- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
Справа № 991/2705/22
Провадження 1-кс/991/2722/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000184 від 18.07.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та скаргу захисника ОСОБА_6, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, в порядку ст. 206 КПК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 52022000000000184 від 18.07.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, в якому детектив просить:
1) Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, із можливістю внесення застави у розмірі 875 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 194 500 грн.;
2) У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:
- прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та особами, які можуть бути допитані в якості свідків у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в проханні надати неправомірну вигоду для себе та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, або в інтересах інших осіб, дій з використанням службового становища поєднані з вимаганням;
2) злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна;
3) у випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, відповідно до статей 45, 69 та 75 КК України, йому може бути призначено лише покарання пов`язане з реальним позбавленням волі;
4) наявні ризики того, що ОСОБА_4 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом;
5) застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;
6) зазначений у клопотанні розмір застави не є завідомо непомірним для ОСОБА_4, враховуючи майновий стан підозрюваного та його цивільної дружини ОСОБА_17, є співмірним із неправомірною вигодою, яку він вимагав надати, а призначення застави у меншому розмірі не здатне забезпечити його належної процесуальної поведінки;
7) строк 60 днів достатній для встановлення та допиту всіх осіб, відшукання речей та документів, які мають відношення до вказаного кримінального провадження, встановлення інших обставин щодо зазначеної події.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Зазначив, що у повідомленні про підозру ОСОБА_4 йдеться про прохання ним неправомірної вигоди у ОСОБА_9 саме за не перешкоджання його законній господарській діяльності, що входить до службових повноважень підозрюваного. При цьому, ст. 368 КПК України не передбачає окремої кваліфікації прохання та отримання неправомірною вигоди, а враховуючи, що прохання неправомірної вигоди ОСОБА_4 висловлене ОСОБА_9, то злочин є закінченим. Крім того, на підтвердження існування ризику впливу підозрюваного на інших учасників кримінального провадження є обізнаність сторони захисту про обставини проведення слідчих дій за участю інших осіб (не щодо підозрюваного). Також, під час приведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 не знайдено вогнепальну зброю, якою було нагороджено підозрюваного, яку він може використати з метою реалізації існуючих ризиків.
В судовому засіданні захисники підозрюваного ОСОБА_4 адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання детектива, просили відмовити у його задоволенні або застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, виходячи з наступного:
1) відомості до ЄРДР за № 52022000000000184 внесено протиправно: подано заяву до НАБУ, без внесення відомостей до ЄРДР та без повноважень у кримінальному провадженні детективом відібрано пояснення у заявника, до яких прикладено додатки, що не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України; повторно допитано заявника. Вказані дії проведено різними детективами та у короткий термін;
2) підозра, про яку повідомлено ОСОБА_4, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, є необґрунтованою, оскільки такий злочин вчиняється шляхом зловживання службовим становищем, а до повноважень ОСОБА_4 не входить накладати арешт на майно, повертати майно чи закривати кримінальне провадження; відсутні докази тиску ОСОБА_4 на слідчого чи суддю у кримінальному провадженні 42022102010000078;
3)ризики,заявлені стороноюобвинувачення,відсутні,оскільки немаєжодного їхдокументального підтвердження,вони єабстрактними тагіпотетичними;
4) не вказано яким чином заявлені стороною обвинувачення ризики можуть бути усунуті шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу;
5) докази у кримінальному провадженні № 52022000000000184 є недопустимими: порушено порядок проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного та вилучення сім-картки з № НОМЕР_1 ; протоколи негласних слідчих (розшукових) дій (далі НС(Р)Д) розсекречено, однак немає розсекречених ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення таких НС(Р)Д;
6) розмір застави, який просить встановити сторона обвинувачення, є завідомо непомірним для ОСОБА_4, що робить запобіжний захід у вигляді тримання під вартою безальтернативним.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисників, просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що протягом останніх років виїжджав за межі території України разом з дружиною з метою відпочинку, автомобіль «Хюндай» ним продано більше 2-х років, на даний час підозрюваний користується автомобілями брата своєї дружини, який у зв`язку із війною в Україні знаходиться за кордоном. Задекларовані ОСОБА_4 та його дружиною кошти у сумі 50 тис. доларів США, отримані ними у результаті продажу нерухомого майна є витраченими на особисті потреби, оскільки на утриманні підозрюваного 2-є малолітніх дітей, дружина, батьки похилого віку ( ОСОБА_4 та його дружини), які є внутрішньо переміщеними особами, виїхали із зони бойових дій у м. Харкові, де мешкали.
