- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/2122/22
Провадження № 1-кс/991/2140/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
30 червня 2022 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі слідчий суддя), секретар судового засідання Юлія БЕНДЮЖИК.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 09 травня 2022 року за №52022000000000094.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Краматорськ Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація в клопотанні відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч.4 ст. 28 ч. 5 ст.191 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Прокурор четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (надалі прокурор САП) ОСОБА_3 ; підозрюваний ОСОБА_2, захисник ОСОБА_4
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про звернення в дохід держави застави внесеної за підозрюваного ОСОБА_2 та застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №52022000000000094 від 09 травня 2022 року.
Питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 вирішується за клопотанням прокурора САП.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу, відповідає вимогам ст. 184 КПК України та обґрунтоване наступним.
У провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за №52022000000000094 від 09 травня 2022 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст.191 КК України. У клопотанні прокурор САП зазначає, що ОСОБА_5 з метою незаконного заволодіння грошовими коштами від реалізації природного газу, видобутого за договорами про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, що укладені із ПАТ «Укргазвидобування», у січні 2013 року, за активної участі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, створив злочинну організацію до складу якої у різний період часу увійшли ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_2, а також службові особи ПАТ «Укргазвидобування» ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29, що були відповідальні за здійснення контролю за веденням підприємством ПАТ «Укргазвидобування» спільної діяльності, а також інші невстановлені досудовим слідством особи. У січні-лютому 2014 року, ОСОБА_17 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, які діяли в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залучили до злочинної організації ОСОБА_2, який був одноосібним засновником та директором ТОВ «Торговий дім «Київгазенерго», та яке мало діючу ліцензію серії АГ № 507494 на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом на території України. На підставі завідомо неправдивого аукціонного свідоцтва № 1 від 28.02.2014 між ТОВ «Надра Геоцентр» в особі виконавчого директора ОСОБА_11, що діє від імені учасників Договору про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12 та ТОВ «ТД «Київгазенерго» в особі директора ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу природного газу від 28.02.2014 № 040214НГЦ, за яким природний газ, видобутий за Договором про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування» від 19.11.2007 № 265-12, в об`ємі 1 938,093 тисяч м3 реалізовано за ціною 1 250 грн (без ПДВ) за тисячу м3 та договір купівлі-продажу природного газу від 28.02.2014 № 050214НГЦ, за яким природний газ, видобутий за Договором про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування» від 19.11.2007 №265-12, в об`ємі 8 666,834 тисяч м3 реалізовано за ціною 1 250 грн (без ПДВ) за тисячу м3. Надалі, діючи в межах спільного злочинного плану ОСОБА_12 склав податкові накладні №25 від 28.02.2014 про реалізацію Договором про спільну діяльність № 265-12 від 19.11.2007 (код 587437982, уповноважена особа ТОВ «Надра Геоцентр» 34763705) газу природного на користь ТОВ «Торговий дім «Київгазенерго» в кількості 1 938,093 тис. м3, на підставі Договору купівлі-продажу № 040214НГЦ від 28.02.2014 та № 26 від 28.02.2014 про реалізацію Договором про спільну діяльність № 265-12 від 19.11.2007 (код 587437982, уповноважена особа ТОВ «Надра Геоцентр» 34763705) газу природного на користь ТОВ «Торговий дім «Київгазенерго» в кількості 8 666,834 тис. м3, на підставі Договору купівлі-продажу № 050214НГЦ від 28.02.2014. Водночас ТОВ «Торговий дім «Київгазенерго» було залучене для створення видимості законного продажу природного газу на аукціонах та маскування злочинної діяльності очолюваної ОСОБА_5 злочинної організації шляхом збільшення переліку формальних переможців таких аукціонів. Відтак природний газ, зазначений в аукціонному свідоцтві № 1 від 28.02.2014, в загальному об`ємі 10 604,927 тис. м3, для наступної реалізації за ринковими цінами підприємствам реального сектору економіки ТОВ «Надра Геоцентр» фактично був переданий на адресу іншого підконтрольного ОСОБА_5 товариства ТОВ «ГК «Газовий Альянс».
