- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
Справа № 991/2277/22
Провадження 1-кс/991/2295/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12015100100003812 від 01.04.2015,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) ОСОБА_5, про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
У клопотанні детектив просить:
- надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 27, ч.5 ст.191 ККУкраїни.
Клопотання мотивовано тим, що групою детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, в рамках якого у порядку статей 133-135 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. ОСОБА_6 неодноразово викликався до НАБУ, однак підозрюваний не з`являвся, про поважні причини неявки не повідомляв. У зв`язку із тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме та він не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, у відповідності до вимог ст. 281 КПК України, поставною детектива НАБУ від 26.05.2022 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук, що, відповідно до 297-1 КПК України, є підставою для здійснення щодо підозрюваного спеціального досудового розслідування.
В судовому засіданні детектив НАБУ ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав. Слідчому судді пояснив, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується на непідконтрольній Україні території, оскільки місто Запоріжжя, де підозрюваний офіційно проживає, знаходиться на відстані 30-35 км від лінії фронту та від непідконтрольної Україні території. Крім того, ОСОБА_6 часто перетинав кордон нашої держави в напрямку Російської Федерації, а під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного, встановлено, що для спілкування із членами своєї сім`ї ним використовується номер мобільного телефону із кодом « НОМЕР_1 », який належить оператору «Білайн» (Республіка Казахстан). При цьому, детектив зазначив, що офіційно перетину ОСОБА_6 державного кордону України не зафіксовано.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 заперечував проти доводів клопотання, посилаючись на відсутність статусу підозрюваного у ОСОБА_6 та не оголошення його у міжнародний розшук (постанови детектива про міжнародний розшук особи не достатньо, оскільки відсутнє повідомлення від Інтерполу, що такий розшук здійснюється), просив відмовити у задоволенні клопотання детектива. Крім того, захисник зазначив, що відсутні будь-які докази того, що спілкування по телефону, як стверджує сторона обвинувачення, із ОСОБА_6, яке зафіксоване на відеозаписі обшуку, проведеного за місцем його проживання, дійсно відбувалось саме з ним. При цьому, наявність номеру іноземного оператора не перешкоджає здійснювати дзвінки через мережу Інтернет за допомогою месенджерів як на території України так і поза її межами.
Дослідивши зміст клопотання та матеріали, якими воно обґрунтоване, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Так, у рамках кримінального провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015 встановлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: службові особи ДП «Держінформ`юст» та ТОВ «Астен-МН» (директор - ОСОБА_7 ), які у ході реалізації договору № КТ 25 документально оформлювали господарські операції по ланцюгу постачання з підприємствами з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Консоль Інвест» (код ЄДРПОУ 39019239, директор ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ТОВ «Юні Текс» (код ЄДРПОУ 39155499, директор ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ «Техно-Торг 2011» (код ЄДРПОУ 37703015, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 ) шляхом зловживання службовим становищем заволоділи, привласнили та в подальшому легалізували майно підприємства, яке фінансується з державного бюджету у розмірі 6 217 227 грн. Крім того, ТОВ «Астен-МН» у ході реалізації Договору № КТ 25 співпрацювало з ТОВ «Зуївський Енергомеханічний Завод» (код ЄДРПОУ 37517071) щодо придбання програмного забезпечення «TrueConf». Згідно показів громадянина ОСОБА_11 встановлено, що на замовлення ТОВ «Астен-МН» згенерував програмну складову, а саме програму «TrueConf Client», яку записав (створив копії) більше 1100 копій на диски CD-R, оплата за дану послугу входила у вартість робіт, згідно підписаного договору з ТОВ «Астен-МН». Проте, незважаючи на це службовими особами ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на виконання умов вказаного договору було перераховано кошти в розмірі 5 458 905 грн. на рахунки ТОВ «Астен - МН», яке в свою чергу перерахувало їх на рахунок ТОВ «Зуївський Енергомеханічний Завод», директором якого є ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаними діями службових осіб ТОВ «Астен - МН», ТОВ «Зуївський Енергомеханічний Завод» та ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України завдано збитків державному підприємству на зазначену суму.
Досудовим розслідуванням встановлено, що генеральний директор ТОВ «ЗЕМЗ» ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_12 шляхом зловживання своїм службовим становищем, достеменно знаючи, що у первинних документах зазначені недостовірні відомості, що в дійсності програмне забезпечення «TrueConf» для ТОВ «Астен-МН» не постачається, сприяв заволодінню грошовими коштами ДП«Держінформ`юст», що передбачалися для оплати за поставку ТОВ«Астен-МН» програмного забезпечення «TrueConf» відповідно до Договору від 22.01.2014 №КТ25 на загальну суму 7719059 грн, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
24.05.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КПК України, а саме в пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осію, в особливо великих розмірах.
Оскільки, на момент вручення такого повідомлення про підозру, за місцем проживання ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ) був відсутній, зі слів дружини ОСОБА_13 його місце перебування їй не відоме, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 в порядку ст. 133-135 КПК України вручено дорослому члену його сім`ї дружині ОСОБА_13 .
Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою-п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для здійснення спеціального досудового розслідування щодо прідозрюваного, слідчий суддя, окрім іншого, повинен встановити наявність хоча б однієї з обставин: (1) підозрюваний оголошений у міжнародний розшук; (2) підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Щодо оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
За ч. 1, ч. 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, юридичною підставою для оголошення розшуку підозрюваного є рішення (окрема постанова) слідчого/детектива або прокурора про такий розшук.
Статтею 303 КПК України, окрім іншого, визначено вичерпний перелік рішень слідчого/детектива або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування слідчому судді, однак постанова про розшук підозрюваного до них не входить.
За ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ст.8КПК України,кримінальне провадженняздійснюється здодержанням принципуверховенства права,відповідно доякого людина,її правата свободивизнаються найвищимицінностями тавизначають змісті спрямованістьдіяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 29 Рішення Європейського суду з прав людини «Колоцца проти Італії» (Colozza v. Italy) від від 12.02.1985, Уряд посилався на те, що неможливість проведення судового засідання у разі неявки сторони здатна паралізувати розгляд кримінальних справ, оскільки, наприклад, згодом послаблюються докази, може скінчитися термін давності кримінального переслідування. Однак стосовно цієї справи ніщо не виправдовує в очах Суду повну та непоправну втрату права на участь у судових слуханнях.
Таким чином, з метою здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів підозрюваного ОСОБА_6 щоб до нього була застосована належна правова процедура, слідчий суддя зобов`язаний перевірити обставини, які стали підставою для оголошення мыжнародного розшуку особи, оскільки наявність таких обставин дає право слідчому судді надати дозвіл на застосування спеціальної правової процедури - здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного.
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 26.05.2022 (Том № 1 а. 109), міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у зв`язку із тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме та він перебуває за межами України і не з`являється без поважних причин на виклик слідчого.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення та видів розшуку, однак в окремих статтях містяться словосполучення «міждержавний розшук» (п. 20-1 Перехідних положень КПК України), «міжнародний розшук» (ч. 5 ст. 139, ч. 2 ст. 297-1, п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України). При цьому, юридична практика виділяє три види розшуку: державний, міждержавний, міжнародний.
Поняття «міжнародний розшук» також у законодавстві відсутнє.
З метою визначення вказаного поняття, слід звернутися до Академічного тлумачного словника Української мови.
Відповідно до Академічного тлумачного словника Української мови, розшук (юр.) це система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник, викраденого майна і т. ін.; міждержавний це той, який існує, відбувається між державами, спільний для кількох держав.
Таким чином, аналіз положень ч.1 ст.281 КПК України в сукупності із зазначеним визначенням поняття "міжнародний розшук" дає підстави зробити висновок, що міжнародний розшук це система слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на виявлення зниклого підозрюваного саме за межами України.
Відповідно до протоколу огляду від 10.05.2022 з додатком № 1 (Том № 1 а. 137), ОСОБА_14 використовує номер телефону НОМЕР_2 .
На вказаний номер телефону у месенджері WhatsApp ОСОБА_15 направлено повістку про виклик до НАБУ (м. Київ) на 03.05.2022 для вручення письмового повідомлення про підозру (Том № 1 а. 128, 102).
У відповідь детективу НАБУ ОСОБА_3 від ОСОБА_6 надійшло клопотання (Том № 1 а. 103-104) про перенесення дати проведення процесуальної дії на 10.05.2022, оскільки 02.05.2022 ОСОБА_6 отримав повістку, згідно якої він повинен з`явитися до військкомату (м. Запоріжжя) на 04.05.2022 для проходження військової служби у зв`язку із оголошенням мобілізації. У визначену дату ОСОБА_6 дали направлення на медичне обстеження (копія відповідної повістки та направлення Том № 1 а.с. 105).
Згідно листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (Том № 1 а. 106), 04.05.2022 ОСОБА_6 відвідував ІНФОРМАЦІЯ_6 та проходив військово-лікарську комісію. З метою дообстеження у закладах охорони здоров`я ОСОБА_6 04.05.2022 вручена повістка на 11.05.2022, проте 11.05.2022 останній до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`явився. Станом на 20.05.2022 ОСОБА_6 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7, призваний на військову службу під час мобілізації не був.
Таким чином, ОСОБА_6 04.05.2022 знаходився на території підконтрольній Україні.
У матеріалах клопотання відсутні докази виїзду ОСОБА_6 за межі території України з 04.05.2022 або на тимчасово окуповану територію.
При цьому, детектив у судовому засіданні підтвердив, що перетину ОСОБА_6 державного кордону України або лінії зіткнення не зафіксовано.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2119-IX від 15.03.2022), від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2212-IX від 21 квітня 2022 року), від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2263-IX від 22 травня 2022 року), в Україні діє воєнний стан.
