- Presiding judge (HACC) : Kravchuk O.O.
Справа № 626/1948/17
Провадження 1-кп/910/56/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
20 червня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Києві клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 19.05.2017р. за №42016000000001569, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Зміст поданого клопотання
15.06.2022р. електронною поштою через канцелярію до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_6 . Основні доводи клопотання зводяться до наявності, на думку прокурора, ризиків, передбачених пунктами 1,4, ч.1 ст.177 КПК.
Щодо ризику того, що обвинувачений може переховуватися від суду, що, на думку прокурора, підтверджується неодноразовими неявками обвинуваченого за викликом суду, двічі накладенням на останнього грошового стягнення та застосуванням до нього приводу, у зв`язку з встановленим судом фактом порушенням ним процесуальних обов`язків обвинуваченого. Крім того, суспільна небезпечність обвинуваченого та його спроби затягнути судовий розгляд на завершальній стадії судового розгляду з посиланням на мобілізацію до лав ЗСУ створює, на переконання прокурора, реальний ризик дезертирства обвинуваченого чи то переходу на бік ворога, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Добровільна мобілізація обвинуваченого ОСОБА_6 під час перебування останнього на стаціонарному лікуванні свідчить про спробу обвинуваченого переховуватися від суду.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку прокурора, підтверджується тим, що ОСОБА_6, будучи позбавленим пасивного та активного контролю за його місцезнаходженням матиме можливість продовжувати свої цілеспрямовані дії щодо затягування судового розгляду та зривів судових засідань без поважних причин, що було здійснено останнім більше 12 разів.
Просив суд застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та покласти на останнього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК, у частині: прибувати за кожною вимогою та/або зі встановленою судом періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до уповноваженого органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
2. Обставини справи, які передували заявленню прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу та позиції учасників провадження
Судом установлено, що за час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово не з`являвся в судові засідання, у зв`язку із чим, судові засідання відкладались. Судом також було установлено факт порушення обвинуваченим його процесуальних обов`язків щодо прибуття за викликом суду, за що відносно останнього судом було застосовано заходи забезпечення кримінального провадження (двічі грошове стягнення та двічі привід), однак, указані заходи процесуального реагування на порушення обвинуваченим його обов`язків, на переконання суду, належного ефекту не мали.
Суд зауважує, що поданню вказаного клопотання прокурора передували такі обставини цієї справи.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.03.2020р. у цій справі призначено судовий розгляд із викликом учасників судового провадження на 20.03.2020р.
20.03.2020р. судовий розгляд було відкладено на 17.04.2020р., а 17.04.2020р. судовий розгляд було відкладено на 24.04.2020р., у зв`язку з неявкою учасників.
24.04.2020р. в судове засідання учасники не з`явились, судовий розгляд було відкладено на 30.04.2020р.
30.04.2020р. ухвалою суду задоволено клопотання захисника ОСОБА_8 про відкладення судового засідання, у зв`язку з поданням обвинуваченим апеляційної скарги на ухвалу суду від 24.04.2020р. про проведення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, та неналежною якістю зв`язку, судовий розгляд було відкладено на 07.05.2020р.
07.05.2020р. під час здійснення судового розгляду в режимі відеоконференції обвинуваченим ОСОБА_6 було заявлено клопотання про неможливість слухання справи в режимі відеоконференції у зв`язку з поганим зв`язком та поданням ним апеляційної скарги на ухвалу суду від 24.04.2020р. про проведення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, судовий розгляд було відкладено на 07.06.2020р.
14.05.2020р. суддею-доповідачем Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, в якій було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.04.2020р.
04.06.2020р. обвинувачений ОСОБА_6, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду кримінального провадження у судовому засіданні 07.05.2020р., у судове засідання не з`явився.
