Document No. 105781549

Справа № 991/2264/22

Провадження 1-кс/991/2282/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 р.,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

У клопотанні детектив просить:

- обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_6 є особою, щодо якої складено повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12015100100003812, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень, та, відповідно до ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного.

2) ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

3) Наявні ризики того, що ОСОБА_6 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

4) Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

5) У зв`язку із тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, та у зв`язку із тим, що він не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, у відповідності до вимог ст. 281 КПК України, поставною детектива НАБУ від 26.05.2022 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

6) Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 заперечував проти доводів клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, заявлених стороною обвинувачення, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явився, подав клопотання (Вх. № ЕП-6952/22-Вх від 15.08.2022), відповідно до якого ним приймається участь у іншій судовій справі, яка була призначена заздалегідь, просив відкласти розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу або призначити захисника із Центру безоплатної вторинної правової допомоги в місті Києві.

Оскільки інтереси підозрюваного ОСОБА_6 представляє адвокат ОСОБА_4, тобто дотримано вимог ст. 193 КПК України, розгляд клопотання детектива про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу можливо проводити за відсутності адвоката ОСОБА_7 .

Підозрюваний ОСОБА_6 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся шляхом направлення повістки про виклик за останнім відомим його місцем проживання, розміщення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження («Урядовий кур`єр»), на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та Вищого антикорупційного суду. Таким чином, підозрюваний ОСОБА_6 вважається належним чином ознайомленим зі змістом повістки про виклик.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 статті 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1та 3ст.111КПК Українивизначено,що повідомленняу кримінальномупровадженні єпроцесуальною дією,за допомогоюякої слідчий,прокурор,слідчий суддячи судповідомляє певногоучасника кримінальногопровадження продату,час тамісце проведеннявідповідної процесуальноїдії абопро прийнятепроцесуальне рішеннячи здійсненупроцесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Статтею 135 Глави 11 Розділу ІІ КПК України передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разітимчасової відсутностіособи замісцем проживанняповістка дляпередачі їйвручається підрозписку доросломучлену сім`їособи чиіншій особі,яка знею проживає,житлово-експлуатаційнійорганізації замісцем проживанняособи абоадміністрації замісцем їїроботи(ч. 2 ст. 135 КПК України).

Конкретне місце перебування ОСОБА_6 на день складання та підписання повідомлення йому про підозру від 24.05.2022 у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 стороні обвинувачення було невідоме. За місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 (Том № 1 а. 128) ОСОБА_6 був відсутній, зі слів його дружини ОСОБА_8, яка проживає за тією ж адресою (Том № 1 а. 129), ОСОБА_6 поїхав у відрядження, за місцем проживання відсутній, його місцезнаходження їй не відоме (DVD-диск Том № 1 а. 112).

У зв`язку із цим, на виконання вимог ч. 1 ст. 278, ч. 1 ст. 42, ч. 3 ст.111, ч.1, 2 ст.135 КПК України, стороною обвинувачення вжито заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.

24.05.2022 у рамках кримінального провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015 детективом НАБУ ОСОБА_5 складено, а прокурором САП ОСОБА_3 погоджено (Том № 1 а. 30) повідомлення про підозру ОСОБА_6 (Том № 1 а. 21-32).

У кінці вказаного процесуального документу (Том № 1 а. 32) стоїть відмітка, що замість підозрюваного ОСОБА_6 повідомлення йому про підозру у день складання 24.05.2022 о 09 год. 37 хв. вручено ОСОБА_8 .

Згідно протоколу про вручення повідомлення про підозру та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки від 24.05.2022 (Том № 1 а. 33), зазначене повідомлення про підозру ОСОБА_6 оголошено дружині ОСОБА_6 ОСОБА_8, вручено їй копію такого повідомлення про підозру та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки, роз`яснено їх зміст.

Таким чином, за змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, а тому, слідчий суддя може вирішувати питання про здійснення щодо нього у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування.

За ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою визначення чи є законні підстави для такого обрання, необхідно в межах доводів відповідного клопотання встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) чи є підозра обґрунтованою; 3) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 4) наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

При цьому, оскільки частиною 6 ст. 193 КПК України, якою встановлено спеціальну процедуру обрання запобіжного заходу (за відсутності підозрюваного), передбачено обрання саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то при розгляді клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, виключається можливість обрання будь-якого іншого (більш м`якого) запобіжного заходу.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 .

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, у рамках кримінального провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015 встановлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: службові особи ДП «Держінформ`юст» та ТОВ «Астен-МН» (директор - ОСОБА_9 ), які у ході реалізації договору № КТ 25 документально оформлювали господарські операції по ланцюгу постачання з підприємствами з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Консоль Інвест» (код ЄДРПОУ 39019239, директор ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ТОВ «Юні Текс» (код ЄДРПОУ 39155499, директор ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ «Техно-Торг 2011» (код ЄДРПОУ 37703015, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4 ) шляхом зловживання службовим становищем заволоділи, привласнили та в подальшому легалізували майно підприємства, яке фінансується з державного бюджету у розмірі 6 217 227 грн. Крім того, ТОВ «Астен-МН» у ході реалізації Договору № КТ 25 співпрацювало з ТОВ «Зуївський Енергомеханічний Завод» (код ЄДРПОУ 37517071) щодо придбання програмного забезпечення «TrueConf». Згідно показів громадянина ОСОБА_13 встановлено, що на замовлення ТОВ «Астен-МН» згенерував програмну складову, а саме програму «TrueConf Client», яку записав (створив копії) більше 1100 копій на диски CD-R, оплата за дану послугу входила у вартість робіт, згідно підписаного договору з ТОВ «Астен-МН». Проте, незважаючи на це службовими особами ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на виконання умов вказаного договору було перераховано кошти в розмірі 5 458 905 грн. на рахунки ТОВ «Астен - МН», яке в свою чергу перерахувало їх на рахунок ТОВ «Зуївський Енергомеханічний Завод», директором якого є ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаними діями службових осіб ТОВ «Астен - МН», ТОВ «Зуївський Енергомеханічний Завод» та ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України завдано збитків державному підприємству на зазначену суму.

Досудовим розслідуванням встановлено, що генеральний директор ТОВ «Зуївський Енергомеханічний Завод» ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_14 шляхом зловживання своїм службовим становищем, достеменно знаючи, що у первинних документах зазначені недостовірні відомості, що в дійсності програмне забезпечення «TrueConf» для ТОВ «Астен-МН» не постачається, сприяв заволодінню грошовими коштами ДП«Держінформ`юст», що передбачалися для оплати за поставку ТОВ«Астен-МН» програмного забезпечення «TrueConf» відповідно до Договору від 22.01.2014 №КТ25 на загальну суму 7719059 грн, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

У пункті 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи обмежувальних заходів.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема копіями таких документів:

- наказу № 310-к від 03.12.2013, відповідно до якого ОСОБА_14 призначено на посаду генерального директора державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (ДП «Інформаційний центр») (Том № 2 а. 3);

- статуту ДП «Інформаційний центр», відповідно до якого ОСОБА_14 зобов`язаний безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна (Том № 2 а. 4-10);

- контракту від 02.12.2013 № 1, згідно якого генеральний директор ДП «Інформаційний центр» ОСОБА_14 відповідно до п.п. 1.1, 1.4, 2.1, 2.10 зобов`язаний безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна (Том № 2 а.11-14);

- наказів ДП «Інформаційний центр» від 11.12.2013 № 293, від 20.11.2014 № 637 про встановлення права першого підпису ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (Том № 2 а.15-16);

- наказу № 237-к від 01.11.2013 про призначення ОСОБА_15 на посаду заступника генерального директора ДП «Інформаційний центр» з фінансових питань (Том № 2 а.17);

- наказу ДП «Інформаційний центр» від 16.10.2014 № 304-к про покладання обов`язків генерального директора ДП «Інформаційний центр» на ОСОБА_15 з 16.10.2014 (Том № 2 а. 18);

- карток зі зразками підпису, відповідно до яких право підпису банківських документів мали ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (Том № 2 а. 19-21);