Захисником підозрюваного ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_6 подано скаргу в порядку ст. 206 КПК України, в якій він просить:
1) Звільнити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особу, яка незаконно тримається під вартою та незаконно позбавлена свободи, через недоведеність органом досудового розслідування правових підстав у його утриманні
Скарга мотивована тим, що:
- відсутні підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді у порядку ст. 207-208 КПК України;
- не перевірено обґрунтованість підстав затримання ОСОБА_4 ;
- затриманому не роз`яснено права, передбачені ст. 18 КПК України.
В судовому засіданні захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, підозрюваний ОСОБА_4 доводи скарги підтримали, просили задовольнити із викладених у ній підстав.
Прокурор САП ОСОБА_3 заперечував проти доводів скарги, посилаючись на дотримання вимог Кримінального процесуального кодексу України при здійсненні затримання ОСОБА_4, просив відмовити у задоволенні скарги захисника.
Слідчий суддя, дослідивши зміст клопотанням про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, зміст скарги на затримання (у порядку ст. 206 КПК України), заслухавши доводи сторін, дійшов до наступного висновку.
18.07.2022 ОСОБА_9 подав до НАБУ заяву про вчинення співробітником Служби безпеки України ОСОБА_18 кримінального правопорушення, а саме прохання надання неправомірної вигоди в сумі 60 тис. доларів США, зокрема, за не перешкоджання законній господарській діяльності ОСОБА_9 під час здійснення оперативного супроводу кримінального провадження № 42022102010000078 (Том № 1 а. 24-25).
У період часу 12 год. 05 хв. по 12 год. 45 хв. 18.07.2022 детективом НАБУ ОСОБА_19 відібрано пояснення у заявника ОСОБА_9 з приводу обставин, викладених у його заяві про вчинення злочину (Том № 1 а. 26-29).
На підтвердження наданих ним пояснень та поданої заяви, до вказаних пояснень від 18.07.2022 ОСОБА_9 додано копії документів (Том № 1 а. 30-65).
18.07.2022 о 13 год. 10 хв. до ЄРДР внесено відомості за № 52022000000000184 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (Том № 1 а. 16).
За ч. 1, 2 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора 30.06.2020 № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст. 214 КПК України, в свою чергу, перебувають у тісному взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 та ст. 11 КК України, згідно з якими, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Так, 18.07.2022, тобто у день звернення ОСОБА_9 до НАБУ із вказаною заявою, з метою встановлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, детективом НАБУ ОСОБА_19 відібрано усні пояснення у заявника.
На підтвердження обставин, викладених у заяві про вчинення злочину, ОСОБА_9, окрім пояснень, надано копії наступних документів: ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06.07.2022 (справа № 752/7559/22); частина протоколу обшуку від 15.07.2022; протокол обшуку від 14.07.2022; фото телефону ОСОБА_9, на яких видно переписку та спілкування в режимі месенджерів щодо протиправних дій відносно заявника.
Таким чином, детективом встановлено, що ОСОБА_9 викладено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що й стало підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
При цьому, ст. 214 КПК України вимагає не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести такі відомості до ЄРДР, однак не зазначає, що такі відомості повинні вноситись конкретним детективом.
Враховуючи вищевикладене, доводи сторони захисту щодо протиправності внесення відомостей до ЄРДР за № 52022000000000184 відхиляються.
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000184 від 18.07.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Так, відповідно до протоколу затримання особи від 26.07.2022 (Том № 2 а. 1-7), у рамках кримінального провадження № 52022000000000184 від 18.07.2022 ОСОБА_4 затриманий 26.07.2022 о 13 год. 35 хв. за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 1.
Як вбачається із вказаного протоколу, ОСОБА_4 на підставі п. 1-3 ч. 1 ст. 208 КПК України, під час затримання йому повідомлено про підстави затирання та роз`яснено його права.
