- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/2123/22
Провадження 1-кс/991/2141/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Лчашен, Республіки Вірменія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому детектив ОСОБА_6 просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення застави 2759 розміри прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6845 079 грн, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтоване тим, що:
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у заволодінні чужим майном вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;
- наявні ризики, передбачені пунктами1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Розгляд клопотання, призначений на 30.06.2022, був відкладений на 05.07.2022, у зв`язку з клопотанням захисника ОСОБА_5, який просив надати йому час на ознайомлення з матеріалами провадження, з огляду на те, що договір про надання правової допомоги з ОСОБА_4 ним укладений безпосередньо 30.06.2022.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання детектива з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Не погоджуючись з доводами прокурора, захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні та в письмових запереченнях, заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозра є очевидно необґрунтованою, не доведено ризики, на які посилається сторона обвинувачення. З огляду на що захисник просив слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання та обрати ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід. Поряд з цим захисник вказав на відсутність підстав для застосування запобіжного заходу, зважаючи на стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини та утриманців. На підтвердження своїх доводів надав характеризуючі матеріали та виписки з медичних карт.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Слідчий суддя, ознайомившись із поданим клопотанням про застосування запобіжного заходу, запереченнями захисника, а також доданими до нього матеріалами, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 6845079грн. виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.
Як вбачається з клопотання про застосування запобіжного заходу, Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України.
Згідно матеріалів клопотання кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 72 від 13.02.2012 було призначено на посаду директора Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси»), юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, код ЄДРПОУ 20077743 (далі ДП «Укрекоресурси»).
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 № 367-р «Про звільнення ОСОБА_7 з посади директора Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною» наказом ДП «Укрекоресурси» від 18.04.2014 №91-к ОСОБА_7 припинив виконання обов`язків директора ДП «Укрекоресурси» за угодою сторін, згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Відповідно до статуту ДП «Укрекоресурси», затвердженого Кабінетом Міністрів України, директор Підприємства призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів України. Директор Підприємства несе персональну відповідальність за стан справ та діяльність Підприємства, за повноту та своєчасну сплату податків і зборів (інших обов`язкових платежів) до бюджету, складання, погодження, затвердження відповідно до вимог законодавства і виконання річних та з поквартальною розбивкою планів підприємства.
Таким чином, ОСОБА_7 обіймав посаду на державному підприємстві, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто у розумінні ч.3ст.18КК України був службовою особою вказаного підприємства.
Перебуваючи на посаді директора ДП «Укрекоресурси» у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на протиправне заволодіння коштами державного підприємства шляхом оплати завищеної вартості та прийняття товарів неналежної якості, що поставлятимуться державному підприємству нібито на виконання договору. З цією метою у вересні 2012 року ОСОБА_7 вступив у злочинну змову із ОСОБА_4 на протиправне заволодіння грошовими коштами державного підприємства та спільно розробили план його вчинення, відповідно до якого він, як керівник державного підприємства мав організовувати підписання всіх необхідних документів, що необхідні для забезпечення перерахування державних коштів, а ОСОБА_4 мав із залученням інших осіб організувати через підконтрольну юридичну особу постачання за завищеною вартістю товарів неналежної якості під виглядом виконання договору, а також забезпечити обготівкування привласнених грошових коштів державного підприємства для розподілу між співучасниками злочину.
На реалізацію злочинного плану директор ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_7 24.09.2012 видав доручення на організацію закупівлі автоматів з прийому використаної тари (далі фандоматів) в кількості 100 шт.
В свою чергу, ОСОБА_4, виконуючи свою роль, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді заволодіння коштами державного підприємства, з метою прикриття протиправних дій та ухилення від відповідальності залучив до вчинення злочину свого племінника ОСОБА_8, а саме до заснування та керівництва підприємством, що нібито постачатиме на адресу державного підприємства товари. Розуміючи, що ОСОБА_8 на той час не мав досвіду ведення підприємницької діяльності, згідно досягнутих домовленостей фактичне керівництво підприємством здійснював ОСОБА_4 .
Для забезпечення обготівкування коштів через ряд підконтрольних рахунків ОСОБА_4 залучив ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також належне останньому ТОВ «Компанія Ірол». При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повинні були передати отримані від ТОВ «Віар Плюс» кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які б розподілили між учасниками злочину.
Таким чином, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 вступили у попередню злочинну змову на заволодіння коштами ДП «Укрекоресурси».
На виконання злочинного плану та вказівок ОСОБА_4 . 09.10.2012 ОСОБА_8 заснував ТОВ «Віар Плюс», юридична адреса: 03680, місто Київ, вул. Виборзька, 99, ЄДРПОУ 38419900, основною метою підприємства було постачання обладнання для збирання вторинної сировини.
Після цього, 01.11.2012 між ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_7 та ТОВ «Віар Плюс», в особі директора ОСОБА_8 укладено договори купівлі-продажу №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, згідно яких ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити 100 фандоматів виробництва «RecycleTech» на загальну суму 17344807 грн.
Відповідно до специфікацій, які є невід`ємними частинами договорів купівлі-продажу фандоматів, ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити державному підприємству фандомати виробника «RecycleTech», моделі МТ-500, приймальна здатність 1000 поліетиленових пляшок та 800 алюмінієвих банок.
При цьому фандомати МТ-500 виробляються виключно компанією «RecycleTech» на підставі патенту, що зареєстрований в США №US 8,851,265 B2 від 07.10.2014, підписаний заступником директора Бюро патентів і товарних знаків США Michelle K. Lee та який попередньо опублікований 05.07.2012.
Згідно п. 2.1. договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, передача товару покупцю здійснюється за адресою: АДРЕСА_2 в присутності уповноважених представників сторін. Товар повинен бути переданий покупцеві до 31.12.2012. Відповідно п. 2.3 договорів при передачі товару сторони підписують акти приймання-передачі і видаткові накладні, в яких зазначається найменування обладнання, комплектність, кількість, ціна та вартість.
