- Presiding judge (HACC): Shkodin Ya.V.
справа №991/2200/22
провадження №1-кс/991/2217/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«04» липня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, детектива НАБУ ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на постанову детектива НАБУ від 16 червня 2022 року про відмову в задоволенні клопотання захисника №43вих2022 від 14 червня 2022 року про призначення експертизи у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на постанову детектива НАБУ від 16 червня 2022 року про відмову в задоволенні клопотання захисника №43вих2022 від 14 червня 2022 року про призначення експертизи у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Скарга захисника обґрунтована тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України. Відповідно до матеріалів клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, отриманих ОСОБА_7, у цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування проводилося ряд слідчих та розшукових дій, серед яких і проведення негласних слідчих(розшукових) дій аудіо-, відеоконтроль особи, за результатами проведення яких складено відповідні протоколи, зокрема, від 23-24 березня 2021 року, 28 вересня 2021 року, 21 жовтня 2021 року, 02 листопада 2021 року, 29 грудня 2021 року та 31 грудня 2021 року, на яких зафіксовано розмови між підозрюваним ОСОБА_7 та іншими особами. Під час ознайомлення із зазначеними протоколами у сторони захисту виникли сумніви щодо автентичності відображеної у них інформації. Крім цього, в цих протоколах не наведені повні ідентифікаційні ознаки/технічні характеристики технічних засобів, за допомогою яких зазначені цифрові файли були записані (створені). З метою перевірки обставин, передбачених ч.1 ст. 86 КПК України, щодо недопустимості доказів, отриманих за допомогою таких технічних засобів, сторона захисту ОСОБА_7, з метою дослідження пристроїв звуко- та відеозапису та носіїв інформації, 14 червня 2022 року, у порядку ст. 220 КПК України, звернулася з клопотанням №43вих2022 про призначення судової експертизи відео-, звукозапису. Питання, які ініціювала сторона захисту, можуть бути вирішені експертним шляхом лише за наявності відповідних технічних засобів за допомогою яких зафіксовано інформацію під час проведення НС(Р)Д та носіїв інформації, на яких збережено такі відомості. Об`єктивною причиною, що унеможливлює проведення такого експертного дослідження стороною захисту самостійно є те, що технічні засоби інформації, які використовувалися в ході проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_7 та носії інформації на яких збережені ці відомості, не знаходяться у розпорядженні сторони захисту і не можуть бути ними надані експерту. За результатами розгляду цього клопотання детективом 16 червня 2022 року винесено постанову про відмову у його задоволенні з посиланням на те, що органом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні призначено низку судових експертиз відео-, звукозапису, метою яких є дослідження питань, частина з яких збігається із тими, що зазначені у клопотанні сторони захисту. Ненадання стороні захисту підозрюваного ОСОБА_7 таких постанов сторони обвинувачення, а також висновків експертів за результатами проведення експертиз унеможливлює вивчення захистом поставлених на такі дослідження питань. Відмовляючи у клопотанні захисту про призначення судової експертизи відео-, звукозапису, детектив у постанові не конкретизував, з яких саме питань ним призначено експертизу. На переконання захисту, нехтування органом досудового розслідування обставин, що виправдовують підозрюваного, порушує право особи на захист, а також на ефективне та неупереджене досудове розслідування. В зв`язку з цим захисник просить постанову детектива НАБУ від 16 червня 2022 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 №43вих2022 від 14 червня 2022 року про призначення експертизи відео-, звукозапису у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року, скасувати та зобов`язати уповноважених осіб НАБУ призначити у цьому кримінальному провадженні експертизу відео-, звукозапису, з метою дослідження пристроїв звуко- та відеозапису, а також носіїв інформації карт пам`яті, на вирішення якої поставити ряд запропонованих захистом питань. Проведення експертизи просять доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Захисники підозрюваного ОСОБА_7 адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_6 підтримали з підстав, викладених у ній, та просили її задовольнити.
