Document No. 104927551

Справа № 991/1786/22

Провадження № 2-з/991/1/22

У Х В А Л А

23 червня 2022 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді Хамзіна Т.Р, суддів Михайленко В.В., Мойсака С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Касьяна А.О.,

представника відповідача адвоката Старости І.І.,

розглянувши заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Касьяна А.О. в інтересах держави про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07.06.2022 відкрито провадження у цивільній справі за позовомДержави в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

14.06.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Касьяна А.О. про забезпечення позову.

1.Суть заяви

Позивач зазначає, що під час здійснення прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42021000000002112 було встановлено факт набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - першим заступником Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України ОСОБА_1 необґрунтованих активів, а саме грошових коштів, що перевищують його законні доходи.

Згідно заяви за період із 2005 року до 28.11.2019 ОСОБА_1 нараховано доходи на загальну суму 2 574 614 грн (без врахування утриманих податків), а його дружина ОСОБА_2 отримала доходи на суму 220 767 грн (без врахування утриманих податків). Проте видатки родини ОСОБА_1 перевищували їх законні доходи, що не дозволяло мати відповідні заощадження на вказану дату.

Станом на 28.11.2019 на депозитних рахунках ОСОБА_1 у АТ «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») знаходилося 245 400 доларів США та 2 380 000 грн.

За період після 28.11.2019 (день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і покарання за набуття таких активів» від 31.10.2019 № 263-ІХ (далі - Закон № 263-ІХ)) ОСОБА_1 отримав доходи виключно у вигляді заробітної плати за місцем роботи від Національної поліції України, які витрачались на побутові потреби. Водночас після 28.11.2019 Відповідач вніс готівкою на свої банківські рахунки в АТ «ПУМБ» 2 300 800 грн, 18 818,18 доларів США та 1 000 Євро, а на банківський рахунок в АТ «ПриватБанк» 17 632,01 доларів США.

Позивач стверджує, що загальна сума набутих ОСОБА_1 коштів за період із 28.11.2019 на 3 287 497,27 грн перевищує його законні доходи та є необґрунтованим активом, а тому підлягає стягненню в дохід держави.

Враховуючи загрозу унеможливлення у подальшому виконання рішення суду, виникла необхідність накладення арешту на кошти, що розміщені на рахунках ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ».

Позивач просить застосувати забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів та накласти арешт на кошти та рахунки ОСОБА_1 у АТ «ПУМБ» №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_5, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 .

2.Розгляд заяви.

Прокурор просив розглянути заяву про забезпечення позову за відсутності Відповідача для унеможливлення зняття ним коштів до накладення на них арешту. Проте у заяві прокурор не навів достатніх даних про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу. Тому розгляд заяви здійснено за участю представника Відповідача відповідно до ч. 3 ст. 151, ч. 5 ст. 153 ЦПК України.

На думку прокурора, Позивачем був доведений зв`язок коштів, які можуть бути арештовані, з ОСОБА_1, та перевищення Відповідачем за рахунок цих коштів його офіційних доходів. Підставою для застосування забезпечення позову прокурор визначив подальше ускладнення виконання судового рішення. Додатково прокурор зазначив про активні дії ОСОБА_1 щодо виведення коштів на криптобіржу та його виїзд за кордон. На його думку, ці обставини вказують на ризик втрати грошових коштів, які є предметом позову про визнання необґрунтованими активів.

Просив задовольнити заяву.

Представник Відповідача адвокат Староста І.І. подав заперечення на заяву про забезпечення позову та доповнив її у своїх поясненнях у ході судового засідання.

Представник Відповідача стверджує, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам закону, передбаченим ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, оскільки у ній було формально скопійовано предмет позову, відсутнє обґрунтування необхідності забезпечення цивільного позову, не зазначена сума грошових коштів, на яку прокурор просить накласти арешт, ціна позову вказана лише у вступній частині, пропозиції про зустрічне забезпечення позову відсутні, мотиви, викладені у заяві, не містять у достатньому обсязі даних, які б могли підтвердити обставини.

На думку представника Відповідача, прокурором не доведені ані існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого судового рішення, ані співмірність заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

Адвокат Староста І.І. звернув увагу на те, що грошові кошти, які перебувають на зазначених прокурором рахунках, на які Позивач просить накласти арешт, на даний момент вже є предметом кримінального провадження № 42020000000002376 від 08.12.2020. Він вважає, що прокурором один і той ж факт правопорушення в одному випадку кваліфіковано як кримінальне, а в іншому як цивільно правове. На рахунки ОСОБА_1 вже накладений арешт, і твердження прокурора про наявність ризику невиконання можливого рішення за таких умов є ймовірним припущенням.