У зв`язку з цим, задля створення штучного обґрунтування вказаної операції щодо зміни адресата природного газу, ОСОБА_2 склав податкову накладну №14 від 28.02.2014, за якою природний газ ресурсу лютого 2014 в об`ємі 10 604,927 тис. м3 реалізовано разом з газом іншого походження в загальному об`ємі 21 950,274 тис. м3 на користь ТОВ «ГК «Газовий Альянс». При цьому враховуючи, що відносно зазначених обсягів природного газу ОСОБА_12 уже було складено податкові накладні, за якими відповідний газ передавався на підставі договорів № 040214НГЦ від 28.02.2014 та №050214НГЦ від 28.02.2014, а також з метою введення контролюючих органів в оману, членами злочинної організації складено договори купівлі-продажу природного газу між ТОВ «Надра Геоцентр», яке діє від імені учасників Договору про спільну діяльність між ПАТ «Укргазвидобування» і ТОВ «Надра Геоцентр» №265-12 від 19.11.2007 та ТОВ «ГК «Газовий Альянс» із аналогічними реквізитами та умовами. Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 27.05.2016 № 7919/7920/16-53 ринкова вартість однієї тисячі м3 природного газу для промислових споживачів станом на 28.02.2014 становила 3 925,11 грн. (з ПДВ та цільовою надбавкою 2%). Надалі зазначені об`єми природного газу членами злочинної організації були реалізовані від імені ТОВ «ГК «Газовий Альянс» підприємствам реального сектору економіки за ринковими цінами. Таким чином, різниця між вартістю реалізації ТОВ «Надра Геоцентр» природного газу ресурсу 2014 року в обсязі 10 604,927 тис. м3 на користь ТОВ «Торговий дім «Київгазенерго» згідно аукціонного свідоцтва № 1 від 28.02.2014 та вартістю реалізації вищевказаного природного газу за ринковою ціною, визначеною висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 27.05.2016 № 7919/7920/16-53, склала 25 718 114,52 грн. з ПДВ (41 625 505,02 грн. 15 907 390,50 грн.). Згідно висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 18862 від 24.01.2020 внаслідок реалізації природного газу за цінами нижче ринкових в обсязі 10 604, 927 тис. м3 накористь ТОВ«Торговийдім «Київгазенерго»за Договоромпро спільнудіяльність№ 265-12від 19.11.2007ПАТ «Укргазвидобування»недоотримано доходівв розмірі11573151,53грн.Тобто,підозрюваний ОСОБА_2,в ходіреалізації відведеноїйому ролідиректора ТОВ«Торговий дім«Київгазенерго»,а такожінші учасникизлочинної організації,заволоділи грошовимикоштами,отриманими відреалізації природногогазу видобутого в рамках укладеного ПАТ «Укргазвидобування» Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність із ТОВ «Надра Геоцентр», загальною сумою 11 573 151,53 грн.
13 серпня 2016 року детективом НАБУ щодо ОСОБА_2 складено, а прокурором САП погоджено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, яке у порядку, передбаченому ч.1 ст.42, ч.2 ст.135 КПК України, було надіслане поштою за відомим місцем його проживання та реєстрації підозрюваного.
Постановою детектива НАБУ від 13 серпня 2016 року підозрюваного ОСОБА_30 оголошено в розшук.
15 лютого 2017 року матеріали кримінального провадження №52015000000000002 об`єднано з матеріалами кримінального провадженням №32015100000000149, яке в свою чергу 15 лютого 2016 об`єднано з кримінальним провадженням № 42015110000000121 від 19 березня 2015 року.
18 грудня 2017 року слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування в межах кримінального провадження №42015110000000121 від 19 березня 2015 року, в тому числі відносно ОСОБА_30 26 липня 2018 року матеріали за підозрою ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_9 виділені з матеріалів кримінального провадження №42015110000000121 від 19 березня 2015 року. Виділеному кримінальному провадженню в ЄРДР присвоєний номер №52018000000000748.
