- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
Справа № 991/4989/21
Провадження 1-кп/991/42/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (у режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів зв`язку),
обвинувачених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 (урежимі відеоконференції), ОСОБА_16 (у режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів зв`язку),
представниці потерпілого ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_17,
представниці юридичних осіб ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_8 щодо направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні №52018000000000547 від 12.06.2018 стосовно:
- ОСОБА_14, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (КК України);
- ОСОБА_13, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України;
- ОСОБА_15, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3, ст. 28 ч. 2, ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України;
- ОСОБА_16, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності
ВСТАНОВИВ
23.07.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018. Після рішення про відмову в об`єднанні кримінальних проваджень 20.12.2021 для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі головуючої ОСОБА_1, суддів ОСОБА_19 та ОСОБА_3 . Через неможливість брати участь у справі судді ОСОБА_19 її автоматизованою системою документообігу суду було замінено на суддю ОСОБА_2 .
Підготовче судове засідання у справі цим складом суду призначалось на 04.04.2022, 05.05.2022, 25.05.2022, 04.07.2022.
Обґрунтування клопотання та доводи сторін
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_8, що захищає обвинуваченого ОСОБА_16, заявила клопотання про направлення подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного судe про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого у порядку статті 34 КПК України. У ньому вона зазначає, що вважає, що кримінальне провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018 є непідсудним Вищому антикорупційному суду з таких підстав:
1)жоден обвинувачений у кримінальному провадженні не належить до кола осіб, передбачених п.1 ч. 5 ст. 216 КПК України, ОСОБА_16 в період інкримінованих йому діянь працював директором ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ»; ОСОБА_15 був директором ТОВ «Енергія-Новий Розділ»; ОСОБА_13 був фінансовим директором, а обвинувачений ОСОБА_14 був радником директора ТОВ «Енергія»;
2)у статутних капіталах ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» відсутня частка державної або комунальної власності, яка перевищує 50 відсотків, а тому немає підстав вважати, що злочин було вчинено службовою особою суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, тобто відсутня відповідність критерію п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України;
3)обвинуваченим не інкримінується вчинення злочинів, передбачених ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України, тобто відсутня умова, визначена п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
З урахуванням цього, зазначає адвокат ОСОБА_8, кримінальне провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018 є непідсудним Вищому антикорупційному суду, оскільки відсутні усі умови, наявність яких є обов`язковою для визначення підсудності за Вищим антикорупційним судом на підставі ч. 1 ст. 33-1, абз. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Крім цього, адвокат ОСОБА_8 зазначила, що абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України не містить умов для визначення підсудності за Вищим антикорупційним судом, а лише стосується визначення прокурором підслідності кримінального провадження. На її думку, якщо кримінальним правопорушенням заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам, це саме по собі не може бути підставою для визначення підсудності Вищого антикорупційного суду. Ця позиція висвітлювалась суддями Вищого антикорупційного суду, суддями Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, та суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в прийнятих ними рішеннях. Адвокат ОСОБА_8 також посилалася на науково-правовий висновок НЮУ ім. Ярослава Мудрого від 30.11.2021, науково-правовий висновок НДІ вивчення проблем злочинності ім. академіка В. В. Сташиса НАПН України від 07.02.2022 та ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.01.2021 щодо встановлення непідсудності Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні №52018000000000547 від 12.06.2018.
Прокурор САП ОСОБА_5 заперечив проти задоволення такого клопотання та здійснення подання для визначення підсудності у цьому кримінальному провадженні. На його думку, питання визначення підсудності вже розглядалося Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, і йому надавалася оцінка. ККС ВС попри висловлення позиції щодо структури частини 5 статті 216 КПК України та підсудності Вищого антикорупційного суду, в ухвалі від 14.12.2021 все ж залишив клопотання ОСОБА_8 про направлення матеріалів кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів без задоволення. Він зазначив, що у цьому кримінальному провадженні не розслідувалися правопорушення, вчинені іншими особами, окрім тих, що зазначені як обвинувачені та ідентифіковані, а також не було здійснено виділення кримінального провадження щодо цих невстановлених осіб для їхньої подальшої ідентифікації. Прокурор переконаний, що підсудність Вищого антикорупційного суду у цьому кримінальному провадженні випливає із того, що було заподіяно шкоду життєво важливим інтересам суспільства та держави, оскільки НАК «Нафтогаз України», якому на думку сторони обвинувачення було завдано шкоду вчиненими кримінальними правопорушеннями, є стратегічно важливим; а також із того, що прокурор прийняв 02.07.2018 постанову про доручення здійснення досудового розслідування, визначивши Національне антикорупційне бюро України відповідальним органом для здійснення розслідування.
