Search

Document No. 105880779

  • Date of the hearing: 14/09/2022
  • Date of the decision: 14/09/2022
  • Case №: 991/2975/22
  • Proceeding №: 12013110000000270
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.

Справа № 991/2975/22

Провадження 1-кс/991/2992/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю м.Києва, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110000000270 від 14.03.2013,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива, погоджене прокурором у кримінальному провадженні, в якому він просив: продовжити на шістдесят днів строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з можливістю внесення застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3721 500 грн та у випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПКУкраїни, а саме:прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209,ч. 4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України. В рамках даного кримінального провадження 21.06.2022 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2022 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.08.2022, в межах строку досудового розслідування, з альтернативою внесення застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 3721 500 грн, та у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Строк досудовогорозслідування у кримінальному провадженні№ 12013110000000270від 14.03.2013 продовженодо шестимісяців,тобто до 21.12.2022.

При цьому, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, як зазначає сторона обвинувачення, встановлені судом ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та враховуючи те, що дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 20.08.2022, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, оскільки на думку сторони обвинувачення підорюваний ОСОБА_4, перебуваючи на волі може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Прокурор ОСОБА_3 у судовомузасіданні підтримавподане досуду детективом клопотання,просив судзадовольнити клопотанняв повномуобсязі тапродовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний західу виглядітримання підвартою уДержавній установі«Київський слідчийізолятор» строкомна 60днів,визначити заставуу розмірі1500прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить3721500грн.та вразі внесення застави підозрюваним покласти на нього обв`язки, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 та йогозахисник ОСОБА_5 в судовому засіданні та в письмових запереченнях зазначили, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра не обґрунтована та ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення, водночас не містить чіткого формулювання, докази, надані стороною обвинувачення, містять порушення норм КПК України, а тому не можуть братися судом до уваги, а заявлені детективом ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України із впливом часу зменшилися та взагалі перестали існувати. Окрім того сторона захисту зазначила, що застосований судом альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави є непомірним для підозрюваного, тому він позбавлений можливості застосування до нього альтернативного запобіжного заходу.

Таким чином сторона захисту просила слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 від 11.08.2022, а у разі якщо суд прийде до переконання про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, просили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, або ж запобіжний захід у вигляді застави, а у разі необхідності застосування до ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави - просили визначити її розмір в межах, встановлених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, тобто від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні за підписом детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 11.08.2022 надійшло до Вищого антикорупційного суду 15.08.2022. Водночас з клопотання вбачається, що у його вступній частині зазначено детектива ОСОБА_7 .

До початку судового розгляду, 17.08.2022 детектив НАБУ ОСОБА_6 надіслав до суду клопотання, в якому зазначив, що під час підготовки нам клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ним допущено помилку та у вступній частині клопотання невірно зазначено прізвище детектива - ОСОБА_7, у зв`язку з цим просить вважати вірним зазначення ОСОБА_6 .

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.08.2022 у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 до групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні входять: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Тобто детектив ОСОБА_7 та детектив ОСОБА_6 входять до групи детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013, а тому уповноважені в межах компетенції здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень в рамках даного кримінального провадження.

Водночас, дане клопотання підтримане під час судового розгляду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, який входить до групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням в даному кримінальному провадженні.

За наведених обставин, а також враховуючи положення ст.ст.36,40 КПК України, слідчий суддя, враховуючи пов`язаність сторони обвинувачення єдиною позицією, вважає за можливе розглянути клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

Встановлено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 за підозрою серед інших ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Згідно матеріалів клопотання кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

Так, досудовим розслідуваннямвстановлено, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 72 від 13.02.2012 ОСОБА_4 було призначено на посаду директора Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси»), юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, код ЄДРПОУ 20077743 (далі ДП «Укрекоресурси»).

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 № 367-р «Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною» наказом ДП «Укрекоресурси» від 18.04.2014 №91-к ОСОБА_4 припинив виконання обов`язків директора ДП «Укрекоресурси» за угодою сторін, згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до статуту ДП «Укрекоресурси», затвердженого Кабінетом Міністрів України, директор Підприємства призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів України. Директор Підприємства несе персональну відповідальність за стан справ та діяльність Підприємства, за повноту та своєчасну сплату податків і зборів (інших обов`язкових платежів) до бюджету, складання, погодження, затвердження відповідно до вимог законодавства і виконання річних та з поквартальною розбивкою планів підприємства.

Таким чином, ОСОБА_4 обіймав посаду на державному підприємстві, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто у розумінні ч.3ст.18КК України був службовою особою вказаного підприємства.

Перебуваючи на посаді директора ДП «Укрекоресурси» у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на протиправне заволодіння коштами державного підприємства шляхом оплати завищеної вартості та прийняття товарів неналежної якості, що поставлятимуться державному підприємству нібито на виконання договору. З цією метою у вересні 2012 року ОСОБА_4 вступив у злочинну змову із ОСОБА_17 на протиправне заволодіння грошовими коштами державного підприємства та спільно розробили план його вчинення, відповідно до якого він, як керівник державного підприємства мав організовувати підписання всіх необхідних документів, що необхідні для забезпечення перерахування державних коштів, а ОСОБА_17 мав із залученням інших осіб організувати через підконтрольну юридичну особу постачання за завищеною вартістю товарів неналежної якості під виглядом виконання договору, а також забезпечити обготівкування привласнених грошових коштів державного підприємства для розподілу між співучасниками злочину.

На реалізацію злочинного плану директор ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_4 24.09.2012 видав доручення на організацію закупівлі автоматів з прийому використаної тари (далі фандоматів) в кількості 100 шт.

В свою чергу, ОСОБА_17, виконуючи свою роль, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді заволодіння коштами державного підприємства, з метою прикриття протиправних дій та ухилення від відповідальності залучив до вчинення злочину свого племінника ОСОБА_18, а саме до заснування та керівництва підприємством, що нібито постачатиме на адресу державного підприємства товари. Розуміючи, що ОСОБА_18 на той час не мав досвіду ведення підприємницької діяльності, згідно досягнутих домовленостей фактичне керівництво підприємством здійснював ОСОБА_17 .

Для забезпечення обготівкування коштів через ряд підконтрольних рахунків ОСОБА_17 залучив ОСОБА_19 та ОСОБА_20, а також належне останньому ТОВ «Компанія Ірол». При цьому, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 повинні були передати отримані від ТОВ «Віар Плюс» кошти ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які б розподілили між учасниками злочину.

Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_18 вступили у попередню злочинну змову на заволодіння коштами ДП «Укрекоресурси».

