеофіксацією та зафіксовано номери та серії купюр. Постановою детектива від 10.07.2020 вказані кошти визнано речовим доказом, а ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.07.2020 на них накладено арешт з метою забезпечення збереження їх як речових доказів. У судовому засіданні 01.06.2022 сторонами та судом досліджено протокол обшуку холу ПАТ АКБ «Індустріалбанк», протокол огляду грошових коштів та безпосередньо речовий доказ грошові кошти 199900 доларів США. Після огляду, опечатані кошти передано на зберігання в індивідуальному сейфі Національного бюро в уповноваженому банку речових доказів, відповідно до квитанції № 502 від 01.06.2022. Крім того, до НАБУ надійшов Наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 177 від 07.06.2022 «Про примусове відчуження майна», відповідно до якого передбачено примусово відчужити майно, а саме грошові кошти у розмірі 199900 доларів США. Однак, арешт вказаного майна є перешкодою при здійсненні вказаних заходів на виконання Наказу № 177 від 07.06.2022. Враховуючи викладене, з урахуванням Наказу № 177 від 07.06.2022, на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження (арешту) щодо вищевказаного майна, та виникла необхідність у скасуванні арешту вказаного майна, щодо якого наявна вищезгадана ухвала, а саме на 199900 доларів США.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала клопотання з підстав, зазначених у ньому. Додатково пояснила, що на цей час в Україні відбуваються ворожі ракетні обстріли всієї території України, а також відбуваються бойові дії на півдні та сході України. Сили Спеціальних операцій ЗСУ це не територіальна військова частина, а військова частина, яка займається бойовими діями по всій лінії фронту і приймає в них безпосередню участь, а тому, на її думку, не має необхідності у погодженні наказу командира ССО з відповідною державною адміністрацією.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 підтримали клопотання прокурора, просили його задовольнити.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти скасування арешту майна, вказуючи, що це питання не врегульоване КПК України, та зазначив, що рішення потрібно прийняти в рамках закону.
Суд, дослідивши клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.07.2020, з 09.07.2020 до 10.07.2020 у приміщенні холу ПАТ АКБ «Індустріалбанк» за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7 було проведено невідкладний обшук, під час якого ОСОБА_9 були добровільно видані грошові кошти в розмірі 199 900 доларів США, які вона отримала від ОСОБА_6 у якості неправомірної вигоди.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 10.07.2020 готівкові кошти в розмірі 199 900 доларів США визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.07.2020, зокрема, на готівкові кошти в розмірі 199 900 доларів США накладено арешт з метою забезпечення збереження їх як речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч. 2 ст. 174 КПК України).
Разом з тим, вказані положення Закону не передбачають право прокурора на звернення з клопотанням про скасування арешту майна.
Враховуючи викладене, у випадках,коли положенняКПК Українине регулюютьабо неоднозначнорегулюють питаннякримінального провадження, суд у відповідності до ч. 6 ст. 9 КПК України, застосовує загальні засади кримінального провадження, передбачені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Так, відповідно до ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).
Також ст. 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, серед яких є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи з системного аналізу вказаних положень, суд вважає, що прокурор, як сторона обвинувачення, має рівні права зі стороною захисту на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна, а суд має вирішити відповідне клопотання у встановленому КПК України порядку.
Необхідність скасування арешту прокурор обґрунтовує тим, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження (арешті) щодо грошових коштів відпала потреба, а також існує нагальна необхідність у передачі відповідних коштів для потреб Збройних сил України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Як вже було зазначено, ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.07.2020, накладено арешт на вказані кошти з метою забезпечення збереження їх як речових доказів.
Частиною 1, 2 ст. 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 357 КПК України речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов`язані з річчю та її оглядом.
Під час судового засідання 01.06.2022 судом було досліджено протокол обшуку холу ПАТ АКБ «Індустріалбанк», протокол огляду грошових коштів та речовий доказ грошові кошти в розмірі 199 900 доларів США.
Враховуючи, що арешт на вказані грошові кошти був накладений з метою збереження речових доказів, але вони були оглянуті судом під час судового засідання та надані для ознайомлення учасникам судового провадження, тобто були предметом безпосереднього дослідження судом, та не містять на собі слідів кримінального правопорушення, суд вважає, що необхідність подальшого застосування арешту цих грошових коштів відпала. Отже, в цій частині клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Прокурор просила скасувати арешт вказаних грошових коштів з метою їхньої передачі для потреб Збройних Сил України відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 177 від 07.06.2022 «Про примусове відчуження майна». На думку суду, в цій частині клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. При цьому, будь-якої мети такого скасування арешту діюче кримінальне процесуальне законодавство не містить. Тому таке формулювання скасування арешту, на думку суду, є некоректним.