- наказу від 01.08.2014 № 245-к про призначення ОСОБА_16 на посаду заступника директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань (Том № 2 а. 22);

- посадової інструкції заступника директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань відповідно до якої ОСОБА_16 безпосередньо підпорядковується генеральному директору державного підприємства. ОСОБА_16 підпорядкований відділ експлуатації, заступник генерального директора ДП «Інформаційний центр» ОСОБА_16 повинен знати технічні умови функціонування автоматизованих систем, техніко-експлуатаційні характеристики, конструктивні особливості обладнання, призначення та режим роботи програмного забезпечення, що експлуатується (Том № 2 а. 23-24);

- наказу ДП «Інформаційний центр» від 20.10.2014 № 307-к про призначення ОСОБА_14 на посаду заступника генерального директора з питань розвитку (Том № 2 а. 25);

- наказу ТОВ «Астен-МН» від 28.10.2011 № 28-10/11к, від 03.06.2015 №03-06/15к відповідно до яких у вказаний період часу ОСОБА_17 обіймала посаду директора товариства (Том № 2 а. 26);

- картки зі зразками підпису в Банк Велес, відповідно до якої ОСОБА_17 мала право підпису банківських документів (Том № 2 а. 27);

- статуту ТОВ «Астен-МН», відповідно до якого управління діяльністю товариства здійснює директор (Том № 2 а. 28-33);

- договору № КТ25 про закупівлю апаратури записувальної і відтворювальної звуку і зображення (обладнання для відеоконференцзв?язку та ІР телефонії) (далі Договір від22.01.2014 №КТ25) (Том № 2 а. 34-36);

- додаткової угоди № 2 до договору №КТ25 про закупівлю апаратури записувальної і відтворювальної звуку і зображення, якою внесено зміни до додатку № 2 до договору від 22.01.2014 та доповнено додатком № 3.1. за яким планувалось додатково здійснити постачання 500 систем відеоконференцзв?язку (ВКЗ) та ІР телефонії персональних портативних по реєстраційних службах районних управлінь юстиції. Згідно додаткової угоди від09.09.2014 №2 вартість постачання апаратури склала 20464622,4 грн з ПДВ (Том № 2 а. 48);

- видаткових накладних № АС-0000002 від 01.07.2014, № АС-0000007 від 01.09.2014, та актами здачі приймання робіт (надання послуг) №1 від 30.09.2014, №2 від 31.10.2014; №1 від 27.01.2015, №2 від 17.02.2015, №3 від 26.02.2015, №4 від 15.03.2015 та № 6 від 23.03.2015, в яких вказано недостовірні відомості про постачання вказаного програмного забезпечення та виконання вказаних вище робіт ТОВ «Астен-МН» для ДП «Інформаційний центр» (Том № 2 а. 65 (зворот), 67-70);

- погоджених рахунків-фактур на оплату нібито поставлених товарів та наданих послуг від ТОВ «Астен-МН» до ДП «Інформаційний центр» відповідно до договору №КТ-25 (Том № 2 а. 71-77);

- платіжних доручень ДП«Інформаційний центр», відповідно до яких на рахунки ТОВ«Астен-МН», відкриті в АТ «Банк Велес» та Столичній філії ПАТ «КБ Приватбанк» перераховано грошові кошти в сумі 18872270,50грн, з яких 6756000 грн - оплата за програмне забезпечення «TrueConf», яке надає можливість одночасного користування «онлайн користувачам» в режимі відеоконференцзв?язку (унікальний код) та 5971 172,5 грн за роботи щодо доставки, налагодження (монтажу) системи відеоконференцзв?язку та ІР телефонії, генерації програмного забезпечення, його інсталяції та налагодження, тестування системи проведення навчання персоналу та подальшого його атестації (Том № 2 а. 78-84);

- протоколу огляду від 11.07.2017 відповідно до якого встановлено, що на серверному обладнанні ДП «НАІС» знаходиться програмне забезпечення «TrueConf» що надає можливість одночасного користування лише 200 онлайн користувачів (Том № 2 а. 87-89);

