Document No. 105496185

Справа № 626/1948/17

Провадження 1-кп/910/56/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18 травня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції)

його захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 19.05.2017р. за №42016000000001569, за обвинуваченням:

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Вищим антикорупційним судом здійснюється судовий розгляд згаданого кримінального провадження.

Судом було призначено судове засідання на 18.05.2022р. о 13:00год.

У судове засідання, будучи належним чином повідомленою про дату та час судового розгляду, телефонограмою від 13.05.2022р. (т.15, а.с.70), не з`явилась свідок ОСОБА_9 .

Крім того, свідок ОСОБА_9 раніше викликалась у судові засідання, зокрема 24.01.2022р., 02.02.2022р., 10.02.2022р. (т.14, а.с.216) та неодноразово у ці дати не з`являлась за викликом суду.

Суд за власною ініціативою поставив на обговорення учасників судового засідання питання щодо накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_9 .

Прокурор уважав, що у даному випадку за доцільне буде застосування більш м`якого заходу забезпечення кримінального провадження, а тому проти накладення грошового стягнення заперечував, просив суд застосувати до свідка ОСОБА_9 привід.

Обвинувачений та його захисники проти накладення на свідка ОСОБА_9 грошового стягнення заперечували, уважали, що це може зашкодити оперативності судового розгляду, стверджували, що остання про свою відсутність у судовому засіданні попереджала секретаря у телефонному режимі, а тому її неявка, в умовах воєнного стану, є поважною.

Вирішуючи питання накладення грошового стягнення, суд виходить із такого.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.66 КПК, свідок зобов`язаний прибути за викликом до суду.

У ч.1 ст.138 КПК наведено перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, серед яких у п.3 обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини), у п.8 інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Згідно з положеннями ст.67 КПК, за злісну неявку за викликом суду свідок несе відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст.139 КПК, якщо свідок, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом) не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку не прибуття на виклик слідчого судді, суду.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021р. №1928-IX, установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривня.

Відповідно до ч.2 ст.144 КПК, грошове стягнення під час судового провадження накладається за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою суду.

Згідно з ч.2 ст.146 КПК, під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

Згідно зі ст.318 КПК, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.327 КПК, якщо у судове засідання не прибув свідок, суд після допиту інших свідків, призначає нове судове засідання та вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про накладення грошового стягнення на такого свідка у випадках та порядку, передбаченими главами 11 та 12 цього Кодексу.

Із системного аналізу ст.66 КПК та ст.139 КПК, убачається, що беззаперечним обов`язком свідка є його явка за викликом до суду, а разі неможливості такої явки, свідок зобов`язаний завчасно повідомити про це і про причини такої неявки суд.

Як установлено судом, виклик свідка ОСОБА_9 у судове засідання, призначене на 18.05.2022р. о 13:00год. було здійснено завчасно та належним чином.

Разом із тим, будучи належним чином повідомленою, свідок ОСОБА_9 у визначений час у судове засідання не з`явилась, про причини свого неприбуття заздалегідь не повідомила, не надала суду документів на підтвердження поважності причин неприбуття.

Така поведінка свідка ОСОБА_9, на думку суду, свідчить про невиконання покладених на неї кримінальним процесуальним законом обов`язків.

З огляду на це, суд приходить до висновку про неприбуття свідка до суду за викликом 18.05.2022р. без поважних причин. Наведений факт, а також факт неповідомлення завчасно суду про причини свого неприбуття, свідчать про невиконання свідком своїх процесуальних обов`язків. Неприбуття свідка спричинює спричинює відкладення і затримки в розгляді інших справ та ставить під загрозу право обвинувачених на розгляд кримінальних проваджень в розумні строки в інших справах.

Щодо доводів сторони захисту про те, що неявка свідка обумовлена введенням воєнного стану, суд ураховує, що наразі відсутні докази зв`язку між неявкою свідка та введенням воєнного стану; бойові дії на території м.Києва та м. Полтава нині відсутні, а тому, на переконання суду, свідок задля забезпечення виконання свого обов`язку щодо явки до суду, має право скористатись відеоконференцзв`язком, у т.ч. за допомогою власних технічних засобів.

У зв`язку із цим, та з урахуванням стадії судового розгляду, суд уважає, що для забезпечення належного виконання свідком своїх процесуальних обов`язків, доцільно буде накласти на свідка ОСОБА_9 грошове стягнення в межах, передбачених ст.139 КПК.

Окрім того, ураховуючи той факт, що свідок ОСОБА_9, будучи колишнім працівником суду, безперечно розуміє свій обов`язок щодо явки за викликом суду, суд уважає, що накладення грошового стягнення в мінімальному розмірі буде недостатньо. Однак, зважаючи на матеріальний стан свідка ОСОБА_9 (наявність у неї на утриманні малолітньої дитини), про що у своїх запереченнях повідомив обвинувачений ОСОБА_6, суд уважає, що грошове стягнення в максимальному розмірі буде завеликим.

Щодо позиції прокурора відносно здійснення приводу свідка ОСОБА_9, суд уважає, що застосування приводу є більш інвазивним заходом забезпечення кримінального провадження відносно прав свідка ОСОБА_9, а тому вважає за доцільне обмежитись накладенням грошового стягнення у розмірі 1-го прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями42, 138, 139, 144, 146, 323 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Накласти грошове стягнення на свідка ОСОБА_9, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, за неявку без поважних причин за викликом суду 18.05.2022р. у розмірі 1-го прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2481 грн. 00 коп.

Роз`яснити свідку ОСОБА_9, що відповідно до положень ст.147 КПК, вона має право на подання клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення суду, який її виніс, у разі наведення обґрунтованих доводів про безпідставність накладення грошового стягнення. Клопотання подається до суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПКУкраїни.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3