Document No. 105166532

Справа № 991/2292/22

Провадження № 1-кс/991/2310/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

06 липня 2022 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі слідчий суддя), секретар судового засідання Юлія БЕНДЮЖИК.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 28 січня 2015 року за №42015000000000078.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].

Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Краснопілля Краснопільського району Сумської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація в клопотанні відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі прокурор САП) ОСОБА_3 ; підозрюваний ОСОБА_2, захисник Марусяк В.Я.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №42015000000000078 від 28 січня 2015 року.

Питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 вирішується за клопотанням старшого детектива заступника керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 (надалі -детектив НАБУ).

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу погоджене прокурором САП ОСОБА_3, відповідає вимогам ст. 184 КПК України та обґрунтоване наступним.

В провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за №42015000000000078 від 28 січня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 425, ч. 2 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що Приватна багатогалузева виробничо-торгова компанія «ЗАХІД» (надалі - ПБВТК «ЗАХІД»), відповідно до договору підряду від 12 вересня 2016 року за №31-16, виконувало будівельні роботи на об`єкті «Будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2 » на замовлення ІНФОРМАЦІЯ_2 за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2016 року №389-р (із змінами, внесеними згідно з розпорядженням КМУ №840-з від 16 листопада 2016 року) «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» на 2016 рік» та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року за №314 «Про затвердження Переліку житлових об`єктів Держприкордонслужби, які передбачається фінансувати у 2017 році за рахунок бюджетної програми 1002070» зі змінами.

В період часу з 06 жовтня 2016 року по 22 грудня 2017 року підозрюваний ОСОБА_2, обіймаючи посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2, достовірно знаючи про обсяг виконаних робіт на об`єкті будівництва, отримав складені директором ПБВТК «ЗАХІД» ОСОБА_5 акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, засвідчив їх відбитками круглої гербової печатки та особисто підписав їх, чим підтвердив обсяги виконаних робіт, після чого видав їх для подальшого використання з метою надлишкового перерахування головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області із рахунків регіонального управління на користь ПБВТК «ЗАХІД» бюджетних коштів у розмірі 7789759,34 грн. У клопотанні детектив НАБУ також зазначає, що підозрюваний ОСОБА_2 був обізнаний про внесення до вказаних офіційних документів ОСОБА_5 завідомо неправдивих відомостей щодо обсягів виконаних будівельних робіт, використаних матеріалів та їх вартості.

05 липня 2022 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України.

З огляду на викладене, детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із можливістю внесення застави у розмірі 3892689, 00 грн, а також у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує детектив, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стосовно встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінальних правопорушень слідчий суддя зазначає таке.

Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і матеріали, надані стороною обвинувачення на його підтвердження, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 та ч. 2 ст. 366 КК України, є обґрунтованою.

Стосовно ризиків, зазначених у клопотанні детективом НАБУ, слідчий суддя зазначає таке.

Під час судового розгляду цього клопотання прокурором САП доведена наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Слідчий суддя погоджується з тим, що використовуючи наявні інформаційно-пошукові ресурси та досвід службових осіб Державної прикордонної служби України (з якими підозрюваний сформував професійні зв`язки) у проведенні оперативно-розшукової діяльності, підозрюваний ОСОБА_2 може мати на меті встановити фактичне місцезнаходження та схилити осіб, які були залучені до робіт по об`єкту - будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2, до надання спотворених показів, застосовуючи для цього підкуп, особистий авторитет, професійні зв`язки, шантаж або можливу злочинну домовленість з невстановленими на даний час досудовим слідством іншими співучасниками злочину. Крім того, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження;

Слідчий суддя вважає недоведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на таке. Так, на думку сторони обвинувачення, вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний тривалий час перебував на службі в Державній прикордонній службі України, за час якої набув тісні професійні та соціальні зв`язки з іншими особами зазначеного органу, які зможуть посприяти останньому уникнути контроль у пунктах пропуску через державний кордон або перетнути кордон України за межами пунктів пропуску. Крім того, підозрюваний ОСОБА_2 має паспорт громадянина для виїзду за кордон, який може використати для виїзду до іншої країни. Посилює вищевказаний ризик також суворість покарання за інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, а саме позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 131 КПК України, до заходів забезпечення кримінального провадження, крім запобіжних заходів, належить також і затримання особи, яке, як і запобіжні заходи, застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Враховуючи те, що детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, але уповноваженими особами НАБУ підозрюваний ОСОБА_2 не був затриманий відповідно до п. 3 ч. 1 ст.208 КПК України, тобто уповноважені особи НАБУ не застосували до останнього

