- Presiding judge (HACC AC): Nykyforov A.S.
Справа № 991/1537/22
Провадження №11-п/991/7/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
22 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11,
прокурора ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження № 42017000000001981 від 21.06.2017 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду м. Києва,
ВСТАНОВИЛА:
12 травня 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
09.06.2022 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 про направлення даного кримінального провадження до Солом`янського районного суду м. Києва.
Обґрунтовуючи дане клопотання захисник наводить наступні доводи.
Так, постановою Генерального прокурора України від 22.12.2018 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981, яке здійснювалось Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України, доручено Національному антикорупційному бюро України. Як вбачається з тексту постанови, передача матеріалів досудового розслідування до НАБ України відбулась на підставі ч.5 ст.36 КПК України у зв`язку з неефективністю досудового розслідування.
В той же час, згідно з відповіддю на адвокатський запит від 14.06.2021 №16/1/1-18850-19, у зв`язку із неефективним здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 до дисциплінарної відповідальності або жодного іншого виду відповідальності уповноважених осіб ГСУ ГПУ не притягували.
Вказані обставини свідчать про відсутність підстав для здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні іншим органом, зокрема НАБ України.
Крім того, захисник ОСОБА_7 звертає увагу на невідповідність висновків комісійної судово-товарознавчої експертизи від 17.07.2018 №25023/17-53/12591/18-54/15059/1565/18-53/1566/15072/18-54 від 28.09.2018 № 15923/18-71, оскільки за результатами її проведення вартість вибухозахисного костюма станом на 16.12.2021 не визначена, внаслідок чого неможливо визначити й розмір завданої шкоди. Дана обставина, з урахуванням вимог ч.5 ст.216 КПК України, також свідчить про відсутність правових підстав для здійснення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні НАБ України.
Також, в своєму клопотанні захисник ОСОБА_7 зазначає, що наказом Голови Національної поліції України №484 о/с від 08.07.2016 полковника поліції ОСОБА_10 призначено на посаду начальника Департамента вибухотехнічної служби Національної поліції України, а наказом № 166 о/с від 27.02.2018 - звільнено зі служби у поліції.
Виходячи із положень ст.1, п.2 ч.1 ст.80 Закону України «Про Національну поліцію України» звання полковник відноситься до середнього складу поліції, а відтак, відповідно до ч.4 ст.216 КПК України, кримінальне провадження відносно такого суб`єкта мало здійснюватись Державним бюро розслідувань.
Таким чином, у зв`язку із відсутністю умов, передбачених ч.1 ст.33-1 та пунктами 1-3 ч.5 ст. 216 КПК України, кримінальне провадження №42017000000001981 не підсудне Вищому антикорупційному суду та повинно бути передано до іншого суду.
Оскільки досудове розслідування було закінчено Національним антикорупційним бюро, що територіально розташоване у Солом`янського районі м. Києва, відповідно до положень ч.1 ст.32 КПК України, захисник прохає направити кримінальне провадження для розгляду до Солом`янського районного суду м. Києва.
Позиція учасників провадження
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала клопотання з підстав, викладених у ньому та прохала справу направити до Солом`янського районі м. Києва для розгляду по суті.
Захисник ОСОБА_9 підтримав доводи клопотання та додатково посилався на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.10.2021 у справі №725/2498/19.
Захисник ОСОБА_8 також підтримав клопотання захисника ОСОБА_7 та з посиланням на позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 14.04.2020 по справі №761/34909/17, прохав його задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтримали клопотання захисника ОСОБА_7 .
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання та передачі справи до іншого суду з тих підстав, що кримінальне провадження № 42017000000001981 підсудне Вищому антикорупційному суду на підставі п.2 ч.5 ст.216 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого, вислухавши пояснення учасників судового провадження та обговоривши їх, дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Обставини, встановлені Судом під час вирішення клопотання
12 травня 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 21.06.2017за № 42017000000001981 за обвинуваченням: ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Станом на час розгляду клопотання захисника ОСОБА_7 дане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання.
Мотиви суду
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст.4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлено, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", у порядку адміністративного судочинства. Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України.
Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Станом на дату надходження до Вищого антикорупційного суду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42017000000001981 питання визначення підсудності за Вищим антикорупційним судом законодавчо врегульовані наступним чином.
Відповідно до ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1 - 3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Приміткою до ст. 45 КК України до корупційних кримінальних правопорушень віднесені кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 369-2 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 1-3 ч.5 ст. 216 КПК України, з метою визначення підсудності кримінального провадження за Вищим антикорупційним судом, має бути наявна хоча б одна з нижченаведених умов:
1) злочин, вказаний у ст.33-1 КПК України, має бути вчинений:
Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;
державним службовцем, посада якого належить до категорії "А";
депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру";
особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017, ОСОБА_10 обвинувачується у тому, що, перебуваючи на посаді начальника Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України, тобто будучи керівником структурного підрозділу в органі державної влади, а відтак службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданої йому влади чи службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, яке полягало у вчиненні фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
ОСОБА_11, в свою чергу, відповідно до обвинувального акту, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у наданні неправомірної вигоди ОСОБА_10, тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення ним дій з використанням наданої йому влади та службового становища в інтересах ОСОБА_11 .
Відповідно до версії обвинувачення розмір неправомірної вигоди, що надавалась ОСОБА_11 ОСОБА_10 становить 980000,00 гривень.
Як вбачається з матеріалів провадження, інкриміновані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 злочини були вчинені 13.01.2017 та 26.01.2017.
Статтею 7 Закону України №1801-VIII від 21.12.2016 «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року встановлено на рівні 1600,00 гривень.
Таким чином, розмір неправомірної вигоди наданої, за версією обвинувачення, ОСОБА_11 ОСОБА_10 у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів констатує підсудність обвинувального акту у кримінальному провадженні №42017000000001981 Вищому антикорупційному суду за наявністю критерію, визначеного ст.33-1, п.2 ч.5 ст.216 КПК України.
Стосовно посилань захисника ОСОБА_7 на невідповідність висновків судової комісійної товарознавчої експертизи від 17.07.2018 та судової-економічної експертизи від 28.09.2018, які, за переконання захисника, невірно визначають розмір завданої шкоди, колегія суддів зазначає, що дана обставина не впливає на кваліфікацію дій обвинувачених за ч.1 ст.209, ч.4 ст.368, ч. 3 ст. 369 КК України. Крім того, предметом даного судового розгляду є вирішення процесуального питання щодо наявності підстав для направлення кримінального провадження №42017000000001981 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду. Питання щодо події кримінального правопорушення, винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотивів, мети вчинення кримінального правопорушення, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належності, допустимості та достовірності доказів підлягають доказуванню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Також колегія суддів відхиляє аргумент захисника щодо підслідності даного кримінального провадження Державному бюро розслідувань з підстав, передбачених ч.4 ст.216 КПК України, через наявність у ОСОБА_10 спеціального звання полковника поліції, оскільки питання визначення підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду не перебуває у залежності від підслідності конкретного кримінального провадження тому чи іншому органу досудового розслідування.
Висновки суду
З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження №42017000000001981 від 21.06.2017 до іншого суду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 33-1, 34, 216, 376, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження №42017000000001981 від 21.06.2017 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.4 ст.368 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду м. Києва залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5