- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/2512/22
Провадження 1-кс/991/2531/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
19 липня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3,
детектива ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52021000000000081 від 09.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
18.07.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане вище клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.07.2022 було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У своєму клопотанні заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2021 (справа №991/6825/21, провадження 1-кс/9916927/21), оскільки у його застосуванні відпала потреба.
В обґрунтування своїх вимог адвокат зазначає, що:
-основною та єдиною підставою для арешту майна була необхідність надання стороні обвинувачення можливості дослідити та встановити відповідність вилученого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України;
-з моменту вилучення такого майна вже сплинуло 286 днів і за цей значний проміжок часу сторона обвинувачення мала достатньо можливостей для перевірки, дослідження та здійснення інших дій на свій розсуд з використання вказаного майна;
-водночас, орган досудового розслідування лише 18.01.2022, тобто тільки через 4 місяці після вилучення вказаного майна, сторона обвинувачення призначила щодо нього судову експертизу, строк на проведення якої сплив 30.04.2022;
-після спливу зазначеного строку під час розгляду попереднього клопотання про скасування арешту з вказаного майна, детектив надав висновок експерта від 12.05.2022, відповідно до якого експерту не вдалось подолати систему логічного захисту даного планшету;
-водночас детектив надав постанову про призначення ще одної експертизи щодо вказаного майна від 20.05.2022, яка однак протягом 40 днів після її винесення не була направлена до відповідної експертної установи, що є беззаперечним свідченням того, що дана постанова використовується виключно як штучна та фіктивна підстави для подальшого утримання відповідного майна під арештом;
-необхідність в арешті носія інформації відпадає після виявлення та копіювання інформації/відомостей, що можуть бути доказом факту чи обставин, що встановлюються в певному кримінальному провадженні;
-строк утримання зазначеного майна є надмірним та таким, що порушує права власника та не може виправдовуватись одним голослівним намаганням сторони обвинувачення вжити заходів щодо перевірки наявності на нього відомостей, які мають хоч якесь відношення до даного кримінального провадження;
-при цьому, такий значний строк утримання майна не призвів до будь-яких змін у перебігу даного кримінального провадження, оскільки жодній особі досі не повідомлено про підозру, жодних слідчих дій за участю осіб, нібито причетних до вчинення злочину не проводилось, та незважаючи на залучення експерта та строк досудового розслідування, який триває вже більше року, рішення в порядку ст. 283 не прийнято;
-станом на день складання цього клопотання ані громадянину ОСОБА_5, ані будь-якій інші особі не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення;
-факт того, що даний планшет не може бути використаний стороною обвинувачення як доказ та не використовується для встановлення, засвідчення та доведення факту чи обставин у даному кримінальному провадженні, а тому виключається передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України підстава для арешту майна.
На підставі викладеного, адвокат просить скасувати арешт з планшету iPad A1567 s\n DLXNNHOSG5YN та зобов`язати детективів та прокурорів повернути вказане майно громадянину ОСОБА_5 або його представнику.
У разі неможливості скасування арешту у повному обсязі, адвокат просить прийняти рішення про скасування арешту частково в частині заборони користування з передачею його на відповідальне зберігання особи, в якої воно було вилучене.
2.Позиції учасників у судовому засіданні
У ході розгляду вказаного клопотання адвокат ОСОБА_3 викладені у ньому вимоги підтримав у повному обсязі і просив його задовольнити.
Детектив ОСОБА_4, який входить у групу детективів по цьому кримінальному провадженні, заперечував щодо задоволення заявленого клопотання і зазначив, що на даний час провести повний огляд вилученого пристрою і скопіювати його вміст орган досудового розслідування не має змоги, через обмеження доступу до них системами логічного захисту. Додатково детектив зауважив, що з метою подолання такого захисту у кримінальному провадженні проводилась експертиза, яка однак не мала позитивного результату, у зв`язку із чим слідством призначено ще одну експертизу в інші експертній установі, однак через допущені у тексті постанови технічні помилки, експертна установа відмовилась приймати вказане рішення до виконання. Разом з тим, від начальника кримінальної лабораторії Управління аналітики та обробки інформації НАБУ отримано інформацію про планове оновлення апаратно-програмного комплексу, яке дозволить здійснити подолання системи логічного захисту вказаного технічного пристрою без залучення експертів КНДІСЕ. У зв`язку з цим, після оновлення апаратно-програмного комплексу, 18.07.2022 детективом винесено постанову про призначення комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи, проведення якої доручено начальнику відділу детективів кримінальної лабораторії Управління аналітики та обробки інформації НАБУ ОСОБА_6 .
