- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/2653/22
Провадження 1-кс/991/2672/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
28 липня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52019000000000658 від 26.07.2019,
ВСТАНОВИВ:
25.07.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане вище клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_4, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.07.2022 було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У своєму клопотанні заявник просить скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1, який накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 (справа №760/24748/19).
В обґрунтування клопотання, адвокат вказує, що рішенням Львівської загальногарнізонної житлової комісії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби № 3 від 20.03.2019, вирішено надати службову трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка знаходиться за вищевказаною адресою ОСОБА_4 . Після цього, задля отримання спеціального ордеру, який є єдиною підставою для вселення в службове житлове приміщення, керівництвом та житловою комісією Західного регіонального управління ДПС скеровано до Сокільницької сільської ради лист з проханням закріпити ряд квартир, в т. ч. квартиру АДРЕСА_2, за визначеними військовослужбовцями та членами їх сімей.
Представник заявника вказує, що згідно з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 264743910 від 07.07.2021, на квартиру АДРЕСА_2 накладено обтяження №35169225, у зв`язку із накладенням арешту ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 (справа №760/24748/19, провадження 1-кс/991/3095/19). Згідно з ухвалою, арешт накладено із забороною відчуження, розпоряджання та користування, зокрема квартирою АДРЕСА_2 .
Так, вказані обставини унеможливили отримання ОСОБА_4 спеціального ордеру, у зв`язку з чим, постановою Львівського апеляційного суду від 30.05.2022 (справа 450/2418/21) за останнім у порядку цивільного судочинства було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Однак, через існування арешту на вказану квартиру неможливо отримати спеціальний ордер на право зайняття службової квартири, право власності якої визнано за ОСОБА_4 .
Представник заявника вказує, що за твердженнями детектива, у кримінальному провадженні триває судова економічна експертиза, об`єктами дослідження якої є арештовані квартири. Однак, досудове розслідування триває більше трьох років, а безпідставні зволікання органу досудового розслідування не дають змогу ОСОБА_4 отримати ордер та вселитися.
Таким чином, задля забезпечення ОСОБА_4 та його сім`ю житлом, представник заявника вказує на необхідність скасування арешту, яке надасть змогу отримати останнім ордер від Сокільницької сільської ради.
2.Позиції учасників у судовому засіданні
У судове засіданні ОСОБА_4 та його представник не з`явилися, однак до його початку адвокат ОСОБА_3 надіслав клопотання, в якому просив задовольнити клопотання у повному обсязі та проводити засідання за їх відсутності.
Детектив ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, до його початку надіслав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання та проводити розгляд за його відсутності. Також долучив до заперечення судові рішення про відмову у скасуванні арешту по вказаній справі.
У зв`язку із неприбуттям в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.Оцінка та висновки слідчого судді
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 вказаної статті, інший власник майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. За результатами розгляду клопотання, поданого в порядку ст.174 КПК України, слідчий суддя скасовує попередньо накладений арешт майна або відмовляє у його скасуванні.
Із вказаних норм вбачається, що питання про скасування арешту майна може вирішуватися, якщо йому передувало вирішення питання про накладення такого арешту, із постановленням відповідної ухвали, оскільки предметом перевірки у порядку ст. 174 КПК України є саме правомірність обмеження права власності особи, що було здійснено в порядку ст. 170-173 КПК України.
У цьому контексті, слідчий суддя звертає увагу на те, що кримінальне провадження здійснюється, зокрема, на основі принципу змагальності сторін, який передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Вказаний принцип вимагає, щоб суд, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, зберігав об`єктивність та неупередженість.
З огляду на вказані законодавчі положення, слідчий суддя не може робити будь-які висновки про наявність чи відсутність юридично значущих фактів на підставі самих лише тверджень однієї із сторін, без перевірки їх достовірності доказами.
Водночас, заявник не надав слідчому судді будь-яких підтверджень про факт накладення арешту на таке майно та підстав для застосування відповідного заходу забезпечення. Зокрема, вказуючи про необхідність скасування арешту, заявник не долучає судового рішення, яким до належного йому майна було застосовано вказаний захід забезпечення кримінального провадження.
За таких обставин, подане клопотання не містить достатніх та достовірних відомостей, які свідчили б про наявність обмеження права власності на майно заявника, яке могло б бути скасоване в порядку ст. 174 КПК України.
Більше того, у поданому клопотанні відсутній виклад обставин, які б вказували на необґрунтованість накладеного арешту чи свідчили б про відсутність подальшої потреби у його застосуванні, з чим законодавець пов`язує можливість скасування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження. Фактично подане клопотання не містить будь-якої підстави для скасування арешту, передбаченої ст. 174 КПК України, а вимоги заявника зводяться до необхідності скасування арешту виключно задля забезпечення останньому можливості отримати ордер на вселення в жиле приміщення.
За таких обставин, слідчий суддя позбавлений можливості встановити як сам факт існування арешту, так і перевірити його обґрунтованість чи існування потреби у його подальшому застосуванні, тобто здійснити розгляд вказаного клопотання у порядку, передбаченому ст. 174 КПК України та вирішити порушені заявником питання.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення цього клопотання про скасування арешту майна.
З огляду на викладене та керуючись статтями 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52019000000000658 від 26.07.2019 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1