- протоколу огляду речей від 18.04.2019 відповідно до якого на наданих свідком дисках, які отримані підрозділами міністерства юстиції при виконання договору № КТ25 знаходиться програмне забезпечення «TrueConf-Client_6.4.4» (Том № 2 а. 90-91);

- акту приймання-передачі від 01.04.2014 між ДП «Інформаційний центр» та ТОВ «Іволга-2», відповідно до якого державне підприємство отримало програмне забезпечення TrueConf-Server на 200 користувачів (Том № 2 а. 97);

- договору від 27.05.2014 між ТОВ «Астен-МН» та ТОВ «Зуївський Енергомеханічний завод» (постачальник) № 22/05-145 про закупівлю комплектів системи відеоконференцзв?язку. Відповідно до якого нібито постачалось 25 систем відеоконференцзв?язку аудиторні, 500 систем відеоконференцзв?язку персональних та 525 комплектів програмного забезпечення для роботи системи відеоконференцзв?язку «TrueConf Server» (Том № 2 а. 101-102);

- договору від 25.09.2014 між ТОВ «Астен-МН» та ТОВ «Зуївський Енергомеханічний завод» №1/09 про постачання спеціалізованого програмного забезпечення (комп`ютерної програми) для роботи системи відеоконференцзв`язку. Відповідно до якого ТОВ «Зуївський Енергомеханічний завод» нібито мав поставити програмне забезпечення - комп`ютерну програму «TrueConf Server» та усю супровідну документацію, що включає у себе 500 унікальних кодів, що забезпечує можливість користуватись програмною продукцією одночасно 500 онлайн-користувачам в режимі відеоконференції (Том № 2 а. 103-104);

- договору № 0110-14 про надання бухгалтерських послуг від 01.10.2014 між ТОВ «Астен-МН» та ТОВ «Украудитколегія», відповідно до якого останнє здійснювало ведення бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Астен-МН» (Том № 2 а. 105-107);

- виписок по рахунках ТОВ «Зуївський Енергомеханічний завод» в АТ ПУМБ та АТ КБ «Приватбанк» згідно з якими ТОВ «Астен-МН» перераховано грошові кошти в сумі 6004905,6 за нібито реалізацію програмного забезпечення для відеоконференцзв?язку за договорами 22/05-14 від 27.05.14 та №1/09 вiд 25.09.14 (Том № 2 а. 108-109);

- матеріалів тимчасового доступу в ДП «Зовнішінформ» від 18.10.2017, згідно яких документи ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» та ТОВ «Іволга-2» подавались до ДП «Зовнішінформ» ОСОБА_18, що надавала юридичні послуги ОСОБА_14 (Том № 2 а. 113-117);

- матеріалів тимчасового доступу в ПАТ «ПУМБ» відповідно до якого право підпису банківських документів мав ОСОБА_6 (Том № 2 а. 118-122);

- протоколу огляду від 18.11.2021 документів ПАТ «КБ «ПриватБанк», відповідно до яких право підпису банківських документів ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» мав ОСОБА_6, а ТОВ «Астен-МН» - ОСОБА_9 (Том № 2 а. 123-127);

- зовнішньоекономічного договору від 03.01.2014 №03/01/2014 між ТОВ«Зуївський енергомеханічний завод» та Ceterum Limited з додатковою угодою про нібито на постачання 5000 ліцензій програмного забезпечення Trueconf, який в дійсності не виконувався, а був лише підставою для перерахування коштів на підконтрольні ОСОБА_14 рахунки (Том № 2 а. 128-136);

- листа компанії Trueconf ltd, згідно якого нею було реалізовано лише ліцензію на 200 користувачів № UA1AE ДП «Інформаційний центр» через британську компанію Ceterum Limited (Том № 2 а. 139-140);

- матеріалів виконання запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Швейцарської Конфедерації, відповідно до яких вітчим дружини ОСОБА_14 . ОСОБА_19 є бенефіціарним власником рахунків Company «Ceterum Limited» (Том № а. 141-174);

