Document No. 105514820

справа № 991/2664/22

провадження № 1-кс/991/2682/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«27» липня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Харкові, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні №12016170000000334 від 08 липня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України ОСОБА_4 .

Обставини, якими обґрунтоване клопотання прокурора.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016170000000334 від 08 липня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України.

У ході досудового розслідуванням встановлено, що у період 2015-2018 років ДП «Полтавський КХП» за місцем фактичного знаходження (м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 69) зберігало на елеваторі власні зернові, та зернові юридичних осіб (контрагентів), які надходили на підставі договорів складського зберігання та договорів на переробку зерна пшениці на давальницьких умовах, а саме: ПАТ «Аграрний фонд» (ЄДРПОУ 38926880), ТОВ «Енергія України»(ЄДРПОУ 34528630), ПП «Хорольська механізована пекарня» (ЄДРПОУ 05518747), Українсько-американське спільне підприємство у формі ТОВ «КАІС» (ЄДРПОУ 20023279), ТОВ «Полтавський хлібопекарський комплекс» (ЄДРПОУ 41275778), ТОВ Полтавський комбінат «Кулиничі» (ЄДРПОУ 38439749), ТОВ «Партнер Агро» (ЄДРПОУ 33190009).

У період з 08 липня 2015 року по 24 грудня 2015 року ОСОБА_6, будучи керівником ДП «Полтавський КХП», з корисливих мотивів, перебуваючи за місцем фактичного знаходження ДП «Полтавський КХП», зловживаючи своїм службовим становищем, вирішив заволодіти майном державного підприємства та юридичних осіб (контрагентів ДП «Полтавський КХП»), які зберігали на вказаному підприємстві зернові культури та продукти їх переробки, шляхом проведення ряду фіктивних операцій, спрямованих на нібито ввезення юридичними особами зернових на територію державного підприємства, їх фіктивного відображення у бухгалтерському обліку, подальшої переробки зернових у борошно. Водночас ОСОБА_6 усвідомлював, що самостійно реалізувати злочинний план не в змозі, оскільки для його реалізації необхідно залучити юридичних осіб, які зможуть надати підроблені товарно-транспортні накладні для документального відображення надходження зернових до ДП «Полтавський КХП».

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном державного підприємства ОСОБА_6, не пізніше 24 грудня 2015 року, усвідомлюючи, що ДП «Полтавський КХП» має підписані договори на переробку зерна пшениці на давальницьких умовах та договори складського зберігання зерна з ТОВ «Продзернопром» (ЄДРПОУ 38277010) та з ТОВ «Хардінвест» (ЄДРПОУ 38496702) і надає послуги з переробки зерна пшениці вказаним товариствам, вступив у злочинну змову із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Також ОСОБА_6, розуміючи, що без участі начальника елеватора не зможе втілити злочинний план, 10 листопада 2015 року своїм наказом № 133-к призначив на посаду начальника елеватора свого водія ОСОБА_9, усвідомлюючи, що останній не має досвіду роботи на зернових елеваторах та не розуміє технології прийняття, зберігання та переробки зернових у борошно, ввів його в оману та пояснив, що йому потрібно заповняти та підписувати чи організувати заповнення та підписання майстрами елеватора відповідних документів про надходження зерна на елеватор, запевняючи, що вказане зерно буде довезено згодом, а такі маніпуляції потрібні для того, щоб переробити зерно у борошно та реалізувати для виплати заробітних плат працівникам підприємства.

ОСОБА_7, як кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», відповідно до відведеної йому ролі, у період з 24 грудня 2015 року по 17 травня 2017 року організовував фіктивне придбання у суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності зерна пшениці вказаними товариствами.

ОСОБА_8, будучи особою, яка контролювала діяльність ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», діючи у співучасті та за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з корисливих мотивів, у період з 24 грудня 2015 року по 17 травня 2017 року залучив до вчинення злочину директора ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_4, якому надав вказівки та організував складення завідомо неправдивих документів - товарно-транспортних накладних.

У свою чергу, ОСОБА_4, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, розуміючи, що саме від його дій, як службової особи юридичної особи приватного права залежить можливість реалізації злочинного плану, спрямованого на заволодіння майна державного підприємства, шляхом відображення фіктивного надходження зерна пшениці в ДП «Полтавський КХП» для переробки, з метою сприяння вчиненню злочину та створення умов для реалізації злочинних намірів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у період з 24 грудня 2015 року по 03 серпня 2016 року, більш точну дату встановити не виявилося можливим, будучи службовою особою ТОВ «Продзернопром», яка є афілійованою юридичною особою ОСОБА_7, перебуваючи на посаді директора вказаної юридичної особи, з корисливих мотивів, погодився на прохання ОСОБА_8 і проставляв власні підписи та відтиски печаток ТОВ «Продзернопром» на бланках товарно-транспортних накладних, які у подальшому передавав останньому.