З цих підстав просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

3.Мотивувальна частина

3.1. Застосовані норми права

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 (далі - Постанова № 9 від 22.12.2006), під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16).

Заява про забезпечення позову має містити інформацію про захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

У заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, мають бути наведені у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими, а у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на інші активи відповідача, які відповідають вартості активів, які є предметом спору, - також обґрунтування неможливості накладення арешту саме на оспорювані активи (ч. 3 ст. 151 ЦПК України).

У пунктах 4, 10 Постанови № 9 від 22.12.2006 Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до вимог цивільного процесуального закону суд не зобов`язаний при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути ускладнено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

Отже, для вирішення питання про необхідність застосування заходів забезпечення у межах даного позову, Суд має встановити існування спору, реальну загрозу невиконання судового рішення за результатами вирішення спору та можливість забезпечення виконання судового рішення шляхом забезпечення позову.

3.2. Мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Заява про забезпечення позову подана у справі щодо визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Під час розгляду цієї категорії справ передбачена можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості (п.1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Враховуючи, що однією з позовних вимог є стягнення коштів у розмірі 3 287 497,27 грн, які перебувають на рахунках Відповідача у АТ «ПУМБ», та загрозу невиконання рішення суду в цій частині в подальшому, Позивач просить накласти арешт на кошти та рахунки ОСОБА_1 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_5, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 в АТ «ПУМБ».

Отже, у заяві про забезпечення позову прокурор не визначив на які саме активи він просить накласти арешт: активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості. Вимога заяви сформульована абстрактно. Внаслідок такого формулювання утруднене розуміння яким чином необхідно забезпечувати позов: накладанням арешту на банківські рахунки чи на кошти на банківських рахунках, в якому розмірі?

У ході судового засідання прокурор не конкретизував свої вимоги.

Предметом спору є необґрунтовані активи, а саме грошові кошти у розмірі 3 287 497,27 грн, набуті ОСОБА_1 у власність та розміщені на рахунках у банку АТ «ПУМБ». Розмір необґрунтованих активів складає ціну позову.

Ухвалою слідчого судді від 08.09.2021 (справа № 761/31987/21) у кримінальному провадженні № 42020000000002376 було накладено арешт на майно ОСОБА_1, а саме на банківські рахунки, відкриті в ПАТ «ПУМБ», серед яких НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_8, НОМЕР_3, НОМЕР_11, НОМЕР_1, НОМЕР_12, НОМЕР_2, НОМЕР_4, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_5, НОМЕР_15, НОМЕР_6, НОМЕР_7, із забороною відчуження, розпорядження та/або користування всіма грошовими активами, які знаходяться на вказаних рахунках.

Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження унеможливлює зняття або переведення коштів на інші рахунки.

Водночас у заяві про забезпечення позову прокурором не надано оцінки цій обставині та не обґрунтований ризик утруднення виконання можливого рішення з урахуванням вже накладеного арешту.

У довідці АТ «ПУМБ» № КНО-07.8.6/529 БТ від 10.05.2022 зазначено, що залишок на початок операційного дня 02.05.2022 на рахунках ОСОБА_1 склав:

-НОМЕР_9 - 429 371,43 грн;

-НОМЕР_10 - 1 900 000,00 грн;

-НОМЕР_8 - 900 000,00 грн;

-НОМЕР_3 - 456 000,00 грн;

-НОМЕР_11 - 645 000, 00 грн;

-НОМЕР_1 - 550 000, 00 грн;

-НОМЕР_12 - 305 000,00 грн;

-НОМЕР_2 - 366 000,00 грн;

-НОМЕР_4 - 435 000,00 грн;

-НОМЕР_13 - 760 000,00 грн;

-НОМЕР_14 - 47 000,00 доларів США;

-НОМЕР_5 - 334 000,00 грн;

-НОМЕР_15 - 400 000,00 грн;

-НОМЕР_6 - 340 000,00 грн;

-НОМЕР_7 - 1 070 000,00 грн.

Загальна сума грошових коштів, які розміщені на вищевказаних рахунках складає 8 890 371,43 грн та 47 000,00 доларів США. Кошти на рахунках арештовані з 08.09.2021. Тому ці відомості приймаються судом як актуальні на час розгляду заяви.

Отже, сума розміщених на рахунках коштів, на які прокурор просить накласти арешт, майже втричі перевищує ціну позову.

Такі обмеження є невиправданими та непропорційними меті забезпечення позову - подальшому виконанню можливого судового рішення.

3.3. Висновки суду

За наведених обставин підстави для задоволення заяви про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ» відсутні.

Керуючись ст. ст. 149 - 151, 153, 259 - 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Касьяна А.О. в інтересах держави про забезпечення позову держави до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Т.Р. Хамзін

Судді С.М. Мойсак

В.В. Михайленко