Відповідно до п. 1-3 ч. 1 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Так, ст. 208 КПК України знаходиться у Розділі ІІ Глави 18 параграф 2 «Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду».
У ч. 1 ст. 208 КПК України законодавець вказує на можливість затримання без ухвали слідчого судді, суду саме особи, підозрюваної у вчиненні злочину, тобто, особи, щодо якої є достатня кількість підстав та розумних підозр вважати, що така особа може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення.
27.07.2022 о 13 год. 14 хв. ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри (Том № 2 а. 14-24).
Разом з тим, враховуючи тяжкість злочину у причетності до вчинення якого на момент затримання підозрювався ОСОБА_4, обізнаність його про засоби конспірації та можливості їх використання, були достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 у разі викриття його протиправної діяльності буде намагатись втекти від працівників НАБУ для отримання можливості знищити усі речові докази які були при ньому та можуть його викривати. Під час затримання в нього вилучено мобільні телефони, листки з рукописним текстом та інші речі, які можуть мати доказове значення в данному кримінальному провадженні.
Крім того, повідомлення від ОСОБА_9, які надсилались на телефон ОСОБА_4 і були отримані на його телефон, вказували на те, що саме він був отримувачем неправомірної вигоди, тобто особою, яка вчинила злочин.
Також, як свідчать матеріали кримінального провадження, ОСОБА_4 на момент затримання чекав на перерахування йому неправомірної вигоди, яку йому надав ОСОБА_9, у виді криптовалюти від криптотрейдера на криптагаманець, а за такого, є підстави вважати, що він був затриманий під час вчинення злочину.
Враховуючи, викладене, доводи сторони захисту з приводу незаконності такого затримання слідчим суддею відхиляються, а за такого, скарга захисника ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Оскільки, клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу подано до Вищого антикорупційного суду 27.07.2022 та ОСОБА_4 доставлений до приміщення суду в цей же день для його розгляду, то органом досудового розслідування дотримано вимог ч. 2 ст. 211 КПК України щодо строку затримання особи без ухвали слідчого судді.
Згідно ч.1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
Досудовим розслідуванням встановлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме: консультант-експерт (з оперативних питань) 3 відділу 5 управління Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України ОСОБА_4 вимагав та 26.07.2022 отримав неправомірну вигоду в особливо великому розмірі у сумі 60 тисяч доларів США від ОСОБА_9 за невчинення ОСОБА_4 дій, які б перешкоджали веденню ОСОБА_9 діяльності щодо видобутку криптовалюти («майнінгу»).
27.07.2022 о 13 год. 14 хв. ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри (Том № 2 а. 14-24).
Згідно вказаного повідомлення, ОСОБА_4 підозрюється у проханні надати неправомірну вигоду для себе та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, або в інтересах інших осіб дій з використанням службового становища поєднані з вимаганням.
Так, враховуючи положення Закону України «Про Службу безпеки України», Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ст. 41 КПК України, ОСОБА_4, обіймаючи посаду консультанта-експерта (з оперативних питань) 3 відділу 5 управління Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, є службовою особою та під час виконання доручень слідчого користується повноваженнями слідчого.
ОСОБА_4, під час проведення обшуку за місцем здійснення господарської діяльності, зокрема ОСОБА_9, під час яких виявлено та вилучено відеокарти, відеореєстратори та комп`ютерну техніку, які використовувались для видобутку криптовалюти («майнінгу»), усвідомлюючи наявність у нього повноважень, пов`язаних з вжиттям заходів, спрямованих на виявлення кримінальних правопорушень, ініціювання проведення перевірок фінансово-господарської діяльності, а також повноважень на виконання слідчих та негласних слідчих дій у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102010000078, у якому він здійснював оперативний супровід, конкретизував існуючий злочинний умисел щодо прохання та одержання неправомірної вигоди за неперешкоджання діяльності з видобутку криптовалюти («майнінгу») та розробив план, відповідно до якого мав намір отримати від ОСОБА_9 неправомірну вигоду за невчинення дій, які б перешкоджали здійсненню діяльності з видобутку криптовалюти («майнінгу») та повернення вилученого майна.
