Search

Document No. 105474561

  • Date of the hearing: 25/07/2022
  • Date of the decision: 25/07/2022
  • Case №: 991/2398/22
  • Proceeding №: 42020000000002497
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Zadorozhna L.I.

Справа № 991/2398/22

Провадження № 1-кс/991/2418/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

учасників судового провадження:

представника заявника адвоката ОСОБА_3,

детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України,

УСТАНОВИВ:

І. Суть скарги

11.07.2022 на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні майна, вилученого під час проведення обшуку автомобіля від 01.04.2021, у кримінальному провадженні №42020000000002497 від 24.12.2020. В скарзі зазначено, що 01.04.2021 старшим слідчим ДБР ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук автомобіля Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1, VIN № НОМЕР_2, за результатами якого було вилучено: супровідний лист № 20 від 03.02.2021; копія договору оренди легкового автомобіля № 1 від 02.11.2020; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; автомобіль марки Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1, VIN № НОМЕР_2 ; ключ до автомобіля Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 . Власником автомобіля, ключа до автомобіля та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_5 . В рамках даного кримінального провадження орган досудового розслідування до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно не звертався. Вважає, що сама собою ухвала про надання дозволу на проведення обшуку не вирішує питання правового статусу майна, яке може бути вилучено внаслідок проведення слідчої дії, а тому сторона обвинувачення повинна була звернутись з клопотанням про арешт вилученого майна, а якщо вона цього не зробила протягом 48 годин, то зобов`язана повернути його особі, у якої майно вилучено. Оскільки, майно ОСОБА_5 до цих пір не повернуто, а орган досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не виконує обов`язку щодо забезпечення додержання прав усіх учасників провадження та застосування належних правових процедур, тому просить зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України повернути майно, яке було вилучене під час обшуку 01.04.2021 у

ОСОБА_5 . Позиції учасників розгляду

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3, який представляє інтереси ОСОБА_5, просив задовольнити скаргу з підстав, що в ній викладені.

Детектив Національного бюро ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні скарги. Вказав, що у кримінальному провадженні №42020000000002497 від 24.12.2020 майно, щодо якого розглядається скарга, не має статусу тимчасово вилученого майна. Зазначив, що майно, яке було вилучено під час обшуку 01.04.2021, проведеного на підставі ухвали слідчого судді, згідно постанови слідчого ДБР ОСОБА_7 від 02.04.2021 визнано речовим доказом. Порядок зберігання майна не порушений, тому посилання сторони захисту на бездіяльність органу досудового розслідування є безпідставними.

ІІІ. Встановлені обставини, оцінка та мотиви слідчого судді

Слідчий суддя, розглядаючи скаргу ОСОБА_5, на підставі поданих учасниками судового провадження матеріалів, встановив такі факти та обставини:

- 28.12.2020 ОСОБА_8, згідно договору купівлі-продажу №3049_387814 укладеного з дочірнім підприємством «АУДІ ЦЕНТР ВІПОС» - офіційним дилером Audi AG в Києві, придбав автомобіль марки Audi, модель Q7 4MGCN221, модельний рік 2020, двигун 3.0TDI, привід повний, колір коричневий, вартістю 2 535 138, 00 грн.;

- 31.12.2020 ОСОБА_8 зареєстрував транспортний засіб на своє ім`я в ТСЦ 8047;

- 11.01.2021 ОСОБА_8 видав нотаріально посвідчену довіреність на ім`я ОСОБА_9, на підставі якої останній уклав договір комісії №7449/21/009891 від 13.01.2021 з ТОВ «СПЕЦАВТОМОТО», за яким доручив вчинити правочини щодо продажу транспортного засобу Audi Q7 за ціною не нижче 49 000 грн.;

- 13.01.2021 згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу 7449/21/009891, укладеного між ТОВ «СПЕЦАВТОМОТО» та ОСОБА_5, остання придбала автомобіль марки Audi, модель Q7, рік випуску 2020, колір коричневий, VIN № НОМЕР_2, вартістю 49 000 грн.;

- ухвалою слідчого судді від 22.03.2021 у кримінальному провадженні №42020000000002497 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля з метою виявлення відшукання відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, зокрема, вилучення автомобіля Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1, VIN № НОМЕР_2 ;

- 01.04.2021 у кримінальному провадженні №42020000000002497 було проведено обшук автомобіля та було вилучено супровідний лист № 20 від 03.02.2021; копію договору оренди легкового автомобіля № 1 від 02.11.2020; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; автомобіль марки Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1, VIN № НОМЕР_2 ; ключ до автомобіля Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 ;

- постановою слідчого ДБР від 02.04.2022 автомобіль Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1, VIN № НОМЕР_2, визнано речовим доказом як майно, яке набуте кримінально протиправним шляхом, та передано на відповідальне зберігання до Служби безпеки України;

- 27.07.2021 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, тобто у пособництві заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. В тексті повідомлення про підозру зазначено, що в період часу з серпня 2020 року по грудень 2020 року ОСОБА_8, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, іншими невстановленими на той час особами, організували заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання службовим становищем, які належать ОСОБА_16, в сумі 398004, 60 доларів США, що складало станом на 17.12.2020 10036667, 5 грн.;

- ОСОБА_5 є матір`ю дружини підозрюваного ОСОБА_13 ОСОБА_17 .

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною другою статті 100 КПК України встановлено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У частині першій ст.167 КПК визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. А частиною другою цієї статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.

Частиною першою статті 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч.5 ст.171 КПК (у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої вилучено), ч.6 ст.173 КПК ( ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня надходження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої було вилучено); 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 та детектив ОСОБА_4 погодились, що автомобіль Audi Q7 не є тимчасово вилученим майном.

На підставі викладено слідчий суддя приходить до висновку, що під час розгляду скарги не було встановлено жодної з підстав, які визначені ст.169 КПК України, з якою закон пов`язує бездіяльність слідчого чи прокурора, для повернення майна.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що відповідно до частини 9 статті 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174.

Крім того, слідчий суддя вважає, що факти та інформація, які були озвучені під час розгляду скарги, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача в тому, що автомобіль Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1, VIN № НОМЕР_2, міг бути придбаний за рахунок незаконно здобутих коштів та на даному етапі існує необхідність збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, з метою забезпечити в майбутньому можливе вирішення питання про проведення спеціальної конфіскації.

Керуючись статтями 167-169, 173, 303, 304, 306, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_18