Document No. 104917590

справа № 991/9725/20

провадження № 11-кп/991/53/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2022 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2022 року, якою з матеріалів кримінального провадження №42015000000001624 від 29 липня 2015 року виділено в окреме судове провадження матеріали щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст.366 КК України та ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09червня 2022року виділено з матеріалів кримінального провадження №42015000000001624 від 29 липня 2015 року в окреме судове провадження матеріали щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст.366 КК України та ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2022року.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09червня 2022року слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1)вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК України; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК України.

Ухвали,постановлені підчас судовогопровадження всуді першоїінстанції доухвалення судовихрішень,передбачених частиноюпершою цієїстатті,окремому оскарженнюне підлягають,крім випадків,визначених цимКодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченечастиною першоюцієї статті (ч.2 ст. 392 КПК України).

Ухвала про виділення з матеріалів кримінального провадження в окреме судове провадження матеріалів щодо певного обвинуваченого є судовим рішенням, можливість оскарження якого в апеляційному порядку під час судового провадження в суді першої інстанції КПК України не передбачено. А тому, з оглядуна змістположень ст.392 КПК України, така ухвала суду не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченечастиною першоюцієї статті.

На думку обвинуваченого, колегія суддів Вищого антикорупційного суду при постановлені оскаржуваного рішення вийшла за межі наданих їм повноважень, оскільки рішення про виділення частини матеріалів кримінального провадження в окреме судове провадження не входить до переліку рішень які суд може прийняти у підготовчому судовому засіданні. Однак, суд відхиляє такі доводи обвинуваченого з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 334 КПК України,матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченимистаттею 217цього Кодексу.

Аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти висновку, що законодавець не пов`язує можливість виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження з певною стадією судового провадження. У даному випадку визначальним є наявність підстав та застережень, передбачених положеннямистатті 217 КПК України.

Згідно п. 24 ч. 1ст. 3 КПК Українисудове провадження включає в собі підготовче судове провадження та судовий розгляд.

Таким чином можна зробити висновок, що кримінальним процесуальним законом передбачено можливість виділення матеріалів кримінального провадження щодо певного обвинуваченого в окреме провадження як на стадії підготовчого судового засідання, так і під час судового розгляду.

Згідно вимог ч. 4ст. 399 КПК України,суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

При цьому суд звертає увагу, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, тож Кримінальний процесуальний кодекс України визначає в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

З урахуванням викладеного, у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09червня 2022року слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.392, ч.4 ст.399 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2, поданою на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2022 року про виділення з матеріалів кримінального провадження №42015000000001624 від 29 липня 2015року в окреме судове провадження матеріалів щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відмовити.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.

Суддя: ОСОБА_1