Детектив НАБУ ОСОБА_5 в судовому засіданні проти скарги сторони захисту підозрюваного ОСОБА_7 заперечував та просив відмовити в її задоволенні. Додатково надав письмові заперечення, де зазначив, що прийняте ним рішення про відмову в задоволенні клопотання захисту №43вих2022 від 14 червня 2022 року про призначення експертизи у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року є законним і обґрунтованим. Так, підставою для проведення зазначеної в клопотанні захисту експертизи є нібито ненаведення в протоколах про проведення НСРД повних ідентифікаційних ознак/технічних характеристик технічних засобів, що, на переконання детектива, є безпідставним, оскільки у цих протоколах наведені назви відповідних диктофонів та аудіо/відеореєстраторів, а також їхні номери, що, на думку сторони обвинувачення, є достатніми характеристиками для їхньої ідентифікації. При цьому, у клопотанні захисту відсутнє будь-яке посилання на те, які саме ідентифікаційні ознаки/технічні характеристики технічних засобів фіксації не зазначено у протоколах проведення НСРД, як і не зрозуміло, перевірку яких конкретно обставин, передбачених ч.1 ст. 86 КПК України, можна провести шляхом призначення ініційованої захистом експертизи та які відомості, отримані після її проведення, можуть вплинути на допустимість тих чи інших доказів. Також у своєму клопотанні адвокат ОСОБА_6 не навів жодних доводів щодо необхідності зазначення в протоколах про проведення НС(Р)Д повних ідентифікуючих ознак спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та яким чином взагалі це може вплинути на дослідження тих чи інших обставин у кримінальному провадженні. Детектив зазначає, що органом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням можливості заявлення захисниками таких клопотань у майбутньому, було призначено низку судових експертиз відео-, звукозапису, висновки яких будуть надані стороні захисту під час ознайомлення із матеріалами досудового розслідування даного кримінального провадження. Щодо твердження сторони захисту про нехтування органом досудового розслідування обставинами, що виправдовують підозрюваного, детектив зазначив, що до 13 червня 2022 року захисниками ОСОБА_7 не було подано до органу досудового розслідування жодного клопотання про проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій і на даний час відсутні факти безпідставної чи незаконної відмови у реалізації підозрюваним своїх процесуальних прав. Також детектив повідомив, що 17 червня 2022 року стороною обвинувачення прийнято рішення про завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, про що повідомлено сторону захисту, що унеможливлює на даний час проведення слідчих (розшукових) дій. На думку сторони обвинувачення, стороною захисту штучно створюються підстави для затягування досудового розслідування, строк якого сплив 04 липня 2022 року, шляхом направлення на адресу органу досудового розслідування значної кількості невмотивованих клопотань та, як наслідок, створення умов для можливості оскарження таких рішень у судовому порядку в подальшому. Враховуючи зазначене, детектив просить у задоволенні скарги сторони захисту на його процесуальне рішення відмовити.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя зазначає про наступне.
Як встановлено в судовому засіданні, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України; ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст. 368 КК України.
14 червня 2022 року до Національного антикорупційного бюро України надійшло клопотання №43вих2022 від захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про призначення судової експертизи відео-, звукозапису у кримінальному провадженні №52021000000000144.
16 червня 2022 року постановою детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 у задоволені вказаного клопотання було відмовлено.
