- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/2627/22
Провадження 1-кс/991/2647/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, при розгляді матеріалів клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про арешт майна в рамках кримінального провадження № 52022000000000154 від 28.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про арешт майна в рамках кримінального провадження № 52022000000000154 від 28.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в якому детектив просить накласти арешт на мобільний телефон, який вилучено під час проведення обшуку 20.07.2022 за місцем проживання ОСОБА_4 та перебував у його користуванні.
Як вбачається зі змісту ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третьої особи.
Відповідно до матеріалів, доданих до клопотання, зокрема витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань, у кримінальному провадженні за № 52022000000000154 від 28.06.2022 жодній особі про підозру не повідомлено, а за такого, володілець вилученого мобільного телефону ОСОБА_4 є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
За ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Згідно з ч. 2 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Таким чином, ст. 64-2 КПК України є спеціальною нормою по відношенню до ст. 171 КПК України, яка містить загальні вимоги до клопотання про арешт майна.
Із аналізу змісту ст. 64-2 та 171 КПК України, можна зробити висновок, що клопотання про арешт майна третьої особи подається виключно прокурором та з дотриманням вимог ч. 2 ст. 171 КПК України щодо змісту такого клопотання.
Отже, виходячи з викладеного, з клопотанням про арешт майна третьої особи до слідчого судді, суду має право звернутися лише прокурор, а за такого, вказане клопотання про арешт майна подане неуповноваженою особою.
За ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України (Диспозитивність), слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Враховуючи, що клопотання про арешт майна третьої особи подається виключно прокурором у кримінальному провадженні, а в даному випадку із відповідним клопотанням звернувся детектив за погодженням із прокурором, то слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання подане неуповноваженою особою.
Виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, принципу законності, який не буде дотримано у випадку розгляду слідчим суддею клопотання особи, яка не наділена повноваженнями його подавати, зазначене клопотання про арешт майна підлягає поверненню особі, яка його подала.
Враховуючи вищевикладене,керуючись ч.6ст.9,ч.1ст.9,ч.3ст.26,статтями 64-2,172,369-372КПК України,слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про арешт майна в рамках кримінального провадження № 52022000000000154 від 28.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, разом здоданими донього матеріалами повернути особі, яка його подала, детективу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_5