- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
Справа № 991/2198/22
Провадження 1-кс/991/2215/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, прокурора ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник просить змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2021 у справі № 991/5778/21 запобіжний захід, а саме: зменшити визначений цією ухвалою розмір застави до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 грн; частину суми, на яку зменшено заставу, повернути заставодавцю ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 52021000000000060 від 03.02.2021, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
У межах цього кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2021 у справі № 991/5778/21, залишеною без змін ухвалою апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.08.2021, до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 18.01.2021, з можливістю внесення застави у розмірі 2 102 прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить5000658,00грн. У разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці з моменту звільнення з-під варти, але не більше строку досудового розслідування.
Визначаючи такий розмір застави слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану, доведеністю заявлених органом досудового розслідування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, погодився з позицією сторони обвинувачення щодо виключності випадку та збільшення розміру застави понад розмір, визначений ч. 5 ст. 182 КПК України, та вважав, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним визначених обов`язків.
26.08.2021 ОСОБА_3 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням 25.08.2021 ОСОБА_8 визначеного слідчим суддею розміру застави.
У подальшому, на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, неодноразово продовжувався.
Востаннє строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, продовжено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2021 у справі № 991/8504/21 до 21.01.2022, під час судового розгляду клопотання прокурора слідчий суддя встановив, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тобто, слідчий суддя встановив, що ризики можливої непроцесуальної поведінки суттєво зменшилися.
Після спливу цього строку прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, не звертався до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що, на думку сторони захисту, свідчить про те, що сторона обвинувачення вважає відсутніми ризики можливої непроцесуальної поведінки підозрюваного.
Отже, станом на день звернення із цим клопотанням, перестали існувати ризики, які були підставою для продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язків, а відтак і виключність обставин для призначення збільшеного розміру застави.
Після закінчення строку дії, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язків, він бездоганно виконує виконує обов`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України.
Крім того, 14.06.2022 підозрюваному у порядку ч. 1 ст. 290 КПК України повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Відтак, визначений підозрюваному розмір застави є невиправданим метою та підставою застосування запобіжного заходу, коли сторона обвинувачення, на даному етапі досудового розслідування, зібрала достатньо доказів.
Враховуючи бездоганну процесуальну поведінку підозрюваного протягом всього часу досудового розслідування, відсутність ризиків, з огляду на тривалість дії запобіжного заходу, захисник стверджує, що застава у розмірі понад 300 прожиткових мінімумів працездатних осіб не відповідає загальним засадам кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України, а застава у максимальному розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України.
У доповненнях до клопотання, які надійшли 06.07.2022 на адресу електронної пошти суду, захисник також зазначила, що відмова прокурора від подання клопотання про продовження обов`язків, покладених на підозрюваного вважається «мовчазною згодою» з їх припинення та свідчить про нівелювання ризиків, які ці обов`язки мали б попереджувати.
Так, на думку сторони захисту, «мовчазна згода» з припинення обов`язку підозрюваного утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10 та особами, які можуть бути допитані як свідки у кримінальному провадженні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 щодо обставин цього кримінального провадження, є доказом факту нівелювання ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. «Мовчазна згода» з припинення обов`язків підозрюваного: не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України, є доказом нівелювання ризику переховуватися від органів досудового розслідування. Тому, з огляду на «мовчазну згоду» з припинення обов`язків підозрюваного сторона обвинувачення не довела існування таких ризиків.
Завершення досудового розслідування і, як наслідок, вичерпання ризику знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, за версією сторони захисту, є новою обставиною, яка перебуває у безпосередньому взаємному зв`язку із застосованим щодо ОСОБА_3 запобіжним заходом, яка повинна зумовлювати зміну застосованого до нього запобіжного заходу у контексті зменшення розміру застави.
Сторона захисту також вважає необґрунтованою пред`явлену ОСОБА_3 підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Зазначила, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.02.2022 у справі № 991/680/22 відмовлено у задоволені скарги захисника підозрюваного ОСОБА_3 на повідомлення про підозру. Втім, захист не погоджується з исновками слідчого судді, висловленими у цій ухвалі.
Захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_3, у судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити. Захисник ОСОБА_4 висловила позицію, викладену у клопотанні про зміну запобіжного заходу, захисник ОСОБА_5 - викладену у доповненні до клопотання. Захисник ОСОБА_6 зазначив, що наразі відсутні підстави стверджувати про наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, які можливо існували у кримінальному провадженні та встановлені слідчим суддею під час застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу. Тобто, залишилися певні обов`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України, для забезпечення виконання яких може бути застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, що не перевищує встановлений п. 3 ч. 5 ст.182 КПК України. ОСОБА_3 протягом досудового розслідування своєю поведінкою доводить відсутність у кримінальному провадженні виключних випадків для визначення застави у розмірі понад 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що питання зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 неодноразово було предметом судового розгляду, під час якого стороні захисту відмовлено у зміні запобіжного заходу та зменшенню розміру застави. Серед нових фактів, на які посилається сторона захисту у своєму клопотанні, є завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування. Однак, враховуючи положення ст. 177, 201 КПК України, вказаний факт не свідчить про відсутність ризику переховування від органів досудового розслідування, який існує протягом всього досудового розслідування та судового розгляду. Питання обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_3 підозри також було предметом судового контролю, як з боку слідчого судді, так і апеляційного перегляду, за результатами якого стороні захисту відмовлено у скасуванні повідомлення про підозру. У частині «мовчазної згоди» щодо не продовження строку дії обов`язків зазначила, що обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, є похідними від застосованого запобіжного заходу у порівнянні із тими, що визначені у ст. 42 КПК України. Застосований до підозрюваного запобіжний захід, а саме його вид і розмір, виправдовує мету його застосування, зокрема, належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Згідно із частиною 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, вирішуючи заявлене стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання, та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2021 у справі № 991/5778/21 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів; визначено підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 2102 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 000 658 грн. У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
25 серпня 2021 року ОСОБА_8 внесена застава, у розмірі визначеному ухвалою слідчого судді від 22.08.2021, за підозрюваного ОСОБА_3, що підтверджується квитанцією від 25.08.2021 № ps777.
