- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/1979/22
Провадження 1-кс/991/2000/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру, в порядку ст.201 КПК України, у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26.05.2021,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, подане в порядку ст.201 КПК України.
Клопотання обґрунтоване наступним.
21.01.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1042020грн., з покладенням ряду процесуальних обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
У зв`язку з тим, що особисті заощадження ОСОБА_4 у розмірі 60 100 доларів СІІІА були вилучені під час обшуку та у подальшому на них був накладений арешт, що позбавило його можливості внесення особистих коштів як застави, він був змушений звернутись до знайомих за допомогою у внесенні застави, тому 25.01.2022 його знайомою ОСОБА_6 було внесено заставу у визначеному слідчим суддею розмірі за підозрюваного ОСОБА_4 .
На даний час в Україні, починаючи від 24.02.2022 введено воєнний стан, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В той же час ОСОБА_6 постійно проживає у місті Харків, який з самого початку військової агресії рф перебуває під обстрілами, вона разом з сім`єю (чоловіком та двома дітьми, один з яких є неповнолітнім) була вимушена покинути місто Харків та переїхати в більш безпечнішу частину країни. Враховуючи, що основним доходом ОСОБА_6 є нотаріальна діяльність, яку вона не здійснює з 24.02.2022 та не має доходу, наявність на утриманні двох дітей та чоловіка який на цей час також не працює, ОСОБА_6 перебуває у скрутному фінансовому становищі. Захисник зазначає, що окрім необхідності кожного дня годувати дітей та нести витрати з проживання у іншому місті, їй необхідно кожного місяця сплачувати кошти за кредитами у двох різних державних банках: залишок за якими станом на 14.06.2022 складає 196 076 грн та 1 214 422 грн.
Водночас адвокат вказує, що дійсно, внесення застави було правом ОСОБА_6, а не її обов`язком, проте враховуючи відсутність у ОСОБА_4 можливості внести таку заставу за себе, тривалі дружні стосунки з ОСОБА_6, нею було прийняте таке рішення. Однак на той час заставодавець навіть не могла уявити про ситуацію, що складеться у державі, і що вона опиниться у скрутному фінансовому стані через війну.
Під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави 21.01.2022 слідчий суддя визначив існування двох ризиків, передбачених ст.177 К1ІК України, а саме ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Захисник зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 належним чином виконує свої процесуальні обов`язки, навіть після їх спливу, оскільки строк дії обов`язків закінчився 13.03.2022 та не був продовжений вже більше трьох місяців. Поряд з цим ОСОБА_4 з моментуповідомлення йомупро підозруне здійснивжодного порушенняпокладених панього обов`язківта взагаліне вчинивжодної спробиперешкодити кримінальномупровадженнюта з`являвся на всі без виключення виклики детектива та суду.
На підставі наведеного захисник вважає, що після закінчення строку дії обов`язків, застава у розмірі 1 042 020 грн. є об`єктивно непропорційною обов`язкам, які існують у ОСОБА_4 в силу ч.7 ст.42 КПК України.
Поряд з цим на думку адвоката, доводи щодо ймовірність ризику та припущення, що ОСОБА_4 може вливати на свідків та інших підозрюваних, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показів, а також те, що він може використовувати свій вплив на працівників Офісу Генерального прокурора - не відповідають дійсності, оскільки всі з перелічених осіб у кримінальному провадженні не знайомі ОСОБА_4, крім ОСОБА_7, який на даний час перебуває у СІЗО, крім того, всі важливі свідки допитані, вказані особи попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та дачу завідомо неправдивих показань. Зауважив, що жодних заяв, від свідків про будь-який тиск на них з боку підозрюваного до правоохоронних органів не надходило.
Щодо широкого кола знайомств серед керівників та працівників правоохоронних органів і судових органів, у якому підозрюється ОСОБА_4 на думку захисника є не більше аніж припущенням та навіть вимислом. В підтвердження цього факту захисником зауважено, що ОСОБА_4 керівництво Офісу Генерального прокурора відмовлялось надавати характеристику з місця роботи та надало вказівку його колегам щодо заборони навіть підписувати будь-які особисті заяви, щоб характеризували ОСОБА_4, при цьому щоб витребувати характеристику, захист був змушений подавати адвокатський запит неодноразово.
Поряд з цим захисник просив врахувати те, що ОСОБА_4 звільнений з органів прокуратури, у зв`язку з виходом на пенсію та не має доступу до будівель Офісу Генерального прокурора. А щодо знайомств серед керівників та працівників правоохоронних органів та судових органів він їх не має через те, що не здійснює нагляд за правоохоронними органами більше 6 років.