- матеріалів виконання запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Російської Федерації, відповідно до яких програмне забезпечення TrueConf Сlient можливо безкоштовно завантажити із офіційного сайту компанії або із серверної частини TrueConf Server. Директор компанії ТОВ «ТруКонф» яка є розробником та власником програмного забезпечення «TrueConf» ОСОБА_20 знайомий із ОСОБА_14 із 2011 року (Том № 2 а. 241-251);

- протоколу обшуку від 21.09.2016 проведеного за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська) 55-Г, в ході якого виявлено та вилучено документи та комп`ютерна техніка щодо діяльності підприємств, контрольованих ОСОБА_14, зокрема ТОВ «Іволга-2», ТОВ «Астен-МН», ПАТ «Енергетичний Холдинг» (Том № 2 а. 256-265);

- протоколу огляду від 22.05.2020 вилученої в ході обшуку, проведеного за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська) 55-Г, в ході якого встановлено, що ТОВ «Астен-МН», ТОВ «Іволга-2», ТОВ «Клінком Сервіс», ПАТ «Енергетичний холдинг» та інші контролювались однією групою осіб, до якої входив ОСОБА_14 (Том № 3 а. 1-14);

- електронних версій актів приймання-передачі та видаткових накладних між ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» та ТОВ «Астен-МН» про нібито постачання програмної продукції «TrueConf» (Том № 3 а.15-26);

- наказу №1/15 від 03.04.2015, згідно якого ОСОБА_14 відряджено до м. Цюріх та м. Відень представляти інтереси ТОВ «Астен-МН» (Том № 3 а. 27);

- довідки № 2/10 від 12.10.2015, відповідно до якої ОСОБА_14 з вересня 2014 року, до грудень 2015 року, тобто в період виконання договору №КТ25 займав посаду радника ТОВ «Украудитколегія», яке здійснювало ведення бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Астен-МН» (Том № 3 а. 28);

- штатки та телефонного довідника, відповідно до яких ТОВ «Астен-МН», ТОВ «Іволга-2», ТОВ «Клінком Сервіс», ПАТ «Енергетичний холдинг» та інші, знаходились за однією адресою та контролювались однією групою осіб, до якої входив ОСОБА_14 (Том № 3 а. 29-32);

- електронних листів від ОСОБА_13 та ОСОБА_14, відповідно до яких встановлення та налагодження систем відеоконференцзв?язку в підрозділах юстиції здійснювалось силами ДП «Інформаційний центр», а не ТОВ «Астен-МН» (Том № 3 а. 35-36);

- довідки ТОВ «Астен-МН» від 30.07.2014 щодо ОСОБА_9, виданою від імені в.о. директора ОСОБА_21, який є чоловіком заступника генерального директора ДП «Інформаційний центр» ОСОБА_15 (Том № 3 а. 37);

- акту приймання-передачі від 31.12.2015, відповідно до якого ФОП ОСОБА_14 надав послуги ТОВ «Іволга-2» на суму 340000 грн. (Том № 3 а. 38);

- договору від 02.11.2015 між ФОП ОСОБА_14 та ТОВ «Нетворк Солюшнс» (Том № 3 а. 39-40);

- договору від 01.04.2015 між ТОВ «Украудитколегія» та ОСОБА_14, відповідно до якого останній отримав позику в розмірі 100000 грн. (Том № 3 а. 41);

- електронних листів ОСОБА_22, відповідно до яких вона вела податковий та бухгалтерський облік підконтрольних ОСОБА_14 підприємств та ще у 2013 контактувала із представниками компанії TrueConf (Том № 3 а. 44-48);

- протоколу огляду бази даних месенджера Viber ОСОБА_22 відповідно до якого остання спілкувалась із ОСОБА_18 ОСОБА_23, ОСОБА_9, щодо нарахування та виплати їм заробітної плати. Також ОСОБА_24 була підконтрольна ОСОБА_21 (Том № 3 а. 50-59);