На виконання злочинного плану та вказівок ОСОБА_17 . 09.10.2012 ОСОБА_18 заснував ТОВ «Віар Плюс», юридична адреса: 03680, місто Київ, вул. Виборзька, 99, ЄДРПОУ 38419900, основною метою підприємства було постачання обладнання для збирання вторинної сировини.

Після цього, 01.11.2012 між ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ «Віар Плюс», в особі директора ОСОБА_18 укладено договори купівлі-продажу №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, згідно яких ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити 100 фандоматів виробництва «RecycleTech» на загальну суму 17344807 грн.

Відповідно до специфікацій, які є невід`ємними частинами договорів купівлі-продажу фандоматів, ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити державному підприємству фандомати виробника «RecycleTech», моделі МТ-500, приймальна здатність 1000 поліетиленових пляшок та 800 алюмінієвих банок.

При цьому фандомати МТ-500 виробляються виключно компанією «RecycleTech» на підставі патенту, що зареєстрований в США №US 8,851,265 B2 від 07.10.2014, підписаний заступником директора Бюро патентів і товарних знаків США Michelle K. Lee та який попередньо опублікований 05.07.2012.

Згідно п. 2.1. договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, передача товару покупцю здійснюється за адресою: АДРЕСА_2 в присутності уповноважених представників сторін. Товар повинен бути переданий покупцеві до 31.12.2012. Відповідно п. 2.3 договорів при передачі товару сторони підписують акти приймання-передачі і видаткові накладні, в яких зазначається найменування обладнання, комплектність, кількість, ціна та вартість.

Згідно із п. 4.3.1 договорів покупець має право вимагати від продавця передання йому товару в належному та придатному стані разом з усіма документами та приналежностями, а також відповідно до п. 4.3.2 вимагати заміни неякісного товару, а також товару який не відповідає умовам договорів, на інший, належної якості та відповідний умовам договорів, або пропорційного зменшення ціни у разі виявлення під час приймання товару будь-яких недоліків.

Згідно із п. 2.4 договорів при прийманні товару покупець має право оглянути його та перевірити працездатність, у разі виявлення будь-яких недоліків, невідповідності умовам договорів, вимогам законодавства, технічним характеристикам або умовам, які звичайно ставляться до даного виду товару, покупець повинен негайно повідомити про це продавця. В такому випадку представники сторін складають двосторонній акт про виявлене.

У п. 2.4 договорів сторони домовились, що якщо покупець прийняв товар без його перевірки під час передачі, він в подальшому позбавляється права пред`являти продавцю будь-які претензії з приводу виявлених недоліків. Обов`язок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцю та підписання сторонами акту приймання-передачі і видаткової накладної з обов`язковим зазначенням дати підписання (п. 2.6).

Загальна вартість товару за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 складала суму 17344807 грн. Вартість товару включає вартість усіх витрат, необхідних для експлуатації.

Згідно умов договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96 кількість фандоматів виробника «RecycleTech» становить по 28 одиниць на загальну вартість 4856546, 80 грн, в тому числі ПДВ, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день підписання договору є еквівалентом 607600 доларів США, по кожному договору.

Згідно договору від 01.11.2012 №№ 2-97, кількість фандоматів виробника «RecycleTech» становить 16 одиниць на загальну вартість 2775169,60 грн, в тому числі ПДВ, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день підписання договору є еквівалентом 347 200 доларів США.

Відповідно до пунктів 3.4.1 та 3.4.2 договорів №№ 2-94, 2-95, 2-96 перший платіж передоплата в розмірі 2039749,66 грн., але не менше еквіваленту 255192 доларів США, здійснюється впродовж 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами договору. Залишок товару в сумі 2816797,14 грн, але не менше еквіваленту 352408 доларів США, сплачується покупцем щомісячно рівними частинами, але не менше розміру, визначеного в графіку розрахунків для кожного періоду, у період з 01.12.2012 до 31.07.2013.

Відповідно до пунктів 3.4.1 та 3.4.2 договору № 2-97 перший платіж передоплата в розмірі 1165571,23 грн., але не менше еквіваленту 145 824 доларів США здійснюється впродовж 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами Договору. Залишок товару в сумі 1609598,37 грн., але не менше еквіваленту 201 376 доларів США, сплачується покупцем щомісячно рівними частинами, але не менше розміру, визначеного в графіку розрахунків для кожного періоду, у період з 01.12.2012 до 31.06.2013.

Строк дії договорів встановлено до 01.08.2013, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ними (пункт 8.2 договорів).

На виконання спільного плану щодо заволодіння коштами державного підприємства ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, відповідно до платіжних доручень №2087, №2088, №2089, №2090 від 07.11.2012 здійснив перерахування коштів державного підприємства 6511999,98 грн на рахунок ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_1 у АТ «Фінростбанк».

В свою чергу ОСОБА_17, реалізовуючи узгоджений злочинний план на заволодіння коштами державного підприємства, з метою створення видимості виконання договірних зобов`язань знайшов фандомати, які продавала американська компанія «Alpha Holdings Group Inc.», за значно нижчою ціною. При цьому, характеристики фандоматів «Alpha Holdings Group Inc.» не відповідали умовам, передбаченим договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.

Реалізовуючи злочинний замисел, 17.01.2013 між «Alpha Holdings Group Inc.» в особі директора Potik Anatoliy та ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_18 укладено контракт купівлі-продажу №170113. Відповідно до умов вказаного контракту «Alpha Holdings Group Inc.» зобов`язувалася продати ТОВ «Віар Плюс» автомати, призначені для приймання поліетиленових пляшок і/або алюмінієвих банок моделі Х5000 виробника «Alpha Holdings Group Inc.» із приймальною здатністю 300 поліетиленових пляшок і/або 400 алюмінієвих банок.

Водночас, компанія «Alpha Holdings Group Inc.» не мала ділових відносин з виробником фандоматів моделі МТ-500 «RecycleTech», а фандомат моделі МТ-500 не був обладнанням «Alpha Holdings Group Inc.», в зв`язку з чим компанія ніколи не здійснювала їх постачання.

Усвідомлюючи протиправність своїх дій та з метою створення видимості їх законності ОСОБА_17 домовився з представниками «Alpha Holdings Group Inc.» щодо продажу через посередника 100 фандоматів для ТОВ «Віар Плюс» за 100000 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 790000 грн. При цьому ОСОБА_17 та ОСОБА_18 підшукали та домовились з представниками панамської компанії «Sonda Assets S.A.» щодо їх посередництва під час закупівлі фандоматів.

