Document No. 105147081

Справа № 991/1297/22

Провадження 1-кп/991/8/22

УХВАЛА

05 липня 2022 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши клопотання адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження №52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження №52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст.369 КК України.

Під час підготовчого судового засідання адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_9 були подані клопотання про закриття кримінального провадження №52020000000000473 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

Доводи клопотання адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження.

Відповідно до змісту клопотання, за результатами ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стороною захисту встановлено, що складання та затвердження обвинувального акта у кримінальному провадженні №52020000000000473 за обвинуваченням ОСОБА_11 відбулося поза межами строку досудового розслідування. За твердженням адвоката, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 було продовжено до шести місяців, а саме 04.11.2021. Таким чином, як зауважив адвокат, до закінчення цього строку прокурор повинен був здійснити одну із дій, передбачених ч. 2 ст.283КПК України, а саме: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Як стверджує захисник, 01.03.2022, тобто після спливу граничного строку досудового розслідування, прокурором складено обвинувальний акт у вищеназваному кримінальному провадженні та скеровано його до суду. Водночас, положеннями ч. 1ст.290КПК України передбачено, що складанню обвинувального акта та його направленню до суду передує виконання прокурором або слідчим за його дорученням обов`язку повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Після такого повідомлення сторона захисту має право знайомитися з відповідними матеріалами у порядку, передбаченомуст. 290 КПК України, і строк такого ознайомлення, згідно з ч. 5ст. 219 КПК України, не включається у строки досудового розслідування. Втім, за твердженням захисника ОСОБА_6, ні йому, ні ОСОБА_11 не було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.290КПКУкраїни з урахуванням положень ч. 1 ст. 297-5 КПК України, які зобов`язують не тільки надсилати таке повідомлення за останнім відомим місцем проживання підозрюваного, а й публікувати його в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Стороні захисту, за твердженням адвоката, про завершення досудового розслідування стало відомо 16.11.2021 із засобів масової інформації, адже на сайті Національного антикорупційного бюро України було розміщено відповідне повідомлення. Вказане, як зауважив адвокат, свідчить про невиконання прокурором вимог ст.290 КПК України та відсутність підстав для виключення строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження із строку досудового розслідування. На думку адвоката, це означає, що строки досудового розслідування збігли 04.11.2021 і обвинувальний акт прокурором складено та скеровано його до суду поза межами строку досудового розслідування. У зв`язку з цим, захисник просив закрити кримінальне провадження №52020000000000473 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

Доводи клопотаньадвоката ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження.

Як свідчить зміст клопотання від 25.05.2022, під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 за обвинуваченням ОСОБА_11 стороною захисту встановлено, що досудове розслідування неодноразово зупинялося та відновлювалося. Зокрема постановою від 24.05.2021 досудове розслідування у вищеназваному кримінальному провадженні було зупинено та відновлено постановою від 25.06.2021. Разом із цим, 18.06.2021 детективом Національного антикорупційного бюро України було складено, підписано та подано Генеральному прокурору клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473. На підставі цього клопотання постановою першого заступника Генерального прокурора від 25.06.2021 строк досудового розслідування у вищеназваному кримінальному провадженні було продовжено до трьох місяців. Таким чином, як зауважив адвокат, із клопотанням про продовження строків досудового розслідування детектив звернувся в період зупиненого досудового розслідування, що суперечить положенням ст. 280 та ст. 282 КПК України.

За наведених обставини захисник робить висновок, що постанова першого заступника Генерального прокурора від 25.06.2021 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 до трьох місяців є незаконною, а строки досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні не можна вважати такими, що були продовжені. Таким чином, на думку адвоката, строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 закінчилися з 05.07.2021, що дає підстави для його закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Крім цього, подане до суду клопотання адвоката ОСОБА_9 від 04.06.2022 містить доводи про складання та скерування прокурором до суду обвинувального акта щодо ОСОБА_11 поза межами строку досудового розслідування, який сплив 04.11.2021, з огляду на порушення прокурором порядку повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Так, за твердженням адвоката, в порушення вимог ч. 1 ст. 297-5 КПК України, стороною обвинувачення не було здійснено його опублікування в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Позиція сторони захисту.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 вимоги клопотання підтримав. Наполягав на порушенні стороною обвинувачення порядку повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування та, як наслідок, закінченні строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 . Просив клопотання задовольнити та закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України. Додатково підтримав клопотання адвоката ОСОБА_9

Захисник ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримала доводи своїх клопотань про закриття кримінального провадження. Наголосила на тому, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 закінчився через порушення стороною обвинувачення заборони щодо здійснення процесуальних дій у період зупиненого досудового розслідування та неналежне виконання вимог КПК України, які регулюють порядок повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, як підозрюваного, так і захисника. Просила клопотання задовольнити та закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 . Додатково підтримала вимоги клопотання адвоката ОСОБА_6 .