04.06.2020р. до Вищого антикорупційного суду електронною поштою надійшла заява від обвинуваченого ОСОБА_6 про відкладення судового розгляду, призначеного на 04.06.2020р., у зв`язку із прибуттям до України 30.05.2020р. його колишньої дружини ОСОБА_9, із якою вони проживають за однією адресою, чартерним рейсом із Анталії, а також тим, що після прибуття вона зареєструвалася в телефонному додатку «Дій вдома» для проходження самоізоляції. Через це обвинувачений вважає за неможливе прибути до суду, через небезпеку його здоров`я та життя, а також життя і здоров`я інших людей, у скупченні яких він перебуватиме, у разі прибуття до м. Києва. Просив суд відкласти судовий розгляд до закінчення карантинних заходів.
Ухвалою від 04.06.2020 р. на обвинуваченого накладено грошове стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2102 грн. 00 коп., у зв`язку з невиконанням ним обов`язку щодо прибуття за викликом до суду, який передбачений п.1 ч.7 ст.42 КПК.
Ухвалою від 03.08.2020 р. відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого про скасування накладення на нього грошового стягнення.
09.10.2020р. судовий розгляд було відкладено на 23.10.2020р. за заявою обвинуваченого, до якої додано фотокопію медичної довідки (т.8, а.с.149-150).
23.10.2020р. обвинувачений до суду не з`явився, надіслав заяву з повідомленням про хворобу та відкриття лікувального листа у зв`язку із захворюванням на ГРВІ, підозрою на COVID-19, перебуванням на самоізоляції (т.8, а.с.191). Підтверджуючих документів обвинуваченим не надано. Судове засідання було відкладено на 29.10.2020р. на 10:30 год.
29.10.2020р. обвинувачений в призначений час до суду не з`явився, надав заяву про можливе запізнення на судове засідання у зв`язку з тим, що час прибуття потягу 12:01год., повідомив орієнтований час прибуття до суду о 12:40год., долучив копії власного квитка та квитка його захисника (т.8, а.с.204-206) Причина неявки обвинуваченого ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, визнана судом неповажною, судове засідання відкладено на 12:40год. того ж дня.
Судове засідання, призначене на 12:40год. того ж дня, знято з розгляду, у зв`язку із зайнятістю колегії суддів в іншому кримінальному провадженні, розгляд справи відкладений на 13.11.2020р.
03.11.2020р. обвинувачений подав до суду клопотання про перенесення судового засідання, призначеного на 13.11.2020р., з об`єктивних причин, у зв`язку з обранням його делегатом на з`їзд суддів, що має відбуватись у цей день. Підтверджуючих документів щодо обрання його делегатом не надав (т.8, а.с.213-214). Просив перенести судове засідання, призначене на 13.11.2020р. Указане судове засідання за клопотаннями обвинуваченого, захисника та прокурора, було знято з розгляду з відкладенням розгляду справи на 19 листопада 2020р. о 10:00год.
19.11.2020р. обвинувачений у судове засідання не з`явився, жодних заяв і клопотань не надав. У справі відсутні документи щодо належного повідомлення про дату та час судового засідання. Судове засідання було відкладено на 27.11.2020р. на 13:30год. із призначенням судових засідань 01.12.2020р. на 14:30год., 23.12.2020р. о 13:00год.
27.11.2020р. обвинувачений до суду не з`явився, надав клопотання про перенесення судових засідань, у зв`язку із перебуванням на лікуванні та самоізоляцією (т.9, а.с.8-9), підтверджуючих документів не надав. Аналогічне клопотання про відкладення подане захисником ОСОБА_10 . Судове засідання було відкладено на 01.12.2020р. на 14:30год. із призначенням додаткових дат судових засідань 08.12.2020р. о 12:45год., 09.12.2020р. о 12:45год., 11.12.2020р. о 12:45год.
01.12.2020р. обвинувачений до суду черговий раз не з`явився, надав заяву про перенесення судового засідання у зв`язку із захворюванням та перебуванням на лікуванні і самоізоляції. Підтверджуючих документів не надав.
Ухвалою від 01.12.2020р. частково задоволено клопотання прокурора, накладено грошове стягнення на обвинуваченого за неявку без поважних причин за викликом суду 23.10.2020р., 27.11.2020р., 01.12.2020р. у розмірі 2-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4540грн. 00коп., відмовлено в задоволенні клопотання прокурора в частині приводу обвинуваченого.
Ухвалою від 08.12.2020р. відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого про скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 01.12.2020р.