Згідно із п. 4.3.1 договорів покупець має право вимагати від продавця передання йому товару в належному та придатному стані разом з усіма документами та приналежностями, а також відповідно до п. 4.3.2 вимагати заміни неякісного товару, а також товару який не відповідає умовам договорів, на інший, належної якості та відповідний умовам договорів, або пропорційного зменшення ціни у разі виявлення під час приймання товару будь-яких недоліків.
Згідно із п. 2.4 договорів при прийманні товару покупець має право оглянути його та перевірити роботоздатність, у разі виявлення будь-яких недоліків, невідповідності умовам договорів, вимогам законодавства, технічним характеристикам або умовам, які звичайно ставляться до даного виду товару, покупець повинен негайно повідомити про це продавця. В такому випадку представники сторін складають двосторонній акт про виявлене.
У п. 2.4 договорів сторони домовились, що якщо покупець прийняв товар без його перевірки під час передачі, він в подальшому позбавляється права пред`являти продавцю будь-які претензії з приводу виявлених недоліків. Обов`язок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцю та підписання сторонами акту приймання-передачі і видаткової накладної з обов`язковим зазначенням дати підписання (п. 2.6).
Загальна вартість товару за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 складала суму 17344807 грн. Вартість товару включає вартість усіх витрат, необхідних для експлуатації.
Згідно умов договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96 кількість фандоматів виробника «RecycleTech» становить по 28 одиниць на загальну вартість 4856546, 80 грн, в тому числі ПДВ, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день підписання договору є еквівалентом 607600 доларів США, по кожному договору.
Згідно договору від 01.11.2012 №№ 2-97, кількість фандоматів виробника «RecycleTech» становить 16 одиниць на загальну вартість 2775169,60 грн, в тому числі ПДВ, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день підписання договору є еквівалентом 347 200 доларів США.
Відповідно до пунктів 3.4.1 та 3.4.2 договорів №№ 2-94, 2-95, 2-96 перший платіж передоплата в розмірі 2039749,66 грн., але не менше еквіваленту 255192 доларів США, здійснюється впродовж 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами договору. Залишок товару в сумі 2816797,14 грн, але не менше еквіваленту 352408 доларів США, сплачується покупцем щомісячно рівними частинами, але не менше розміру, визначеного в графіку розрахунків для кожного періоду, у період з 01.12.2012 до 31.07.2013.
Відповідно до пунктів 3.4.1 та 3.4.2 договору № 2-97 перший платіж передоплата в розмірі 1165571,23 грн., але не менше еквіваленту 145 824 доларів США здійснюється впродовж 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами Договору. Залишок товару в сумі 1609598,37 грн., але не менше еквіваленту 201 376 доларів США, сплачується покупцем щомісячно рівними частинами, але не менше розміру, визначеного в графіку розрахунків для кожного періоду, у період з 01.12.2012 до 31.06.2013.
Строк дії договорів встановлено до 01.08.2013, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ними (пункт 8.2 договорів).
На виконання спільного плану щодо заволодіння коштами державного підприємства ОСОБА_7, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, відповідно до платіжних доручень №2087, №2088, №2089, №2090 від 07.11.2012 здійснив перерахування коштів державного підприємства 6511999,98 грн на рахунок ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_1 у АТ «Фінростбанк».
В свою чергу ОСОБА_4, реалізовуючи узгоджений злочинний план на заволодіння коштами державного підприємства, з метою створення видимості виконання договірних зобов`язань знайшов фандомати, які продавала американська компанія «Alpha Holdings Group Inc.», за значно нижчою ціною. При цьому, характеристики фандоматів «Alpha Holdings Group Inc.» не відповідали умовам, передбаченим договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.
Реалізовуючи злочинний замисел, 17.01.2013 між «Alpha Holdings Group Inc.» в особі директора Potik Anatoliy та ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_8 укладено контракт купівлі-продажу №170113. Відповідно до умов вказаного контракту «Alpha Holdings Group Inc.» зобов`язувалася продати ТОВ «Віар Плюс» автомати, призначені для приймання поліетиленових пляшок і/або алюмінієвих банок моделі Х5000 виробника «Alpha Holdings Group Inc.» із приймальною здатністю 300 поліетиленових пляшок і/або 400 алюмінієвих банок.
Водночас, компанія «Alpha Holdings Group Inc.» не мала ділових відносин з виробником фандоматів моделі МТ-500 «RecycleTech», а фандомат моделі МТ-500 не був обладнанням «Alpha Holdings Group Inc.», в зв`язку з чим компанія ніколи не здійснювала їх постачання.
Усвідомлюючи протиправність своїх дій та з метою створення видимості їх законності ОСОБА_4 домовився з представниками «Alpha Holdings Group Inc.» щодо продажу через посередника 100 фандоматів для ТОВ «Віар Плюс» за 100000 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 790000 грн. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 підшукали та домовились з представниками панамської компанії «Sonda Assets S.A.» щодо їх посередництва під час закупівлі фандоматів.
У період з 18.12.2012 по 21.12.2012 компанією «Sonda Assets S.A.» на виконання домовленостей із ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перераховано отримані від ТОВ «Віар Плюс» кошти у сумі 100000 доларів США, що до цього надійшли від ДП «Укрекоресурси», зі свого рахунку IBAN: НОМЕР_2 у банку AS «PrivatBank» на рахунок компанії «Alpha Holdings Group Inc.» № НОМЕР_3 у JPMorgan Chase Bank з призначенням «оплата по контракту продажу кіосків з переробки від 03.12.2012»
При цьому, решта отриманих від ДП «Укрекоресурси» грошових коштів перераховані на рахунки підконтрольних юридичних осіб та в подальшому були привласнені учасниками злочину.