Адвокат ОСОБА_8 підтримала доводи клопотань про закриття кримінального провадження. Зауважила, що повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування не надсилалось до Республіки Кіпр, хоча вказана адреса ОСОБА_11 є його місцем проживання, відомим стороні обвинувачення. Звернула увагу на те, що дотримання строків досудового розслідування та належної правової процедури є однією з гарантій прав підозрюваного. Просила клопотання задовольнити та закрити кримінальне провадження №52020000000000473.

У судовому засіданні адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_7 підтримали вимоги клопотання про закриття кримінального провадження. Наголосили на порушенні стороною обвинувачення належної правової процедури повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Додатково адвокат ОСОБА_10 звернула увагу на невиконання вимог ч. 1 ст. 297-5 КПК України, які зобов`язують сторону обвинувачення надсилати повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування за останнім відомим місцем проживання підозрюваного. Адже таке повідомлення не надсилалось до Республіки Кіпр. Просили клопотання задовольнити та закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 .

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_5 проти закриття кримінального провадження №52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_11 заперечував. Наголосив на дотриманні установленого КПК України порядку повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Звернув увагу на те, що ст. 111 КПК України та ст. 297-5 КПК України співвідносяться як загальна та спеціальна норма. При повідомленні про завершення досудового розслідування ОСОБА_11, з огляду на те, що щодо останнього було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування, орган досудового розслідування керувався спеціальною нормою 297-5 КПК України, яка передбачає порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування. Заперечив необхідність повідомлення про завершення досудового розслідування ОСОБА_11 у порядку, передбаченому ч. 1 ст.297-5 КПК України, тобто шляхом направлення повістки про виклик за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Зазначене пояснив, що вказаною нормою такий порядок передбачений виключно для повісток про виклик. У свою чергу порядок вручення інших процесуальних документів, у тому числі і повідомлення про завершення досудового розслідування, регламентований ч.2 ст. 297-5 КПК України, а саме шляхом направлення копії захиснику, що і було зроблено у цьому кримінальному провадженні.

Крім цього, зауважив, що ч. 5 ст. 280 КПК України містить заборону щодо проведення слідчих (розшукових) дійпісля зупинення досудового розслідування. В свою чергу звернення до Генерального прокурора із клопотанням про продовження строку досудового розслідування не є слідчою (розшукових) дією. Просив відмовити у стороні захисту у задоволенні клопотань про закриття кримінального провадження №52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_11 .

Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотань захисників обвинуваченого ОСОБА_11 адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

Колегія суддів, заслухавши думку захисників та прокурора, дослідивши матеріали клопотань адвокатів про закриття кримінального провадження, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні закрити провадження, зокрема у випадку встановлення підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст.284КПК України, а саме у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

За своєю правовою природою закриття кримінального провадження як процесуальне рішення уповноважених державних органів є формою закінчення кримінального проввадження яка виключає правомочність правоохоронного органу щодо розслідування обставин, за яким ухвалено рішення про закриття. Із закриттям кримінального провадження процесуальна діяльність щодо особи повністю закінчується, подальший рух провадження виключається. За таких обставин необхідним є ретельне дослідження та встановлення беззаперечних фактів, які дають підстави для закриття кримінального провадження.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1ст. 3 КПК України,досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. При цьому, досудове розслідування має бути закінчено в межах строку, визначеногост. 219 КПК України.

Однією із форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом.

Згідно з положеннямиГлави 24 КПК України, вказана форма закінчення досудового розслідування включає в себе комплекс взаємопов`язаних дій, а саме: повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ст. 290 КПК України); складання і затвердження обвинувального акта і додатків до нього (ст. 291 КПК України); вручення його копій стороні захисту (п. 3 ч. 4 ст.291та ч. 1 ст.293 КПК України); направлення обвинувального акта до суду.