У судовому засіданні 16.12.2021р. суд запропонував обвинуваченому ОСОБА_6 надати показання, на що останній відмовився, після чого суд перейшов до з`ясування в учасників, чи вони бажають чимось доповнити судовий розгляд.
01.06.2022р. судом було закінчено з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 та перевірки їх доказами, та, за відсутності в учасників клопотань про доповнення судового розгляду, суд перейшов до судових дебатів, та слово було надано прокурору. Обвинувачений ОСОБА_6, порушуючи встановлений порядок та не реагуючи на зауваження головуючого щодо перебування на визначеному місці, залишив залу судових засідань. Після оголошення технічної перерви, працівником Київського районного суду м.Полтава було повідомлено суду про те, що обвинувачений ОСОБА_6 перебуває в коридорі вказаного суду, і в нього погіршився стан здоров`я. У зв`язку із самовільним залишенням судового засідання обвинуваченим ОСОБА_6 та безперервністю судових дебатів, судове засідання було відкладено на 02.06.2022р. на 09:30год.
02.06.2022р. через канцелярію до Вищого антикорупційного суду електронною поштою надійшло клопотання від захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_11 щодо неможливості участі обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому розгляді, призначеному на 02.06.2022р. о 09:30год., у зв`язку з його хворобою та перебуванням на стаціонарному лікуванні, що, на думку захисника, унеможливлює його прибуття в судове засідання, із долученням копій медичних документів про надання бригадою швидкої допомоги медичної допомоги ОСОБА_6 та про перебування обвинуваченого у стаціонарі. Інформацію щодо діагнозу ОСОБА_6 з наданих захисником документів однозначно встановити суду не вдалося, у зв`язку із нерозбірливістю почерку медичного працівника та поганою якістю наданих копій, а інформація щодо неможливості тимчасового залишення медичного закладу та щодо можливості участі у судових засіданнях в наданих документах відсутня.
Ухвалою суду від 02.06.2022р. відносно обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано привід для участі у судовому засіданні, призначеному 08.06.2022р.
Під час судового засідання 09.06.2022р. обвинувачений ОСОБА_6 повідомлявся про дати та час наступних судових засідань, зокрема, про судове засідання, яке призначене на 14.06.2022р. о 09:00 год. (т. 16, а.с.149-150).
Будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення судового засідання, обвинувачений ОСОБА_6 у судове засідання 14.06.2022р. не прибув ні до зали судових засідань ВАКС, ні до приміщення Київського районного суду м.Полтава для участі у відеоконференції, та завчасно не повідомив суд про неможливість своєї участі в цьому судовому засіданні.
Ухвалою від 14.06.2022р. відносно обвинуваченого був повторно застосований привід. У наступне призначене судове засідання 15.06.2022р. обвинувачений також не з`явився.
20.06.2022р. ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, було відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зупинення цього кримінального провадження із підстав мобілізації обвинуваченого ОСОБА_6 до лав ЗСУ, оскільки стороною захисту не доведено факту того, що перебування обвинуваченого на військовій службі унеможливлює його участь у судових засіданнях, оскільки, як установлено судом, ОСОБА_6 проходить службу на посаді помічника командира військової частини з правової роботи, у м.Полтава не ведуться бойові дії та сам ОСОБА_6 не приймає в них участі.
Прокурор клопотання підтримав, наголошував, що ураховуючи стадію дебатів та необхідність виступу саме сторони захисту, установлене судом порушення обвинуваченим його процесуальних обов`язків, клопотання необхідно задовольнити у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_7 проти застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави заперечував, уважав, що ризики, вказані у клопотанні прокурора, відсутні. Обвинувачений є кадровим військовим офіцером, є професійним суддею, з початку війни постійно допомагає фінансово ЗСУ. Ухилятися від суду обвинувачений не збирається, що підтверджується його фізичною присутністю в залі суду, незважаючи на його мобілізацію до лав ЗСУ. Також заперечував щодо покладення на обвинуваченого обов`язків, оскільки у зв`язку з проходженням військової служби та запровадженим військовим станом, ОСОБА_6 фізично не зможе їх виконувати. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки адвоката ОСОБА_7, про що надав суду відповідну заяву.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника, повідомив, що він не ухиляється від явки до суду, а є військовослужбовцем, та характер проходження військової служби унеможливлює його участь у судових засіданнях, оскільки його підрозділ проходить бойове злагодження та буде вирушати для участі у бойових діях. Щодо можливого покладення обов`язків, передбачених ст.194 КПК, також заперечував, оскільки їх виконання буде неможливе, враховуючи факт проходження ним військової служби. Зокрема він не зможе повідомляти суд про місце свого перебування та не зможе носити електронний засіб контролю, оскільки відомості про місцерозташування військової частини є таємною інформацією, яка розголошенню не підлягає. Проти задоволення клопотання заперечував.