08 травня 2022 року ОСОБА_2 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.
09 травня 2022 року матеріали за підозрою ОСОБА_2 виділені в кримінальне провадження №52022000000000094 та останньому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
11 травня 2022 року слідчим суддею постановлено ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 55 днів, з визначенням застави у сумі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744300, 00 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень, а також покладення на підозрюваного низки обов`язків у разі внесення застави, відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2022 року апеляційну скаргу підозрюваного залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 11 травня 2022 року залишено без змін.
12 травня 2022 року ТОВ «ПРЕМІУМ ІНДАСТРІ ГРУП» внесено грошові кошти у сумі 744 300 грн в якості застави за підозрюваного ОСОБА_2, на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 травня 2022 року, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти.
Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 травня 2022 року на підозрюваного ОСОБА_2 покладено в тому числі обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, який станом на дату звернення з даним клопотанням не виконаний підозрюваним ОСОБА_2 . Факт невиконання обов`язку здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну підозрюваним підтверджується матеріалами судової справи №991/1519/22, в якій підозрюваний звернувся із заявою про роз`яснення судового рішення.
З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_2 не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, прокурор САП вважає, що наявні обґрунтовані підстави звернути внесену за ОСОБА_2 заставу у дохід держави.
Вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує детектив, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стосовно встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінальних правопорушень слідчий суддя зазначає таке.
Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і матеріали, надані стороною обвинувачення на його підтвердження, дійшов висновку про причетність ОСОБА_2 до інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст.191 КК України, а тому вважає що підозра є обґрунтованою.
Слідчий суддя також встановив, що стороною обвинувачення доведена наявність зазначеного у клопотанні прокурора САП про застосування запобіжного заходу ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, який підтверджується тим, що з 16 червня 2016 року, тобто з моменту повідомлення про підозру іншим учасникам злочинної організації, ОСОБА_2 неодноразово викликався детективами до НАБУ, проте останній на виклики не прибував. Крім того, ОСОБА_2 18 червня 2016 року покинув територію України, проте відомостей про його повернення на територію України через офіційні пункти пропуску в Державній прикордонній службі відсутні, що свідчить про можливість переховування ОСОБА_2 від органу досудового розслідування на території російської федерації. Ризик переховування на території російської федерації зумовлює й те, що підозрюваний з 2016 року проживав на вказаній території, де має стійкі сімейні зв`язки, а також те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації деякі ділянки українського кордону контролюються російськими загарбниками, що дозволить останньому покинути територію України поза офіційними пунктами пропуску Державної прикордонної служби. Слідчий суддя бере до уваги також й те, що 13 серпня 2016 року підозрюваного ОСОБА_2 оголошено розшук, а 13 жовтня 2016 року та 08 червня 2017 року слідчим суддею надавався дозвіл на затримання останнього, з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, враховуючи відсутність відомостей про повернення підозрюваного на територію України після переховування з 2016 року через офіційні пункти пропуску Державної прикордонної служби, існують обґрунтовані підстави вважати, що невиконання обов`язку здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, підозрюваним можуть бути вчинені дії, спрямовані на залишення території України поза офіційними пунктами пропуску через Державний кордон України.