У зв`язку з цим, прокурор зобов`язаний вчинити кожну з вказаних дій у межах строку досудового розслідування, визначеногост. 219 КПК України.

Таким чином, для вирішення порушеного у клопотаннях захисників питання, колегія суддів має встановити, який кінцевий строк досудового розслідування був встановлений у цьому кримінальному провадженні, та чи сплив вказаний строк до моменту направлення прокурором обвинувального акта до суду, як про це стверджує сторона захисту.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3ст. 219 КПК України, у разі, якщо в кримінальному провадженні особі повідомлено про підозру, досудове розслідування має бути закінчено протягом двох місяців з дня такого повідомлення. При цьому, вказаний строк досудового розслідування може бути продовжений в порядку, передбаченому параграфом 4глави 24 КПК України.

Як встановлено судом на підставі реєстру матеріалівдосудового розслідування ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2021 (справа № 991/4960/21, провадження № 1-кс/991/5033/21) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 було продовжено до 04.11.2021 (Т.1, а.с. 36). Відомостей про наступне продовження строку досудового розслідування у вищеназваному кримінальному провадженні реєстр матеріалів досудового розслідування не містить.

У подальшому, 28.10.2021 сторону захисту (адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_8, підозрюваного ОСОБА_11 ) повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (Т.1, а.с. 32-33).

29.10.2021 адвоката ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_11 додатково повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (Т.1, а.с. 32-33).

02.11.2021 адвоката ОСОБА_12 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (Т.1, а.с. 33).

Надалі ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду стороні захисту у кримінальному провадженні №52020000000000473 було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а саме до 28.02.2022 включно, після спливу якого сторона кримінального провадження вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів (Т.1 а.с. 42).

01.03.2022 обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 було скеровано до суду.

Таким чином, вищевикладені відомості про граничний строк досудового розслідування, про дату повідомлення про завершення досудового розслідування, про дату реалізації стороною захисту права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та дату направлення обвинувального акта до суду, дають підстави для попереднього висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52020000000000473 складено, затверджено та направлено до суду у межах строку досудового розслідування.

Як у змісті клопотання, так і судовому засіданні захисники наголошували на тому, що складання, затвердження та направлення до суду обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 відбулось поза межами строку досудового розслідування. Вказане твердження адвокати обґрунтували, зокрема тією обставиною, що сторону захисту не було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.290КПКУкраїни. Разом з цим, вищевикладені відомості із реєстру матеріалів досудового розслідування дають підстави для попереднього висновку, що стороною обвинувачення були неодноразововжиті заходи щодо виконання вимог ст. 290 КПК України. При цьому повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування було здійснено не лише адвокатам, які беруть участь у судовому провадженні, а й захиснику, який приймав участь лише на досудовому розслідуванні.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, на яку звертала увагу і сторона захисту, має бути належно підтверджений як факт завершення досудового розслідування, так і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту (постанова Верховного Суду (справа № 758/12538/20, провадження № 51-3811км21), постанова Верховного Суду (справа № 946/1753/20, провадження № 51-3003км21)). Втім, з огляду на те, що в розпорядженні суду відсутній необхідний обсяг документів, на підставі яких має здійснюватися перевірка відповідних доводів сторони захисту, а також наявність заборони надання суду таких документів до початку судового розгляду, колегія суддів, з урахуванням правових наслідків закриття кримінального провадження, не має можливості прийняти таке рішення при розгляді цього клопотання у підготовчому судовому засіданні. За відсутності у розпорядженні суду відомостей про адреси направлення повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а також самого змісту такого повідомлення неможливо встановити ні факт завершення досудового розслідування, ні факт повідомлення цієї інформації стороні захисту, ні процедуру, за якою це було зроблено, на що вказує і усталена судова практика. Водночас, у випадку дійсного встановлення тієї обставини, що вимоги ст. 290 КПК України стороною обвинувачення виконано не було і строки досудового розслідування, передбачені ст.219КПК України закінчилися, суд не позбавлений можливості прийняти рішення про закриття кримінального провадження за наслідками судового розгляду, на чому наголошував Верховний Суд (постанова Верховного Суду (справа № 583/1283/20, провадження № 51-6154 км 21).