Мотивуючи своє рішення детектив послався на те, що з поданого стороною захисту клопотання випливає, що підставою для проведення даної експертизи є нібито ненаведення в протоколах про проведення НСРД повних ідентифікаційних ознак/технічних характеристик технічних засобів, за допомогою яких створено файли про проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_7, що на переконання детектива, не відповідає дійсності, оскільки ці протоколи містять назви відповідних диктофонів та аудіо/відеореєстраторів, а також їхні номери, що, на думку сторони обвинувачення, є достатніми характеристиками для їх ідентифікації. Також послався на те, що у клопотанні захисту відсутнє будь-яке посилання, які саме ідентифікаційні ознаки/технічні характеристики вказаних технічних засобів фіксації не зазначено у протоколах про проведення НСРД, як і не зазначено, перевірку яких конкретних обставин, передбачених ч.1 ст. 86 КПК України, можна провести шляхом призначення ініційованої захистом експертизи та як відомості, отримані після її проведення, можуть вплинути на допустимість тих чи інших доказів. Крім цього, у постанові детектив зазначив, що органом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні призначено низку судових експертиз відео-, звукозапису, метою яких є дослідження питань, частина з яких збігається із тими, що були зазначені у клопотанні сторони захисту, висновки яких будуть надані стороні захисту під час ознайомлення із матеріалами досудового розслідування даного кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За змістом ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій (п.7 ч.1 ст. 303 КПК України).
У Листі ВССУ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначено, що правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим.
Так, перевіряючи дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про призначення експертизи у кримінальному провадженні, слідчий суддя звертає увагу на те, що детектив НАБУ прийняв рішення про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про проведення слідчих дій (призначення експертизи) у формі постанови, яка, з урахуванням постанови детектива про виправлення описки від 17 червня 2022 року, датована 16 червня 2022 року. Зі змісту постанови вбачається, що клопотання адвоката ОСОБА_6 надійшло до НАБУ 14 червня 2022 року, тобто строк вирішення ініційованого питання детективом НАБУ дотримано.
Оцінивши оскаржуванупостанову детективаНАБУ від16червня 2022року,слідчий суддяприходить довисновку,що вонамістить усіобов`язковіелементи процесуальногорішення,викладена наофіційному бланкута підписанадетективом НАБУОСОБА_5 . Тобто, детектив дотримався процесуального порядку вирішення клопотання адвоката ОСОБА_6 про проведення слідчих (розшукових) дій.
Щодо оцінки законності та обґрунтованості підстав для відмови у задоволенні клопотання захисника №43вих2022 від 14 червня 2022 року про призначення експертизи у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року слідчий суддя звертає увагу на таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч.ч.1, 2 ст. 223 КПК України). Вичерпний перелік слідчих (розшукових) дій зазначено у Главі 20 КПК України, зокрема, до них належить і проведення експертизи.
Як зазначає у своїй скарзі адвокат ОСОБА_6 та про що не заперечували адвокати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судовому засіданні, процесуальною метою проведення експертизи відеозвукозаписів у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року є перевірка обставин, передбачених ч.1 ст. 86 КПК України, щодо недопустимості доказів, отриманих за допомогою технічних засобів, якими було зафіксовано інформацію під час проведення НСРД.
Оскільки відповідно до вимог ст. 92 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана доказувати ті обставини, які визначені у ст. 91 КПК України, то вона володіє свободою розсуду щодо кола доказів, якими будуть підтверджуватися обставини, які підлягають доказуванню.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч.5 ст. 40 КПК України).
Зміст постанови детектива свідчить про те, що він розглянув аргументи захисника підозрюваного ОСОБА_7 щодо мети проведення експертиз відео-, звукозапису та надав їм оцінку, виклавши мотиви та обґрунтування, за яких він дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 КПК України, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права. Частиною 2 ст. 242 КПК України визначено випадки обов`язкового проведення експертизи.
Так, оцінюючи законність оскаржуваної постанови, слідчий суддя виходить з того, що в ході ініціювання стороною захисту слідчих дій (призначення експертизи) повинні бути отримані докази, які б свідчили про наявність обставин, які виправдовують підозрюваного, а самостійно отримати такі докази сторона захисту не в змозі. Такі обґрунтування повинні бути відображені у самому клопотанні про проведення слідчих дій, адже прийняття процесуального рішення про проведення конкретної слідчої дії передбачає оцінку наявності підстав для її проведення, які визначені у КПК України.