Зазначений ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років. Такий висновок узгоджується з вимогами ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду», за якими при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину, тобто санкція за вчинене кримінальне правопорушення має бути важливим критерієм для визначення виду запобіжного заходу, який підлягає застосуванню. За таких обставин, у разі доведення винуватості підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, останньому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі у межах зазначеного вище строку, що разом з його високим рівнем матеріального забезпечення, може бути мотивом для переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурором САП формально зазначена наявність ризиків того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та/або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначені ризики також не були доведені прокурором САП у судовому засіданні.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У клопотанні прокурор САП також зазначає про наявність підстав для обрання до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою із можливістю внести заставу у розмірі 4664 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, визначеної ст. 177 КПК України. Визначення застави в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб прокурор САП обґрунтовує розміром завданої майнової шкоди та розміром доходу отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, його майновим станом, а також застосуванням раніше до підозрюваного застави у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 грн, яка не забезпечила виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Крім того, детектив НАБУ у клопотанні просить у разі внесення за підозрюваного ОСОБА_2 застави, покласти на нього наступні обов`язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_29, ОСОБА_27, ОСОБА_31 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Наведені у клопотанні обставини підтверджуються доданими до нього і наданими під час судового розгляду матеріалами, у тому числі: копією повідомлення про підозру ОСОБА_2, копією повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_2, копіями повісток про виклик від 02 серпня 2016 року, 07 та 27 червня, а також 18 серпня 2017 року з доказами направлення, копією договору про спільну діяльність №265-12 від 19 листопада 2007 року, копією протоколу огляду речей і документів від 12 травня 2016 року, копією висновку експертів за результатами проведення комісійної судової товарознавчої експертизи від 27 травня 2016 року №7919/7920/16-53, копією висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 10 серпня 2016 року №10620/10621/16-45,копією висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 24 січня 2020 року №18862, копією договору купівлі-продажу від 30 серпня 2013 року та додаткової угоди №1, копіями протоколів допиту свідків від 20 грудня, 18 липня, 09 серпня, 07, 17 та 21 червня, 31 березня 2016 року, копією листа ВАКС від 20 травня 2022 року, копією протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 09 листопада 2016 року, копією довідки спеціаліста від 19 травня 2022 року, копією протоколу огляду від 19 травня 2022 року, копією листа ДПС України від 18 травня 2022 року, копією листа прокурора САП від 23 травня 2022 року, копією повідомлення про завершення досудового розслідування від 23 травня 2022 року, копією протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 23 травня 2022 року, копією заяви про роз`яснення судового рішення від 14 червня 2022 року.
У судовому засіданні прокурор САП вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання та застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу заперечував, оскільки вважає, що підозра ОСОБА_2 є необґрунтованою, а зазначені у клопотанні детектива НАБУ ризики є недоведеними. Зазначив, що підозрюваний ОСОБА_2 належним чином виконував покладені на нього обов`язки, а підстави для звернення застави в дохід держави відсутні.
Підозрюваний ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу, а також зазначив, що оголошена йому підозра є необґрунтованою, а в матеріалах кримінального провадження відсутні належні і допустимі докази на підтвердження достатніх підстав вважати, що існує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Вказав на те, що він не порушував покладені на нього обов`язки, а також з метою організації безумовного виконання судового рішення в частині здати свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон на зберігання він звернувся до МВС України та ДМС України з приводу визначення конкретного органу державної влади, до якого необхідно звернутися для здачі на зберігання паспорту для виїзду за кордон. Також підозрюваний звернув увагу на те, що термін дії його паспорту громадянина України для виїзду за кордон закінчився 10 червня 2019 року, а тому його не можна вважати документом, який надає право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора САП.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: « Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи».
Відповідно довимог п.2ч.3ст.132КПК України:«Застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора».
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5). Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 182 КПК України: «При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків».
Відповідно до вимог п. 3 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 182 КПК України: «У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору».
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 182 КПК України: «У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1 та п 4 ч. 2 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років».
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України: «Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України: «Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (2); недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3)».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України: «Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання».
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України: «Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції закону №1404-VIII від 02 червня 2016 року): « Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об`єднань злочинних організацій або організованих груп - караються позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років».
Разом з тим, санкція ч. 5 ст. 191 КК України (в редакції закону №1404-VIII від 02 червня 2016 року) передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Стосовно вимоги клопотання прокурора щодо звернення застави в дохід держави слідчий суддя зазначає таке.