Адвокат ОСОБА_10, що захищає обвинуваченого ОСОБА_16, підтримав клопотання захисниці ОСОБА_8 . Він попросив при прийнятті рішення врахувати думку ККС ВС щодо відсутності підстав для підсудності цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду. Адвокат ОСОБА_12, який захищає цього ж обвинуваченого, також підтримав клопотання захисниці ОСОБА_8 . Адвокат ОСОБА_9, що захищає обвинуваченого ОСОБА_14, підтримав клопотання, зазначив що немає підстав для підсудності цього провадження Вищому антикорупційному суду, а також що є практика Верховного Суду, яка свідчить про це. Адвокат ОСОБА_11, що захищає обвинуваченого ОСОБА_13, підтримав клопотання ОСОБА_8 . Адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що захищають обвинуваченого ОСОБА_15, також підтримали клопотання, захисник ОСОБА_7 заперечив проти позиції прокурора щодо цього питання.
Обвинувачені ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_15 підтримали позицію своїх захисників. Представниця потерпілого ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_17 заперечила проти задоволення клопотання, а представниця юридичних осіб ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_18 підтримала клопотання ОСОБА_8 .
Мотивування суду
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд встановив таке. За версією сторони обвинувачення, що викладена в обвинувальному акті, ОСОБА_14 та невстановлені слідством особи, через залучених до вчинення злочину та підконтрольних їм ОСОБА_15, ОСОБА_20 (щодо нього матеріали було виділено в окреме судове провадження на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 25.05.2022), ОСОБА_16, ОСОБА_13, впродовж 2016-2017 років здійснювали придбання природного газу на користь ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (33525073) та ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» (32789941), сплачуючи суму, меншу за ту, яку необхідно було сплатити НАК «Нафтогаз України». Сторона обвинувачення стверджує, що вони створювали документальну видимість використання усіх придбаних обсягів природного газу для виробництва теплової енергії населенню міст Новояворівська та Нового Роздолу Львівської області. Натомість, природний газ перетворювався у переважній мірі в електричну енергію у процесі спалювання, яку було реалізовано ДП «Енергоринок». На думку сторони обвинувачення, ці особи вчиняли дії з його легалізації (відмивання) шляхом приховування його незаконного походження та зміни його форми (перетворення) у електричну енергію. Всього могло бути придбано 151848,47 тис. м3 природного газу на суму 729869149,35 грн, які сторона обвинувачення вважає втратою активів НАК «Нафтогаз України». Особам інкримінуються злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України. Колегія суду дійшла висновку, що серед осіб у цьому кримінальному провадженні немає інших осіб, можливе вчинення кримінальних правопорушень якими розслідується, окрім зазначених як обвинувачених, та відсутня можливість їх встановити. Це також додатково підтверджується копією витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань, наданому стороною захисту.
Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала (абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України). Таким чином, необхідно перевірити наявність або відсутність підстав для здійснення подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження.
Під час дослідження матеріалів обвинувального акта, клопотання ОСОБА_8 про направлення подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого у порядку статті 34 КПК України суд виявив, що кримінальне провадження могло надійти до суду з порушенням правил підсудності. Для цього суд ознайомився із текстом клопотання ОСОБА_8, доданими до нього матеріалами (зокрема, окремою думкою судді від 10.08.2021 у справі № 991/4989/21, ухвалою ККС ВС від 14.12.2021, науково-правовим висновком № 1911-21 від 19.11.2021, підготовленим науковцями НЮУ ім. Ярослава Мудрого та науково-правовим висновком НДІ вивчення проблем злочинності ім. академіка В. В. Сташиса НАПН України від 07.02.2022), та заслухав думки сторін.
Суд зазначає, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 10.02.2021 станом на зараз скасована апеляційним судом, а тому суд не бере до уваги доводи, викладені у ній щодо непідслідності кримінального провадження Національному антикорупційному бюро України. Разом з тим, інші матеріали, які не стосуються цього кримінального провадження, не можуть братися судом до уваги, оскільки підставою для здійснення подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для вирішення про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду можуть бути обставини лише цього конкретного кримінального провадження, а не будь-яких інших проваджень, навіть якщо за складами злочину, які у них розслідуються (розслідувалися), чи суб`єктами злочину вони подібні або «аналогічні».
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вже розглядала питання про направлення кримінального провадження №52018000000000547, постановивши 10.08.2021 ухвалу про залишення без задоволення відповідного клопотання захисника ОСОБА_21, який діяв в інтересах ОСОБА_20 (справа № 991/4989/21, провадження № 11-п/991/16/21). Колегія суддів зазначила, що наявність кримінального правопорушення, яке заподіяло або могло заподіяти тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам (друга частина першого речення в абзаці 2 пункті 3 частини 5 статті 216 КПК України) відносить відповідне кримінальне провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Втім, у подальшому захисниця ОСОБА_8, що діяла в інтересах ОСОБА_16, подала до Касаційного кримінального суду Верховного Суду клопотання про направлення кримінального провадження №52018000000000547 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів. 14.12.2021 ККС ВС постановив ухвалу, якою це клопотання залишив без задоволення (справа № 991/4989/21, провадження № 51-4435впс21). Підставою для прийняття такого рішення суд зазначив те, що відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду є виключною прерогативою колегії у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Проте, у цій ухвалі касаційний суд зазначив, що тлумачення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду положень частини 5 статті 216 КПК України в ухвалі від 10.08.2021 викликає обґрунтовані сумніви.