У період з 18.12.2012 по 21.12.2012 компанією «Sonda Assets S.A.» на виконання домовленостей із ОСОБА_17 та ОСОБА_18 перераховано отримані від ТОВ «Віар Плюс» кошти у сумі 100000 доларів США, що до цього надійшли від ДП «Укрекоресурси», зі свого рахунку IBAN: НОМЕР_2 у банку AS «PrivatBank» на рахунок компанії «Alpha Holdings Group Inc.» № НОМЕР_3 у JPMorgan Chase Bank з призначенням «оплата по контракту продажу кіосків з переробки від 03.12.2012»

При цьому, решта отриманих від ДП «Укрекоресурси» грошових коштів перераховані на рахунки підконтрольних юридичних осіб та в подальшому були привласнені учасниками злочину.

Водночас, реалізовуючи спільний злочинний задум спрямований на привласнення коштів державного підприємства, ОСОБА_4 продовжив здійснювати оплати від імені державного підприємства за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.

Так, відповідно платіжних доручень від 20.12.2012 № 2476, 30.11.2012 № 189, від 30.11.2012 № 190, від 17.01.2013 № 254, від 24.01.2013 № 102, від 12.02.2013 № 287, від 12.03.2013 № 539, від 13.03.2013 № 542, від 14.03.2013 № 558, від 28.03.2013 № 381, 29.04.2013 № 820100, № 820101, № 820102, № 820103 ДП «Укрекоресурси» перерахувало на рахунок № НОМЕР_1

ТОВ «Віар Плюс» в АТ «Фінросбанк» кошти на загальну суму 1458 000 грн., як оплата за фандомати згідно договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.

В той же час, ОСОБА_4 оплата здійснювалася незважаючи на невиконання умов договорів про поставку фандоматів до 31.12.2012.

Крім того, діючи за заздалегідь узгодженим злочинним планом на привласнення коштів державного підприємства, з метою створення видимості законності своїх дій та упередження обставин, що могли б їм завадити, ОСОБА_4, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 домовились про внесення змін до договорів купівлі-продажу фандоматів, в яких передбачити постачання товарів після повної оплати, а також збільшення вартості з урахуванням прирівняння до курсу долару США.

При цьому, ОСОБА_4 усвідомлював, що ТОВ «Віар Плюс» порушило низку умов договорів купівлі-продажу фандоматів, та те, що збільшення вартості фандоматів в частині прирівняння до офіційного курсу долару США є абсолютно безпідставним. Однак, бажаючи привласнити кошти державного підприємства та діючи всупереч інтересам служби підписав зміни до договорів купівлі-продажу.

Так, 05.06.2013 ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_4 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_21, що діяв за вказівками ОСОБА_17, додаткові угоди № 1 до договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, відповідно до яких було змінено порядок поставки товарів та його вартість, а саме, визначено, що поставка товару здійснюється протягом 2-х днів з моменту отримання ТОВ «Віар Плюс» повної оплати та збільшено ціну договорів в частині прирівняння до офіційного курсу долару США вартості товару на суму 900000 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 2244, 2245, 2246 від 10.06.2013, № 29831 від 21.08.2013 ДП «Укрекоресурси» сплатило на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» в АТ «Фінросбанк» 920 000 грн, за договорами від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96.

В подальшому, продовжуючи виконувати спільний злочинний план, з метою заволодіння усією сумою отриманих від державного підприємства коштів та не маючи наміру здійснювати реальну поставку фандоматів, 18.06.2013 ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_18 укладено кредитний договір з ПАТ «Фінростбанк» та отримано кредит у сумі 8754810,02 грн під заставу майнових прав на отримання оплати за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012. Після чого, у період з 18.06.2013 по 20.06.2013 ПАТ «Фінростбанк» зараховано на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 3576726,8 грн.

В той же час, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_4 та бажаючи привласнити кошти державного підприємства, не планували здійснювати поставку фандоматів для ДП «Укрекоресурси». У зв`язку з чим, 27.06.2013 між ТОВ «Віар Плюс» в особі ОСОБА_18 та ПАТ «Фінростбанк» укладено додаткову угоду до кредитного договору від 18.06.2013, відповідно якої кредит забезпечується заставою товарів, а саме придбаними у компанії «Alpha Holdings Group Inc.» фандоматами у кількості 100 одиниць.

При цьому, ОСОБА_18, достовірно розуміючи, що ТОВ «Віар Плюс» придбало фандомати моделі Х5000 виробника «Alpha Holdings Group Inc.», підготував та надав до ПАТ «Фінростбанк» недостовірну балансову довідку ТОВ «Віар Плюс» від 27.12.2013 №2712/13/2 щодо наявності у ТОВ «Віар Плюс» 100 одиниць фандоматів моделі МТ-500, недостовірну складську довідку ТОВ «Віар Плюс» щодо місця зберігання 100 одиниць фандоматів моделі МТ-500, протокол №10 загальних зборів учасників ТОВ «Віар Плюс» від 26.06.2013 щодо передачі ПАТ «Фінростбанк» в заставу 100 одиниць фандоматів МТ-500, клопотання Голові Правління ПАТ «Фінростбанк» з пропозицією передачі в заставу цих фандоматів.

Згідно пункту 2.3.1 договору застави заставодавець зобов`язаний утримувати предмет застави належним чином, вживати всіх необхідних заходів для його збереження та не змінювати місцезнаходження предмета.

На виконання договору застави у Державний реєстр обтяжень рухомого майна 27.06.2013 внесено запис про накладення приватного обтяження № 13768638 (реєстратор: ОСОБА_22, Одеська філія ДП «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України») на належне ТОВ «Віар Плюс» майно, а саме автоматизований приймальний комплекс «Фандомат» у кількості 100 одиниць. Таким чином, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 усвідомлювали, що до погашення заборгованості перед ПАТ «Фінростбанк» ТОВ «Віар Плюс» не має права поставити фандомати ДП «Укрекоресурси».

Після цього, у період з 02.07.2013 по 12.07.2013 ПАТ «Фінростбанк» зараховано на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 5178083, 22 грн. Таким чином, ТОВ «Віар Плюс» акумулювало на своєму рахунку привласнені кошти державного підприємства у сумі 1120000 грн. та отримані кредитні кошти від ПАТ «Фінростбанк» у сумі 8754810 грн.

У подальшому кредитні кошти повернуті не були та рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2015 присуджено стягнути з ТОВ «Віар плюс» на користь ПАТ «Фінростбанк» відповідну заборгованість.

Для завезення фандоматів на територію України з метою прикриття своєї протиправної діяльності 18.06.2014 ТОВ «Віар Плюс» сплатили 1764800 грн за митне оформлення товарів на рахунок Київської міжрегіональної митниці.

При цьому, решта отриманих від ДП «Укрекоресурси» грошових коштів перераховані на рахунки підконтрольних юридичних осіб та в подальшому були привласнені учасниками злочину.

В подальшому впродовж червня 2013 року відповідно вантажно-митних декларацій придбані у компанії «Sonda Assets S.A.» фандомати ввезені на територію України через кордон з Республікою Польща.