Водночас, реалізовуючи спільний злочинний задум спрямований на привласнення коштів державного підприємства, ОСОБА_7 продовжив здійснювати оплати від імені державного підприємства за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.
Так, відповідно платіжних доручень від 20.12.2012 № 2476, 30.11.2012 № 189, від 30.11.2012 № 190, від 17.01.2013 № 254, від 24.01.2013 № 102, від 12.02.2013 № 287, від 12.03.2013 № 539, від 13.03.2013 № 542, від 14.03.2013 № 558, від 28.03.2013 № 381, 29.04.2013 № 820100, № 820101, № 820102, № 820103 ДП «Укрекоресурси» перерахувало на рахунок № НОМЕР_1
ТОВ «Віар Плюс» в АТ «Фінросбанк» кошти на загальну суму 1458 000 грн., як оплата за фандомати згідно договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.
В той же час, ОСОБА_7 оплата здійснювалася незважаючи на невиконання умов договорів про поставку фандоматів до 31.12.2012.
Крім того, діючи за заздалегідь узгодженим злочинним планом на привласнення коштів державного підприємства, з метою створення видимості законності своїх дій та упередження обставин, що могли б їм завадити, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 домовились про внесення змін до договорів купівлі-продажу фандоматів в яких передбачити постачання товарів після повної оплати, а також збільшення вартості з урахуванням прирівняння до курсу долару США.
При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював, що ТОВ «Віар Плюс» порушило низку умов договорів купівлі-продажу фандоматів, та те, що збільшення вартості фандоматів в частині прирівняння до офіційного курсу долару США є абсолютно безпідставним. Однак, бажаючи привласнити кошти державного підприємства та діючи всупереч інтересам служби підписав зміни до договорів купівлі-продажу.
Так, 05.06.2013 ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_7 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_11, що діяв за вказівками ОСОБА_4, додаткові угоди № 1 до договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, відповідно до яких було змінено порядок поставки товарів та його вартість, а саме, визначено, що поставка товару здійснюється протягом 2-х днів з моменту отримання ТОВ «Віар Плюс» повної оплати та збільшено ціну договорів в частині прирівняння до офіційного курсу долару США вартості товару на суму 900000 грн.
Відповідно до платіжних доручень № 2244, 2245, 2246 від 10.06.2013, № 29831 від 21.08.2013 ДП «Укрекоресурси» сплатило на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» в АТ «Фінросбанк» 920 000 грн, за договорами від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96.
В подальшому, продовжуючи виконувати спільний злочинний план, з метою заволодіння усією сумою отриманих від державного підприємства коштів та не маючи наміру здійснювати реальну поставку фандоматів, 18.06.2013 ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_8 укладено кредитний договір з ПАТ «Фінростбанк» та отримано кредит у сумі 8754810,02 грн під заставу майнових прав на отримання оплати за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012. Після чого, у період з 18.06.2013 по 20.06.2013 ПАТ «Фінростбанк» зараховано на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 3576726,8 грн.
В той же час, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_7 та бажаючи привласнити кошти державного підприємства не планували здійснювати поставку фандоматів для ДП «Укрекоресурси». У зв`язку з чим, 27.06.2013 між ТОВ «Віар Плюс» в особі ОСОБА_8 та ПАТ «Фінростбанк» укладено додаткову угоду до кредитного договору від 18.06.2013, відповідно якої кредит забезпечується заставою товарів, а саме придбаними у компанії «Alpha Holdings Group Inc.» фандоматами у кількості 100 одиниць.
При цьому, ОСОБА_8, достовірно розуміючи, що ТОВ «Віар Плюс» придбало фандомати моделі Х5000 виробника «Alpha Holdings Group Inc.», підготував та надав до ПАТ «Фінростбанк» недостовірну балансову довідку ТОВ «Віар Плюс» від 27.12.2013 №2712/13/2 щодо наявності у ТОВ «Віар Плюс» 100 одиниць фандоматів моделі МТ-500, недостовірну складську довідку ТОВ «Віар Плюс» щодо місця зберігання 100 одиниць фандоматів моделі МТ-500, протокол №10 загальних зборів учасників ТОВ «Віар Плюс» від 26.06.2013 щодо передачі ПАТ «Фінростбанк» в заставу 100 одиниць фандоматів МТ-500, клопотання Голові Правління ПАТ «Фінростбанк» з пропозицією передачі в заставу цих фандоматів.
Згідно пункту 2.3.1 договору застави заставодавець зобов`язаний утримувати предмет застави належним чином, вживати всіх необхідних заходів для його збереження та не змінювати місцезнаходження предмета.
На виконання договору застави у Державний реєстр обтяжень рухомого майна 27.06.2013 внесено запис про накладення приватного обтяження № 13768638 (реєстратор: ОСОБА_12, Одеська філія ДП «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України») на належне ТОВ «Віар Плюс» майно, а саме автоматизований приймальний комплекс «Фандомат» у кількості 100 одиниць. Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 усвідомлювали, що до погашення заборгованості перед ПАТ «Фінростбанк» ТОВ «Віар Плюс» не має права поставити фандомати ДП «Укрекоресурси».
Після цього, у період з 02.07.2013 по 12.07.2013 ПАТ «Фінростбанк» зараховано на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 5178083, 22 грн. Таким чином, ТОВ «Віар Плюс» акумулювали на своєму рахунку привласнені кошти державного підприємства у сумі 1120000 грн. та отримані кредитні кошти від ПАТ «Фінростбанк» у сумі 8754810 грн.
У подальшому кредитні кошти повернуті не були та рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2015 присуджено стягнути з ТОВ «Віар плюс» на користь ПАТ «Фінростбанк» відповідну заборгованість.