Тому, враховуючи, що на даний час досудове розслідування триває, а вилучене та арештоване майно зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші важливі для досудового розслідування відомості, підстави для скасування арешту відсутні.
3.Оцінка та висновки суду
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за наявності хоча б однієї з таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні та у судовому засіданні адвокати зазначають лише про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, тому з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатами підстави для скасування арешту.
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання, слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000081 від 09.02.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
У межах вказаного провадження, 29.09.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2021 (справа №991/6280/21, провадження 1-кс/991/6373/21) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено, з-поміж іншого, планшет iPad A1567.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2021 (справа №991/6825/21, провадження 1-кс/9916927/21) на вилучені речі було накладено арешт з метою збереження їх як речових доказів. В обґрунтування вказаного рішення слідчий суддя зазначив, що у вилучених пристроях, зважаючи на обмеженість доступу до їх вмісту системою логічного захисту, може міститись листування, а також фото, файли документи, аудіо-, відеодзвінки, що мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, а також видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта.
Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи заявленого клопотання та пояснення учасників судового засідання, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи відпала подальша потреба у збереженні вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Відповідаючи на вказане питання, слідчий суддя виходить з того, що за змістом ч.1 та ч. 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів клопотання, доступ до вмісту планшету був обмежений системами логічного захисту, що не дозволяло органу досудового розслідування оглянути та скопіювати наявні у них відомості безпосередньо під час проведення обшуку, у зв`язку з чим його було вилучено і арештовано.
Разом з тим, як встановлено слідчим суддею, огляд вилученого планшету на даний час не проведений, не встановлено та не скопійовано відомостей, які на ньому містяться, однак обставини його відшукання та вилучення, інформація виявлена на інших технічних пристроях вилучених у цьому ж приміщенні у того ж самого власника, а також інформація виявлена на технічних пристроях інших ймовірно причетних осіб (зокрема, листування із володільцем планшету щодо обставин кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження), вказують, що і на такому планшеті з високим рівнем ймовірності можуть міститись відомості важливі для цього кримінального провадження.
Водночас, як неодноразово відзначалось, доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не самі по собі матеріальні носії інформації, а наявні на них електронні файли і відомості.
У цьому контексті, слідчий суддя відзначає, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків).
Водночас, у цьому кримінальному провадженні вилучений та арештований планшет iPad A1567 до цього часу у повному обсязі не оглянутий і його вміст не скопійований.
Оцінюючи наявність об`єктивних перешкод, які завадили органу досудового розслідування провести усі відповідні дії до цього часу, слідчий суддя враховує, що проведення комп`ютерно-технічних досліджень, у тому числі на предмет наявності на технічних пристроях конкретної інформації є процесом досить тривалим та складним, потребує залучення спеціалістів, експертів та особливого програмного забезпечення. При цьому, вказаний процес очевидно ускладняються у випадках наявності на відповідних пристроях систем логічного захисту та необхідності пошуку видаленої інформації, а тому потребує значного часу.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна.
У цьому кримінальному провадженні з моменту вилучення зазначеного планшету пройшов значний проміжок часу (9 місяців) і слідчий суддя погоджується, що за звичайних умов такий час був би достатнім для проведення усіх необхідних досліджень щодо виявлення та копіювання усієї важливої для слідства інформації. Водночас, відсутність на початковому етапі досудового розслідування програмного забезпечення необхідного для подолання системи логічного захисту, отримання висновку про неможливість проведення першої експертизи, допущення технічної помилки при організації проведення другої експертизи експертами КНДІСЕ, завадило органу досудового розслідування здійснити вказані дії у більш стислі строки. Разом з тим, враховуючи сукупність вказаних об`єктивних та суб`єктивних перешкод, беручи до уваги значення вилученого майна для кримінального провадження та зважаючи на призначення ще одного експертного дослідження, слідчий суддя вважає виправданим подальше утримання вилученого планшету.
За таких обставин, на даний час скасування арешту майна може призвести до знищення речових доказів, що в свою чергу може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті, а тому в задоволенні цього клопотання слідчий суддя відмовляє.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що зі спливом часу виправданість подальшого арешту відповідного технічного пристрою може бути предметом повторної перевірки слідчим суддею у порядку ст. 174 КПК України, а тому таке утримання на кожному етапі досудового розслідування має обґрунтовуватись реальною потребою їх утримання і збереження у розпорядженні органу досудового розслідування.
З огляду на викладене та керуючись статтями 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52021000000000081 від 09.02.2021 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1