Document No. 105886413

Справа № 991/2952/22

Провадження № 1-кп/991/51/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2022 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

підозрюваної ОСОБА_6

її захисника, адвоката ОСОБА_7

представника потерпілого Товариства

з обмеженою відповідальністю

«Техносерв Україна», адвоката ОСОБА_8

представника потерпілого

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_9

представника потерпілого

Національного банку України ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в залі судових засідань клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про звільнення підозрюваної ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014000000000496 від 05.11.2014, за підозрою:

ОСОБА_6, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, у м.Калуші Івано-Франківськоїобл., зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 ККУкраїни,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

1.1 11.08.2022, з уточненнями від 22.08.2022, до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про звільнення підозрюваної ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 ККУкраїни у зв`язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в цій частині.

ІІ. Позиції учасників судового провадження

2.1 Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити. Вказав, що, на думку органу досудового розслідування, кримінальне правопорушення було вчинено 04.10.2014, тому станом на час розгляду клопотання закінчились строки давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності. Зазначив, що обставини, які б свідчили про зупинення перебігу строку давності, не встановлені.

2.2 Підозрювана ОСОБА_6 в судовомузасіданні своювину увчиненні інкримінованогоїй кримінальногоправопорушення невизнала,однак надалазгоду назвільнення їївід кримінальноївідповідальності напідставі ст.49ККУкраїни узв`язку іззакінченням строківпритягнення докримінальної відповідальності. Зауважила, що розуміє своє право на повний судовий розгляд в загальному порядку, однак наполягає на закритті кримінального провадження в цій частині на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПКУкраїни.

2.3 Захисник обвинуваченої ОСОБА_6,адвокат ОСОБА_7, клопотання також підтримав. Зазначив, що строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 ККУкраїни сплив ще до повідомлення їй про підозру. У зв`язку з цим вважав, що кримінальне провадження підлягає закриттю в цій частині на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПКУкраїни.

2.4 Представник потерпілого ТОВ «Техносерв Україна», адвокат ОСОБА_8, проти задоволення клопотання не заперечував, однак просив суд врахувати факт завдання товариству матеріальної шкоди, яку повністю не включено до розміру шкоди, завданої у цьому кримінальному провадженні. Вважав, що форма співучасті ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 ККУкраїни, включає дії, кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.366 КК України.

2.5 Представник потерпілого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_9 та представник потерпілого Національного банку України ОСОБА_10 проти задоволення клопотання також не заперечували.

ІІІ. Мотиви суду

3.1 Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання з урахуванням внесених до нього змін, дійшов таких висновків.

3.2 Встановлені судом обставини

11.11.2019 органом досудового розслідування ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 ККУкраїни.

Як убачається з відомостей клопотання, ОСОБА_6, підозрюється у вчинені кримінально караного діяння за таких фактичних обставин.

Орієнтовно 04.10.2014, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 обіймала посаду директора ТОВ«Станіславська торгова компанія» та як службова особа, умисно склала завідомо неправдиві офіційні документи, а саме:

(1) довідку № 07/10/14-351 від 07.10.2014, зазначивши у ній недостовірні відомості про те, що майно ТОВ«Станіславська торгова компанія» не перебуває під обтяженням;

(2) протокол засідання зборів учасників ТОВ «Станіславська торгова компанія», датований 07.10.2014, зазначивши у ньому недостовірні відомості про участь у загальних зборах ОСОБА_11 та його голосування щодо передачі на забезпечення майна товариства (т.1, а.с.103-173).

23.02.2022 підозрювана ОСОБА_6 звернулася до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 з клопотанням про ініціювання перед судом питання про її звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 ККУкраїни, у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності (т.1, а.с.79-81).