Для завезення фандоматів на територію України з метою прикриття своєї протиправної діяльності 18.06.2014 ТОВ «Віар Плюс» сплатили 1764800 грн за митне оформлення товарів на рахунок Київської міжрегіональної митниці.
При цьому, решта отриманих від ДП «Укрекоресурси» грошових коштів перераховані на рахунки підконтрольних юридичних осіб та в подальшому були привласнені учасниками злочину.
В подальшому впродовж червня 2013 року відповідно вантажно-митних декларацій придбані у компанії «Sonda Assets S.A.» фандомати ввезені на територію України через кордон з Республікою Польща.
Поруч з тим, ОСОБА_8 усвідомлюючи, що ТОВ «Віар Плюс» придбано фандомати моделі Х5000 виробництва «Alpha Holdings Group Inc.», діючи з метою реалізації злочинного плану спрямованого на привласнення коштів державного підприємства шляхом поставки обладнання, яке не відповідає умовам договорів купівлі-продажу, використав підроблені документи в ході розмитнення придбаних фандоматів.
Зокрема, ОСОБА_8 надав до Київської регіональної митниці завідомо підроблені документи щодо придбання у компанії «Alpha Holdings Group Inc.» нібито фандоматів «RecycleTech» модель МТ-500, а саме: сертифікати походження, в яких було вказано модель фандоматів МТ-500; копію контрактукупівлі-продажу№1700113від 17.01.2013між «AlphaHoldingsGroupInc.»та ТО«³ар Плюс»,де вспецифікації -додатку №1 до контракту купівлі-продажу №1700113 від 17.01.2013 зазначено недостовірні відомості про виробника фандоматів нібито компанія «RecycleTech», модель МТ-500; рахунки №0.002 від 03.06.2013, №0.004 від 13.03.2013, №0.008 від 13.03.2013 із зазначенням поставки фандоматів МТ-500.
Перебуваючи у злочинній змові ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розуміли, що придбані фандомати не відповідають умовам договорів купівлі-продажу та перебувають у заставі, у зв`язку з чим не можуть бути поставлені на ДП «Укрекоресурси».
З огляду на викладене, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та не бажаючи настання відповідальності за них, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 домовились про незастосування жодних господарських санкцій між ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс». При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював той факт, що ТОВ «Віар Плюс» порушило низку умов договорів купівлі-продажу фандоматів, однак бажаючи продовжити заволодіння коштами державного підприємства не використав можливостей, передбачених умовами договорів щодо відшкодування збитків та належного виконання договорів.
Так, ОСОБА_7 умисно використовуючи свої повноваження як директор державного підприємства повинен був продовжити перерахування коштів на рахунки ТОВ «Віар Плюс» в якості оплати за фандомати, а також забезпечити проведення безперешкодного прийому неякісних фандоматів своїми підлеглими для їх постановки на бухгалтерський облік в ДП «Укрекоресурси» та організувати подальшу передачу фандоматів на зберігання юридичній особі підконтрольній ОСОБА_4 з метою збереження контролю ТОВ «Віар Плюс» над обтяженим майном.
Крім того, з метою прикриття своїх протиправних дій 27.12.2013 ДП «Укрекоресурси» в особідиректора ОСОБА_7 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_11, який діяв за вказівками ОСОБА_4, додаткові угоди № 2 до договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 згідно з умовами яких було продовжено строк дії договорів до 31.12.2013, а також визначено, що ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс» не застосовуватимуть один до одного оперативно-господарських санкцій та відшкодування збитків за порушення умов договорів з моменту їх укладення 01.11.2012 до моменту закінчення строку їх дії.
З метою перерахування більшої частини коштів державного підприємства ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 діючи відповідно спільного злочинного задуму та з метою створення вигляду законності своїх дій вирішили, що придбані для ДП «Укрекоресурси» фандомати повинні бути поставлені на бухгалтерський облік державного підприємства незважаючи на їх технічний стан та невідповідність технічних характеристик умовам договорів.
З цією метою 09.12.2013 ОСОБА_7 підписав лист, на підставі якого ДП «Укрекоресурси» звернулось до ТОВ «Віар Плюс» стосовно необхідності розширення технічних характеристик фандоматів, а саме: дообладнання системою керування додатковими та розширеними функціями, у тому числі можливостями системи приймання платежів, а саме внесення платежів за стільниковий зв`язок, інтернет-доступ, телебачення, послуги банків, ЖКГ, товари за каталогами в інтернет магазинах, придбання квитків, здійснення грошових переказів; підключення додаткового обладнання: розширення СОМ портів, встановлення плати відеозахвату, до якої будуть підключені всі відеокамери; розширення функціоналу подрібнювача та сортувальника тари та встановлення швидкісного сканера з можливістю сканування багатомірних штрих кодів.
Діючи за спільним злочинним задумом, за вказівкою ОСОБА_4, ОСОБА_11 наступного дня, а саме 10.12.2013 підписав та направив лист про готовність ТОВ «Віар Плюс» дообладнати фандомати власними силами. При цьому, усі учасники злочинної схеми усвідомлювали, що фандомати не можуть бути дообладнані та поставлені на державне підприємство через накладення на них приватного обтяження№ 13768638згідно договору застави із ПАТ «Фінростбанк» та невідповідністю умовам договорів.
27.12.2013, ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_7 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_11 додаткові угоди № 3 до договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, згідно з умовами яких ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити ДП «Укрекоресурси» фандомати та здійснити їх дообладнання з метою розширення функціоналу та забезпечення додаткової безпеки обладнання. Термін поставки та дообладнання фандоматів згідно додаткових угод визначено до 31.03.2014. Вартість дообладнання по чотирьом договорам визначено у сумі 4310000 грн.