Шляхом телефонного спілкування та особистої зустрічі із ОСОБА_9, ОСОБА_4 висловив ОСОБА_9 прохання надати йому неправомірну вигоду у сумі 60 тисяч доларів США за не перешкоджання господарській діяльності ОСОБА_9 щодо видобутку криптовалюти («майнінгу»). З метою реалізації злочинного плану використовувались засоби конспірації: спілкування через месенджер з різних номерів телефону, передання обумовленої суми неправомірної вигоди не безпосередньо ОСОБА_4, а криптотрейдеру для купівлі криптовалюти.
Щодо обґрунтованості підозри.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, показами свідка (Том № 1 а. 116-129), протоколами за результатами проведення НС(Р)Д (Том № 1 а. 130-147), протоколами (Том № 1 а. 148-163), показами свідків (Том № 1 а. 181-188), протоколами обшуку (Том № 1 а. 200-203, 215-219, 232-236).
Так, із показів свідка ОСОБА_9 вбачається, що під час проведення обшуку за місцем здійснення ним господарської діяльності, вилучено відеокарти, відеореєстратори та комп`ютерну техніку, які використовувались для видобутку криптовалюти («майнінгу»). ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_9 та наголосив, що, з метою запобігання подальшому перешкоджанню Службою безпеки України здійсненню ним діяльності з видобутку криптовалюти, ОСОБА_9 має продовжити спілкування у мобільному застосунку «Telegram» з особою із нікнеймом « ОСОБА_20 », яка, за словами ОСОБА_4, визначить суму неправомірної вигоди, яку повинен передати ОСОБА_9 . Під час особистої зустрічі ОСОБА_9 із ОСОБА_4, останній повідомив про необхідність чіткого виконання ОСОБА_9 інструкцій, які йому надходитимуть на телефон. При цьому, спілкування із ОСОБА_9 відбувалось із різних номерів телефонів. ОСОБА_9, виконуючи попередні вимоги ОСОБА_4 та вказівки, отримані в повідомленнях у мобільному застосунку «WhatsApp», прибув за необхідною адресою, де повідомив отриманий раніше у повідомленні код «2607-0004» та передав криптотрейдеру неправомірну вигоду у вигляді 60 000 доларів США.
Відповідно до протоколів за результатами проведення НС(Р)Д, ОСОБА_4 користується автомобілем «AUDI A6» номерний знак НОМЕР_2 (Том № 1 а. 144-147). У вказаному автомобілі відбулась особиста зустріч ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (Том № 1 а. 140-143), під час якої ОСОБА_4 дав ОСОБА_9 інструкції щодо способу передавання неправомірної вигоди. У телефонних розмовах (Том № 1 а. 130-139) ОСОБА_4 зазначив, що сума неправомірної вигоди повинна складати саме 60 000 доларів США та висловив незадоволення щодо невизначеної позиції ОСОБА_9 з приводу її передачі. Також ОСОБА_4 вказав на необхідність остаточно визначитись з цим питанням, про що йому згодом повідомити.
Згідно протоколу огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів та грошових коштів від 25.07.2022 (Том № 1 а. 148-154), ОСОБА_9 вручено перелічені у протоколі несправжні (імітаційні) засоби та грошові кошти на загальну суму 60 тисяч доларів США.
Відповідно до протоколу обшуку від 26.07.2022 (Том № 1 а. 155-163), вручені ОСОБА_9 грошві кошти та несправжні (імітаційні) засоби, які були передані ОСОБА_9 на виконання інструкцій щодо передачі неправомірної вигоди, відшукані та вилучені в офісі, де здійснювали свою діяльність криптотрейдери.
Показами свідків криптотрейдерів (Том № 1 а. 183-184, 187-188), підтверджується наявність заявки за № 2607-0004 на купівлю криптовалюти на суму 60 000 доларів США та передачу вказаної суми криптотрейдеру.
Таким чином, наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1 - п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Як вбачається із матеріалів клопотання (Том № 2 а. 28, 34-35), ОСОБА_4 народився та проживав у місті Харкові, має там нерухоме майно.
На даний час проживає у місті Києві, де орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (Том № 2 а. 38-40).