Частина території Запорізької області є тимчасово окупованою. Перетин лінії зіткнення (розмежування) особами та автотранспортом, а також переміщення вантажів (товарів) з початкуповномасштабного вторгненняє підконтрольним військовослужбовцям та представникам правоохоронних органів.
Крім того, згідно встановленого порядку перетину лінії розмежування, затвердженого Радою оборони Запорізької області 28.05.2022, перетинання лінії зіткнення особами та автотранспортом, а також переміщення вантажів (товарів), здійснюєтьсяу складі гуманітарних колончерез визначені блокпости поблизу с. Кам`янське.При перетині лінії зіткнення в напрямку тимчасово окупованих територій здійснюється громадянами України, які мають сформулювати причини необхідності перебування на цій території, та за наявності документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, реєстрацію місця проживання або наявністьправа власності на житло чи земельну ділянкуна непідконтрольній території.
Вказане дає підстави зробити висновок, що перетин лінії розмежування, зокрема в сторону тимчасово окупованих територій, суворо контролюється, а дані осіб, що його перетинають фіксуються.
Як зазначає сторона обвинувачення, підставою вважати, що ОСОБА_6 може перебувати на тимчасово окупованій території або за межами України, є використання ним номера телефону НОМЕР_3 мобільного оператора «Білайн» (Республіка Казахстан) для зв`язку із родиною (Том № 1 а. 17, диск з відеозаписом розмови детектива з викликом на вказаний номер телефону Том № 1 а. 111, з 00:03:50 до 00:05:10 відеофайлу на диску "SB860004").
Так, щоб зробити дзвінок через месенджер, потрібно лише встановити версію відповідної програми на телефон (комп`ютер, планшет, тощо). При цьому, якщо дзвінки через стільникову мережу мобільного оператора вимагають наявності SIM-карти, то для дзвінків за допомогою мережі Internet достатньо стабільного інтернет-з`єднання будь-якого мобільного оператора чи інтернет-провайдера не залежно від країни випуску sim-картки.
Таким чином, дзвінок через будь-який месенджер, зокрема WhatsApp, який зареєстрований за користувачем певного мобільного номеру, у тому числі закордонного оператора мобільного зв`язку, не обов`язково фізично має знаходитись на території країни емітента sim-картки. Дзвінки через месенджери між користувачами, зареєстрованими на номери телефонів мобільних операторів різних країн, можуть здійснюватися як при фізичному перебуванні користувачів на території різних країн, так і в межах однієї країни.
Зважаючи на відсутність будь-яких інших данних у справі про виїзд ОСОБА_6 за межі України або на тимчасово окуповану територію, крім факту використання ним у месенджері WhatsApp номеру мобільного оператора «Білайн» (Республіка Казахстан), який може бути використаний будь-де, незалежно від країни походження sim-картки, слідчий суддя приходить до висновку, що перебування ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території або за межами території України є надмірним припущенням, на якому не може грунтуватись рішення суду про обмеження прав особи під час кримінального провадження.
При цьому, у сторони обвинувачення є достатньо засобів отримання відомостей та перевірки обставин використання/не використання ОСОБА_6 на території України телефоних номерів, в тому числі і закордонних мобільних операторів для доведення факту його перебування на тимчасово окупованій території або за межами України. Крім того, дані про перебування/не перебування ОСОБА_6 на території підконтрольній Україні можливо отримати при здійсненні його розшуку на території України при оголошенні його у розшук, а не одразу міжнародний розшук.
Також, до оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження (абз. 2 ч.1 ст. 281 КПК України).
При переховуванні особи на території України до неї застосовуються інші правові процедури (застосування запобіжного заходу можливе тільки за участі підозрюваного; може бути надано дозвіл на затримання та доставку особи до суду; зупинення провадження тощо) ніж ті, які застосовуються до особи у разі її переховування на тимчасово окупованій території та/або за межами України та оголошення її у міжнародний розшук (обрання запобіжного заходу без її підозрюваного, спеціальне досудове розслідування тощо).
Часті виїзди ОСОБА_6 за кордон, зокрема в сторону Російської Федерації, на які посилається сторона обвинувачення, підтверджують обізнаність підозрюваного із правилами перетину державного кордону, не свідчать про його виїзд за межі України після початку дії воєнного стану в Україні, оскільки правила змінились і виїзд за кордон чоловіків після 24.02.2022 істотно обмежений віку.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що детективом не вжито заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного, та ним не доведено існування обставин, які б стали підставою для міжнародного розшуку ОСОБА_6, а за такого відсутні підстави для застосування до підозрюваного такої спеціальної правової процедури, як здійснення спеціального досудового розслідування.
Абзацем 3 частини 3 статті 297-4 КПК України передбачено, що повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
З урахуванням обставин, встановлених при розгляді клопотання детектива та викладених в цій ухвалі, в подальшому, відповідно до положень абз.3 ч.3 ст. 297-4 КПК України, детектив, прокурор можуть повторно звернутись з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді у разі наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або знаходиться за межами України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 297-1, 297-3, 297-4, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погодженого з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12015100100003812 від 01.04.2015.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_16