- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/2877/22
Провадження 1-кс/991/2894/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника власника майна - адвоката ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання представника власника майна - ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт майна, яке належить ОСОБА_5, накладений на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2022 у справах № 757/336/22-к та № 757/339/22-к на квартиру АДРЕСА_1 та гаражний бокс НОМЕР_1 відповідно, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а також у справі № 757/342/22-к на приміщення № 14 у будинку АДРЕСА_3 .
Клопотання мотивує тим, що ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_5, а саме: квартиру АДРЕСА_4, приміщення № 14 у будинку АДРЕСА_3 .
З прийнятими слідчим суддею рішеннями представник власника майна не погоджується, вважає, що арешт накладено необґрунтовано.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що кримінальне провадження № 42020000000000360 від 28.02.2020, у межах якого накладено арешт, здійснюється щодо осіб, які начебто неналежно проводили ремонтні роботи, відтак заволоділи коштами АТ «Укрзалізниці». Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань досудове розслідування здійснюється за підозрою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 ч. 1 ст. 209 КК України.
Водночас матеріали кримінального провадження містять копію повідомлення про підозру директора ТОВ «Геліос Інвест Груп» ОСОБА_10, складене старшим слідчим в ОВС ГСУ НПУ та вручене 24.12.2021 дружині ОСОБА_10 ОСОБА_11 за місцем проживання. Однак, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про повідомлення ОСОБА_10 про підозру не внесені, а саме повідомлення про підозру вручене із порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Тобто, ОСОБА_10 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42020000000000360, а отже арешт майна, що належить його сину ОСОБА_12, який не має жодного відношення до кримінального провадження, є необґрунтованим. Крім того, згідно правовстановлюючих документів, ОСОБА_10 ніколи не належало майно, на яке накладено арешт. Таке майно придбане його сином - ОСОБА_5 чи подароване йому до подій, передбачених у кримінальному провадженні.
Накладаючи арешт слідчий суддя, як на підставу для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, посилався на те, що нерухоме майно придбане за кошти одержані злочинним шляхом, тому в силу ст. 98 КПК України воно має ознаки речового доказу. Однак, жодних доказів на підтвердження того, що за рахунок коштів, які вилучені у період з 29.01.2020 до 06.02.2020 з рахунку ТОВ «Геліос Інвест Груп», придбано нерухоме майно, на яке накладено арешт, матеріали кримінального провадженні не містять.
Всупереч вимогам Кримінального процесуального кодексу України постанова про визнання майна речовим доказом, рішення слідчого судді також не містять жодних відомостей, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 42020000000000360.
Зазначене, на думку представника, свідчить про відсутність будь-якого обґрунтування належності нерухомого майна до речових доказів відповідно до ст. 98 КПК України, відтак правові підстави для арешту майна відсутні.
Представник власника майна ОСОБА_3 у судовому засіданні позицію, висловлену у клопотанні, підтримав, просив його задовольнити.
Детектив Національного бюро ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000360 від 28.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом зловживання службовими особами РФ «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Геліос Інвест Груп» своїм службовим становищем та вчинення ними службового підроблення, що призвело до заволодіння майном підприємства залізничного транспорту в особливо великих розмірах. У кримінальному провадженні повідомлено про підозру у тому числі ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України. Попередньо досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалося слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України, а 25.04.2022 змінено підслідність за детективами Національного бюро. 13.01.2022 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва, у межах цього кримінального провадження постановив ухвали, якими наклав арешт на нерухоме майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 . Підставою для накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів, оскільки таке майно є предметом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, 209 КК України, тобто відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України. Звернув увагу, що нежитлове приміщення АДРЕСА_5, гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2, які належать ОСОБА_5 на підставі договорів дарування від 04.11.2021, придбані матір`ю останнього - ОСОБА_11 01.08.2019 та 22.08.2017 за рахунок коштів, належних їй та її чоловіку ОСОБА_10 на праві спільної сумісної власності, що підтверджується пунктами 14.3 та 6.1 договорів купівлі продажу, п. 12 договорів дарування. Крім того, враховуючи, що на момент придбання квартири АДРЕСА_6, вартістю 2 986 942,59 грн, ОСОБА_5 було 22 роки, в органу досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави вважати, що вона придбана також за рахунок коштів, які належать на праві спільної сумісної власності його батьку ОСОБА_10 та матері ОСОБА_11, яка фактично представляла інтереси сина та замість нього уклала договір купівлі-продажу нерухомого майна. Тобто, майно зареєстроване на ОСОБА_5 з метою його подальшого матеріального забезпечення. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представника власника майна, детектива, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням, зокрема, підозрюваного, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Отже, підставою для скасування арешту, у порядку ст. 174 КПК України, є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування. Водночас, доведення цих обставин, враховуючи вимог ст. 22 КПК України, покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
З огляду на аргументи клопотання, враховуючи вимоги ст. 26 КПК України, слідчому судді при оцінці наявності підстав для скасування арешту майна необхідно встановити, що арешт майна накладено не обґрунтовано.