У подальшому ОСОБА_8, отримуючи такі бланки товарно-транспортних накладних передавав їх ОСОБА_6, а останній, у період з 24 грудня 2015 року по 17 травня 2017 року, передавав їх ОСОБА_9, достеменно знаючи, що такі зернові не будуть поставлятися на територію підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем, та надавав йому незаконні вказівки щодо внесення в них відомостей про надходження зерна на елеватор.

ОСОБА_9, у свою чергу будучи впевненим, що вказані зернові в подальшому будуть поставленні на територію підприємства, не маючи мети заволодіння майном державного підприємства, погодився вносити неправдиві відомості у вищевказані бланки товарно-транспортних накладних, які отримував від ОСОБА_6 .

У подальшому ОСОБА_9, на виконання вказівок ОСОБА_6, передавав товарно-транспортні накладні, із неправдивими відомостями щодо надходження зерна пшениці, технікам-лаборантам з метою проставлення на їх зворотному боці перших примірників штампів та внесення в них органолептичних показників, зараженості, стану по вологості та засміченості, а також класності зерна.

Техніки-лаборанти, які не мали підстав вважати, що зерно не надходило на елеватор державного підприємства, так як у товарно-транспортних накладних уже був відтиск штампу із зазначенням ваги прийнятого зерна та підписи осіб, які здійснюють приймання зерна на елеваторі, проставили штампи у підроблені товарно-транспортні накладні та внесли до них показники щодо класності зерна, згідно відомостей, які надавалися ОСОБА_6 і в подальшому склали аналізні картки форми № 47.

Надалі, підроблені товарно-транспортні накладні передавалися обліковцю міри та виробів елеватора ОСОБА_10, якій не були відомі злочинні наміри ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, для формування Звітів про рух хлібопродуктів і тари на елеваторах і складах (типова форма № ЗХС-37), які в подальшому ОСОБА_9 засвідчив своїм підписом.

Вказані товарно-транспортні накладні, звіти (форма № ЗХС-37) та переліки реєстрів товарно-транспортних накладних колгоспів і радгоспів на відправку зерна, насіння олійних культур і трав подавалися у бухгалтерію ДП «Полтавський КХП», внаслідок чого сформовано реєстри руху та залишків зерна пшениці (давальницька переробка, додаток до форми № 3СХ-37) за відповідні дати надходження зерна, що стало підставою оприбуткування зернових у книгах кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма № 36).

У подальшому, ОСОБА_6, на підставі листів та довіреностей, підписаних директором ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_4 і засвідчених відтисками печаток товариства, своїми наказами переоформив частину фіктивно поставлених зернових компанією ТОВ «Продзернопром» на ДП «Полтавський КХП» та ТОВ «Хардінвест».

Далі ОСОБА_6 надавав вказівки ОСОБА_9 щодо відпуску зерна в переробку та начальнику технологічного цеху ОСОБА_11 щодо переробки зерна вказаних компаній у борошно, розуміючи, що під виглядом зерна, яке нібито ввезене компаніями ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» перероблятиметься зерно, яке належить ДП «Полтавський КХП» і юридичним особам (контрагентам), що призведе до утворення нестачі зерна на елеваторі.

За таких обставин, директор ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_4, розуміючи, що його компанія такого зерна не поставляла та знаючи, що відвантажене державним підприємством борошно виготовлено із зерна ДП «Полтавський КХП» та його контрагентів, підписував листи на відвантаження борошна для подальшої передачі в державне підприємство.

ОСОБА_6, отримуючи листи компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», видавав за власним підписом накази щодо відпуску борошна, яке отримано за результатами переробки зерна, що поставлялося вказаними компаніями, у тому числі й того, що фіктивно відображено в бухгалтерському обліку. Внаслідок чого, на підставі таких наказів, частина борошна, яка перероблена із зерна ДП «Полтавський КХП» і юридичних осіб (контрагентів) незаконно відвантажено компаніям ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» та у подальшому реалізовано ними.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що кошти, які надходили на рахунки ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» від реалізації борошна, перераховані на банківські рахунки відкриті в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під виглядом поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, обготівковано та розподілено між співучасника злочину ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Посилаючись на вказані обставини, прокурор зазначає, що директор ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_4 вчинив видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, чим сприяв ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у заволодінні зерном пшениці 2А класу у кількості 1 093 670 кг, вартістю 5 632 400, 50 грн і 3А класу у кількості 552 830 кг, вартістю 2 819 433 грн, шляхом фіктивного відображення надходження зерна пшениці від ТОВ «Продзернопром» у бухгалтерському обліку ДП «Полтавський КХП», внаслідок чого державному підприємству завдано шкоди на загальну суму 8 451 833, 50 грн.