В подальшому, ОСОБА_7 переслідуючи мету надання своїм діям законної форми та одночасно реалізовуючи злочинний умисел на привласнення коштів підприємства шляхом нанесення низки резолюцій надав вказівки: Юридичному департаменту ДП «Укрекоресурси» - надати довіреність уповноваженому представнику ДП (з працівників ІАЦ, визначити ОСОБА_13 ); Фінансово-економічному управлінню ДП «Укрекоресурси» - сплатити згідно графіку; Департаменту організації виробництва, ІАЦ ДП «Укрекоресурси» - спільно створити комісію з приймання обладнання та інші необхідні організаційно-правові заходи з приймання та забезпечити схоронність державного майна.
Наступного дня, 28.02.2014 ОСОБА_7 видав розпорядження № 16 про створення комісії з приймання фандоматів у ТОВ «Віар Плюс». До складу комісії було включено: голова комісії - начальник департаменту організації виробництва та орендних відносин ОСОБА_14, члени комісії: начальник інформаційно-аналітичного центру ОСОБА_13, заступник начальника інформаційного аналітичного центру ОСОБА_15, головний фахівець відділу організації виробництва ОСОБА_16 .
Розпорядженням № 16 від 28.02.2014 директор підприємства ОСОБА_7 доручив комісії: забезпечити фіксацію технічного стану фандоматів та їх роботоздатності (в.т.ч. фотофіксацію) в акті огляду; здійснити приймання наявної кількості фандоматів, з обов`язковим відображенням в акті огляду (недоліків, пошкоджень, тощо). Юридичному департаменту доручив підготувати проект довіреності на ім`я начальника ІАЦ ОСОБА_13 з правом представляти інтереси підприємства під час підписання актів приймання-передачі фандоматів та подати на підпис Директору Підприємства. Начальнику ІАЦ доручив забезпечити приймання фандоматів та їх збереження.
В той же час ОСОБА_7 повідомив окремим членам про створення комісії не ознайомлюючи зі змістом розпорядження, після чого вони виїхали для огляду фандоматів у день підписання розпорядження - 28.02.2014. Таким чином, ОСОБА_7 бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків в результаті своїх дій, створив передумови щоб члени комісії не розуміли яким чином їм потрібно оглянути фандомати, а також як відобразити результати огляду та в наслідок цього прийняли фандомати, які не відповідають умовам договорів купівлі-продажу.
Водночас, для досягнення злочинного умислу, спрямованого на приймання у ТОВ «Віар Плюс» обладнання, яке не відповідає умовам договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 та його оплати за рахунок коштів ДП «Укрекоресури», ОСОБА_7 уповноважив представляти інтереси ДП «Укрекоресурси» під час підписання актів приймання-передачі фандоматів не голову комісії, а одного з її членів, саме ОСОБА_13 .
Окрім того, на виконання вищевказаного, ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_13 підписати видаткові накладні як один з документів щодо прийому фандоматів і прийняти таким чином фандомати. Також, розуміючи, що фандомати не відповідатимуть умовам договорів купівлі продажу, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_13, що його завданням буде прийняти фандомати по кількості, не залежно від результатів огляду комісією та перевірки їх технічного стану і роботоздатності. При цьому, щоб у ОСОБА_13 сформувалась думка про законність приймання фандоматів без їх належної перевірки, ОСОБА_7 переконав його, що фандомати будуть дообладнуватись відповідно до укладених додаткових угод № 3 до договорів купівлі-продажу, тому незалежно від висновку комісії по огляду фандоматів щодо відповідності обладнання умовам договорів купівлі продажу, необхідно підписати видаткові накладні для бухгалтерського обліку фандоматів.
Того ж дня, на виконання розпорядження директора ДП «Укрекоресурси» від 28.02.2014 № 16, члени комісії у складі ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_13, ОСОБА_16 прибули до місця зберігання фандоматів за адресою: м. Київ, вул. Пост-Волинський, 5. Оглядом члени комісії виявили ознаки незаводського виробництва фандоматів, непридатність їх до використання та як наслідок невідповідність технічних характеристик специфікаціям до договорів. Вказане послугувало причиною того, що члени комісії відмовились підписувати акти приймання-передачі фандоматів та припинили подальшу перевірку фандоматів через її недоцільність.
Оглянуте комісією з приймання фандоматів обладнання не могло відповідати умовам договорів купівлі-продажу фандоматів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, оскільки ТОВ «Віар Плюс» було придбано фандомати з технічними характеристиками, які не відповідали потребам державного підприємства.
Не зважаючи на висновки комісії з приймання фандоматів, керуючись вказівкою директора ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_7, 28.02.2014 ОСОБА_13 підписав видаткові накладні №№ РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004, надані йому ОСОБА_8 .
При цьому, директором ТОВ «Віар Плюс» ОСОБА_8 до вказаних видаткових накладних внесені завідомо недостовірні відомості про здійснення ним поставки нібито фандоматів МТ-500 виробництва компанії «RecycleTech», хоча насправді поставлялися фандомати іншого виробника та іншої моделі, що не відповідали умовам договорів із державним підприємством.
Розуміючи, що фандомати непридатні до використання та не відповідають умовам договорів купівлі-продажу, ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_13 підписання договорів відповідального зберігання фандоматів з ТОВ «Рамена Інвест». 28.02.2014 ДП «Укрекоресурси» в особі ОСОБА_13 укладено з ТОВ «Рамена Інвест» в особі директора ОСОБА_17 договір відповідального зберігання. Таким чином фандомати, які повинні були поставити за місцем знаходження ДП «Укрекоресурси» за адресою: м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, за вказівкою ОСОБА_7 були прийняті та передані на відповідальне зберігання підконтрольному ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ТОВ «Рамена Інвест» нібито для проведення дообладнання, однак фактично придбані фандомати повинні були там зберігатись невизначений термін.