Поруч з тим, ОСОБА_18, усвідомлюючи, що ТОВ «Віар Плюс» придбано фандомати моделі Х5000 виробництва «Alpha Holdings Group Inc.», діючи з метою реалізації злочинного плану спрямованого на привласнення коштів державного підприємства шляхом поставки обладнання, яке не відповідає умовам договорів купівлі-продажу, використав підроблені документи в ході розмитнення придбаних фандоматів.

Зокрема, ОСОБА_18 надав до Київської регіональної митниці завідомо підроблені документи щодо придбання у компанії «Alpha Holdings Group Inc.» нібито фандоматів «RecycleTech» модель МТ-500, а саме: сертифікати походження, в яких було вказано модель фандоматів МТ-500; копію контракту купівлі-продажу №1700113 від 17.01.2013 між «Alpha Holdings Group Inc.» та ТОВ «Віар Плюс», де в специфікації - додатку №1 до контракту купівлі-продажу №1700113 від 17.01.2013 зазначено недостовірні відомості про виробника фандоматів нібито компанія «RecycleTech», модель МТ-500; рахунки №0.002 від 03.06.2013, №0.004 від 13.03.2013, №0.008 від 13.03.2013 із зазначенням поставки фандоматів МТ-500.

Перебуваючи у злочинній змові ОСОБА_4, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 розуміли, що придбані фандомати не відповідають умовам договорів купівлі-продажу та перебувають у заставі, у зв`язку з чим не можуть бути поставлені на ДП «Укрекоресурси».

З огляду на викладене, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та не бажаючи настання відповідальності за них, ОСОБА_4, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 домовились про незастосування жодних господарських санкцій між ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс». При цьому, ОСОБА_4 усвідомлював той факт, що ТОВ «Віар Плюс» порушило низку умов договорів купівлі-продажу фандоматів, однак бажаючи продовжити заволодіння коштами державного підприємства не використав можливостей, передбачених умовами договорів щодо відшкодування збитків та належного виконання договорів.

Так, ОСОБА_4, умисно використовуючи свої повноваження, як директор державного підприємства повинен був продовжити перерахування коштів на рахунки ТОВ «Віар Плюс» в якості оплати за фандомати, а також забезпечити проведення безперешкодного прийому неякісних фандоматів своїми підлеглими для їх постановки на бухгалтерський облік в ДП «Укрекоресурси» та організувати подальшу передачу фандоматів на зберігання юридичній особі підконтрольній ОСОБА_17 з метою збереження контролю ТОВ «Віар Плюс» над обтяженим майном.

Крім того, з метою прикриття своїх протиправних дій 27.12.2013 ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_4 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_21, який діяв за вказівками ОСОБА_17, додаткові угоди № 2 до договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 згідно з умовами яких було продовжено строк дії договорів до 31.12.2013, а також визначено, що ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс» не застосовуватимуть один до одного оперативно-господарських санкцій та відшкодування збитків за порушення умов договорів з моменту їх укладення 01.11.2012 до моменту закінчення строку їх дії.

З метою перерахування більшої частини коштів державного підприємства, ОСОБА_4, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 діючи відповідно спільного злочинного задуму та з метою створення вигляду законності своїх дій вирішили, що придбані для ДП «Укрекоресурси» фандомати повинні бути поставлені на бухгалтерський облік державного підприємства незважаючи на їх технічний стан та невідповідність технічних характеристик умовам договорів.

З цією метою 09.12.2013 ОСОБА_4 підписав лист, на підставі якого ДП «Укрекоресурси» звернулось до ТОВ «Віар Плюс» стосовно необхідності розширення технічних характеристик фандоматів, а саме: дообладнання системою керування додатковими та розширеними функціями, у тому числі можливостями системи приймання платежів, а саме внесення платежів за стільниковий зв`язок, інтернет-доступ, телебачення, послуги банків, ЖКГ, товари за каталогами в інтернет магазинах, придбання квитків, здійснення грошових переказів; підключення додаткового обладнання: розширення СОМ портів, встановлення плати відеозахвату, до якої будуть підключені всі відеокамери; розширення функціоналу подрібнювача та сортувальника тари та встановлення швидкісного сканера з можливістю сканування багатомірних штрих кодів.

Діючи за спільним злочинним задумом, за вказівкою ОСОБА_17, ОСОБА_21 наступного дня, а саме 10.12.2013 підписав та направив лист про готовність ТОВ «Віар Плюс» дообладнати фандомати власними силами. При цьому, усі учасники злочинної схеми усвідомлювали, що фандомати не можуть бути дообладнані та поставлені на державне підприємство через накладення на них приватного обтяження № 13768638 згідно договору застави із ПАТ «Фінростбанк» та невідповідністю умовам договорів.

27.12.2013, ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_4 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_21 додаткові угоди № 3 до договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, згідно з умовами яких ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити ДП «Укрекоресурси» фандомати та здійснити їх дообладнання з метою розширення функціоналу та забезпечення додаткової безпеки обладнання. Термін поставки та дообладнання фандоматів згідно додаткових угод визначено до 31.03.2014. Вартість дообладнання по чотирьом договорам визначено у сумі 4310000 грн.

В подальшому, ОСОБА_4, переслідуючи мету надання своїм діям законної форми та одночасно реалізовуючи злочинний умисел на привласнення коштів підприємства, шляхом нанесення низки резолюцій надав вказівки: Юридичному департаменту ДП «Укрекоресурси» - надати довіреність уповноваженому представнику ДП (з працівників ІАЦ, визначити ОСОБА_23 ); Фінансово-економічному управлінню ДП «Укрекоресурси» - сплатити згідно графіку; Департаменту організації виробництва, ІАЦ ДП «Укрекоресурси» - спільно створити комісію з приймання обладнання та інші необхідні організаційно-правові заходи з приймання та забезпечити схоронність державного майна.

Наступного дня, 28.02.2014 ОСОБА_4 видав розпорядження № 16 про створення комісії з приймання фандоматів у ТОВ «Віар Плюс». До складу комісії було включено: голова комісії - начальник департаменту організації виробництва та орендних відносин ОСОБА_24, члени комісії: начальник інформаційно-аналітичного центру ОСОБА_23, заступник начальника інформаційного аналітичного центру ОСОБА_25, головний фахівець відділу організації виробництва ОСОБА_26 .

