- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 760/9481/17
Провадження № 1-кп/4910/34/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією в складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_5,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника адвоката ОСОБА_7,
у кримінальному провадженні № 52017000000000106 від 15 лютого 2017 року щодо:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Київ, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.1 ст.388 КК України;
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась в с. Цуцилів Надвірнянського району Івано-Франківської області, що проживає в АДРЕСА_2, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366 КК України;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився м. Київ, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в м. Київ, що проживає в АДРЕСА_4, зареєстрований в АДРЕСА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України;
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився в м. Корюківка Чернігівської області, що проживає в АДРЕСА_6, зареєстрований по АДРЕСА_7, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в м. Чита Російської Федерації, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_8, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка народилась в м. Донецьк, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_9, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, який народився в с. Новоборовиці Свердловського району Луганської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_10, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави,
установив:
01.08.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави, в якому, посилаючись на те, що він ніяким чином не ухилявся від суду, завчасно з`являвся на кожне призначене судове засідання, спроб незаконного впливу на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому кримінальному провадженні не здійснював, не перешкоджав кримінальному провадженню, не вчиняв іншого кримінального правопорушення, не перешкоджав встановленню істини у справі, сумлінно виконував обов`язки обвинуваченого, визначені в статті 42 КПК України, просить зменшити встановлений розмір застави, визначивши його в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 208 000 грн. Зазначив, що має належну процесуальну поведінку під час розгляду справи в суді в тому числі і під час збройної агресії російскої федерації не перешкоджає розгляду справи, сумлінно виконує свої обов`язки, має постійне місце проживання у м. Київ, є єдиним годувальником родини (утримує малолітнього сина, дружину, допомагає пристарілим батькам), раніше не судимий, користується закордонним паспортом громадянина України, при цьому спроб втечі не вчиняв, після виїзду за кордон завжди повертався в Україну. Зазначив, що Європейським судом з прав людини сформульована презумпція, відповідно до якої з перебігом ефективного розслідування справи та судового розгляду, зменшуються ризики, які стали підставою для обрання особі запобіжного заходу. Також просить врахувати при вирішенні цього клопотання наявність тяжких хронічних захворювань у рідних обвинуваченого: матері - заставодавця ОСОБА_15, батька - ОСОБА_16 та дружини - заставодавця ОСОБА_17, на лікування яких постійно потрібні значні кошти.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали доводи клопотання.
Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання, зазначила, що в даному кримінальному провадженні вже двічі зменшувався розмір застави, що застосована як запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_6 . Обвинуваченим у клопотанні про зменшення розміру застави визначено мінімальний розмір застави, що передбачений чинними вимогами законодавства, при цьому жодним чином не обґрунтовано, чому визначено саме мінімальний розмір застави, з урахуванням вчинення ним особливо тяжкого злочину. Додала, що застосування такого запобіжного заходу як застава є дієвим, стимулює обвинуваченого притримуватися належної процесуальної поведінки. Розгляд кримінального провадження не дійшов до того моменту, коли можна казати про можливість зміни запобіжних заходів. Вважає, що залишається ризик переховування ОСОБА_6 від правосуддя.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши матеріали, що надані до клопотань, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 24.05.2019 обвинуваченому ОСОБА_6 визначено інший розмір застави в розмірі 1 684 717 грн., що становить 877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.11.2021 обвинуваченому ОСОБА_6 було визначено інший розмір застави - 590 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 1 339 300 грн.
Станом на час розгляду клопотання про зменшення розміру застави обов`язків, передбачених ч.5 с.194 КПК України, на обвинуваченого не покладено.
Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права і законність (ч.1 ст.7 КПК України).
