- Presiding judge (HACC) : Zadorozhna L.I.
Справа № 991/2654/22
Провадження № 1-кс/991/2673/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення (бездіяльність) детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБ України) про відмову у визнанні потерпілим,
УСТАНОВИВ:
25.07.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга за вх. №6380/22 від 25.07.2022 адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність детектива НАБ України, на рішення (бездіяльність) детектива про відмову у визнанні потерпілим ( в порядку ст. 303 КПК України).
Відповідно до положень статті 304 КПК України, при вирішенні питання про відкриття провадження за скаргою слідчому судді, серед іншого, належить встановити чи була така скарга подана особою, яка має право на її подання.
В скарзі зазначено, що 17.02.2022 за вих. №17/02-22 в порядку п.2 ч.2 ст.60 КПК України адвокатом ОСОБА_2, на адресу НАБ України було направлено клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження копії документів та проведення ряду слідчий дій, зокрема про проведення допиту ОСОБА_3 в якості потерпілого та вручення йому пам`ятки про процесуальні права та обов`язки. Ця заява була отримана представником НАБ України 21.02.2022. Згідно положень ст.220 КПК України строк розгляду клопотання встановлений не більше трьох днів, проте 24.02.2022 року розпочалися військові дії на території України. З урахуванням вказаних подій, на той час бездіяльність детектива НАБ України, адвокатом не оскаржувалася.
04.07.2022 на адресу детектива НАБ України адвокатом ОСОБА_2, направлений лист №01/07-22 від 01.07.2022 з проханням розгляду його клопотання №17/02-22 від 17.02.2022. 22.07.2022 ним отримано листа детектива НАБ України ОСОБА_4 від 11.07.2022 року №0421-252/11531, згідно якого, на думку заявника, детективом відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №42021000000002359 від 04.11.2021 року.
Заявник просить поновити термін на подання скарги, у зв`язку із поважністю пропуску строку для оскарження не з його вини, зобов`язати детектива НАБ України ОСОБА_4 вручити ОСОБА_3 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, та визнати ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №42021000000002359 від 04.11.2021 року.
Дослідивши матеріали скарги та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про повернення скарги з огляду на таке.
До скарги адвокатом ОСОБА_2 додано клопотання за вих.№17/02-22 від 17.02.2022, яке адресовано детективу НАБ України ОСОБА_4, в якому з посиланням на порядок, визначений п.2 ч.2 ст.60 КПК України, було висловлено прохання про проведення ряду процесуальних та слідчих дій, в т.ч. допиту ОСОБА_3 в якості потерпілого та вручення йому пам`ятки.
04.07.2022 за вих.№ 01/07-22 адвокатом ОСОБА_2 направлено до НАБ України лист, в якому міститься прохання розглянути його клопотання від 17.02.2022 за вих. №17/02-22, яке подано в порядку п.2 ч.2 ст.60 КПК України.
Зі змісту цих заяв вбачається, що адвокат ОСОБА_2, подаючи клопотання від 17.02.2022 та 04.07.2022, виходив з того, що ОСОБА_3 є іншим учасником кримінального провадження, а саме заявником. На це вказує посилання в обох клопотаннях на п.2 ч.2 ст.60 КПК України, яким визначено, що заявник має право подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи.
При цьому необхідно зауважити, що відповідно до ч.1 ст.60 КПК України заявником є фізична особа, яка звернулась із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Отже, заявник у кримінальному провадженні не може бути одночасно потерпілим, якщо мова йде про одне кримінальне правопорушення.
Детектив НАБ України ОСОБА_4 11.07.2022 у листі за вих. № 0421-252/11531 у відповідь на лист №01/07-22 повідомив, що за результатом розгляду клопотання №17.02-22 від 17.02.2022, надані адвокатом копії матеріалів долучені до матеріалів кримінального провадження. Та роз`яснив, що згідно положень ст. 60 КПК України, заявник не наділений правом клопотати про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Крім того, при дослідженні змісту вказаного листа, слідчим суддею не встановлено будь-яких відомостей, котрі б вказували на відмову детектива у визнанні ОСОБА_3 потерпілим.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, майнової чи фізичної шкоди. Права іобов`язкипотерпілоговиникають вособизмоменту поданнязаявипровчинення щодонеїкримінальногоправопорушення абозаявипрозалучення їїдопровадженняяк потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення (ч.1-2 ст.55 КПК України).
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної участині першійцієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч.5 ст.55 КПК).
Таким чином, статус потерпілого особа набуває з моменту подання відповідної заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Прийняття слідчим процесуального рішення вимагається лише у разі відмови у визнанні/залученні особи в якості потерпілого. Ні обов`язку детектива приймати процесуальне рішення про визнання особи потерпілою, ні строку, протягом якого детектив повинен прийняти постанову про відмову у визнанні потерпілим,КПК Українине визначено.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Так, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України, визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Вказана норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Аналіз норм кримінального процесуального законодавства свідчить, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає чотири обов`язкові ознаки:
1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію,
2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк,
3) з клопотанням про проведення процесуальної дії звернулася особа, що має на це право;
4) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Статтею 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Вказана стаття визначає, що не будь-яке клопотання підлягає розгляду в порядку, визначеномустаттею 220 КПК України, та регламентує вичерпне коло осіб, які мають право звернутися із клопотанням. До таких осіб не належать заявники, тому оскаржувати таку бездіяльність заявник, як інший учасник кримінального провадження, не може.
Пунктом 5 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що може бути оскаржене рішення прокурора чи слідчого про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Оскільки, слідчому судді не надано доказів, що ОСОБА_3 звертався з заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення або заявою про залучення його до провадження як потерпілого, та що за результатами розгляду таких заяв було прийняте рішення про відмову у визнанні його потерпілим, то й права подавати скаргу з цієї підстави у ОСОБА_3 не виникло.
Частиною 2 статті 304 КПК України закріплено, що скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що подана скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки подана особою, яка не має права подавати таку скаргу.
Керуючись статтями 33-1, 117, 303, 304, 306, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Повернути адвокату ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, скаргу на рішення (бездіяльність) детектива Національного антикорупційного бюро України, про відмову у визнанні потерпілим.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_5