- Presiding judge (HACC) : Shkodin Ya.V.
справа №991/2346/22
провадження №1-кс/991/2365/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
«11» липня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні №12014000000000496 від 05 листопада 2014 року, яка полягає у нерозгляді скарги ОСОБА_4 від 01 липня 2022 року, поданої в порядку ст. 308 КПК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність в.о. керівника САП у кримінальному провадженні №12014000000000496 від 05 листопада 2014 року, яка полягає у нерозгляді скарги ОСОБА_4 на недотримання розумних строків, поданої нею в порядку ст. 308 КПК України.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Скарга адвоката ОСОБА_3 обґрунтована тим, що 05 листопада 2014 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014000000000496, яке було об`єднане з кримінальним провадженням №12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року. В межах цього кримінального провадження 11 листопада 2019 року відносно ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру з підстав причетності її, на думку органу досудового розслідування, до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Оскільки санкція ч. 1 ст. 366 КК України передбачає, зокрема обмеження волі до 3 років, а відповідно до обвинувального акту, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України, було вчинено 04 жовтня 2014 року, то, як зазначає у скарзі захисник, підозрювана ОСОБА_4 має право на застосування до неї в цій частині положень ст. 49 КК України. У зв`язку з цим, сторона захисту звернулася до прокуратури із клопотанням про роз`яснення такого права, на що їм було повідомлено, що у випадку звернення ОСОБА_4 із відповідним клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, воно буде розглянуто у відповідності до вимог КПК України. На підставі цього роз`яснення 21 лютого 2022 року ОСОБА_4 звернулась із відповідним клопотанням, де зазначила про надання своєї згоди на звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України. Однак, зазначене клопотання залишилось проігнорованим і до цього часу жодної відповіді ОСОБА_4 не отримала, у зв`язку з чим сторона захисту звернулася з відповідною скаргою, в межах розгляду якої прокурор ОСОБА_5 не заперечував того, що ОСОБА_4 має право на звільнення від кримінальної відповідальності, проте зазначив, що ст. 286 КПК України не визначає строку для звернення до суду із таким клопотанням. На думку адвоката, в такому випадку прокурор мав виходити із загальних положень КПК України щодо розумності строків та недопущення невиправданої затримки. Адвокат наголошує, що обставини наявності підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності були відомі прокурору ще 11 листопада 2019 року, оскільки на той момент строк давності притягнення до відповідальності вже завершився. Не дивлячись на зазначені обставини, прокурором не вчинено дій, передбачених ч. 2 ст. 286 КПК України, а навпаки, він продовжує проведення досудового розслідування за ст. 366 КК України у повному обсязі, що свідчить про недотримання з його боку розумних строків вчинення процесуальної дії звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим 01 липня 2022 року адвокатом було подано в.о. керівника САП відповідну скаргу в порядку ст. 308 КПК України. Проте, станом на 07 липня 2022 року жодної відповіді не отримано, тобто, на думку адвоката, має місце бездіяльність в.о. керівника САП, як прокурора вищого рівня у цьому кримінальному провадженні, щодо розгляду поданої ним скарги у триденний строк, а тому просить визнати таку бездіяльність протиправною та зобов`язати в.о. керівника САП розглянути зазначену скаргу.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні подану скаргу підтримав та просив її задовільнити з підстав, викладених у ній.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура явку представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши заявника, дослідивши матеріали скарги з додатками, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
При цьому, відповідна бездіяльність може бути оскаржена виключно за наявності таких умов: слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; з клопотанням про здійснення процесуальної дії звернувся суб`єкт, що має на це право; відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
У своїй скарзі адвокат ОСОБА_3 вказує на бездіяльність, що полягала у нездійсненні процесуальних дій, а саме: нерозгляді скарги в порядку та строк, визначені ч. 2 ст. 308 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 308 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Отже, право звертатися до прокурора зі скаргою в порядку ст. 308 КПК України обумовлено наявністю у заявника відповідного процесуального статусу (підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються, захисник), а у прокурора - відповідного посадового становище (прокурор вищого рівня).
Як вбачається з матеріалів скарги, детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування, а прокурори САП процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12014000000000496 від 05 листопада 2014 року, в межах якого ОСОБА_4 має процесуальний статус підозрюваної за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
01 липня 2022 року електронною поштою на ім`я в.о.керівника САП ОСОБА_6 захисником підозрюваної ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_3 надіслано скаргу на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014000000000496від 05листопада 2014року в порядку ст. 308 КПК України з вимогою надати прокурору ОСОБА_7 або іншому уповноваженому у кримінальному провадженні вказівки щодо строку виконання дій, передбачених ст. 286 КПК України, а саме: скласти та надіслати до суду клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, ознайомити із ним потерпілого, з`ясувати його думку, а також вчинити інші необхідні дії для звільнення її від кримінальної відповідальності.