- показами свідка ОСОБА_25, яка здійснила моніторинг підприємств для закупівлі обладнання ВКЗ, у яких можна було придбати комплекти обладнання необхідного для впровадження системи відеоконференцзв?язку. В подальшому протягом літа 2014 року у вказаних підприємств було придбано вказане обладнання та доставлено його (силами постачальників) до офісних приміщень ТОВ «Астен-МН», які знаходились в місті Києві по вул. Ярославів Вал та по вул. Володимирській (Том № 3 65-72);

- договору № 1-09/14 від 01.07.2014 та 2-10/14 від 01.10.2014 на між ТОВ «Астен-МН» та ОСОБА_25 відповідно до яких останню залучено для надання технічної допомоги при виконанні договору № КТ 25 (Том № 3 а. 73-76);

- показами свідка ОСОБА_13, який отримавши віддалений доступ до серверного обладнання, 21.10.2014 під відповідним логіном та паролем, здійснив налаштування параметрів програми «TrueConf Server» для генерації клієнтського програмного забезпечення «TrueConf Client 6.4.4». Після чого згенероване програмне забезпечення «TrueConf Сlient 6.4.4» в кількості одного примірника ОСОБА_13 завантажив на комп`ютер та зробив копії більше ніж 1100 CD-R дисків та надав їх ОСОБА_25 (Том № 3 а. 77-81);

- договору №09/14-1 від 02.09.2014 та №10/14-2 від 03.11.2014 між ТОВ «Астен-МН» та ОСОБА_13 на підставі яких останнього залучено для надання технічної допомоги при виконанні договору № КТ 25 (Том № 3 а. 82-85);

- протоколу огляду документів від 03.10.2019, яким встановлено, що роботи щодо доставки, налагодження (монтажу) системи відеоконференцзв?язку та ІР телефонії, генерації програмного забезпечення, його інсталяції та налагодження, тестування системи проведення навчання персоналу та подальшого його атестації виконувались працівниками філій ДП «Інформаційний центр» у робочий час (Том № 3 а. 86-88);

- протоколу огляду від 14.05.2019, відповідно до якого громадянин Естонії ОСОБА_19 є вітчимом дружини ОСОБА_14 ОСОБА_26 (Том № 3 а. 89);

- протоколу огляду від 24.06.2020, відповідно до якого 12.08.2010 з зареєстровано шлюб мж ОСОБА_21 та ОСОБА_27 (Том № 3 а. 90);

- протоколу огляду від 20.07.2020 відповідно до якого ОСОБА_16 в період часу з 18.07.2006 по 20.08.2007 був засновником ТОВ«АСТЕН-МН», а в період часу з 24.07.2006 по 26.07.2007 був керівником та підписантом вказаного товариства (Том № 3 а. 91-92);

- висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи від 02.08.2019 №19/9/1-46/СЕ/19, відповідно до якого є технічна можливість завантаження програмного забезпечення TrueConf Сlient із офіційного сайту компанії або із серверної частини TrueConf Server. Програмне забезпечення TrueConf Client є складовою програмного забезпечення TrueConf Server (Том № 3 а. 103-107);

- висновку судової почеркознавчої експертизи №167/1 від 05/05/2020, відповідно до якого договір №1/09 від 25.09.2014 підписано ОСОБА_6 (Том № 3 а. 131-136);

- висновку судової почеркознавчої експертизи №17-3/984 від 17.06.2020, відповідно до якого договір №22/05-14 від 27.05.2014 підписано ОСОБА_6 (Том № 3 а. 137-142);

- висновку судової технічної експертизи від 18.06.2020 №17-3/997, відповідно до якого відбиток печатки ТОВ «Астен-МН» на договорах №22/05-14 від 27.05.2014 та №1/09 від 25.09.2014 нанесено кліше печатки ТОВ«Астен-МН» (Том № 3 а. 143-147);

- висновку комісійної судово-економічної експертизи від 18.12.2020 №1041/50001, відповідно до якого розмір збитків внаслідок перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Астен-МН» по договору №КТ25 від 22.01.2014 в частині оплати за програмне забезпечення «TrueConf» (унікальні коди) за умови, що програмне забезпечення «TrueConf» (унікальні коди) є програмою «TrueConf-Client», яку можливо безкоштовно завантажити із програмного забезпечення «TrueConf Server», що перебувало у володіння державного підприємства та із офіційного сайту компанії «TrueConf» становить 6756000 грн. (Том № 3 а. 148- 167);