ОСОБА_7 достовірно розуміючи, що кошти, перераховані ТОВ «Віар Плюс» привласнені, маючи корисливий мотив та здійснюючи необхідні дії для продовження заволодіння майном державного підприємства, здійснив подальше перерахування коштів державного підприємства, як оплату нібито за фандомати на рахунок ТОВ «Віар Плюс».
За платіжними дорученнями №820495, №820496, №820497, №820498, №820499, №820500, №820501, 820502 від 14.02.2014, №820656, №820657, №820658, №820659 від 03.03.2014, №820877, №820878, №820879, №820880 від 19.03.2014, №165, №166, №167, №168, №820903, №820904 від 21.03.2014, №821045, №821046, №821047, №821048 від 31.03.2014, №821272, №821273, №821274 від 15.04.2014 ДП «Укрекоресурси» перераховано на рахунок № НОМЕР_4 ТОВ «Віар Плюс» у ПАТ «Кредит Оптима Банк» кошти у сумі 4800000 грн. за фандомати згідно договорів купівлі-продажу № 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 від 01.11.2012, які в подальшому привласнили ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
В подальшому отриманими грошовими коштами державного підприємства група осіб заволоділа шляхом їх обготівкування через особисті рахунки та рахунки підконтрольних юридичних осіб.
Зокрема, діючи за попередньо узгодженим злочинним планом та маючи на меті приховати факт привласнення коштів державного підприємства для їх подальшого обготівкування та розподілу між учасниками злочинної схеми, ОСОБА_8, діючи за вказівкою ОСОБА_4, перерахував 1 211300 гривень на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в АТ «Фінростбанк» з призначенням «повернення безвідсоткової фінансової допомоги» на підставі платіжних доручень №1 від 19.02.2014 та №2 від 20.02.2014.
В свою чергу, директор ТОВ «Компанія Ірол» ОСОБА_10 з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в АТ «Фінростбанк» перерахував кошти у сумі 120000 гривень на рахунок безпосередньо ОСОБА_4 № НОМЕР_6 в АТ «Фінростбанк» на підставі платіжного доручення №79 від 19.02.2014, якими останній заволодів та розпорядився на власний розсуд.
Після цього ОСОБА_10 перерахував решту коштів, отриманих від ТОВ «Віар Плюс», з одного рахунку ТОВ «Компанія Ірол» на інший. На підставі платіжних доручень №83 від 03.03.2014, №84 від 06.03.2014 та №85 від 14.03.2014 кошти у сумі 1 091000 гривень були перераховані з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в ПАТ «Фінростбанк» на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк». В подальшому ОСОБА_10 перерахував кошти у сумі 1090400 грн. з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на власний рахунок № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень №55 від 05.03.2014, №2 від 07.03.2014, №3 від 14.03.2014, №4 від 19.03.2014, №25 від 25.03.2014.
Окрім цього, усвідомлюючи незаконність походження коштів на рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_4 у ПАТ «Кредит Оптима Банк» та виконуючи дії з метою заволодіння ними, діючи згідно розробленого плану за вказівкою ОСОБА_4, ОСОБА_11 перерахував кошти у сумі 2800950 гривень на рахунок ОСОБА_10 № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень № 11 від 11.03.2014, №12 від 14.03.2014, №13 від 20.03.2014, №14 від 21.03.2014, №15 від 21.03.2014, №16 від 24.03.2014, №17 від 02.04.2014, №18 від 18.04.2014, як фінансову допомогу.
Після чого, з вищезазначеного рахунку в ПАТ «Кредит Оптима Банк» ОСОБА_10 зняв готівку у сумі 415500 гривень та 3176285 гривень. Після обготівкування кошти були привласнені та розподілені між учасниками злочину.
Також, виконуючи дії з метою заволодіння коштами державного підприємства, виконуючи відведену роль, діючи за вказівкою ОСОБА_4, ОСОБА_11 із рахунку ТОВ «Віар плюс» перерахував кошти у сумі 754700 гривень на рахунок ОСОБА_9 № НОМЕР_9 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень №3 від 21.02.2014, №4 від 24.02.2014, як фінансову допомогу. Після чого кошти зняті готівкою у касі банку ОСОБА_9, привласнені та розподілені між учасниками злочину.
Всього за період з 07.11.2012 по 15.04.2014 із ДП «Укрекоресурси» на рахунки ТОВ «Віар Плюс» надійшло 13689999, 98 грн, які були привласнені через використання рахунків підконтрольних юридичних осіб та особисті рахунки учасників злочину.
Таким чином, за версією органу досудового розслідування, у результаті спільних злочинних дій ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 під виглядом виконання ТОВ «Віар плюс» договорів купівлі-продажу фандоматів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 вчинили заволодіння грошовими коштами ДП «Укрекоресурси» на загальну суму 13689999, 98 грн, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
З огляду на викладене, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у заволодінні чужим майном, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
21.06.2022 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191КК України.
Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.
Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена уп. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: договором купівлі-продажу №2-94 від 01.11.2012 з додатками та додатковими угодами укладеним між ТОВ «Віар Плюс» та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною щодо закупівлі 28 фандоматів МТ-500А на суму 4856546,80 грн. з ПДВ; договором купівлі-продажу №2-95 від 01.11.2012 з додатками та додатковими угодами, укладеним між ТОВ «Віар Плюс» та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною щодо закупівлі 28 фандоматів МТ-500В на суму 4856546,80 грн. з ПДВ; договором купівлі-продажу №2-96 від 01.11.2012 з додатками та додатковими угодами, укладеним між ТОВ «Віар Плюс» та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною щодо закупівлі 28 фандоматів МТ-500С на суму 4856546,80 грн. з ПДВ; договором купівлі-продажу №2-97 від 01.11.2012 з додатками та додатковими угодами, укладеним між ТОВ «Віар Плюс» та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною щодо закупівлі 16 фандоматів МТ-500D на суму 2775169,60 грн. з ПДВ; листом ТОВ «Віар Плюс від 27.02.2014 №2702 щодо постачання та прийняття фандоматів, з відповідними резолюціями директора ДП«Укрекоресурси»; доповідною запискою від 22.01.2013 №357/08 щодо непостачання ТО«³ар Плюс» фандоматів у строки, передбачені договорами та необхідність проведення претензійно-позовної роботи; довіреністю від 28.02.2014 №39 щодо надання ОСОБА_13, повноважень на підписання актів приймання-передачі фандоматів з ТО«³ар Плюс»; видатковими накладними від 28.02.2014 №РН-000001, РН-000002, РН-000003, РН-000004; договором відповідального зберігання №1 від 28.02.2014 з додатками, укладеним між ДП «Укрекореусурси» та ТОВ «Рамена Інвест» відповідно до якого прийнято на зберігання фандомати; актами прийому-передачі на зберігання фандоматів від 28.02.2014 №1, 2, 3, 4; листом ДП «Укрекоресурси» до ТОВ «Віар Плюс» від 09.12.2013 №1589/011 щодо необхідності дообладнання фандоматів; листом-відповіддю ТО«³ар Плюс» без дати №1245; листом-відповіддю ТО«³ар Плюс» від 11.12.2013; технічним завданням на проведення дообладнання фандоматів МТ-500; контрактом №111-12 купівлі-продажу від 01.11.2012 між компанією Sonda Assets S.A. та ТО«³ар Плюс» з додатками та додатковими угодами щодо постачання 100 фандоматів МТ-500 загальною вартістю 1650000 доларів США; додатковою угодою № 1 до контракту №111-12 щодо зміни постачальника, а саме постачатиме товар компанія «Alpa Holding Groupe Inc.»; додатковою угодою № 2 до контракту №111-12 з додатком щодо зміни ціни контракту зменшення до 1100000 доларів США; протоколом від 13.06.2013 №9 щодо звернення до ПАТ «Фінростбанк» з клопотанням про надання кредиту в сумі 8754810,02 грн. та передачі у заставу в якості забезпечення виконання зобов`язань заставу майнових прав на отримання оплати за договорами №2-94, 2-95, 2-96, 2-97 та також фандоматів МТ-500 у кількості 100 шт.; кредитним договором від 18.06.2013 №70 КЛ/КРВ щодо надання ТО«³ар Плюс» кредиту 8754810,02 грн., з додатковою угодою №1; договором застави товарів в обороті від 27.06.2013 №70-Z-2; висновком експерта від 28.12.2016 №11064/16-54 за результатами проведення судової комплексної комісійної товарознавчої експертизи, відповідно до якого фандомати в кількості 100 шт. МТ-500А, МТ-500В, МТ-500С, МТ-500D не відповідають товарним характеристикам (умовам), зазначеним у договорах №2-94, 2-95, 2-96, 2-97 та додаткових угодах до зазначених договорів вимогам стандартів та технічним умовам; висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 19.03.2020 №6178/20-71, відповідно до якого за умови невідповідності поставленого товару умовам договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №2-94, 2-95, 2-96, 2-97, розмір сплачених коштів на рахунок ТО«³ар Плюс» у розмірі 11408333,32 грн. без ПДВ, є втратою активів для ДП«Укрекоресурси»; показами свідків ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_9 ; матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу, що надійшли від компетентних органів Сполучених Штатів Америки; випискою з банківського рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «Фінростбанк», відповідно до якої ДП «Укрекоресурси» перерахувало ТОВ «Віар Плюс» в якості оплати фандоматів кошти загальною сумою 8889999,9 грн.; випискою з банківського рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «Фінростбанк», відповідно до якої ТОВ «Віар Плюс» перерахувало 1100000 доларів США в якості оплати за контрактом №111-12 від 01.11.2012.; матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу, що надійшли від компетентних органів Латвійської Республіки;; випискою збанківського рахункуТОВ «ВіарПлюс» № НОМЕР_4 відкритого вПАТ «КредитОптима Банк»,відповідно якоїДП «Укрекоресурси»перерахувало ТО«³ар Плюс»в якостіоплати фандоматівкошти загальноюсумою 4800000грн.та подальшогоїх перерахуванняна рахунки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ТОВ«Компанія Ірол»;випискою збанківського рахунку ОСОБА_9,№ НОМЕР_9,відкритого вПАТ «КредитОптима Банк»,відповідно якоївід ТОВ «Віар Плюс» на вказаний рахунок перераховано 754700 грн.; випискою з банківського рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 відкритому в ПАТ «Фінростбанк» відповідно якої ТОВ «Віар Плюс» перераховано на вказаний рахунок 1 211300 грн. Крім цього, з вказаного рахунку перераховано 120000 грн. на рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_6 в АТ «Фінростбанк», а також 1 091000 гривень на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк»; випискою з банківського рахунку ОСОБА_10 № НОМЕР_8, відкритого в ПАТ «Кредит Оптима Банк», відповідно якої на рахунок ОСОБА_10 зараховано 1090400 грн. з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» та 2800950 грн. з рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_4 відкритого в ПАТ «Кредит Оптима Банк»; актом позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ДП «Укрекоресурси») за період з 01.01.2012 по завершений місяць 2014 року №07-23/135 від 11.11.2014, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст.184 КПК України, а надані докази на обґрунтування клопотання є достатніми.
Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191КК України обґрунтованою,докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є обґрунтованим, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи, що у разі засудження за інкриміноване корупційне кримінальне правопорушення, неможливо застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та застосування більш м`якого покарання, може вжити заходів до переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також з п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України».
Поряд з цим не може залишатися поза увагою той факт, що у зв`язку з збройною агресією російської федерації з 24.02.2022 Україною не контролюється значна частина кордону, що збільшує можливість безконтрольного переміщення ОСОБА_4 за кордон.