Щодо доводів захисників про закінчення строків досудового розслідування, з огляду на відсутності у сторони обвинувачення права на звернення до Генерального прокурора із клопотанням про продовження строку досудового розслідування, а у останнього, відповідно, права розглядати таке клопотання у кримінальному провадженні, досудове розслідування в якому зупинене, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальним провадженням визнаються досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Тобто досудове розслідування є стадією кримінального провадження, яка відповідно до ч. 2 ст.214КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та закінчується зверненням до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або ухваленням рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України, ч. 2 ст. 283 КПК України).

Предметом діяльності органів досудового розслідування, відповідно до положень ст.91КПК України та ст. 92КПКУкраїни, є збирання доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, оскільки саме на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України.

Досудове розслідування як діяльність органу досудового розслідування здійснюється виключно у межах визначених КПК України строків (ст. 219 КПК України). Про вказане свідчать, зокрема приписи ч.3 ст.214КПК України та ч. 8 ст. 223 КПК України, які забороняють здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або без такого внесення, а також не допускають проведення слідчих (розшукових) дій після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 333 КПК України. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Наведене дає підстави для висновку, що призначення строків досудового розслідування полягає в тому, щоб регламентувати часовий проміжок для отримання стороною обвинувачення доказів (фактичних даних, отриманих у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч.1 ст.84 КПК України).

На користь вказаного висновку суду свідчать також норми ч. 6 ст. 295 КПК України та ч. 5 ст. 295-1 КПК України, які пов`язують можливість продовження строку досудового розслідування як прокурором, так і слідчим суддею доведеністю необхідності додаткового строку для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду.

Ґрунтуючись на вищенаведеному, колегія суддів зазначає, що саме тому ч. 5 ст.280КПК України і передбачено, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного. Обмежень щодо проведення процесуальних дій, які не стосуються отримання доказів, після зупинення досудового розслідування КПК України не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. При цьому суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів не лише шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, а й шляхом здійснення інших процесуальних дій, а саме: проведення негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України. В свою чергу, слідчі (розшукові) дії є різновидом процесуальних дій, які здійснюються стороною обвинувачення або за її дорученням.

У зв`язку із наведеним вище, положення ч. 2 ст. 280 КПК України, за яким до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, слід тлумачити так, що до зупинення досудового розслідування необхідно виконати всі дії, в результаті яких можна отримати докази, а положення ч.1 ст.282 КПК, за яким зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, зокрема, у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, свідчить, що відновлювати досудове розслідування у цьому випадку необхідно тільки з метою отримання доказів. Тобто під процесуальними діями в ч.2 ст.280 та ч.1 ст.282 КПК розуміються ті дії, які спрямовані на отримання доказів. При цьому вимог відновлювати досудове розслідування для здійснення процесуальних дій, які не спрямовані на отримання доказів, кримінальний процесуальний закон не містить. Зазначене обумовлюється недопустимістю збирання доказів поза межами строків досудового розслідування чи власне поза кримінальним провадженням, оскільки в протилежному випадку зібрані у такі часові проміжки докази будуть недопустимими.

Ґрунтуючись на вищевстановленому, з огляду на те, що за наслідками звернення детектива до Генерального прокурора із клопотанням про продовження строку досудового розслідування безпосередньо не отримуються (збираються) нові докази та не перевіряються вже отримані докази, колегія суддів відхиляє доводи захисників про необхідність відновлювати зупинене досудове розслідування для вчинення такої процесуальної дії як звернення із клопотанням. При цьому, суд звертає увагу, що сама постанова першого заступника Генерального прокурора від 25.06.2021, якою строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 було продовжено до трьох місяців, винесена у відновленому досудовому розслідуванні, що не заперечувалось жодної із сторін.

Враховуючи вищевикладене,колегія суддіввважає,що зазначенів клопотанні адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 доводи не дають підстав для закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11, а тому у задоволенні таких клопотань належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 219, 280, 282, 284, 314, 369, 372, 376 КПКУкраїни, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 27, ч. 4 ст.369 КК України відмовити.

У задоволенніклопотань адвоката ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження №52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 27, ч. 4 ст.369 КК України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3