- висновку почеркознавчої експертизи від 07.11.2018 №8-4/1779 відповідно до якого підписи на договору №03/01-14, додатках «А», «Б», додатковій угоді №1, актах постачаннях №1,3,4, виконані ОСОБА_6 (Том № 3 а. 168-177);

- показами свідка ОСОБА_28 згідно до складу наглядової ради ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» входив ОСОБА_29 . Особа ОСОБА_14 їй знайома вона бачила його в кабінеті ОСОБА_29 . Рахунки компанії Ceterum Limited у Швейцарії не відкривала (Том № 3 а. 178-181);

- протоколу огляду вилучених в ході обшуку предметів від 17.12.2020, в ході якого виявлено зокрема електрону копію інвойсу №14-358 згідно якого Company «Ceterum Limited» придбало за 50000 доларів США «license payment for TrueConf-Server» у компанії «TrueConf LTD (Том № 3 а. 193-213).

Таким чином, як встановлено судовим розглядом клопотання та вбачається із наданих стороною обвинувачення доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, вони є достатніми для висновку, що внаслідок інкримінованих ОСОБА_6 діянь могла бути заподіяна шкода охоронюваним законом інтересам, а за такого, наявні в матеріалах, доданих до клопотання, докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Разом з тим, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_6 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_6 покинути територію України свідчить також і наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон (Том № 1 а. 76) НОМЕР_1, ЕС410924, враховуючи досвід підозрюваного щодо перетину кордону в період протягом 2016-2021 років (Том № 1 а. 86), достатні грошові активи, у тому числі членів сім`ї за 2015-2021 роки ОСОБА_6 офіційно отримано дохід від податкових агентів в сумі 1655 305 грн, його дружиною ( ОСОБА_8 ) від податкових агентів отримано 710588 грн (Том № 1 а. 79-82), при цьому, на праві приватної власності подружжя володіє: земельною ділянкою площею 0,08 га за адресою АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_6 ) (Том № 1 а. 84; земельною ділянкою площею 0,09 га за адресою АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_8 ) (Том № 1 а. 84 зворот); автомобілем BMW 520 1989 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 (Том № 1 а. 85- зворот); ОСОБА_6 належить 100% статутного капіталу (100 грн ) ПП «Стимул Буд», 100% статутного капіталу (10000 грн) ТОВ «СПК «Запоріжспецбуд», 26% статутного капіталу (53000 грн). НВК «Нафтогазінжиніринг» (Том № 1 а. 87-зворот), що вказує на можливість тривалого або постійного перебування за межами території України.

Як зазначає сторона обвинувачення та не заперечує сторона захисту, ОСОБА_6, будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні № 42015000000001624, ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 26.05.2022 оголошено в розшук.

При цьому, відповідно до протоколу огляду від 10.05.2022 з додатком № 1 (Том № 1 а. 139), ОСОБА_30 використовує номер телефону НОМЕР_3 .

На вказаний номер телефону у месенджері WhatsApp ОСОБА_31 направлено повістку про виклик до НАБУ (м. Київ) на 03.05.2022 для вручення письмового повідомлення про підозру (Том № 1 а. 131, 104).

У відповідь детективу НАБУ ОСОБА_5 від ОСОБА_6 надійшло клопотання (Том № 1 а. 105-107) про перенесення дати проведення процесуальної дії на 10.05.2022, оскільки 02.05.2022 ОСОБА_6 отримав повістку, згідно якої він повинен з`явитися до військкомату (м. Запоріжжя) на 04.05.2022 для проходження військової служби у зв`язку із оголошенням мобілізації. У визначену дату ОСОБА_6 дали направлення на медичне обстеження (копія відповідної повістки та направлення Том № 1 а.с. 107).