Окрім іншого, вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, що полягає у заволодінні чужим майном, вчинене за попередньою змовою групою осіб у особливо великому розмірі, безумовно має значний суспільний резонанс. ЄСПЛ у рішенні у справі «Летельє проти Франції», визначив, що «тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу».
Таким чином, у слідства наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може ухилятися від явки до органу досудового розслідування з метою переховування.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Враховуючи тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_4, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 ..
Стосовно ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні наведено наступне.
Фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним.
В той же час, варте уваги те, що ОСОБА_4 наразі підозрюється у заволодінні коштами державного підприємства в особливо великому розмірі, вчиненому у складі групи осіб, які з метою реалізації злочинного плану використовували завідомо недостовірні документи щодо походження та специфікації фандоматів.
Водночас, під час досудового розслідування підлягають дослідженню всі документи стосовно походження фандоматів, в тому числі документи, які були створені за кордоном на території Сполучених Штатів Америки, Республіки Польщі, Литовської Республіки.
Тож такий ризик знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є ймовірним, а тому приймається слідчим суддею до уваги.
Окрім того детективом у клопотанні зазначено, що ОСОБА_4,обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.
Так, зокрема ОСОБА_4, використовуючи родинні стосунки зі своїм племінником ОСОБА_8, може намагатися узгодити свої покази, з тим щоб уникнути від відповідальності за вчинене, до того ж він може вчиняти тиск на свого студентського товариша ОСОБА_9, рахунок якого був використаний для виводу привласнених учасниками злочину коштів державного підприємства, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3ч.1ст.177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
На обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4, детективом у клопотанні зазначено про можливість вчинення ним дій щодо легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.
Так зокрема, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні предикатного злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, внаслідок якого виниклидоходи, що можуть статипредметом злочину, зазначеного в статті 6 «Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів», зокрема і легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.
Згідно частини5постановиПленуму ВерховногоСуду Українивід 14.04.2005№ 5«Про практикузастосування судамизаконодавства прокримінальну відповідальністьза легалізацію(відмивання)доходів,одержаних злочиннимшляхом» під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом).
Тобто предметом злочину є майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.
З огляду на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у заволодінні грошовими коштами у сумі 13689999, 98 грн, місцезнаходження яких органом досудового розслідування на даний час не встановлено, існування даного ризику не виключається.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.
Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.1 177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4, розмір отриманих офіційних доходів за період починаючи з 1998 по 2021рр., наявність двох дорослих синів,1997 та 2000 років народження, стан здоров`я підозрюваного та його дітей, участь у соціальному житті є членом Київської вірменської громади, парафіянином парафії Успіння Божої Матері в Голосіївському районі м. Києва, інші характеризуючі матеріали щодо ОСОБА_4 .
При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту жодним чином не свідчить про відсутність встановлених слідчим суддею ризиків.
За таких обставин, зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.
При цьому, суд оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваноюправопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_19 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного.
У ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80)11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Аналізуючи вищевикладене, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, та беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, впливати на свідків або сторони кримінального провадження та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
Так, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику знищити речові докази, які можуть міститися у документах та на електронних носіях інформації, які на даний час не вилучені органом досудового розслідування, а також впливати на свідків та інших осіб у даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
До тогож вагомимє тойфакт,щомісцезнаходження грошових коштів у сумі 13689999, 98 грн. на теперішній час не встановлено.
Особисте зобов`язання та особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення та роль підозрюваного ОСОБА_4 у його вчиненні, встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також враховуючи недостатність застосування інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави є обґрунтованим.
Тож, наведені вище обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.
Між тим, відповідно до ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених ст. 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4, сімейний стан та майновий стан, інші характеризуючі матеріали, надані захисником підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжких.
Щодо визначення майнового стану підозрюваного слід зауважити, що врахування сукупних майнових ресурсів членів злочинної організації є прийнятним відповідно до рішення ЄСПЛ від 25.04.2000 у справі «Пунцельт проти Чехії» у тій конкретній справі мова йшла про визначення розміру застави, а саме, що при визначенні розміру застави крім майнового стану особи слід враховувати майновий стан осіб, у групі з якими було вчинено кримінальне правопорушення, а також можливість внесення застави іншими суб`єктами за договірними відносинами.
Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.
На думку детектива ОСОБА_6 застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а відтак слід визначити заставу у розмірі 2759 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 6845 079 грн, яка за твердженням детектива не являється явно непомірною для ОСОБА_4 та відповідає розміру збитків, завданих ДП «Укрекоресурси» діями ОСОБА_4 .
Проте на думку слідчого судді вказаний розмір застави є явно непомірним для підозрюваного.
У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4, як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в меншому розмірі, ніж заявлено детективом ОСОБА_6, однак при цьому, визначити заставу в розмірі, що перевищує зазначені ст. 182 КПК України межі.
Тож за наведеного слід визначити розмір застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 3721 500 грн (три мільйони сімсот двадцять одна тисяча п`ятсот гривень), оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваного та враховуючи значний розмір коштів, які перераховані з державного підприємства та привласнені.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.
Також, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч. 4ст. 202 КПКпідозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.
Запобіжний захід застосовується до ОСОБА_4 на строк до 20.08.2022, тобто в межах строку досудового розслідування у кримінальному проваджені №12013110000000270 від 14.03.2013, у відповідності до положень п.4 ч.3 ст.219 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Лчашен, Республіки Вірменія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою визначити до 20.08.2022, в межах строку досудового розслідування.
Одночасно визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 3721 500 грн (три мільйони сімсот двадцять одна тисяча п`ятсот гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_10 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на два місяці, в межах строку досудового розслідування, наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль з виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1