Розпорядженням № 16 від 28.02.2014 директор підприємства ОСОБА_4 доручив комісії: забезпечити фіксацію технічного стану фандоматів та їх роботоздатності (в.т.ч. фотофіксацію) в акті огляду; здійснити приймання наявної кількості фандоматів, з обов`язковим відображенням в акті огляду (недоліків, пошкоджень, тощо). Юридичному департаменту доручив підготувати проект довіреності на ім`я начальника ІАЦ ОСОБА_23 з правом представляти інтереси підприємства під час підписання актів приймання-передачі фандоматів та подати на підпис Директору Підприємства. Начальнику ІАЦ доручив забезпечити приймання фандоматів та їх збереження.

В той же час ОСОБА_4 повідомив окремим членам про створення комісії не ознайомлюючи зі змістом розпорядження, після чого вони виїхали для огляду фандоматів у день підписання розпорядження - 28.02.2014. Таким чином, ОСОБА_4 бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків в результаті своїх дій, створив передумови щоб члени комісії не розуміли яким чином їм потрібно оглянути фандомати, а також як відобразити результати огляду та в наслідок цього прийняли фандомати, які не відповідають умовам договорів купівлі-продажу.

Водночас, для досягнення злочинного умислу, спрямованого на приймання у ТОВ «Віар Плюс» обладнання, яке не відповідає умовам договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 та його оплати за рахунок коштів ДП «Укрекоресури», ОСОБА_4 уповноважив представляти інтереси ДП «Укрекоресурси» під час підписання актів приймання-передачі фандоматів не голову комісії, а одного з її членів, саме ОСОБА_23 .

Окрім того, на виконання вищевказаного, ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_23 підписати видаткові накладні як один з документів щодо прийому фандоматів і прийняти таким чином фандомати. Також, розуміючи, що фандомати не відповідатимуть умовам договорів купівлі продажу, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_23, що його завданням буде прийняти фандомати по кількості, не залежно від результатів огляду комісією та перевірки їх технічного стану і роботоздатності. При цьому, щоб у ОСОБА_23 сформувалась думка про законність приймання фандоматів без їх належної перевірки, ОСОБА_4 переконав його, що фандомати будуть дообладнуватись відповідно до укладених додаткових угод № 3 до договорів купівлі-продажу, тому незалежно від висновку комісії по огляду фандоматів щодо відповідності обладнання умовам договорів купівлі продажу, необхідно підписати видаткові накладні для бухгалтерського обліку фандоматів.

Того ж дня, на виконання розпорядження директора ДП «Укрекоресурси» від 28.02.2014 № 16, члени комісії у складі ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_23, ОСОБА_26 прибули до місця зберігання фандоматів за адресою: АДРЕСА_3 . Оглядом члени комісії виявили ознаки незаводського виробництва фандоматів, непридатність їх до використання та як наслідок невідповідність технічних характеристик специфікаціям до договорів. Вказане послугувало причиною того, що члени комісії відмовились підписувати акти приймання-передачі фандоматів та припинили подальшу перевірку фандоматів через її недоцільність.

Оглянуте комісією з приймання фандоматів обладнання не могло відповідати умовам договорів купівлі-продажу фандоматів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, оскільки ТОВ «Віар Плюс» було придбано фандомати з технічними характеристиками, які не відповідали потребам державного підприємства.

Не зважаючи на висновки комісії з приймання фандоматів, керуючись вказівкою директора ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_4, 28.02.2014 ОСОБА_23 підписав видаткові накладні №№ РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004, надані йому ОСОБА_18 .

При цьому, директором ТОВ «Віар Плюс» ОСОБА_18 до вказаних видаткових накладних внесені завідомо недостовірні відомості про здійснення ним поставки нібито фандоматів МТ-500 виробництва компанії «RecycleTech», хоча насправді поставлялися фандомати іншого виробника та іншої моделі, що не відповідали умовам договорів із державним підприємством.

Розуміючи, що фандомати непридатні до використання та не відповідають умовам договорів купівлі-продажу, ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_23 підписання договорів відповідального зберігання фандоматів з ТОВ «Рамена Інвест». 28.02.2014 ДП «Укрекоресурси» в особі ОСОБА_23 укладено з ТОВ «Рамена Інвест» в особі директора ОСОБА_27 договір відповідального зберігання. Таким чином фандомати, які повинні були поставити за місцем знаходження ДП «Укрекоресурси» за адресою: м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, за вказівкою ОСОБА_4 були прийняті та передані на відповідальне зберігання підконтрольному ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ТОВ «Рамена Інвест» нібито для проведення дообладнання, однак фактично придбані фандомати повинні були там зберігатись невизначений термін.

ОСОБА_4 достовірно розуміючи, що кошти, перераховані ТОВ «Віар Плюс» привласнені, маючи корисливий мотив та здійснюючи необхідні дії для продовження заволодіння майном державного підприємства, здійснив подальше перерахування коштів державного підприємства, як оплату нібито за фандомати на рахунок ТОВ «Віар Плюс».

За платіжними дорученнями №820495, №820496, №820497, №820498, №820499, №820500, №820501, 820502 від 14.02.2014, №820656, №820657, №820658, №820659 від 03.03.2014, №820877, №820878, №820879, №820880 від 19.03.2014, №165, №166, №167, №168, №820903, №820904 від 21.03.2014, №821045, №821046, №821047, №821048 від 31.03.2014, №821272, №821273, №821274 від 15.04.2014 ДП «Укрекоресурси» перераховано на рахунок № НОМЕР_4 ТОВ «Віар Плюс» у ПАТ «Кредит Оптима Банк» кошти у сумі 4800000 грн. за фандомати згідно договорів купівлі-продажу № 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 від 01.11.2012, які в подальшому привласнили ОСОБА_4, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

В подальшому отриманими грошовими коштами державного підприємства група осіб заволоділа шляхом їх обготівкування через особисті рахунки та рахунки підконтрольних юридичних осіб.

Зокрема, діючи за попередньо узгодженим злочинним планом та маючи на меті приховати факт привласнення коштів державного підприємства для їх подальшого обготівкування та розподілу між учасниками злочинної схеми, ОСОБА_18, діючи за вказівкою ОСОБА_17, перерахував 1 211300 гривень на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в АТ «Фінростбанк» з призначенням «повернення безвідсоткової фінансової допомоги» на підставі платіжних доручень №1 від 19.02.2014 та №2 від 20.02.2014.

В свою чергу, директор ТОВ «Компанія Ірол» ОСОБА_20 з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в АТ «Фінростбанк» перерахував кошти у сумі 120000 гривень на рахунок безпосередньо ОСОБА_17 № НОМЕР_6 в АТ «Фінростбанк» на підставі платіжного доручення №79 від 19.02.2014, якими останній заволодів та розпорядився на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_20 перерахував решту коштів, отриманих від ТОВ «Віар Плюс», з одного рахунку ТОВ «Компанія Ірол» на інший. На підставі платіжних доручень №83 від 03.03.2014, №84 від 06.03.2014 та №85 від 14.03.2014 кошти у сумі 1 091000 гривень були перераховані з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в ПАТ «Фінростбанк» на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк». В подальшому ОСОБА_20 перерахував кошти у сумі 1090400 грн. з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на власний рахунок № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень №55 від 05.03.2014, №2 від 07.03.2014, №3 від 14.03.2014, №4 від 19.03.2014, №25 від 25.03.2014.