Разом з тим, суд враховує таке. У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
Статтею 2 зазначеного Указу Президента постановлено військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, зокрема, такий захід правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України «Про оборону України», в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об`єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. При цьому, відповідно до частини другої цієї статті у місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті.
Прокурором до клопотання про скасування арешту майна надано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 177 від 07.06.2022 «Про примусове відчуження майна», відповідно до якого передбачено примусово відчужити майно, а саме готівкові грошові кошти у сумі 199 900 доларів США (сто дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот доларів США), який не погоджений відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
Враховуючи те, що Сили спеціальних операцій Збройних сил України як окремий рід військ виконують спеціальні завдання по всій лінії фронту з метою знищення живої сили, бойової техніки і військових споруд противника, надання протидії наступу противника, відбиття його ударів і т. ін., тобто приймають безпосередню участь у бойових діях, суд вважає, що відсутня необхідність у погодженні наказу командира ССО № 177 від 07.06.2022 з відповідною державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної місцевої ради.
Вказані грошові кошти, на які накладено арешт, є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, доля яких повинна вирішуватися відповідно до ст. 100 КПК України з урахуванням таких особливостей.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2, 5 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Як вбачається з клопотання, грошові кошти у розмірі 199 900 доларів США (квитанція №502 від 01.06.2022), зберігаються в індивідуальному сейфі Національного бюро в уповноваженому банку речових доказів, тобто у сторони обвинувачення, відповідно до ч. 2, 5 ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема і диспозитивності, відповідно до якої сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Як убачається із вказаного Наказу, він адресований Національному антикорупційному бюро України та Спеціалізованій антикорупційнійпрокуратурі ОфісуГенерального прокурора для врахування під час підтримки державного обвинувачення в суді (п. 3 Наказу № 177 від 07.06.2022 «Про примусове відчуження майна»). Речові докази - 199 900 доларів США, після їхнього дослідження в судовому засіданні повернуті стороні обвинувачення і заходяться на зберіганні в НАБУ.
Виходячи із системного тлумачення ст. 7, ч. 2, 5, 9 ст. 100 КПК України та з урахуванням Наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 177 від 07.06.2022 «Про примусове відчуження майна», а також враховуючи, що грошові кошти перебувають у сторони обвинувачення, суд дійшов висновку про можливість доручити Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Офісу Генерального прокурора та Національному антикорупційному бюро України вирішити питання передачі цих коштів для потреб Збройних сил України відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 177 від 07.06.2022 «Про примусове відчуження майна».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про скасування арешту майна підлягає частковому задоволенню.
Крім того, під час вирішення питання про скасування арешту майна, судом враховується, що виходячи зі змісту Наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 177 від 07.06.2022 «Про примусове відчуження майна» та вимог Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», у випадку задоволення клопотання прокурора та скасування арешту, накладеного на вилучені під час досудового розслідування кошти, відповідне майно перейде у власність держави.
Отже, може бути досягнута кінцева мета спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання, яка є тотожною кінцевій меті примусового відчуження майна під час воєнного стану та передбачає перехід майна у власність держави. Тому скасування арешту, накладеного на зазначені кошти, не вплине на дієвість кримінального провадження.
Водночас, у випадку, якщо за результатами судового розгляду кримінального провадження судом не буде ухвалено рішення про застосування спеціальної конфіскації або призначення конфіскації майна як виду покарання, то власник або володілець вилучених коштів матиме можливість скористатись компенсаційними правовими механізмами, які передбачають повне відшкодування вартості вилученого в умовах воєнного стану відповідно до закону майна (ч. 6 ст. 17 Закону України «Про оборону України»).
На підставівикладеного,керуючись ст. 7, 22, 26, 100, 170, 174, 371, 372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений на готівкові кошти у розмірі 199900 доларів США ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду України від 20.07.2020 (справа № 991/5917/20, провадження №1-кс/991/6088/20) у кримінальному провадженні №52020000000000389 від 22.06.2020, вилучені 09.07.2020-10.07.2020 під час проведення невідкладного обшуку холу ПАТ АКБ «Індустріалбанк» за адресою: вул. Генерала Алмазова, 18/7, м. Київ.
Доручити Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Офісу Генерального прокурора та Національному антикорупційному бюро України вирішити питання передачі грошових коштів у розмірі 199900 доларів США для потреб Збройних сил України відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 177 від 07.06.2022 «Про примусове відчуження майна».
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 13.06.2022.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді - ОСОБА_2
ОСОБА_3