Згідно листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (Том № 1 а. 108), 04.05.2022 ОСОБА_6 відвідував ІНФОРМАЦІЯ_6 та проходив військово-лікарську комісію. З метою дообстеження у закладах охорони здоров`я ОСОБА_6 04.05.2022 вручена повістка на 11.05.2022, проте 11.05.2022 останній до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`явився. Станом на 20.05.2022 ОСОБА_6 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7, призваний на військову службу під час мобілізації не був.

Таким чином, будучи обізнаним про заплановане вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12015100100003812, він до НАБУ не з`явився та переховується від органу досудового розслідування.

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_5 від 26.05.2022 (Том № 1 а. 111) підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук у зв`язку із тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме та він перебуває за межами України і не з`являється без поважних причин на виклик слідчого.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 фактично контролював рахунок компанії ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод», однак наразі ключі віддаленого доступу до управління вказаними рахунками не віднайдено, також не віднайдено оригінали первинних документів про нібито поставку програмного забезпечення від Ceterum Limited до ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод», які мають значення для досудового розслідування кримінального провадження № 12015100100003812.

Враховуючи взаємну зацікавленість підозрюваних у приховуванні доказів з метою уникнення кримінальної відповідальності, існує ризик того, що ОСОБА_6 особисто або за допомогою інших осіб вживатиме заходів щодо приховування чи знищення таких документів, які є важливими доказами у кримінальному провадженні.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеногостаттею 615цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ОСОБА_6 та іншим підозрюваним, у випадку направлення обвинувальних актів до суду та визнання їх винуватості, може бути призначено виключно реальне покарання.

Оскільки, за результатами розгляду клопотання вбачається наявність зв`язку та взаємообумовленості інкримінованих підозрюваним діянь, то існує ризик впливу ОСОБА_6 на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою їх переконання у необхідності дачі неправдивих показань або відмови від їх надання, та на свідків з метою дачі ними неправдивих показань задля уникнення від можливої кримінальної відповідальності.

Заявлений стороноюобвинувачення ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не знайшов свого підтвердження за результатами розгляду клопотання слідчим суддею.

Щодо оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародний розшук

Відповідно до постанови детектива НАБУ ОСОБА_5 від 26.05.2022 (Том № 1 а. 111), підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук у зв`язку із тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме та він перебуває за межами України і не з`являється без поважних причин на виклик слідчого.

Ухвалою колегії судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.07.2022 (справа № 991/2277/22 провадження № 11-сс/991/208/22) дозволено здійснювати спеціальне досудове розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12015100100003812 (Том № 4 а. 16-30).

Відповідно до висновків, викладених у зазначеній ухвалі, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов`язує сторону обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України при оголошенні розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) прийняти відповідну постанову. Факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення, а положення ч. 1 ст. 297-4 КПК України покладають на сторону обвинувачення обов`язок надати докази на підтвердження саме оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, проте не зобов`язують доводити існування підстав для прийняття відповідного рішення про оголошення у міжнародний розшук. За таких обставин постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрювану особу такою, що оголошена в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281, ч. 1 ст. 297-4 КПК України. У той же час положенням ч.7 ст.110 КПК визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується. На переконання колегії суддів, з урахуванням положень ст.297-4 КПК України, перевірка та встановлення наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення у міжнародний розшук особи, виходять за межі повноважень слідчого судді в рамках процедури розгляду ним клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування та ставить під сумнів законність постанови детектива, якою здійснення міжнародного розшуку підозрюваного доручено детективам НАБУ.

Беручи до уваги викладену правову позицію, при розгляді клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя не перевіряє та не встановлює наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6, оскільки наявність відповідної постанови детектива НАБУ від 26.05.2022 (Том № 1 а. 111) є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрюваного ОСОБА_6 таким, що оголошений у міжнародний розшук.

Оскільки, зазначені у клопотанні обставини та додані до нього докази, свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також зважаючи на оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для обрання до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Аналіз положень вказаної статті дає підстави зробити висновок, що у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, остаточно питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному вирішується після його затримання та доставки до суду, а за такого, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою підозрюваному, якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком встановленим ч. 1 ст. 197 КПК України (шістдесят днів).

За такого, клопотання детектива підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 177, 193-194, 196, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_32