3. Мотиви суду
Вивчивши заявлене клопотання та заслухавши думку учасників кримінального провадження, ураховуючи неодноразові неявки обвинуваченого за викликом суду та встановлений судом факт порушення ОСОБА_6 його процесуального обов`язку, та раніше вже двічі застосований привід та двічі грошове стягнення, суд, із метою забезпечення розгляду цього кримінального провадження у розумні строки та для забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого, завершення судових дебатів стороною захисту, доходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6, виходячи із наступного.
Згідно із ч.1 ст.333 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно із положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч.1 ст.131 КПК).
Відповідно до п.9 ч.2 ст.131 КПК, одним із засобів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання існуючим ризикам (ч.1 ст.177 КПК).
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.
Як убачається із клопотання прокурора, на цей час наявні ризики, передбачені ст.177 КПК, такі як: (1) ризик переховування від суду; (2) ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно із частинами 1, 2 ст.22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.5 ст.131 КПК).
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначений у ст.178 КПК.
З огляду на зазначене вище, суду належить вирішити, чи довели сторони кримінального провадження обставини, на які вони посилаються. Вирішуючи це питання, суд виходив із такого.
У ст.177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід уважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає доказів того, що він має реальну можливість здійснити їх в майбутньому, у конкретному кримінальному провадженні.
Обгрунтованість підозри судом не оцінюється, суд, зважаючи на перебування на розгляді обвинувального акта, виходить із наявності обгрунтованої підозри.
Отже, перш за все, суду слід перевірити, чи підтверджується існування ризиків, на які посилається прокурор.
3.1. Щодо існування ризику переховуватись від суду
Із обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК, а саме у проханні надати та одержанні для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої йому влади, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно.
Указане кримінальне правопорушення, згідно положень ст.12 КК, відноситься до категорії тяжких злочинів.
На переконання суду, про існування ризику щодо можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, зокрема, свідчить установлена судом неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого та систематичне порушення ним покладених на нього КПК процесуальних обов`язків (в ухвалах суду від 04.06.2022р., від 01.12.2022р, від 02.06.2022р., від 14.06.2022р.), та у зв`язку із цим, двічі накладення на нього грошового стягнення та двічі застосування приводу до зали суду.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що наразі існує ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду.
3.2 Щодо існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Неодноразова, протягом одного дня, зміна обставин, які нібито перешкоджають участі обвинуваченого в судовому розгляді та продовженні судових дебатів (02.06.2022р. одночасне перебування обвинуваченого на стаціонарному лікуванні, з вказівкою в медичній карті щодо надання медичного висновку тимчасової непрацездатності у період часу з 01.06.2022р. по 07.06.2022р., та його мобілізація до лав ЗСУ 02.06.2022р.), як установлено ухвалою суду від 17.06.2022р., - є способом ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від суду.
Щодо цих обставин обвинувачений під час розгляду клопотання про зупинення кримінального провадження у цьому ж судовому засіданні, 20.06.2022р., повідомив суду, про те, що він, перебуваючи 02.06.2022р. на стаціонарному лікуванні, добровільно, власноручно написавши відповідну заяву за місцем своєї роботи (Ленінський РС м.Полтава), зняв бронювання від призову на військову службу під час мобілізації, та того ж дня, 02.06.2022р, пройшов військово-лікарську комісію й був мобілізований до лав ЗСУ.