24 травня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України.

30 травня 2022 року ухвалою слідчого суді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осію, що становить 248100 грн, а також покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України на строк до 30 липня 2022 року. 06 червня 2022 року ОСОБА_4 внесена застава в розмірі 248100 грн.

20 червня 2022 року постановою Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 23 листопада 2022 року.

Враховуючи, що двомісячний строк дії покладених на підозрюваного обов`язків закінчується, а завершити досудове розслідування до закінчення цього строку неможливо внаслідок особливої складності провадження та необхідності проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою встановлення об`єктивної істини, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, в тому числі з`ясування всіх обставин вчиненого правопорушення, прокурор просить продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .

Позиція сторін у судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому та з врахуванням його уточнень, зроблених в ході розгляду клопотання. Так, під час судового засідання прокурор уточнив, що орган досудового розслідування не наполягає на продовженні обов`язку носити електронний засіб контролю. При цьому, просив продовжити інші, визначенні слідчим суддею обов`язки підозрюваному ОСОБА_4, але не заперечує при цьому, проти переміщення ОСОБА_4 в межах Харківської та Полтавської областей (в межах областей де останній зареєстрований та проживає) без узгодження при цьому дозволу у органу досудового розслідування.

Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували та просили відмовити в його задоволенні. Захисник зазначила, що зі змісту поданих стороною обвинувачення доказів не вбачається, що вони вказують на можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, і вони жодним чином не стосуються ОСОБА_4, як і не доводять обставин про обґрунтованість підозри. Також, стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, на думку захисника, сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу; факт наявності паспорту для виїзду за кордон не дає підстави вважати, що ОСОБА_4 може покинути територію України; наявність рухомого та нерухомого майна у власності його родини не може свідчити про наміри ОСОБА_4 реалізувати це майно. Захисник зазначила, що ОСОБА_4 жодного разу не ухилявся від досудового слідства та не планує переховуватися від суду чи в інший спосіб перешкодити досудовому розслідуванню. Також, на її думку, у органу досудового розслідування відсутні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 намагатиметься вплинути на свідків для заміни ними своїх показань, враховуючи що усі свідки попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. На думку сторони захисту, враховуючи особу підозрюваного, а також його спосіб життя, тривалу трудову діяльність, у тому числі на керівних посадах, репутацію, позитивну характеристику, стійкі соціальні зв`язки, наявність постійного місця проживання, взагалі відсутня потреба у застосуванні відносно ОСОБА_4 будь-якого запобіжного заходу.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у кримінальномупровадженні №12016170000000334від 08липня 2016року 24 травня 2022 року детективами Національного антикорупційного бюро ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, а саме у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Ухвалою слідчого суді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2022 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осію, що становить 248100 грн, а також покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України на строк до 30 липня 2022 року, а саме: прибувати додетектива,прокурора,слідчого судді,суду закожною вимогою;не відлучатисяіз населенихпунктів,у якихвін проживає:м.Харків,м.Полтава,без дозволуслідчого (детектива),прокурора абосуду;повідомляти слідчого(детектива),прокурора чисуд прозміну свогомісця проживаннята місцяроботи;утримуватися відспілкування збудь-якимиособами (крімсвоїх захисників,слідчих (детективів)Національного антикорупційногобюро України,прокурорів САПОфісу Генеральногопрокурора,слідчого судді(суду)з приводуобставин,викладених уповідомленні пропідозру ОСОБА_4,зокрема ізпідозрюваними тасвідками уцьому кримінальномупровадженні, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. 06 червня 2022 року підозрюваним ОСОБА_4 внесено 248100 грн застави.

Відповідно до ч. 7 ст.194КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

З огляду на положення ч.4 ст. 199 КПК України, при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу з урахуванням додаткових обставин, передбачених ч.3 ст. 199 КПК України, а саме: обставини, які, в даному випадку, свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження покладених на підозрюваного обов`язків; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії покладених на підозрюваного обов`язків.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_4 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, слідчий суддя виходить з наступного.

Системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що під обґрунтованою підозрою слід розміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміноване їй правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають керуватися доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, об`єктивно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, що є вірогідним та достатнім для застосування до неї запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів. Так, прокурор обґрунтовує підозру ОСОБА_4 наступними доказами: статутом ДП «Полтавський КХП», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №35 від 23 січня 2014 року, ТОВ «Продзернопром»; наказом № 265-п від 09 грудня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_6 призначено на посаду директора ДП «Полтавський КХП»; наказом № 08-к від 31 травня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_4 призначено на посаду директора ТОВ «Продзернопром»; контрактом № 41 з генеральним директором ДП «Полтавський КХП» від 18 листопада 2015 року, відповідно до п. 2.11 якого, генеральний директор ДП «Полтавський КХП» ОСОБА_6 має право діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах, організаціях, укладати господарські та інші угоди, видавати доручення, відкривати рахунки у банках, користуватися правом розпорядження коштів підприємства; наказом № 133-к від 10 листопада 2015 року про переведення ОСОБА_9 на посаду начальника елеватора ДП «Полтавський КХП»; актом № 07-22/28 від 27 червня 2018 року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Полтавський КХП» за період з 01 грудня 2016 року по 31 березня 2018 року, відповідно до якого на ДП «Полтавський КХП» під час інвентаризації виявлено нестачу зерна пшениці та продуктів його переробки; протоколом огляду від 26 лютого 2021 року відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних та Державному реєстрі фізичних осіб, відповідно до якого, зокрема, встановлено факт закупівлі ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» у суб`єктів господарювання зерна пшениці, у яких по ланцюгу постачання відбувається змішування та підміна номенклатурних груп товарів; висновком судової товарознавчої експертизи № 19/13/1-18/СЕ/20 від 09 червня 2020 року, яким встановлена ринкова вартість борошна та зерна, нестача яких виявлена під час інвентаризації на ДП «Полтавський КХП»; висновком судової економічної експертизи № СЕ-19-20/21475-ЕК від 06 жовтня 2020 року, яким підтверджено нестачу зерна та готової продукції на ДП «Полтавський КХП»; протоколами допиту свідків ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_19, які дали показання щодо обставин оприбутковування на елеваторі ДП «Полтавський КХП» зерна пшениці, яке фактично не в`їжджало на територію державного підприємства, підписання документів щодо списання зерна за завищеними нормами, отримання від ОСОБА_8 бланків товарно-транспортних накладних компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», ведення чорнових записів у журналі, де майстри відображали об`єктивний рух зерна по елеваторі, виписування аналізних карток без фактичної наявності зернових; протоколом огляду від 14 травня 2021 року, згідно якого в бухгалтерському обліку ДП «Полтавський КХП» здійснювалося фіктивне відображення надходження зерна пшениці від компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест»; протоколами огляду від 16 грудня 2021 року, від 04 лютого 2022 року, від 26 січня 2022 року, згідно яких кошти, які надходили на рахунки компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» від реалізації зернових та продуктів їх переробки, перераховані на банківські картки АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в якості поворотної фінансової допомоги, у подальшому ці кошти частково обготівковані та частково перераховані на банківські картки працівників ДП «Полтавський КХП», а також на банківську карту ОСОБА_4 на загальну суму 234070 грн; протоколами від 06 липня 2021 року, 04 серпня 2021 року про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_7, згідно якого зафіксовано факт здійснення ОСОБА_7 контролю над діяльністю директора ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_4 ; протоколами від 06 липня 2021 року, 04 серпня 2021 року про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_12, згідно яких зафіксовано, зокрема, факт того, що ОСОБА_4 під час допиту як свідка надавав неправдиві показання; висновком судової-почеркознавчої експертизи № 533/1 від 18 січня 2022 року, згідно якого підроблені товарно-транспортні накладні, за допомогою яких у бухгалтерському обліку підприємства відображено фіктивне надходження зерна пшениці від компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», заповнені не директорами вказаних підприємств, а начальником елеватора ДП «Полтавський КХП» ОСОБА_9 ; висновком судової-почеркознавчої експертизи № 531/1 від 02 грудня 2021 року, яким підтверджено, що підписи у підроблених товарно-транспортних накладних, за допомогою яких у бухгалтерському обліку підприємства відображено фіктивне надходження зерна пшениці від компанії ТОВ «Хардінвест» виконані не директором вказаного підприємства, а іншою особою; висновком судової-почеркознавчої експертизи №532/1 від 19 січня 2022 року, яким підтверджено, що підроблені товарно-транспортні накладні, за допомогою яких у бухгалтерському обліку підприємства відображено фіктивне надходження зерна пшениці від компанії ТОВ «Продзернопром» підписані директором ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_4 ; протоколом огляду від 17 вересня 2021 року (телефон ОСОБА_20 ), яким підтверджується, що ОСОБА_7 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Продзернопром»; протоколом огляду від 07 лютого 2022 року, згідно якого у телефоні ОСОБА_7 виявлені фото чорнових записів щодо фіктивного відображення зерна пшениці в бухгалтерському обліку ДП «Полтавський КХП», а також передачу ТОВ «Продзернопром» генеральному директору ДП «Полтавський КХП» ОСОБА_6 коштів; протоколом допиту ОСОБА_13 від 20 травня 2022 року, яким підтверджується, що ОСОБА_4, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; іншими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя вважає підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України обґрунтованою, докази ймовірної причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми, що зумовлює виправдане продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Щодо доводів захисника про відсутність доказів вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального проваждження по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Прокурор у поданому клопотанні зазначив про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та покладення на нього процесуальних обов`язків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2022 року про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу, стороною обвинувачення було доведено наявність зазначених ризиків.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, одне із яких є особливо тяжким злочином (ч. 5 ст. 191 КК України) та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати щодо нього норми ст. ст. 69, 75 КК України.