Сторона захисту підозрюваного ОСОБА_7 зазначає, що за результатами прослуховування та перегляду аудіо та відеозаписів результатів проведених НСРД, а саме аудіо-, відеоконтроль особи стороною обвинувачення складено стенограми, які відображені в дванадцяти протоколах, зокрема, від 28 вересня 2021 року, 21 жовтня 2021 року, 02 листопада 2021 року, 29 грудня 2021 року та 31 грудня 2021 року, якими зафіксовано розмови між підозрюваним ОСОБА_7 та іншими особами, копію яких стороною обвинувачення надано стороні захисту. Під час ознайомлення із зазначеними протоколами у сторони захисту виникли сумніви щодо автентичності відображеної у них інформації, та, як наслідок, звернення до детектива з клопотання про проведення слідчих дій.
Оцінюючи ці доводи сторони захисту, слідчий суддя враховує, що ці твердження повинні спиратися на певні об`єктивні дані. Проте, захисники підозрюваного ОСОБА_7, в обґрунтування цих доводів не посилаються на конкретні обставини, які б очевидно викликали б сумнів в достовірності інформації, зафіксованої в протоколах за результатами проведення НСРД. Тобто, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною захисту під час звернення до детектива з клопотанням про проведення слідчих дій (призначення експертизи) не доведено існування обґрунтованих сумнівів у достовірності матеріалів НСРД, а їх доводи є припущеннями, які нічим не підтвердженні (вказана позиція узгоджується також із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 725/1199/19).
Додатково слідчий суддя зазначає, що для перевірки доводів захисту щодо їх сумніву у автентичності відображеної у протоколах НСРД інформації потрібно перевірити її на невідповідності, що могли б свідчити про ознаки монтажу, непослідовність інформації, наявність неприродних пауз чи переривань, невідповідність мімік осіб, звукового ряду, що на етапі розгляду цієї скарги є неможливим, виходячи із доказів, які надані сторонами.
Також, на переконання слідчого судді, неспроможним є посилання захисту, як на підставу для призначення детективом експертизи, на відсутність у протоколах НСРД повних ідентифікаційних ознак/технічних характеристик технічних засобів, за допомогою яких були записані цифрові файли, оскільки відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації, є державною таємницею й стосуються не тільки цього кримінального провадження, тому їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 585/1899/17).
Також слідчий суддя наголошує, що процесуальне законодавство не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Відмова детектива НАБУ у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення експертиз не порушує право підозрюваного на захист, оскільки сторона захисту наділена правом самостійно залучити експерта (ст. 243 КПК України).
Норми КПК України закріпили процесуальну самостійність сторони захисту і сторони обвинувачення у питаннях залучення експертів і постановки перед ними тих питань, які кожна зі сторін вважає необхідним або зобов`язана поставити, а також надають стороні захисту додаткові можливості для призначення експертизи щодо вирішення питань, які, на їх думку, мають істотне значення для кримінального провадження, шляхом звернення із клопотанням до слідчого судді.
Випадків, за яких сторона захисту може ініціювати перед стороною обвинувачення і вимагати від детектива призначення певного виду експертизи, діючі норми КПК України не містять.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що детектив НАБУ у належний спосіб дослідив клопотання сторони захисту, зміст та форма процесуального рішення (постанови про відмову у задоволенні клопотання) відповідає вимогам ст. 110 КПК України, доцільність у проведенні слідчих дій (призначення експертизи) стороною захисту не доведена, а за таких обставин, доводи сторони захисту підозрюваного ОСОБА_7 про необґрунтованість та незаконність постанови детектива є непереконливими, що вказує на необхідність відмови у задоволенні скарги про скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на постанову детектива НАБУ від 16 червня 2022 року про відмову в задоволенні клопотання захисника №43вих2022 від 14 червня 2022 року про призначення експертизи у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_13