У межах розгляду цього звернення, прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було з`ясовано думку потерпілих у цьому кримінальному провадженні та отримано їх згоду на звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, зокрема від:

(1) представника потерпілого, Національного банку України, ОСОБА_12, заява від 11.07.2022 (т.1, а.с.78);

(2) представника потерпілого, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_13, заява від 21.07.2022 (т.1, а.с.77);

(3) представника потерплого ТОВ«Техносерв Україна», адвоката ОСОБА_8, заява від 04.08.2022 та 23.08.2022, яка має застереження, що товариство не заперечує проти звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 ККУкраїни за умови, що до розміру загальної шкоди, завданої цим кримінальним правопорушенням, будуть зараховані завдані товариству матеріальні збитки у розмірі 85229193,74 грн (т.1, а.с.74, 186-187).

3.3 Правове регулювання

За змістом ст.44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.

Ст.49 КК України визначає правові підстави (умови) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, диференціюючи їх залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Верховний Суд неодноразово роз`яснював у своїх рішеннях, що ст.49 ККУкраїни визначає матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. При цьому застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-правових процедур. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе із одночасним застосуванням норм кримінального процесуального закону (постанова від 09.02.2021 у справі №753/5553/18, постанова від 31.05.2018 у справі №520/6591/15-к, постанова від 11.11.2020 у справі №455/229/17, постанова від 13.11.2018 у справі №219/11564/16-к, постанова від 20.03.2018 №463/5277/16-к).

Відповідно до ч.1 ст.285КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

А в силу п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, закривається судом.

Виходячи з зазначеного, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: (1) на час розгляду клопотання сплив строк, встановлений у ч.1 ст.49 ККУкраїни, (2) відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.2-6 ст.49 ККУкраїни).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності особи у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є: (1)перебування у статусі підозрюваного/обвинуваченого, (2) наявність згоди на таке звільнення (ч.3 ст.285 КПКУкраїни).

3.4 Щодо існування матеріально-правових підстав для звільнення від кримінальної відповідальності

Відповідно до ч.3 ст.4 ККУкраїни часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Відповідно до ч.2 ст.4 ККУкраїни кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Зі змісту формулювання підозри ОСОБА_6, викладеного у клопотанні прокурора, час вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.366 ККУкраїни, мав місце не пізніше 04.10.2014.

За класифікацією злочинів, визначеною ст.12 ККУкраїни в редакції Закону №4025-VI від 15.11.2011, чинною на час вчинення, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 ККУкраїни, належало до злочинів невеликої тяжкості, за яке передбачене покарання у вигляді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 ККУкраїни в редакції Закону №1183-VIІ від 08.04.2014 особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, минуло три роки.

Проаналізувавши наявність підстав для застосування норм кримінального закону, які регулювали звільнення особи від кримінальної відповідальності, колегія суддів встановила, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 ККУкраїни, згідно з чинною редакцією ст.12 ККУкраїни віднесено до нетяжких злочинів та згідно з п.2 ч.1 ст.49 ККУкраїни має трирічний строк давності.

Суд зауважує, що зміни, внесені законами №2617-VIII від 22.11.2018 та №2160-IX від 24.03.2022 до закону про кримінальну відповідальність, а саме до ст.12 та 49 ККУкраїни, не поліпшують становище особи, а тому відповідно до ч.1 ст.5 ККУкраїни не мають зворотної дії у часі.

За таких обставин, колегія суддів констатує, що станом на момент постановлення цієї ухвали сплив трирічний строк давності за кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 .

Крім того, суду не надано відомостей про факт ухилення підозрюваної ОСОБА_6 від досудового слідства, суду чи факт вчинення нею іншого кримінального правопорушення, а відтак відсутні підстави вважати, що строк давності міг зупинятися чи перериватися.

Також судом ураховано, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 ККУкраїни, не входить до переліку, визначеного ч.5 ст.49 ККУкраїни, а отже, законодавча заборона звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на нього не поширюється.

Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про існування матеріально-правових підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 ККУкраїни.

3.5 Щодо існування процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності

За змістом ст.276-279 КПК України письмове повідомлення про підозру це процесуальне рішення прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, у якому відображено, хто та за яких обставин вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена в законі, та яким фактично розпочинається кримінальне переслідування особи.

