- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 626/1948/17
Провадження № 11-кп/991/58/22
Головуючий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2022 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2022 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про виправлення описок в ухвалах суду, постановлених із 24 вересня 2019 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У провадженні Вищого антикорупційного суду (далі суд першої інстанції) перебуває кримінальне провадження № 42017000000001569 від 19 травня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_7, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
08 червня 2022року, у межах зазначеного кримінального провадження, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду першої інстанції з клопотання про виправлення описок. Обґрунтовуючи клопотання посилався на те, що у всіх судових рішеннях постановлених із 24 вересня 2019 року зазначено кримінальне провадження №42016000000001569, замість №42017000000001569. Тобто, замість цифри «7» помилково зазначена цифра «6». Указана цифра, на переконання захисника, свідчить про рік початку досудового розслідування цього кримінального провадження, а допущена описка з неправильним її відображенням у номері кримінального провадження, порушує права та інтереси обвинуваченого ОСОБА_7 .
За результатами розгляду, Вищий антикорупційний суд ухвалою від 22 червня 2022 року відмовив у задоволенні клопотання, оскільки дійшов висновку, що Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України) не передбачає можливість виправлення описок у кількох судових рішення. А також, суд не може виправити описку, оскільки в обвинувальному акті вказано номер кримінального провадження № 42016000000001569, а отже помилка здійснена прокурором, а не судом.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішення, адвокат ОСОБА_6, діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу. За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про виправлення описок.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, сторона захисту посилається на те, що ні стаття 379 КПК України, ні будь-яка інша норма кримінального процесуального закону України, не містить заборони виправлення описок в кількох рішеннях (ухвалах) суду, крім того, законодавство взагалі не регулює питання кількості можливих виправлень описок в судових рішеннях. Твердження про допущення описки саме прокурором при зверненні до суду з обвинувальним актом, а не судом, сторона захисту вважає безпідставним, оскільки 12 березня 2020 року суд першої інстанції закінчивши підготовче провадження констатував факт відповідності обвинувального акту та реєстру матеріалів кримінального провадження вимогам КПК України.
Учасники судового провадження у судове засідання не прибули, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, однак відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду. При цьому, учасники судового провадження, які не прибули, не надали суду свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали, які надійшли від суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до таких висновків.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати.
За приписами ст. 379 КПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Виправлення допущених у вироку та ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень.
Така процедура сама по собі не суперечить принципові правової визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя.
Опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, яка допущена під час його письмово вербального викладу, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання, а виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.
Вирішуючи питання про виправлення описки чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи. А тому, виправлення допущених помилок в ухвалі суду допускається, якщо при цьому не змінюється суть цих судових рішень.
Як вбачається з ухвали Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2022 року, суд першої інстанції дослідив заяву адвоката ОСОБА_6,який дієв інтересахобвинуваченого ОСОБА_7,про виправленняописок вухвалах суду,постановлених із24вересня 2019року та прийшов до висновку про відмову в її задоволенні, з чим колегія суддів погоджується.
Перевіряючи висновки суду першої інстанції щодо доводів заяви адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, про визнання опискою відображення номера кримінального провадження, за яким воно було зареєстроване в ЄРДР, а саме у всіх рішеннях суду зазначено №42016000000001569, замість №42017000000001569, та необхідності її виправлення, колегія суддів виходить з такого.
Частина 1 статті 1 КПК України визначає, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК України процедура, передбачена ст. 379 КПК України, щодо вирішення питання виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні. Відповідно до вказаної процедури підлягають виправленню описки в тексті конкретного судового рішення, яке було постановлено судом у конкретній судовій справі.
Водночас, заява адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, про необхідність виправлення описки у всіх рішеннях суду в межах даного кримінального провадження не є конкретизованою, відсутнє посилання на конкретне рішення, його дату та суть, що не відповідає встановленій ст. 379 КПК України процедурі.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що положенням ч. 1 ст. 379 КПК України передбачає право суду за власноюініціативою виправитидопущені всудовому рішенніцього судуописки,очевидні арифметичніпомилки незалежновід того,набрало судоверішення законноїсили чині.
Не позбавлений права на повторне звернення із заявою про виправлення описки з відповідним зазначенням (конкретизацією) дати та суті кожного судового рішення і заявник.
Також, в рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується на тому, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення ЄСПЛ у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").
При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що описка була допущена не судом, а стороною обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду, на його титульному аркуші, оскільки суд першої інстанції мав можливість безпосередньо з`ясувати обставини, з приводу яких була подана заява (номер кримінального провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заява адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 містить доводи, що можуть слугувати підставою для внесення виправлення в судові рішення у даному кримінальному провадженні, однак вона повинна містити відомості про конкретні судові рішення в яких описки слід виправити погоджується, а тому помилкові висновки суду першої інстанції не вплинули на правильність рішення по суті щодо відмови в задоволенні заяви.
Оскільки колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали суду, апеляційна скарга, з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 379, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, залишити без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2022 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4