тимчасовий запобіжний захід у розумінні ч.2 ст. 176 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про уявність зазначеного ризику, з огляду на те, що органом досудового розслідування не було застосовано дискреційні заходи забезпечення.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що детективом НАБУ формально зазначена наявність ризиків того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та/або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначені ризики також не були доведені прокурором САП у судовому засіданні.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику, визначеного п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні детектив НАБУ також зазначає про наявність підстав для обрання до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 1 569 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 892 689, 00 грн, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, визначеної ст. 177 КПК України. Визначення застави в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб детектив НАБУ обґрунтовує майновим станом підозрюваного.

Наведені у клопотанні обставини підтверджуються доданими до нього і наданими під час судового розгляду матеріалами, у тому числі: копією заяви Державної прикордонної служби від 07 квітня 2020року; копією листа детектива НАБУ від 22 квітня 2020 року; копією договору від 12 вересня 2016 року №31-16 з додатками; копією протоколу огляду від 14-15 листопада 2018 року, копією висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 29 січня 2021 року; копією висновку додаткової комісійної судової будівельної експертизи від 16 грудня 2021 року; копією висновку судової економічної екпертизи від 09 березня 2021 року; копією висновку судової почеркознавчої експертизи від 18 березня 2021 року; копією висновку почеркознавчої експертизи від 26 січня 2021 року; копією наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17 жовтня 2003 року №173; копіями витягів з наказів начальника Західного регіонального управління ДПС України від 28 листопада та 02 грудня 2016 року, 07 січня, 01 та 19 грудня 2017 року, а також 06 січня 2018 роу; копією висновку почеркознавчої експертизи від 16 червня 2022 року тощо.

У судовому засіданні прокурор САП вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Захисник ОСОБА_41 щодо задоволення клопотання та застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу заперечував, оскільки вважає, що повідомлена ОСОБА_2 підозра є необґрунтованою, а зазначені у клопотанні детектива НАБУ ризики є недоведеними. Також зазначив, що підозрюваний ОСОБА_2 більше тридцяти років служив у Прикордонній службі України та був заохочений численними державними нагородами, а також маєміцні соціальні зв`язки.

Підозрюваний ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу, а також підтримав думку свого захисника.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5). Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. 3 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України: «Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання».

Детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2 .

При розгляді цього клопотання слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України, а також наявність ризику того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, також було надано оцінку наступним обставинам: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим; вік та стан здоров`я підозрюваного (інформація щодо стану здоров`я підозрюваного несумісного з триманням під варто відсутня); міцність соціальних зв`язків та вислугу років; репутацію підозрюваного, який був неодноразово заохочений державними нагородами; майновий стан підозрюваного та відсутність судимостей, а також розмір майнової шкоди. Будь-яких відомостей на підтвердження ризику продовження чи повторення протиправної поведінки сторонами кримінального провадження не надано.

З огляду на таке, слідчий суддя не вбачає необхідності у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і приходить до висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива НАБУ в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

У рішенні ЄСПЛ (справа Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року) зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_2, що дозволяє дійти висновку, що застава у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

Слідчий суддя також зазначає, що прокурором САП у судовому засіданні та детективом НАБУ у клопотанні не доведена виключність даного випадку, а також те, що розмір застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. За таких обставин, вимоги клопотання щодо призначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1569 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 3892689 грн, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що детективом НАБУ помилково визначена сума застави у розмірі 3892689, 00 грн, оскільки 1569 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, станом на 06 липня 2022 року, становить 4079400, 00 грн, з урахуванням положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу . детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 177-178, 182, 183, 193-194, 197, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

У задоволенні клопотання старшого детектива заступника керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 42015000000000078 від 28 січня 2015 року відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді застави у сумі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 780 000, 00 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) не пізніше п`яти днів з дня її обрання (застосування) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - НОМЕР_1 ). У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого судді (суду) без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу . детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 .

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали щодо покладених на підозрюваного обов`язків становить 2 місяці, тобто до 06 вересня 2022 року включно.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 11 липня 2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1