Сім`я ОСОБА_4, а саме цивільна дружина ОСОБА_17 та їх спільні діти ( ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ) 04.06.2022 виїхали за межі території України в сторону польського кордону та, станом на 27.07.2022, до України не повернулись (Том № 2 а. 66-68).
Вказане свідчить про відсутність стійких соціальних зав`язків підозрюваного із теперішнім місцем проживання у м. Києві.
Крім того, ОСОБА_4 систематично використовував для пересування транспортні засоби, які належать іншій фізичні особі ОСОБА_23 (Том № 1 а. 144-147, Том № 2 а. 43), що також може свідчити про використання ним у майбутньому транспортних засобів, належних іншим фізичним особам для виїзду в іншу місцевість або за кордон для подальшого переховування від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_4, за час тривалої роботи в органах Служби безпеки України (оперативним працівником) здобув значний досвід оперативної роботи, у тому числі щодо форм та методів оперативно-розшукової діяльності, засобів та способів конспірації, розвідки, візуального спостереження та розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність у підозрюваного широкого кола знайомих серед працівників правоохоронних органів, яке сформувалося за роки служби, зважаючи на спосіб вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, обґрунтованим є ризик можливого використання набутого ОСОБА_4 досвіду та наявних знань умінь та навичок для переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі на тимчасово окупованій території України.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування, діяльність ОСОБА_4, при вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, була спрямована, у тому числі, на приховування факту та обставин вчинення злочину, а також його слідів. Зокрема ОСОБА_4 для спілкування із ОСОБА_9 використовувалися додаткові номери мобільних телефонів, аккаунти в месенджерах та мобільних застосунках, а спосіб одержання неправомірної вигоди передбачав конвертацію готівкових грошових коштів у криптовалюту через пункт обміну. Вказане є безпосереднім свідченням, що діяльність ОСОБА_4 у тому числі спрямована на знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
З метою уникнення можливої кримінальної відповідповідальності, ОСОБА_4 як особисто, так і за допомогою інших осіб, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема це стосується мобільних терміналів, сім-карток операторів мобільного зв`язку, комп`ютерів, планшетів, за допомогою яких підтримувався зв`язок між ОСОБА_4 та іншими особами, залученими до вчинення злочину, та на яких можуть міститися відомості про вчинене кримінальне правопорушення, або за допомогою яких через мобільні застосунки передавалася інформація, яка стосується вчинення кримінального правопорушення, а також носії інформації, криптогаманці, комп`ютери, планшети тощо, які зберегли на собі інформацію про підготовку до конвертації готівкових грошових коштів, одержаних як неправомірна вигода у криптовалюту через пункт обміну.
При цьому, специфіка роботи ОСОБА_4, займана ним посада консультанта-експерта (з оперативних питань) 3 відділу 5 управління Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, а також коло зав`язків з працівниками правоохоронних органів, органів прокуратури, суду та органів державної влади, може бути використана підозрюваним для знищення або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для досудового розслідування.
Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеногостаттею 615цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Враховуючи заходи конспірації, які використовувалися під час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, до його вчинення підозрюваний міг залучати інших невстановлених слідством осіб, у тому числі і тих, які не були обізнані про злочинні плани та наміри ОСОБА_4 і які, незважаючи на проведені слідчі дії, поки не встановлені органом досудового розслідування і не допитані.
Крім того, ОСОБА_4 може використати своє службове становище, професійні навички та вміння або наявність кола знайомих серед працівників правоохоронних органів з метою впливу на свідків, інших осіб, які ще не допитані як свідки у кримінальному проваджені, для дачі ними неправдивих показів та уникнення ОСОБА_4 можливої кримінальної відповідальності.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_4 під час вчинення злочину.
Також 26.07.2022 у ході проведення особистого обшуку під час затримання та у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 відшукано мобільні телефони, комп`ютери та накопичувачі інформації. Усвідомлюючи, що зазначені предмети містять відомості, які мають значення для досудового розслідування, з метою приховування факту та обставин вчинення злочину, а також його слідів, підозрюваний ОСОБА_4 відмовився добровільно назвати пароль, який необхідний органу досудового розслідування для подолання логічного захисту. Вказане підтверджує схильність та здатність ОСОБА_4 приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними йому силами та засобами.