11 травня 2022 року слідчим суддею постановлено ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 55 днів, з визначенням застави у сумі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744300, 00 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень, а також покладення на підозрюваного низки обов`язків у разі внесення застави, відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України. 12 травня 2022 року ТОВ «ПРЕМІУМ ІНДАСТРІ ГРУП» внесено грошові кошти у сумі 744 300 грн в якості застави за підозрюваного ОСОБА_2, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти.
Відповідно до вищезазначеної ухвали на підозрюваного ОСОБА_2 було покладено в тому числі обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Проте, підозрюваний ОСОБА_2 не виконав покладений на нього обов`язок здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, що підтверджується матеріалами судової справи №991/1519/22, в якій підозрюваний звернувся із заявою про роз`яснення судового рішення.
Разом з тим, слідчий суддя враховує обставини на які посилається підозрюваний ОСОБА_2 щодо закінчення терміну дії його паспорту громадянина України для виїзду за кордон, який закінчився 10 червня 2019 року, проте не погоджується з твердженням, що його не можна вважати документом, який надає право на виїзд з України та в`їзд в Україну з огляду на вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року та постанови Кабінету Міністрів України № 152 від 07 травня 2014 року «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон».
Слідчий суддя зазначає, що станом на час розгляду клопотання на території України діє воєнний стан, який був введений Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб та неодноразово продовжений.
Відповідно довимог п.18«Тимчасового порядкувнесення інформаціїдо паспортагромадянина Українидля виїздуза кордон»,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від28лютого 2022року №170:«У разізакінчення строкудії паспортадля виїздуза кордонтакий строкможе бутипродовжено доп`яти роківна підставізаяви особиабо їїзаконного представника. Заявапро внесеннядо паспортадля виїздуза кордонінформації пропродовження строкуйого діїза формоюзгіднододатком 3подаєтьсяразом зпаспортом длявиїзду закордон дотериторіального органу/територіальногопідрозділу ДМС,посольства абоконсульської установиУкраїни,за місцемзвернення. Внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії здійснюється безоплатно в день звернення особи, на чиє ім`я оформлено паспорт, чи її законного представника».
З огляду на наведене, враховуючи спрощений порядок продовження строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон під час дії воєнного стану, слідчий суддя вважає, що наявні ризики для використання підозрюваним ОСОБА_2 вищезазначеного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а закінчення терміну його дії, не звільняє підозрюваного від встановленого судовим рішенням обов`язку здати паспорт на зберігання до відповідних органів державної влади.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що частина 8 статті 182 КПК України прямо не передбачає необхідності встановлювати виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв`язку із зверненням застави в дохід держави, проте з урахуванням прямої вказівки закону на необхідність дотримання вимоги пропорційного втручання щодо будь-якого випадку застосування заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 2 частини 3 статті 132 КПК), слідчий суддя вважає за необхідне встановити зазначені умови при вирішенні питання про звернення застави в дохід держави.
У рішенні ЄСПЛ (справа Lavrechov v. the Czech Republicвід 20 червня 2013 року) зазначено, що у справах про звернення застави в дохід держави важливим питанням є те, чи було стягнення застави пропорційним з огляду на порушення умов застави під час провадження, а рішення суду про стягнення застави має призвести до «справедливого балансу» між вимогами суспільного інтересу та вимогами дотримання прав заявника в обставинах справи.
За таких обставин, звернення застави в дохід держави на підставі частини 8 статті 182 КПК України передбачає дотримання вимог принципу пропорційності: звернення застави у дохід держави повинно спрямовуватися на досягнення легітимної мети (1) та бути співмірним з нею (2), а сам розмір стягнутої застави має бути пропорційним з огляду на порушення умов застави під час кримінального провадження (3), тобто таке звернення повинно призвести до справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу та вимогами дотримання права на мирне володіння майном.
Дотримання принципу пропорційності при зверненні застави в дохід держави передбачає диференціацію негативних наслідків у вигляді повного чи часткового звернення в дохід держави грошових коштів, внесених в якості застави як запобіжного заходу, при порушенні умов звільнення під заставу, залежно від характеристик порушення підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків (тривалості, інтенсивності, повторності, ступеню і форми вини, кількість порушених обов`язків, негативних наслідків для кримінального провадження, що настали чи могли настати від такого порушення тощо) та мети, заради досягнення якої застосовувались відповідні обов`язки.