На думку слідчого судді зазначена обставина сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Вказане узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Водночас, окрім ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також його неодноразові перетини державного кордону України, про що свідчать відомості, наявні в системі ДПС України «Аркан», та відомості про майновий стан ОСОБА_4 і його родини, а саме: наявність нерухомого майна у виді квартири, земельної ділянки, транспортного засобу, наявність доходів отриманих протягом 2014-2020, 2022 років; сімейний стан (одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має).

Не залишаєтьсяпоза увагоюслідчого суддіте,що УказомПрезидента України№ 64/2022 на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03 березня 2022 року N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Дослідивши матеріали досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора у тій частині, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не втратив своєї актуальності та продовжує існувати, що обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_4 обов`язків (з урахуванням уточнень вимог клопотання прокурора в судовому засіданні) прибувати за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді і суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не залишати територію Харківської та Полтавської областей без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому, враховуючи місце проживання та реєстрації підозрюваного ОСОБА_4 в м. Полтава та м. Харкові відповідно, слідчий суддя, погоджуючись з доводами сторони захисту щодо незручностей переміщення підозрюваного з місця проживання до місця реєстрації і навпаки та уточненими вимогами прокурора, вважає за необхідне зазначити, що обов`язок не залишати територію Харківської та Полтавської областей без дозволу прокурора або суду не розповсюджується на переміщення підозрюваного ОСОБА_4 між цими областями та не потребує відповідного дозволу для його переміщення в межах цих областей.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити таке.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд, під час розгляду справи по суті, може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, про те, що підозрюваний ОСОБА_4 будучи обізнаним про осіб, які давали свідчення у цьому кримінальному провадженні, може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні покази у ході досудового розслідування, що також підтверджується протоколом допиту ОСОБА_13 .

Крім цього, слідчий суддя також приймає до уваги, що іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні інкримінується скоєння у співучасті з ОСОБА_4 одного й того ж злочину, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_4 у червні 2021 року обговорював з ОСОБА_7 результати допитів у межах цього кримінального провадження. (т. 2 а.с. 155-156).

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Зазначене, на думку слідчого судді, обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на ОСОБА_4 обов`язку утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду)) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 .

Також, слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку обов`язків (до 30 липня 2022 року) у зв`язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій (призначення експертиз та отримання їх висновків; завершення розсекречення матеріалів НСРД; проведення слідчих (розшукових) дій спрямованих на встановлення місця знаходження та подальшого вилучення оригіналів договорів; визначення остаточної правової кваліфікації дій усіх підозрюваних; визначення ролі інших можливих співучасників; систематизації кримінального провадження та виконання вимог ст. 290 КПК України; підготування обвинувального акту), які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, а отриманні за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.

Тобто, наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування дає слідчому судді можливість продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків як додаткових заходів процесуального примусу з урахуванням вищезазначених обставин.

Продовжуючи строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, слідчий суддя також виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Враховуючи, що постановою Генерального прокурора від 20 червня 2022 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 23 листопада 2022 року, а також існування необхідності проведення значного обсягу слідчих та інших процесуальних дій, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у кримінальному провадженні, доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень та ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обовязків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання прокурора підлягає задоволенню, шляхом продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків до 30 вересня 2022 року, але в межах строку досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 194, 196, 199, 205, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2022 року (справа №991/1742/22) на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:

-прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-не залишати територію Харківської та Полтавської областей без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду)) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ;

-здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити до 30 вересня 2022 року, але в межах строку досудового розслідування.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12016170000000334 від 08 липня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_21