На підставі наведеного захисник вважає, що наразі ризики, передбачені ст.177 КПК України істотно знижені, а тому застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198450грн буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Великої уваги, як зазначає захисник заслуговує те, що після ведення воєнного стану в Україні 24.02.2022, проведенням бойових дій у місті Києві та його околицях, попадання крилатих ракет «Калібр» по об`єктах, які в тому числі знаходились в населених пунктах м.Васильків та с.Гатне, що в трьох кілометрах від будинку де увесь час знаходився підозрюваний ОСОБА_4, останній не покинув територію м. Києва та Київської області, і надалі носив електронний засіб контролю. Такий стан може обґрунтовано свідчити про належність поведінки підозрюваного та про відсутність у випадку ОСОБА_4 ризиків, на які вказувала сторона обвинувачення, а також виключного випадку, щодо застосування на цей час розміру застави у надто високому розмірі.
Таким чином, застосування до ОСОБА_4 загального положення, щодо розміру застави до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати за вчинення особою тяжкого злочину має у повному обсязі відповідати меті і підставам застосування запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 177, 182, 194 КПК України.
У зв`язку з наведеним захисник просить запобіжний західстосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,у виглядізастави урозмірі 1042020грн.,внесеної ОСОБА_6 26січня 2022року змінитив частинісуми застави,а самезменшити підозрюваному ОСОБА_4 розмірзастави,достатній длязабезпечення виконанняпідозрюваним обов`язків,передбачених КПКУкраїни урозмірі 80розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становить198480грн.Суму застави в розмірі 843 540 грн. повернути заставодавцю - ОСОБА_6, РІІКОКПП НОМЕР_1 .
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 підтримали подане клопотання в повному обсязі, просили його задовольнити та змінити запобіжний захід шляхом зменшення розміру застави. Поряд з цим сторона захисту просила частину із внесених за підозрюваного коштів в якості застави повернути заставодавцю ОСОБА_6 . Водночас адвокат ОСОБА_5 наголосив, що в матеріалах провадження міститься ордер на представництво ним інтересів заставодавця ОСОБА_6 .
Прокурор ОСОБА_3 судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника, вважав визначений ухвалою слідчого судді від 21.01.2022 розмір застави помірним та таким, що забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного, натомість зазначив що призначення застави в меншому розмірі не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши клопотання захисника та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
В той же час, відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У клопотанні адвоката ОСОБА_5, поданому в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 сторона захисту, посилаючись на введення в Україні воєнного стану просить змінити запобіжний захід у вигляді застави, шляхом її зменшення до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 грн., а частину суми застави в розмірі 843 540 грн. повернути заставодавцю - ОСОБА_6 .
Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26.05.2021, за підозрою серед інших ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України
Так, стороною обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України, а саме: у підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
19.01.2022 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України.
Злочин, передбачений ч.4 ст.369 КК України, відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів (частина 5 статті 12, примітка 1 статті 45 КК України).
21.01.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа №991/404/22 провадження № 1-кс/991/414/22) за результатами розгляду клопотання детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погодженого прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, слідчим суддею відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стосовно підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 420 прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить1042020??грн (один мільйон сорок дві тисячі двадцять гривень), а також покладено на строк до 13.03.2022 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; без дозволу слідчого, прокурора або суду не відлучатися з м. Києва та Київської області; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_7, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_2, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
25.01.2022 за підозрюваного ОСОБА_4 його знайомою ОСОБА_6 було внесено заставу у визначеному слідчим суддею розмірі. Вказане стверджується довідкою суду від 26.01.2022 № 03.13-04/3/2022 та квитанцією №0.0.2434273209.1 від 25.01.2022.
Зазначена ухвала слідчого судді від 21.01.2022 була переглянута колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та ухвалою від 10.02.2022 залишена без зміни, а апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 та прокурора ОСОБА_3, залишені без задоволення.
Під час ухвалення вказаних вище судових рішень було з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу, зокрема наявність обґрунтованості підозри (яка наразі не оскаржується захисником) та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Тобто наразі до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, який є безстроковим.
Як вбачається з судових рішень, слідчим суддею встановлювалась наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, слідчим суддею, було встановлено наявність ризику переховування від слідства та суду. Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
Слідчий суддя погоджується з ймовірністю існування такого ризику на даний час.
Водночас слідчий суддя приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати.
Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1,2 статті23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу або іншим чином впливати на свідків, інших підозрюваних, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.
Окрім того варто враховувати те, що підозрюваний може використовувати свій вплив на працівників Офісу Генерального прокурора, які працювали разом з ним, а також на інших свідків у кримінальному провадженні. ОСОБА_4 може підбурювати вказаних осіб до зміни наданих показань, надання неправдивих показань або відмови від надання показань, щоб уникнути кримінальної відповідальності.
