Document No. 105774882

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 991/2461/20

провадження № 51-3058км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 грудня 2021року про закриття апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 жовтня 2020 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 жовтня 2020 року задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, обрано підозрюваній ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Постановлено після затримання ОСОБА_6 і не пізніше ніж через 48 годин зчасу її доставки до місця кримінального провадження розглянути питання прозастосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою абойого зміну на більш м`який запобіжний захід.

Не погоджуючись із цією ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_9, діючи вінтересах підозрюваної ОСОБА_6, оскаржив її до апеляційного суду.

За ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 грудня 2021року закрито провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9, оскільки вищезазначена ухвала слідчого судді, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Непогоджується з висновком апеляційного суду про те, що ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу не підлягає оскарженню. Вважає, що закриття апеляційного провадження судом апеляційної інстанції позбавило можливості перевірки судового рішення за ініціативою сторони захисту та обмежило право насвободу й особисту недоторканість ОСОБА_6 . Звертає увагу на правовий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 991/3440/20 про те, що ухвала слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст.309 цього Кодексу може бути оскаржена в апеляційному порядку.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурор ОСОБА_10 вважає, щокасаційне провадження за скаргою захисника ОСОБА_5 підлягає закриттю у зв`язку з пропуском строку на касаційне оскарження.

Позиції учасників судового провадження

Захисники ОСОБА_5 підтримала подану касаційну скаргу та просила їїзадовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали провадження за клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро України про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52017000000000361, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України і ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК України).

Згідно зі ст. 370 та ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіривши доводи, викладені захисником у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду вказаним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, якенепідлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно зположеннями ст. 394 цього Кодексу.

Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування вапеляційному порядку, визначено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України. Положеннями ч. 3 цієї статті встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.

Процедура, передбачена в ч. 6 ст. 193 КПК України, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

За таких обставин обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою завідсутності підозрюваного, обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання ідоставки цієї особи до місця кримінального провадження.

Отже, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 193 КПК України, має правовим наслідком обмеження права на свободу та особисту недоторканність.

Як убачається з матеріалів провадження, 12 жовтня 2020 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, за якою задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України та обрав ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, як підозрюваній, яка перебуває за межами України та оголошена в міжнародний розшук.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_9, діючи в інтересах ОСОБА_6, оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 08 грудня 2021 року закрила провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9, пославшись на неможливість оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання особи з метою приводу і про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яку постановлено згідно із ч. 6 ст. 193 КПКУкраїни, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №991/5913/21.

Разом із тим варто зазначити, що можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, була предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Так, ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 991/3440/20 було передано провадження на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК України з метою забезпечення єдності судової практики. Таке рішення колегія суддів прийняла узв`язку з тим, що вважала за необхідне відступити від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах (щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України), викладеного в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 грудня 2018 року усправі№483/1186/16-к.

За результатами розгляду провадження об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 14 лютого 2022 року (справа №991/3440/20, провадження №51-5359кмо21) зробила висновок про те, що ухвала слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст.309 цього Кодексу може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Положеннями ч. 6 ст. 13 цього Закону передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на викладене касаційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України скасувати з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати наведене в цій постанові, зокрема й згаданий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, і ухвалити рішення відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 грудня 2021 року про закриття апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 жовтня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3