Окрім цього, усвідомлюючи незаконність походження коштів на рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_4 у ПАТ «Кредит Оптима Банк» та виконуючи дії з метою заволодіння ними, діючи згідно розробленого плану за вказівкою ОСОБА_17, ОСОБА_21 перерахував кошти у сумі 2800950 гривень на рахунок ОСОБА_20 № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень № 11 від 11.03.2014, №12 від 14.03.2014, №13 від 20.03.2014, №14 від 21.03.2014, №15 від 21.03.2014, №16 від 24.03.2014, №17 від 02.04.2014, №18 від 18.04.2014, як фінансову допомогу.

Після чого, з вищезазначеного рахунку в ПАТ «Кредит Оптима Банк» ОСОБА_20 зняв готівку у сумі 415500 гривень та 3176285 гривень. Після обготівкування кошти були привласнені та розподілені між учасниками злочину.

Також, виконуючи дії з метою заволодіння коштами державного підприємства, виконуючи відведену роль, діючи за вказівкою ОСОБА_17, ОСОБА_21 із рахунку ТОВ «Віар плюс» перерахував кошти у сумі 754700 гривень на рахунок ОСОБА_19 № НОМЕР_9 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень №3 від 21.02.2014, №4 від 24.02.2014, як фінансову допомогу. Після чого кошти зняті готівкою у касі банку ОСОБА_19, привласнені та розподілені між учасниками злочину.

Всього за період з 07.11.2012 по 15.04.2014 із ДП «Укрекоресурси» на рахунки ТОВ «Віар Плюс» надійшло 13689999, 98 грн, які були привласнені через використання рахунків підконтрольних юридичних осіб та особисті рахунки учасників злочину.

Таким чином, за версією органу досудового розслідування, у результаті спільних злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_18 під виглядом виконання ТОВ «Віар плюс» договорів купівлі-продажу фандоматів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 вчинили заволодіння грошовими коштами ДП «Укрекоресурси» на загальну суму 13689999, 98 грн, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

З огляду на викладене, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

21.06.2022 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Та того ж дня о 12 год. 37хв. ОСОБА_4 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, в порядку ст.208 КПК України.

Ухвалою слідчогосудді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2022 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжнийзахід увигляді триманняпідвартоюв межахстрокудосудовогорозслідування до20.08.2022включно. Одночасно ОСОБА_4 визначеноальтернативнийзапобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3721500грн та за умови внесення застави покладено на підозрюваного, зазначені в ухвалі обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

08.08.2022 постановою заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_28 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 до шести місяців, а саме до 21.12.2022.

Дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 20.08.2022, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Згідно з положеннями ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третійцієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч.1 ст. 183 КПК України).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, зокрема: договором купівлі-продажу №2-94 від 01.11.2012 з додатками та додатковими угодами укладеним між ТОВ «Віар Плюс» та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною щодо закупівлі 28 фандоматів МТ-500А на суму 4856546,80 грн. з ПДВ; договором купівлі-продажу №2-95 від 01.11.2012 з додатками та додатковими угодами, укладеним між ТОВ «Віар Плюс» та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною щодо закупівлі 28 фандоматів МТ-500В на суму 4856546,80 грн. з ПДВ; договором купівлі-продажу №2-96 від 01.11.2012 з додатками та додатковими угодами, укладеним між ТОВ «Віар Плюс» та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною щодо закупівлі 28 фандоматів МТ-500С на суму 4856546,80 грн. з ПДВ; договором купівлі-продажу №2-97 від 01.11.2012 з додатками та додатковими угодами, укладеним між ТОВ «Віар Плюс» та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною щодо закупівлі 16 фандоматів МТ-500D на суму 2775169,60 грн. з ПДВ; листом ТОВ «Віар Плюс від 27.02.2014 №2702 щодо постачання та прийняття фандоматів, з відповідними резолюціями директора ДП«Укрекоресурси»; доповідною запискою від 22.01.2013 №357/08 щодо непостачання ТО«³ар Плюс» фандоматів у строки, передбачені договорами та необхідність проведення претензійно-позовної роботи; довіреністю від 28.02.2014 №39 щодо надання ОСОБА_23, повноважень на підписання актів приймання-передачі фандоматів з ТО«³ар Плюс»; видатковими накладними від 28.02.2014 №РН-000001, РН-000002, РН-000003, РН-000004; договором відповідального зберігання №1 від 28.02.2014 з додатками, укладеним між ДП «Укрекореусурси» та ТОВ «Рамена Інвест» відповідно до якого прийнято на зберігання фандомати; актами прийому-передачі на зберігання фандоматів від 28.02.2014 №1, 2, 3, 4; листом ДП «Укрекоресурси» до ТОВ «Віар Плюс» від 09.12.2013 №1589/011 щодо необхідності дообладнання фандоматів; листом-відповіддю ТО«³ар Плюс» без дати №1245; листом-відповіддю ТО«³ар Плюс» від 11.12.2013; технічним завданням на проведення дообладнання фандоматів МТ-500; контрактом №111-12 купівлі-продажу від 01.11.2012 між компанією Sonda Assets S.A. та ТО«³ар Плюс» з додатками та додатковими угодами щодо постачання 100 фандоматів МТ-500 загальною вартістю 1650000 доларів США; додатковою угодою № 1 до контракту №111-12 щодо зміни постачальника, а саме постачатиме товар компанія «Alpa Holding Groupe Inc.»; додатковою угодою № 2 до контракту №111-12 з додатком щодо зміни ціни контракту зменшення до 1100000 доларів США; протоколом від 13.06.2013 №9 щодо звернення до ПАТ «Фінростбанк» з клопотанням про надання кредиту в сумі 8754810,02 грн. та передачі у заставу в якості забезпечення виконання зобов`язань заставу майнових прав на отримання оплати за договорами №2-94, 2-95, 2-96, 2-97 та також фандоматів МТ-500 у кількості 100 шт.; кредитним договором від 18.06.2013 №70 КЛ/КРВ щодо надання ТО«³ар Плюс» кредиту 8754810,02 грн., з додатковою угодою №1; договором застави товарів в обороті від 27.06.2013 №70-Z-2; висновком експерта від 28.12.2016 №11064/16-54 за результатами проведення судової комплексної комісійної товарознавчої експертизи, відповідно до якого фандомати в кількості 100 шт. МТ-500А, МТ-500В, МТ-500С, МТ-500D не відповідають товарним характеристикам (умовам), зазначеним у договорах №2-94, 2-95, 2-96, 2-97 та додаткових угодах до зазначених договорів вимогам стандартів та технічним умовам; висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 19.03.2020 №6178/20-71, відповідно до якого за умови невідповідності поставленого товару умовам договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №2-94, 2-95, 2-96, 2-97, розмір сплачених коштів на рахунок ТО«³ар Плюс» у розмірі 11408333,32 грн. без ПДВ, є втратою активів для ДП«Укрекоресурси»; показами свідків ОСОБА_26, ОСОБА_29, ОСОБА_23, ОСОБА_27, ОСОБА_19 ; матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу, що надійшли від компетентних органів Сполучених Штатів Америки; випискою з банківського рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «Фінростбанк», відповідно до якої ДП «Укрекоресурси» перерахувало ТОВ «Віар Плюс» в якості оплати фандоматів кошти загальною сумою 8889999,9 грн.; випискою з банківського рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «Фінростбанк», відповідно до якої ТОВ «Віар Плюс» перерахувало 1100000 доларів США в якості оплати за контрактом №111-12 від 01.11.2012.; матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу, що надійшли від компетентних органів Латвійської Республіки; випискою збанківського рахункуТОВ «ВіарПлюс» № НОМЕР_4 відкритого в ПАТ «КредитОптима Банк»,відповідно якоїДП «Укрекоресурси»перерахувало ТО«³ар Плюс»в якостіоплати фандоматівкошти загальноюсумою 4800000грн.та подальшогоїх перерахуванняна рахунки ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ТОВ«Компанія Ірол»;випискою збанківського рахунку ОСОБА_19,№ НОМЕР_9,відкритого в ПАТ «КредитОптима Банк»,відповідно якоївід ТОВ «Віар Плюс» на вказаний рахунок перераховано 754700 грн.; випискою з банківського рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 відкритому в ПАТ «Фінростбанк» відповідно якої ТОВ «Віар Плюс» перераховано на вказаний рахунок 1 211300 грн. Крім цього, з вказаного рахунку перераховано 120000 грн. на рахунок ОСОБА_17 № НОМЕР_6 в АТ «Фінростбанк», а також 1 091000 гривень на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк»; випискою з банківського рахунку ОСОБА_20 № НОМЕР_8, відкритого в ПАТ «Кредит Оптима Банк», відповідно якої на рахунок ОСОБА_20 зараховано 1090400 грн. з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» та 2800950 грн. з рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_4 відкритого в ПАТ «Кредит Оптима Банк»; актом позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ДП «Укрекоресурси») за період з 01.01.2012 по завершений місяць 2014 року №07-23/135 від 11.11.2014, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191КК України обґрунтованою,докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри.