Зазначена скарга захисника ОСОБА_3 була підписана електронним цифровим підписом та 01 липня 2022 року направлена з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на офіційну електронну адресу Офісу Генерального прокурора, а саме: [email protected], що підтверджується скріншотом відповідного відправлення. Згідно з даними цього відправлення, лист містив три вкладення: «скарга строки САП з додатками» та наступний опис: «Відправляю підписану ЕЦП скаргу на недотримання розумних строків прокурорами САП щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності для передачі керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Перш ніж перейти до оцінки скарги по суті заявлених вимог, вважаю за необхідне зазначити, що, виходячи із засади розумних строків, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції).
Передбачений діючим процесуальним законодавством порядок розгляду відповідної скарги не надає слідчому судді можливості самостійно відновити права зазначених у ч. 1 ст. 308 КПК України осіб щодо дотримання слідчим/прокурором розумності строків під час досудового розслідування, оскільки конструкція ч. 2 ст. 308 КПК України покладає такий обов`язок саме на прокурора вищого рівня.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 308 КПК України, прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу щодо недотримання розумних строків протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Оцінюючи доводи скарги, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі №640/5023/19).
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» та п.п. 1.1 п. 1 Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 05 березня 2022 року №125, в Офісі Генерального прокурора на правах самостійного структурного підрозділу утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, на яку покладено, зокрема функцію здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України. Очолює Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру її керівник - заступник Генерального прокурора.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Тобто, у кримінальному провадженні, де процесуальне керівництво досудового розслідування здійснює група прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, оскарження недотримання розумних строків прокурором можливе до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника та заступника.
Наразі ОСОБА_6 є виконувачем обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, тож він є прокурором вищого рівня для прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12014000000000496 від 05 листопада 2014 року та, як вбачається з наявної в матеріалах скарги постанови про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 09 грудня 2020 року, не входить до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, а отже є належним суб`єктом звернення, що свідчитьпро виникнення у нього обов`язку розглянути скаргу захисника ОСОБА_3 від 01 липня 2022 року в порядку та строки, передбачені ст. 308 КПК України. Разом з цим, з початку широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року російської федерації в Україну ОСОБА_6, як і значна кількість інших прокурорів САП, проходить військову службу, беручи участь в обороні країни, а тому слідчий суддя, називаючи його належним суб`єктом звернення, як прокурора вищого рівня, зважує на зазначену обставину та розуміє під таким належним суб`єктом і будь-яку іншу особу, яка наразі виконує повноваження керівника САП.
Проте, матеріали цієї скарги не містять даних, які б вказували на те, що прокурор, бездіяльність якого оскаржується (або інша особа, яка виконує повноваження керівника), виконав такий обов`язок та розглянув скаргу захисника ОСОБА_3 .
Викладене, на думку слідчого судді, свідчить про відсутність реагування на скаргу захисника в порядку ст. 308 КПК України, тобто є бездіяльністю, яка полягає у нездійсненні прокурором процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.
При цьому, хоч слідчий суддя і не повинен встановлювати обставини дотримання розумних строків у кримінальному провадженні в межах розгляду скарги на бездіяльність прокурора вищого рівня, вважаю за можливе звернути увагу в.о. керівника САП (або іншої особи, яка виконує повноваження керівника), що,з аналізу положень кримінального процесуального закону, процесуальні дії, які вчиняються слідчим, прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні є передбаченими кримінально-процесуальним законодавством заходами, спрямованими на регулювання перебігу досудового розслідування та його закінчення; забезпечення дотримання та реалізації прав і законних інтересів учасників кримінального процесу; оформлення прийнятих слідчим, прокурором процесуальних рішень тощо.
З практики Європейського суду з прав людини, ефективність розслідування включає вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують обставини, які перешкоджають прогресу розслідування в конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання віри громадян і їх відданість принципам верховенства права та здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (рішення у справах «Риженко проти України», «Шиліх проти Словенії»).
Розумність строку для проведення кожної окремої процесуальної дії є важливою складовою частиною гарантії права на справедливий суд, закріпленого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З огляду на викладене, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що особа не повинна необґрунтовано перебувати в стані підозрюваного за відповідною статтею КК України і має бути звільнена від такої підозри у розумні строки у разі, якщо в межах кримінального провадження наявні обставини, визначені ст. 286 КПК України.
Щодо вимог заявника про визнання протиправною бездіяльність в.о. керівника САП, як прокурора вищого рівня, слідчий суддя зазначає, що повноваження слідчого судді за результатом розгляду скарги в порядку ст. 303 КПК України не передбачають можливість визнання дій протиправними.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (або іншої особи, яка виконує повноваження керівника) у кримінальному провадженні №12014000000000496 від 05 листопада 2014 року, яка полягає у нерозгляді скарги ОСОБА_4 від 01 липня 2022 року, поданої в порядку ст. 308 КПК України, підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні №12014000000000496 від 05 листопада 2014 року, яка полягає у нерозгляді скарги ОСОБА_4 від 01 липня 2022 року, поданої в порядку ст. 308 КПК України задовольнити частково.
Зобов`язати в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розглянути в порядку ст. 308 КПК України скаргу ОСОБА_4 від 01 липня 2022 року на недотримання розумних строків в межах кримінального провадження №12014000000000496 від 05 листопада 2014 року.
В іншій частині вимог відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя Я. ШКОДІН