Статтею восьмою КПК визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; такий принцип застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
В п.62. та п.63. постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 (справа № 288/1158/16-к, провадження № 13-28кс19) заначено таке: тлумачення правових норм не може здійснюватись ізольовано від наслідків, які воно спричинить, зокрема з погляду захисту найвищих охоронюваних законом цінностей. Адже право не є «річчю в собі», а має бути чутливим до соціального контексту, в якому існує. На цьому акцентував увагу Конституційний Суд України в Рішенні від 02 листопада 2014 року № 15-рп/2004; Верховенство права вимагає звернення насамперед до суті нормативних актів, покладених у їх основу принципів і мети в системному зв`язку з іншими джерелами національного законодавства і міжнародними стандартами. Зазначений підхід вимагає надання пріоритету внутрішньому наповненню правової норми над зовнішньою формою її вираження.
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, ч.1 ст.194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, ст.201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.
Суд вже висловлювався під час розгляду подібних клопотань в інших кримінальних провадженнях про те, що, на його думку, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням.
Суд вкотре зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Суд враховує те, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта; продовжують існувати ризик незаконно впливати на свідків та ризик переховування від правосуддя, хоча вони істотно зменшились з плином часу та у зв`язку із завершенням досудового розслідування; наявність вказаних вище ризиків стосовно обвинуваченого, дій до яких він може вдатись, висунення обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкості покарання, що загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання чи порука. Ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_6 повертався до України після виїзду за кордон, не можуть бути враховані судом як підстава для зміни запобіжного заходу, адже зацікавленість обвинуваченого повернутись до України, де відбувається розгляд кримінального провадження, в якому його обвинувачують у вчиненні особливо тяжких злочинів, забезпечується запобіжним заходом у вигляді застави, яка є достатнім стримуючим фактором, щоб унеможливити будь-яке бажання втекти від правосуддя, та не може бути, на думку суду, забезпеченою іншим більш м`яким запобіжним заходом.
Разом з тим, суд враховує, що в кримінальному провадженні розпочато судовий розгляд, за встановленим порядком досліджуються письмові документи сторони обвинувачення, тривалість застосування застави, яка була визначена для обвинуваченого останнього разу, становить дев`ять місяців. Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу. У цьому випадку необхідно також врахувати, що заставодавцями є не обвинувачений, а треті особи. Крім того, під час розгляду клопотання прокурор не надав суду відомостей про те, що обвинувачений ОСОБА_6 намагався зустрітись зі свідками або експертами у цьому кримінальному провадженні чи якимось іншим чином міг впливати на них.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
На підставі викладеного суд вважає, що оскільки ризики частково зменшилися, обвинувачений не займає посад в АТ «Укргазвидобування» чи в пов`язаних структурах, а тому ризик впливу на свідків чи експертів може тільки припускатись; враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого протягом часу розгляду справи; тривалість дії запобіжного заходу, стосовно обвинуваченого необхідно встановити заставу меншого розміру, з урахуванням обставин, про які йде мова вище, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.
Суд враховує, що протягом усього часу з моменту набуття статусу обвинуваченого на ОСОБА_6 покладені обов`язки, визначені ст. 42 КПК України, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді (ч. 7 ст. 42 КПК України). Таким чином, ці обов`язки забезпечуються заставою.
З урахуванням цих обставин суд вважає, що застава у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (300 х 2481 грн. = 744 300 грн.), який є максимальною межею для особи, яка обвинувачується в особливо тяжкому злочині, з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6, своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансовує інтереси суспільства і держави та інтереси обвинуваченого.
Решту зі сплачених розмірів застави у розмірі 390 700 грн. необхідно повернути заставодавцям ОСОБА_17 та ОСОБА_15 (348 841 грн. 50 коп. та 41 858 грн. 50 коп. відповідно).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182,201,372,376 КПК України, суд -
постановив:
Частково задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави. Запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 135 000 грн. (500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 744 300 грн. (300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Суму застави в розмірі 348 841 грн. 50 коп. (триста сорок вісім тисяч вісімсот сорок одна гривня п`ятдесят копійок) повернути заставодавцю ОСОБА_17, РНКОПП НОМЕР_1 .
Суму застави в розмірі 41858 грн. 50 коп. (сорок одна тисяча вісімсот п`ятдесят вісім гривень п`ятдесят копійок) повернути заставодавцю ОСОБА_15, РНКОПП НОМЕР_2 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3