Водночас слідчий суддя не бере до уваги довоги сторони захисту, що підозрюваний вже звільнений з органів прокуратури, оскільки з огляду на те, що він тривалий час працював в органах прокуратури та здобув певний авторитет та широке коло знайомств серед керівників та працівників правоохоронних і судових органів, використовуючи свої зв`язки та службове становище ОСОБА_4 може особисто чи опосередковано впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.
Поряд з цим, стосовно доводів сторони захисту слідчий суддя зауважує, що той факт, що на даний час до правоохоронних органів не надходили заяви від свідків про будь-який тиск на них з боку підозрюваного - не виключає можливості здійснення такого тиску та в жодному разі не спростовує наявність можливості у підозрюваного впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Наведені вище обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків та інших підозрюваних з боку підозрюваного ОСОБА_4 .
Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.1 177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
В клопотанні захисником ставиться питання про зміну підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обґрунтовуючи подане клопотання захисник посилається на поточний стан країни та необхідність повернення грошових коштів, внесених в якості застави за підозрюваного ОСОБА_4 заставодавцю, оскільки ці кошти наразі є єдиним засобом до існування сім`ї заставодавця ОСОБА_6 .
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця). Так, застава забезпечує виконання підозрюваним обов`язків, покладених на підозрюваного як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5статті 194 КПК, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Обов`язки підозрюваного визначені в частині 7статті 42КПК України, зокрема, це прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Ці обов`язки покладаються на підозрюваного, виходячи з його процесуального статусу - статусу підозрюваного. Варто додати, що строк дії цих обов`язків співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного (крім обов`язків, передбачених пунктом 2 частини 7статті 42 КПК).
Водночас, слід зазначити що обов`язок підозрюваного, передбачений ч.5 ст.194 КПК України - прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади не обмежений двомісячним строком та кореспондується з обов`язком, встановленим п.1 ч.7 ст.42 КПК України, а отже співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного.
Разом з тим, саме з метою забезпечення виконання у тому числі і цих обов`язків для забезпечення дієвості кримінального провадження за наявності, зокрема, відповідних ризиків до підозрюваного можуть застосовуватися запобіжні заходи, зокрема, застава.
На даний час, як було зазначено вище в цій ухвалі, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В той же час, захисник у клопотанні зазначив та підозрюваний в судовому засіданні підтвердив те, що він належним чином виконує свої процесуальні обов`язки та зобов`язується в подальшому виконувати процесуальні обов`язки підозрюваного належним чином.
Зазначене не було спростоване прокурором під час судового розгляду.
Сторона захисту обґрунтовує подане клопотання про зміну запобіжного заходу введенням воєнного стану в Україні, відсутністю засобів до існування сім`ї заставодавця.
24.02.2022 російська федерація розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із території Республіки Білорусь й окупованого Криму. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введеннявоєнного станув Україні»,затвердженим ЗакономУкраїни від24.02.2022№2102-ІХ та Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України№ 2263-IXвід 22.05.2022 на всій території України введено воєнний стан.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За наведених вище обставин, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.4 ст. 369 України, яка була встановлена при розгляді питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного (наразі обґрунтованість підозри не оскаржується) у сукупності з ймовірністю наявності ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України; те, що в Україні введено воєнний стан, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, проведення воєнних дій на всій території України, в тому числі в м. Харків, де проживає заставодавець та здійснювала нотаріальну діяльність, що зумовило необхідність зміни місця проживання ОСОБА_6 та її сім`єю на більш безпечних територіях України, відсутністю можливості здійснювати трудову діяльність та втрату засобів для існування. Враховуючи наявність цих обставин у сукупності із належною процесуальною поведінкою підозрюваного як до настання так і під час воєнного стану, слідчий суддя вважає за можливе змінити підозрюваному ОСОБА_4 застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави шляхом зменшення її розміру до 350 прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб, що становить 868350грн. (вісімсот шістдесят вісім тисяч триста п`ятдесят гривень).
Так, на думку слідчого судді застава у розмірі 350 прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить868350 грн. здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, так як характер злочину є тяжким, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст.182КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.
Відповідно до ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З огляду на викладене, клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 подане в порядку ст.201 КПК України, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 193-196, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюваногоу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.27,ч.4ст.369КК Україниу кримінальномупровадженні №52021000000000281від 26.05.2021, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.01.2022 у розмірі 420 прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить1042020??грн (один мільйон сорок дві тисячі двадцять гривень) змінити назапобіжний західу вигляді застави в розмірі 350 прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб, що становить 868350грн. (вісімсот шістдесят вісім тисяч триста п`ятдесят гривень).
Частину застави в сумі 173670грн. (сто сімдесят три тисячі шістсот сімдесят гривень), внесену ОСОБА_6 за підозрюваного ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду UA678201720355279004000096000, на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 21.01.2022, справа 991/404/22, повернути заставодавцю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1