Ураховуючи це, суд уважає, що прокурором доведено існування ризику того, що обвинувачений ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
3.3. Щодо взяття обвинуваченого на поруки адвокатом ОСОБА_7 та можливості застосування іншого запобіжного заходу
Заперечуючи щодо обрання застави відносно обвинуваченого ОСОБА_6, його захисник адвокат ОСОБА_7 подав до суду власну заяву про взяття обвинуваченого на поруки.
Цю заяву суд розглядає одночасно із розглядом питання щодо можливості застосування відносно ОСОБА_6 іншого, більш м`якого запобіжного заходу (особистого зобов`язання). Суд відмовляє у взятті обвинуваченого ОСОБА_6 на поруки адвокатом ОСОБА_7, оскільки, згідно положень ст.180КПК, суть особистої поруки полягає у наданні особам (особі), яких суд уважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст.194 КПК. Відносно адвоката ОСОБА_7 судом в ухвалі від 16.06.2022р. за порушення ним його обов`язку щодо участі у судовому засіданні, самовільному залишенні зали судових засідань та клієнта без захисту, перед відповідним органом було порушено питання щодо його дисциплінарної відповідальності. Ураховуючи викладене, суд не вважає адвоката ОСОБА_7 особою, яка зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов`язків, передбачених у ст.194 КПК.
Таким чином, суд уважає, що інші більш м`які запобіжні заходи, крім застави із додатковим покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст.194 КПК, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6, а тому клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
3.4. Щодо визначення розміру застави
Визначаючи розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_6, судом ураховуються неодноразовість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, матеріальний стан обвинуваченого ОСОБА_6 (який обіймає посаду судді та наразі увільнений від виконання своїх обов`язків у зв`язку з мобілізацією). Тому, із метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, суд уважає, що менший розмір застави, ніж максимальний розмір, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.5. Щодо покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст.194 КПК
Прокурор просив покласти на обвинуваченого обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду. Оскільки обвинувачений повідомив, що проживає у військовій частині, розташованій не в АДРЕСА_2, то суд уважає за потрібне при покладенні обов`язків покласти на обвинуваченого обов`язок не відлучатися без дозволу прокурора або суду не лише з м.Полтава, а в цілому із Полтавської області. У цьому полягає часткове задоволення клопотання прокурора і відповідно часткова відмова в решті клопотання.
Суд відхиляє довід сторони захисту про те, що обвинувачений не зможе в законний спосіб інформувати суд про зміну місця перебування військової частини, де він проходить службу, та одержати відповідний дозвіл, оскільки, за необхідності, відомості, що становлять державну таємницю, можуть бути передані суду та/або прокурору в установленому законодавством про захист такої таємниці порядку.
Із цих же мотивів суд не ураховує доводи сторони захисту про неможливість застосування електронного засобу контролю, вважаючи, що такий засіб може забезпечити контроль за належною процесуальною поведінкою обвинуваченого. У разі, якщо застосування цього засобу перешкоджатиме виконанню обвинуваченим його службових обов`язків за місцем проходження ним військової служби, сторона захисту матиме можливість ініціювати перед судом питання про зміну запобіжного заходу.
Вимоги прокурора щодо покладення інших обов`язків, суд також уважає обгрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст.42, 131, 132, 176-178, 180, 182, 194, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання прокурора задовольнити частково.
2. Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, поклавши на нього такі обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із Полтавської області без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності);
- носити електронний засіб контролю.
Установити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків 2 місяці, а саме до 19.08.2022р.
3.Обвинувачений не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний унести кошти або забезпечити їх внесення заставодавцем на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1 та надати документ, що це підтверджує, прокурору, суду.
З моменту обрання запобіжного заходу, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
4. Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю покладені на обвинуваченого цією ухвалою обов`язки а також те, що в разі невиконання обов`язків, покладених на обвинуваченого, застава звертається в дохід держави та на обвинуваченого може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному ст.139 КПК.
5. У решті клопотання прокурора відмовити.
6. У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про взяття ОСОБА_6 на особисту поруку відмовити.
7. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3