Як було встановлено у судовому засіданні, 11.11.2019 було складено та вручено ОСОБА_6 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 ККУкраїни.

Ч.1 ст.49 КПК України встановлює, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З огляду на дату вручення повідомлення про підозру, ОСОБА_6 11.11.2019 набула статусу підозрюваної.

Положення ст.49 ККУкраїни передбачають, що звільнити від кримінальної відповідальності можливо лише особу у разі вчинення нею кримінального правопорушення.

Водночас, як зазначено у ч.1 ст.17 КПКУкраїни особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що така умова для звільнення особи від кримінальної відповідальності, як вчинення особою кримінального правопорушення, передбачена ст.49 ККУкраїни, обмежується лише фактом притягнення особидо кримінальноївідповідальності та її згодою на звільнення від кримінальної відповідальності з цих підстав. Більш широке тлумачення зазначеної норми, зокрема, доведення факту вчинення кримінального правопорушення вочевидь буде становити порушення презумпції невинуватості.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2020 у справі №730/67/16-к зауважив, що невизнання підозрюваним (обвинуваченим) вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності та за умови роз`яснення суті підозри (обвинувачення), підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови у задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

У зв`язку з цим судом не надається оцінка діям підозрюваної та не встановлюється її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, а лише підтверджується факт надання згоди ОСОБА_6 на закриття за вказаних умов.

Суд переконався у наявності добровільної позиції у підозрюваної ОСОБА_6 на її звільнення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України, що підтверджується наданими нею поясненнями.

Наведене свідчить про існування процесуальних підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 ККУкраїни у зв`язку із закінченням строків давності.

3.6 Щодо підстав для закриття кримінального провадження

Положеннями п.1 ч.2 ст.284КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Судом підозрюваній ОСОБА_6 роз`яснено підставу для закриття кримінального провадження, а саме у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 ККУкраїни.

Враховуючи, що ОСОБА_6 надала суду добровільну згоду на закриття кримінального провадження з цих підстав, суд не вбачає перешкод для застосування положень п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

3.7 Висновки

Враховуючи наявність матеріального та процесуального критеріїв для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строку давності, клопотання прокурора належить задовольнити, а кримінальне провадження ? закрити відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПКУкраїни.

3.8 Інші питання, які підлягають вирішенню одночасно з клопотанням прокурора

За змістом ст.129 КПКУкраїни суд наділений правом вирішувати цивільний позов у кримінальному провадженні лише ухвалюючи вирок або постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.

У заяві від 28.07.2022 представник потерпілого, ТОВ«Техносерв Україна», адвокат ОСОБА_8, просив зарахувати до розміру загальної шкоди, завданої цим кримінальним правопорушенням, заподіяні товариству матеріальні збитки в розмірі 85229193,74 грн. Повідомив, що на цю суму ТОВ«Техносерв Україна» подало цивільний позов у зазначеному кримінальному провадженні.

У постанові від 16.08.2021 у справі №644/7193/17 Верховний Суд зазначив, що у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 ККУкраїни та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

У цьому контексті колегія суддів зазначає, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту відшкодування підозрюваним/обвинуваченим шкоди потерпілому, їх примирення, визнання цивільного позову тощо.

У зв`язку з цим, незважаючи на позицію потерпілого, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільний позов не підлягають вирішенню в межах процедури розгляду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності і відноситься до предмету розгляду цього кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 ККУкраїни.

Аналогічним чином підлягають вирішенню питання речових доказів та процесуальних витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.284-288, 369, 372, 376 КПКУкраїни, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора про звільнення підозрюваної ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити підозрювану ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 ККУкраїни, на підставі ст.49 ККУкраїни у зв`язку із закінченням строків давності.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014000000000496 від 05.11.2014, в частині підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 ККУкраїни, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПКУкраїни.

Ухвала можебути оскарженадо Апеляційноїпалати Вищогоантикорупційного судучерез Вищийантикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3