Окрім того, в судовому засідані була досліджена постанова про доручення здійсненя досудового розслідування від 02.07.2018, відповідно до якої, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №№52018000000000547 було доручено детективам НАБУ з метою забезпечення ефективного досудового розслідування.
З приводу визначення підсудності колегія суддів враховує наступне. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України (стаття 33-1 КПК України). Серед інкримінованих особам злочинів є такі, що підсудні Вищому антикорупційному суду.
Підсудність Вищого антикорупційного суду поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (пункт 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України). Оскільки у цьому випадку досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000547 здійснювалося із 12.06.2018, кримінальне провадження було розпочате до моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» (до 22.09.2019). Обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування вказують, що досудове розслідування здійснювалося Національним антикорупційним бюро України, а процесуальне керівництво у ньому (і закінчення розслідування) здійснювали прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Стаття 33-1 КПК України про предметну підсудність Вищого антикорупційного суду містить відсильну (відсилочну) норму із посиланням на статтю 216 КПК України. Так, Вищому антикорупційному суду підсудні лише ті кримінальні провадження, у яких розслідуються певні склади злочину, але також обов`язковою є наявність хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України.
У пункті 1 частини 5 статті 216 КПК України визначено суб`єктний склад кримінальних проваджень щодо злочинів, підсудних Вищому антикорупційному суду. У пункті 2 частини 5 статті 216 КПК України визначено особливості предмета кримінального правопорушення та розміру завданої шкоди у кримінальних провадженнях, підсудних Вищому антикорупційному суду. У пункті 3 частини 5 статті 216 КПК України визначено особливості кримінальних проваджень, а саме щодо кого було вчинено злочини, що розслідуються у кримінальних провадженнях, підсудних Вищому антикорупційному суду.
У статті 216 також містяться положення, які визначають, що прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться детективами Національного антикорупційного бюро України, своєю постановою може віднести кримінальне провадження у кримінальних правопорушеннях, передбачених абзацом першим цієї частини, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам. Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди життєво важливим інтересам суспільства та держави, зокрема державному суверенітету, територіальній цілісності України, реалізації конституційних прав, свобод і обов`язків трьох і більше осіб.
Суд зазначає, що абзац 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК України про постанову прокурора, якою той визначає підслідність кримінального провадження за Національним антикорупційним бюро України дійсно не є складовою умови, за якою кримінальне провадження стає підсудним Вищому антикорупційному суду, оскільки таке процесуальне рішення визначає лише підслідність провадження. Втім, аспект заподіяння тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам, зазначений у параграфі вище, також може не вказувати на ознаку для підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду. З урахуванням позиції касаційного суду у рішенні від 14.12.2021, необхідно звернути увагу на те, що абзац 2 частини 5 статті 216 КПК України не є абзацом 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК України. Це, у свою чергу, дає підстави вважати, що він не визначає обов`язкових ознак для підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду.
Зазначена колегією суддів позиція дає підстави вважати встановленним випадок не підсудності кримінального провадження №52018000000000547 Вищому антикорупційному суду.
Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо, зокрема, до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності (п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України). У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, серед інших, рішення про направлення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження (п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України).
Подальший розгляд кримінального провадження у разі його непідсудності Вищому антикорупційному суду може становити порушення принципу «суду, встановленого законом». «Встановлений законом» також стосується не лише правових підстав самого існування суду, але й дотримання цим судом особливих правил, якими він має керуватись, а також складу суду у кожній справі (Рішення у справі Kontalexisпроти Греції від 31 травня 2011 року, заява № 59000/08, параграф 42). Недотримання судом положень внутрішнього права, пов`язаних із організацією і повноваженнями судових органів, зазвичай спричиняє порушення норм параграфу 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, Рішення у справі Coemeта іншіпроти Бельгії від 22 червня 2000 року, заяви № 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, параграф 98). Тому суд, котрий, згідно з чинними положеннями права, не має повноважень здійснювати процес, не має статусу «суд, встановлений законом» у розумінні параграфу 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (серед іншого, Рішення у справі Richertпроти Польщі від 25 жовтня 2011 року, заява № 54809/07, параграф 41).
Із урахуванням цього, суд вважає, що необхідно здійснити подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження №52018000000000547 до іншого суду.
Керуючись статтями 33-1, 34, 216, 314 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ
Клопотання адвоката ОСОБА_8, що захищає обвинуваченого ОСОБА_16, задовольнити.
Направити обвинувальний акт (здійснити подання) у кримінальному провадженні №52018000000000547 від 12.06.2018 стосовно:
1. ОСОБА_14, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (КК України);
2. ОСОБА_13, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України;
3. ОСОБА_15, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3, ст. 28 ч. 2, ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України;
4. ОСОБА_16, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Головуюча суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3