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Варто додати, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 23.06.2022 та було предметом перегляду в апеляційному порядку, в результаті якого ухвалу слідчого судді від 23.06.2022, ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.07.2022 залишено без зміни та вона набрала законної сили.

Поряд з цим у клопотанні про продовження строку тримання під вартою детективом наведено підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2022 тобто до 20.08.2022, зокрема, в рамках кримінального провадження необхідно провести судову почеркознавчу експертизу та отримати висновок за результатами її проведення. Поряд з цим в ході досудового розслідування виникла необхідність у проведенні судової економічної експертизи щодо отримання ТОВ «Віар Плюс» кредиту в ПАТ «Фінростбанк», а також завершити проведення судової економічної експертизи та отримати висновок за результатами її проведення, з метою встановлення факту спричинення збитків ДП «Укрекоресурси» внаслідок укладення з ТОВ «ОТП Лізинг» договорів фінансового лізингу та обслуговування лізингових платежів. До того ж під час досудового розслідування виникла необхідність у направлені додаткового запиту про міжнародну правову допомогу компетентним органам Латвійської Республіки, оскільки за результатами виконання попереднього запиту було встановлено, що більша частина коштів, які ТОВ «Віар Плюс» перерахувало в якості оплати фандоматів компанії «Sonda Assets S.A.» була спрямована іноземним компаніям, які не були пов`язані з їх поставкою. Окрім того як зазначає сторона обвинувачення наразі існує необхідність у направлені запиту про міжнародну правову допомогу компетентним органам Республіки Польщі, з метою з`ясування походження фандоматів поставлених ДП «Укрекоресурси».

Окрім наведеногоу кримінальномупровадженні необхідноздійснити тимчасовийдоступ доречей тадокументів щодоруху коштівпо рахункахТОВ «КомпаніяІрол» таінших юридичнихосіб наякі перераховувалисякошти державногопідприємства тадопитати вякості свідків ОСОБА_19,директора компанії«SondaAssetsS.A.»та службовихосіб іншихюридичних осібна рахункияких перераховувалисякошти державногопідприємства таколишніх працівників ПАТ «Фінростбанк»,з метоюз`ясування обставинотримання кредитуТОВ «ВіарПлюс»,а у разі необхідності, після проведення вищезазначених слідчих дій, а також отримання відповідей на запити про міжнародну правову допомогу та результатів проведення експертиз, провести одночасні допити окремих свідків та підозрюваних.

Вказані обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

За твердженням сторони обвинувачення провести вказані слідчі (розшукові) дії у передбачений законом строк не представилось можливим, у зв`язку з особливою складністю кримінального провадження, проведенням значної кількості слідчих (розшукових) дій для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень та можливої причетності інших осіб до його вчинення.

У зв`язку з чим, керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_28 було прийнято рішення про необхідність продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 до шести місяців, а саме до 21.12.2022.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст. 199 КПК України).

Проаналізувавши зазначені у клопотанні ризики, з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до наступних висновків.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

В судовому засіданні захисник зауважив, що ОСОБА_4 з`являвся на кожну вимогу правоохоронних органів, про що свідчить неодноразовий допит останнього в якості свідка у рамках вказаного кримінального провадження, має сталі соціальні зв`язки, дружину ОСОБА_30, з якою вони спільно виховують сина ОСОБА_31 .

Водночас захисник стверджує, що відсутність постійного джерела прибутку у ОСОБА_32 навпаки підтверджує неможливість ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та як наслідок, свідчить про відсутність даного ризику. А стосовно твердження сторони обвинувачення щодо того, що ОСОБА_4 з 03.12.2014 по 10.12.2021 переважно знаходився поза межами України, а тому це може свідчити про його сталий зв`язок із іноземною державою та про можливість у будь-який момент виїхати за кордон, захисник зауважив, що навіть у зв`язку зі збройною агресією російсько федерації з 24.02.2022 до моменту затримання ОСОБА_4 знаходився території України, що виключає наявність ризику переховування від слідства та суду.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкція особливо тяжкого злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. А беручи до уваги, що злочин є корупційним, отже у разі засудження до ОСОБА_4 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4, а тому не беруться до уваги доводи сторони захисту, так як вказаний ризик продовжує існувати.