При цьому, в судовому засіданні захисники підозрюваного ОСОБА_4, докази щодо надання якими правової допомоги ОСОБА_13 у матеріалах клопотання відсутні, були обізнані про факт та результати проведення обшуку у рамках кримінального провадження № 52022000000000184 у службовому кабінеті ОСОБА_13 .
Вказане дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Виходячи зположень п.4)ч.2ст.183КПК України,запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжких корупційних злочинів та карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного (вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи, де позитивно характеризується та неодноразово заохочувався, на утриманні має двох малолітніх дітей, батьків похилого віку (своїх та цивільної дружини), проте, зважаючи, що ініціатива та активні дії щодо вчинення кримінального правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, проявлялись саме підозрюваним, враховуючи, що злочин вчинявся службовою особою із використанням службового становища, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, наявність яких встановлена слідчим суддею,.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Обґрунтованість розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у таких межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме: в проханні надати неправомірну вигоду для себе та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (60 тисяч доларів США) за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, або в інтересах інших осіб, дій з використанням службового становища поєднані з вимаганням.
Відповідно до витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно (Том № 2 а. 34-35), ОСОБА_4 на праві приватної часткової власності належить 1/4 кварити, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно із відомостями, поданими ОСОБА_4 в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік як кандидата на посаду державної служби, (Том 3 2 а. 69-76), підозрюваному на праві власності належить земельна ділянка площею 1200 кв. м. в Зміївському районі Харківської області та готівкові кошти у розмірі 15000 доларів США, а ОСОБА_17, яка на даний час є цивільною дружиною ОСОБА_4 та виховує їх спільних дітей, належить на праві власності дві квартири (площею 71,8 кв. м. та 115,3 кв. м.) у м. Харкові, а також грошові кошти у розмірі 40000 доларів США.
В судовому засіданні підозрюваний повідомив, що вказані кошти витрачені, однак не зміг надати чітку відповідь на що саме. При цьому, доводи підозрюваного щодо наявності на його утриманні цивільної дружини ОСОБА_17 та їх батьків похилого віку, слідчим суддею відхиляються, оскільки стороною захисту не надано доказів того, що ОСОБА_17 та їх батьки пенсійного віку не отримують інших доходів (заробітної плати, пенсії, виплати внутрішньо переміщеним особам, тощо).
Доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_4 коштів, які він раніше декларував, оскільки їх не знайшли при обшуку, до уваги не приймаються, оскільки обгрунтованих пояснень про витрачання цих коштів підозрюваний не надав, а його обізнаність про можливість зберігання коштів в криптовалюті та використання для цього криптогаманців, дає підстави вважати, що вказані кошти можуть зберігатись у криптовалюті на електронних криптогаманцях, належних ОСОБА_4 .
Крім того, у власності брата цивільної дружини підозрюваного ОСОБА_23 знаходиться дорого вартісні автомобілі AUDI A6 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_3, та AUDI A3 2016 року випуску, державний номер НОМЕР_4 (Том № 2 а. 43, 47), які систематично використовуються ОСОБА_4 . Тобто, спосіб життя ОСОБА_4 дозволяє йому використовувати та обслуговувати зазначені дороговартістні автомобілі.
У ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адремою: АДРЕСА_1, встановлено, що вказану житлову квартиру ОСОБА_4 орендує, а розмір щомісячної орендної плати, відповідно до договору оренди від 30.04.2022, складає, 21750 грн. (Том № 2 а. 38-40).
Таким чином, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його близьких родичів, наявність ризиків, передбачених п. 1- 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи розмір неправомірної вигоди, яку вимагав надати підозрюваний (60 тисяч доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 26.07.2022 складає 2194116 грн.), вбачається, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1984800, 00 грн., яка не є завідомо непомірною для підозрюваного.
Також, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які зменшать ризики встановлені під час розгляду клопотання, а саме:
1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000184, прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 відмовити.
Клопотання детектива ОСОБА_8 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 вересня 2022 року включно.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 23 вересня 2022 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1984800 (один мільйон дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
код ЄДРПОУ 42836259
номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:
1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000184, прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - до 27 вересня 2022 року включно.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_24