У подальшому слідчі судді неодноразово продовжували строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 . Востаннє строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, продовжено на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2021 у справі № 991/8504/21, до 21.01.2022. Після цього, прокурор до слідчого судді із клопотанням про продовження строку їх дії не звертався, про що не заперечували учасники кримінального провадження.
Отже, на момент звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 діє запобіжний захід у виді застави, ухвала слідчого судді в частині покладення на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язків припинила свою дію і обов`язки скасовані.
Як на підставу для зміни запобіжного заходу, сторона захисту, серед іншого, посилається на необґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
На обґрунтування цих доводів сторона захисту додала до клопотання копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.02.2022 у справі № 991/680/22, якою відмовлено у задоволенні скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 21.08.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
У судовому засіданні доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри зводилися виключно до непогодження із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення.
Інших доказів на спростування наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення сторона захисту не надала.
Водночас, у судовому засіданні встановлено, що 31.05.2022 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, що підтверджується матеріалами справи.
Обґрунтовуючи клопотання сторона захисту також стверджує, що у зв`язку із закінчення строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, перестали існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеність яких врахована слідчим суддею при продовженні дії цих обов`язків, та як наслідок перестали існувати виключні обставини для визначення застави у розмірі, який перевищує розмір, встановлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Надаючи оцінку таким доводам сторони захисту слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є: забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам здійснити дії, передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тобто, мета застосування запобіжного заходу має комплексний характер та полягає не лише у запобіганні протиправній поведінці підозрюваного, але і виконання ним обов`язків, як покладених слідчим суддею, у випадку застосування запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, так і процесуальних обов`язків, які виникають з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_3 має процесуальний статус підозрюваного і на нього покладені обов`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є наслідком застосування запобіжного заходу.
Запобіжний захід у виді застави може припинитись лише внаслідок зміни на інший або його скасування, та забезпечує виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, визначених, як ч. 7 ст. 42 КПК України, так і ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, скасування обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не звільняє підозрюваного від зобов`язання виконувати обов`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України, а також не припиняє дію вимог ч. 8 ст. 182 КПК України щодо звернення застави в дохід держави.
Разом з тим, ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду може існувати на всіх стадіях досудового розслідування.
Під ризиками, зазначеними у ч. 1 ст. 177 КПК України, слід розуміти наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому вказаних проявів протиправної поведінки підозрюваного. Зокрема, формуванню обґрунтованого припущення з приводу можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування може сприяти характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість майбутнього покарання, місце проживання, міцність соціальних зв`язків.
Так, кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_3 відноситься до категорії особливо тяжких корупційних злочинів, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення якого не передбачене.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Слідчий суддя також враховує, що 14.06.2022 підозрюваному у порядку ст. 290 КПК України повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, тому наближення досудового розслідування до завершальної стадії не зменшує ризик переховування, а навпаки збільшує вірогідність його можливого настання внаслідок усвідомлення неминучості відповідальності за вчинений злочин. Повідомлення підозрюваного про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування не може слугувати беззаперечною підставою зміни підозрюваному запобіжного заходу.
Не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що « ... оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні».
Як пояснив у судовому засіданні підозрюваний, у зв`язку із збройною агресією з боку Російської Федерації, він разом із родиною виїхали за межі території України та перебувають на території Швейцарії. Після виїзду за межі України ОСОБА_3 прибував один раз на виклик детектива 30.05.2022 для вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування отримав засобами електронної пошти. Після цього, він на територію України не прибував, а ознайомлення з матеріалами досудового розслідування здійснюють його захисники.
З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність, а той факт, що 21.01.2022 закінчився строк дії покладених на ОСОБА_3 обов`язків, і прокурор не звертався до слідчого судді із відповідним клопотанням, не свідчить про нівелювання цього ризику.
Щодо зміни виняткових обставин, які стали підставою для визначення розміру застави у розмірі більшому ніж зазначено у п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Обставини, які повинен врахувати слідчий суддя при визначенні розміру застави, передбачені у ч. 4, 5 ст. 182 КПК України. До таких обставин, зокрема, віднесено: обставини кримінальногоправопорушення,майнового тасімейного станупідозрюваного,інших данихпро особута ризиків,передбачених ст.177КПК України,тяжкість злочину,а також,що розмір застави повинендостатньою міроюгарантувати виконанняпідозрюваним покладенихна ньогообов`язків тане можебути завідомонепомірним длянього .
Визначаючи підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 2102 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя, у тому числі, вважав доведеним, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
Слідчий суддя вважає, що визначений 22.08.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду запобіжний захід у вигляді застави, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, є стримуючим фактором, який забезпечує виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Будь-яких нових обставин, що не досліджувались слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3, зокрема, доказів змін в майновому чи сімейному стані підозрюваного, чи в інших даних про його особу, які б могли бути підставою для зміни розміру застави, сторона захисту при розгляді цього клопотання не повідомила.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання захисника відсутні.
Керуючись ст.2,7,177,178,182,193,201,309,372,376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1