Слідчим суддею встановлений факт невиконання підозрюваним ОСОБА_2 покладеного на нього обов`язку здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Разом з тим, останній дотримувався усіх інших покладених на нього обов`язків, а ризики з метою запобігання яких, на підозрюваного ОСОБА_2 було покладено обов`язки, не настали. Крім того, на підозрюваного ОСОБА_2 також було покладено обов`язок носити електронний засіб контролю, що також має запобігати можливості його виїзду за кордон з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Слідчий суддя також враховує те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні вже завершено, а наразі триває стадія ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, що відповідно до вимог ст. 290 КПК України є правом, а не обов`язком підозрюваного.
З огляду на викладене та з урахуванням порушення підозрюваним ОСОБА_2 покладеного на нього обов`язку, співвідношення цього порушення з ризиками для кримінального провадження та дотриманням підозрюваним усіх інших покладених на нього обов`язків, стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, яке завершене, слідчий суддя дійшов висновку про можливість часткового звернення в дохід держави грошових коштів, внесених в якості застави за підозрюваного ОСОБА_2 заставодавцем ТОВ «ПРЕМІУМ ІНДАСТРІ ГРУП» у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620, 00 гривень, що буде відповідати принципу пропорційності і буде співмірним з порушенням підозрюваним зазначеного обов`язку.
Детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2 .
При розгляді цього клопотання слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, а також наявність ризику того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів було надано оцінку наступним обставинам: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим; вік та стан здоров`я підозрюваного (інформація щодо стану здоров`я підозрюваного несумісного з триманням під варто відсутня); міцність соціальних зв`язків та відсутність постійного місця роботи; майновий стан підозрюваного та відсутність судимостей, а також розмір майнової шкоди. Будь-яких відомостей на підтвердження ризику продовження чи повторення протиправної поведінки, а також відомостей про репутацію підозрюваного сторонами кримінального провадження не надано.
В аспекті обгрунтованості підозри ОСОБА_2 та ризиків, на існування яких посилається прокурор, слідчий суддя, з огляду на п.9 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22, також зважає на їх попередню оцінку, здійснену ним при вирішенні попереднього клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу, погодженого прокурором, в ухвалі слідчого судді від 11 травня 2022 року у цьому кримінальному провадженні. Зазначена ухвала слідчого судді була переглянута Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду і залишена в силі її ухвалою від 01 червня 2022 року.
Разом з тим, слідчий суддя не вбачає необхідності у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і приходить до висновку, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, зокрема застави, зможе запобігти ризику його неналежної процесуальної поведінки та в достатній мірі забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що наразі триває стадія ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний прибував за викликами до суду та не вчиняв дій спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та\або суду, а з метою запобігання можливості настання встановлених ризиків на підозрюваного ОСОБА_2 покладена низка обов?язків, що на думку слідчого судді в достатній мірі забезпечить його належну процесуальну поведінку.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора САП в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків підозрюваного. З урахуванням того, що застава в розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744300,00 грн, не забезпечила належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі.