Одночасно у клопотанні сторони обвинувачення зазначено про наявність ризику, передбаченого п.2ч.1ст.177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

В той же час, варте уваги те, що ОСОБА_4 наразі підозрюється у заволодінні коштами державного підприємства в особливо великому розмірі, вчиненому у складі групи осіб, які з метою реалізації злочинного плану використовували завідомо недостовірні документи щодо походження та специфікації фандоматів.

При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним.

Водночас, під час досудового розслідування підлягають дослідженню всі документи стосовно походження фандоматів, в тому числі документи, які були створені за кордоном на території Сполучених Штатів Америки, Республіки Польщі, Литовської Республіки.

Тож такий ризик знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є ймовірним, а тому приймається слідчим суддею до уваги. Слідчий суддя вважає, що вказаний ризик хоч і мінімальний, проте продовжує існувати, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування наразі проводиться комплекс слідчих(розшукових) дій для зібрання достатньої кількості доказів у кримінальному провадженні на підтвердження або спростування обставин, що мають значення для кримінального провадження, а загроза знищення та приховування яких наразі залишається реальною.

Окрім того детективом у клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Так, зокрема ОСОБА_4 як колишній керівник ДП «Укрекоресурси» може через дружні відносини впливати на своїх колишніх підлеглих та інших працівників ДП «Укрекоресурси» та намагатися узгодити їх покази, з тим щоб вони відповідали його інтересам, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3ч.1ст.177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

На обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4, детективом у клопотанні зазначено про те, що на теперішній час здійснюється досудове розслідування за ознаками іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України. В ході розслідування якого досліджується причетність ОСОБА_4 до завдання шкоди ДП «Укрекоресурси» на загальну суму 27318217,35 грн. шляхом укладення договорів фінансового лізингу та обслуговування лізингових платежів за обладнання, яке не використовувалось державним підприємством. Також, окремому дослідженню та оцінці підлягають дії групи осіб дії підозрюваних при отриманні кредиту у ПАТ «Фінростбанк» під заставу фандоматів у сумі 8754810,02 грн., який підозрювані не повернули банківській установі. До того ж місцезнаходження грошових коштів у сумі 13689999, 98 грн, якими як стверджує слідство заволоділи ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_20, на теперішній час не встановлено, що вказує на наявність ризику вчинити легалізацію підозрюваним майна, отриманого злочинним шляхом, для створення видимості законності походження коштів та уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні предикатного злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, внаслідок якого виниклидоходи, що можуть статипредметом злочину, зазначеного в статті 6 «Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів», зокрема і легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

Згідно частини5постановиПленуму ВерховногоСуду Українивід 14.04.2005№ 5«Про практикузастосування судамизаконодавства прокримінальну відповідальністьза легалізацію(відмивання)доходів,одержаних злочиннимшляхом» під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом).

Тобто предметом злочину є майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

З огляду на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у заволодінні грошовими коштами у сумі 13689999, 98 грн, місцезнаходження яких органом досудового розслідування на даний час не встановлено, існування даного ризику не виключається.

Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.1 177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином за твердженням сторони обвинувачння обумовлюється тим, що під час проведення обшуку помешкання у ОСОБА_4 було вилучено його особистий телефон - НОМЕР_10 . За результатами огляду вказаного телефону встановлено, що з вказаного телефону були видалені додатки, призначені для обміну повідомленнями «Telegram» та «WhatsApp», які ОСОБА_4 міг видалити перед початком або під час проведення обшуку, оскільки останні зображення надсилались через додаток «WhatsApp» 16.06.2022. Вказане як стверджує детектив свідчить про те, що ОСОБА_4 намагався приховати відомості, які можуть становити значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Таким чином слідчий суддя не виключає існування даного ризику.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4, розмір отриманих офіційних доходів, сімейний стан, наявність на утриманні сина ОСОБА_33, позитивні характеристики, стан здоров`я підозрюваного, а також інші характеризуючі матеріали щодо ОСОБА_4 .

При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту жодним чином не свідчить про відсутність встановлених слідчим суддею ризиків.

За таких обставин, зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Враховуючи надані захисником характеризуючі матеріали стосовно ОСОБА_4 обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, яка стверджується доданими до клопотання матеріалами, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч.1ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту, як про це просить сторона захисту, а тому вважає необхідність у продовженні застосованого щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обґрунтованою.

За змістом ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Окрім того, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч.3ст.183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК Українирозмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК Українирозмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи дані про особу та поведінку самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку.

Тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4, його вік, сімейний стан, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких та враховуючи, що заявлені ризики, які враховувалися при застосуванні міри запобіжного заходу не зникли, слідчий суддя вважає, щопідозрюваному слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Поряд з цим альтернативний запобіжний захід у вигляді застави 1500 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 3721 500 грн, не може бути застосований до підозрюваного з огляду на те, що він був визначений ухвалою слідчого судді від 23.06.2022, проте виявився непомірним для підозрюваного. У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4, як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в меншому розмірі, ніж заявлено детективом ОСОБА_6 та підтримано в судовому засіданні прокурором ОСОБА_3, однак при цьому, доцільно визначити заставу в розмірі, що перевищує зазначені ст. 182 КПК України межі.

За таких обставин, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід слідчий суддя приходить до висновку, що він не може бути завідомо непомірним для нього та повинен надавати можливість внести таку заставу, тому варто виходити із співмірності можливості внесення такої застави.

Окрім того варто зазначити, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас,розмір застави300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про який просить сторона захисту є недодатнім стримуючим фактором. Тобто розмір застави має надавати впевненість у тому, що вона зможе забезпечити присутність підозрюваного на судовому розгляді порушеної проти нього справи.

Тож за наведеного слід визначити заставу у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1860750 грн (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят гривень), оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваного та враховуючи значний розмір коштів, які перераховані з державного підприємства та привласнені.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Поряд з цим стороною обвинувачення не заявлено необхідності покладення на підозрюваного інших обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України та на переконання прокурора обов`язки, саме в такому обсязі будуть достатніми для виконання завдань кримінального провадження.

Згідно ч. 6ст. 194 КПК Українизазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Відповідно до ч. 4ст. 202 КПКпідозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про продовження підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слід зазначити, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 197, 199, 369-376, 615 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про продовження підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю м.Києва, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 16.10.2022 включно, в межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1860750 грн (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_11 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі, протягом строку дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 16.10.2022.

Строк дії ухвали визначити до 16.10.2022.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1