Під час розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро починаючи з 25.04.2022 здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000360 від 28.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, КК України.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, досудове розслідування здійснюється за фактом того, що у період 2019-2020 років службові особи Регіональної філії «Південно-Західна залізниця АТ «Укрзалізниця», за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Геліос Інвест Груп», зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб, заволоділи коштами підприємства залізничного транспорту в особливо великих розмірах шляхом ініціювання та проведення закупівель UA-2019-07-26-000978-b i UA-2019-08-16-000016-a, укладення за результатами проведення вказаних закупівель договорів № ПЗ/Т-191263/НЮ і № ПЗ/Т-191262/НЮ від 11.11.2019 відповідно, подальшого невиконання/неналежного виконання ТОВ «Геліос Інвест Груп» умов вказаних договорів, сприявши безпідставному переказу Регіональною філією «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» коштів по цим договорам в особливо великих розмірах за послуги, які фактично ТОВ «Геліос Інвест Груп» не надавалися, у тому числі і складанні та видачі службовими особами Регіональної філії «Південно-Західна залізниця АТ «Укрзалізниця» завідомо неправдивих офіційних документів, та внесення до них завідомо неправдивих відомостей, а також подальшої легалізації (відмивання) ними доходів, одержаних злочинним шляхом.
Також встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000049 від 14.01.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_10, матеріали якого виділені із кримінального провадження № 42020000000000360, що підтверджується постановою про виділення матеріалів досудового розслідування та доручення проведення досудового розслідування від 14.01.2022, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У межах кримінального провадження № 42020000000000360 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва постановив ухвали від 13.01.2022 у справах № 757/339/22-к, № 757/342/22-к, № 757/336/22-к, на підставі яких накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та гаражний бокс НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 32-В; приміщення № 14 у будинку АДРЕСА_3 . Необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження обумовлена необхідністю забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України). Так, слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав для накладення арешту на нерухоме майно, яке відповідає критеріям ст. 98 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та є предметом кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні № 42020000000000360.
Представник власника майна стверджує, що арешт накладено не обґрунтовано, з огляду на невідповідність майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки воно придбано та оформлено до вчинення подій, які розслідуються у кримінальному провадженні, тобто під час розгляду питання про арешт майна не доведено, що воно придбано за кошти, здобуті злочинним шляхом.
Слідчий суддя частково погоджується із такими доводами представника з огляду на таке.
Встановлено, що батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_10 та ОСОБА_11, шлюб між якими зареєстровано 20.06.1997, що підтверджується актовими записами про народження № 2526 від 03.12.1997, про шлюб № 427 від 20.06.1997.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 на праві власності належать: квартира за адресою: АДРЕСА_7 ; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_8 ; гараж НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
У судовому засіданні дослідженні правовстановлюючі документи, на підставі яких у ОСОБА_5 виникло право власності на зазначене нерухоме майно.
Так, 01.10.2019 між ТОВ «Вітрус ЛТД» та ОСОБА_11, яка діяла від імені ОСОБА_5, укладено договір купівлі продажу квартири, предметом якого є квартира АДРЕСА_6, вартістю 2 986 942,59 грн, що підтверджується відповідним договором від 01.10.2019, актом прийому-передачі квартири до договору купівлі-продажу квартири від 01.10.2019.
На підставі договору дарування від 04.11.2021 ОСОБА_11 передала безоплатно у власність ОСОБА_5 приміщення АДРЕСА_9 . Зазначене приміщення належало, на момент укладення договору дарування, ОСОБА_11 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу № 257/а від 01.08.2019, що підтверджується матеріалами справи.
Також, на підставі договору дарування від 04.11.2021 ОСОБА_11 передала безоплатно у власність ОСОБА_5 гаражний бокс № НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_2, який належав їй, на момент укладення договору дарування, на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2017, що підтверджується договором купівлі продажу від 22.08.2017, актом прийому-передачі нерухомого майна від 22.08.2017.
Враховуючи обставини та період вчинення кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000360 (2019-2020 роки), а також те, що квартира АДРЕСА_10, фактично придбані у 2019 році, слідчий суддя вважає небезпідставними припущення органу досудового розслідування, що таке майно могло бути придбане за рахунок коштів, отриманих злочинним шляхом, тобто може бути об`єктом кримінально протиправних дій.
Застереження у статті 6 договору купівлі продажу від 01.10.2019 про те, що ОСОБА_5 придбав квартиру АДРЕСА_6 за власні кошти, не спростовує версію слідства про можливе придбання нерухомого майна за рахунок коштів отриманих ТОВ «Геліос Інвест Груп», директором якого був його батько - ОСОБА_10 .
Доказів того, що ОСОБА_5 на момент придбання квартири мав особисті кошти у сумі 2 986 942,59 грн до клопотання не додано.
Разом з цим, як пояснив у судовому засіданні детектив матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000360 надійшли до Національного бюро на початку травня 2022 року та наразі детективи вивчають факт можливої легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, досліджують рух коштів.
Водночас, з огляду на встановлені вище обставини, слідчий суддя вважає, що наявні правові підстави для скасування арешту на гаражний бокс № НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_2, який фактично придбаний ОСОБА_11 22.08.2017, тобто до подій, що розслідуються у кримінальному провадженні № 42020000000000360.
Інших доказів, які б давали підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, матеріали клопотання не містять.
Твердження детектива про те, що арешт майна накладено, у тому числі з метою конфіскації майна як виду покарання, не знайшли свого підтвердження та спростовуються дослідженими у судовому засіданні ухвалами слідчого судді від 13.01.2022.
Слідчий суддя вважає безпідставними посилання представника власника майна, як на підставу необґрунтованості накладення арешту, що ОСОБА_5 не маєжодного відношеннядо кримінальногопровадження №42020000000000360,з оглядуна ч.3ст.170КПК України, норми якої не пов`язують можливість накладення арешту з метою збереження доказів з наявністю власника такого майна будь-якого процесуального статусу у конкретному кримінальному провадженні.
З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити в частині скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2022 у справі № 757/339/22-к.
Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання частково.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2022 у справі № 757/339/22-к на гараж № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1