У рішенніЄСПЛ (справаМангурас протиІспанії» від20листопада 2010року)зазначено,що гарантіїпередбачені п.3статті 5Конвенції (звільненняособи обумовленегарантіями з`явитисяна судовезасідання)покликані забезпечитине компенсаціювтрат,а зокремаявку обвинуваченогона судовезасідання.Таким чином,вказана сума(застави)повинна бутиоцінена враховуючисамого обвинуваченого,його активита йоговзаємовідносини зособами якімають забезпечитьйого безпеку,іншими словами,розмір заставиповинен визначатисятим ступенемдовіри (впевненості)при якомуперспектива втратизастави,чи дійпроти поручителів,у випадкуйого відсутностіпояви всуді,буде достатнімстримуючим засобом,щоб відбитиу особи,щодо якоїзастосовано заставу,бажання будь-якимчином перешкоджативстановленню істиниу кримінальномупровадженні.Більше того,сума заставиповинна бутиналежним чиномобґрунтована врішенні суду,а такожповинно бутивраховано наявністьгрошових засобіву обвинуваченого.Тобто,з одногобоку розмірзастави повиненбути таким,щоб загрозаїї втратиутримувала бпідозрюваного віднамірів таспроб порушитипокладені нанього обов`язки,а зіншого немає бутитаким,щоб черезочевидну неможливістьвиконання умовцього запобіжногозаходу цефактично призвелоб доподальшого йогоув`язнення,яке востанньому випадкуперетворилося бна безальтернативне.
Розмір застави для підозрюваного ОСОБА_2, був раніше визначений у максимальних межах, які встановлені п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а збільшення розміру застави, яка має застосовується у разі звернення застави в дохід держави, передбачене спеціальною нормою (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України), що є виключним випадком.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_2, обставини вчинення вказаних кримінальних правопорушень та його роль, особу підозрюваного, а також неспроможність застави у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму забезпечити належну поведінку підозрюваного, що дозволяє дійти висновку, про можливість вийти за межі максимального розміру застави, встановленого вимогами п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України та визначити для підозрюваного ОСОБА_2 заставу у сумі 320 (трьохсот двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 793920, 00 (сімсот дев`яносто три тисячі дев`ятсот двадцять) гривень, яка на думку слідчого судді зможе забезпечити належне виконання останнім покладених на нього обов`язків, існуючим ризикам, та не буде для нього завідомо непомірною.
Слідчий суддя також зазначає, що прокурором САП у судовому засіданні та у клопотанні не доведена необхідність призначення застави у розмірі 4 664 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 11 571 384, 00 гривень, а також те, що застава у меншому розмірі не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому вимоги клопотання в цій частині є необґрунтованими.
Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_29, ОСОБА_27, ОСОБА_31 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 177-178, 182, 183, 193-194, 197, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора САП в частині звернення застави в дохід держави та про відмову у задоволенні клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
1. Клопотання прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 28 червня 2022 року у кримінальному провадженні за №52022000000000094 від 09 травня 2022 року задовольнити частково.
2. Клопотання прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у частині звернення застави в дохід держави задовольнити частково: звернути в дохід держави частину застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620, 00 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка була внесена 12 травня 2022 року заставодавцем ТОВ «ПРЕМІУМ ІНДАСТРІ ГРУП» за підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 травня 2022 року.
3. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді застави у сумі 320 (трьохсот двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 793920, 00 (сімсот дев`яносто три тисячі дев`ятсот двадцять) гривень. Вважати, що залишок застави у розмірі 280 (двохсот вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 694680, 00 (шістсот дев`яносто чотири тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка раніше була внесена ТОВ «ПРЕМІУМ ІНДАСТРІ ГРУП» за підозрюваного ОСОБА_2 відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 травня 2022 року, є частиною застави у розмірі 320 (трьохсот двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 793920, 00 (сімсот дев`яносто три тисячі дев`ятсот двадцять) гривень, яка застосована до підозрюваного ОСОБА_2 відповідно до цієї ухвали. Решта застави у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240, 00 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень, може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN - UA678201720355279004000096000) не пізніше 5 (п`яти) днів з дня застосування (обрання) запобіжного заходу у вигляді застави. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого судді (суду) без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
4. Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, наступні обов`язки:
- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_29, ОСОБА_27, ОСОБА_31
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
5. У задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у частині застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
6. Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
7. Строк дії ухвали щодо покладених на підозрюваного обов`язків становить 2 місяці, тобто до 30 серпня 2022 року включно.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала (за виключенням вирішення питання про звернення застави в дохід держави) може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала у частині вирішення питання про звернення застави в дохід держави оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 05 липня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1