Search

Document No. 105926355

  • Date of the hearing: 23/08/2022
  • Date of the decision: 23/08/2022
  • Case №: 991/2856/22
  • Proceeding №: 42022000000000676
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC AC) : Mykhailenko D.H.

Справа № 991/2856/22

Провадження №11-сс/991/249/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2022 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: адвокат ОСОБА_5, прокурор ОСОБА_6,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.08.2022 про арешт майна у кримінальному провадженні №42022000000000676 від 07.06.2022 за частиною2 статті28частиною1 статті111, частиною4 статті368, частиною3 статті209 Кримінального кодексу України.

Історія провадження

1.15.08.2022 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду наклав арешт на майно, вилучене під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_8, яка належить на праві власності ОСОБА_7 .

2.19.08.2022 на зазначену ухвалу представник ОСОБА_7 та ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, яку доповнила 22.08.2022.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

3.Оскаржуваною ухвалою частково задоволено клопотання детектива та накладено арешт на майно: (1)електронний пристрій, схожий на чорнильну ручку, в комплекті із компакт-диском, кабелем та зарядним пристроєм; (2)три телефони марки «Apple IPhone»; (3)копію листа Прикордонного управління по Брянській області ФСБРФ від 16.09.2020 на адресу ОСОБА_9 щодо ОСОБА_7 на 1 аркуші, вилучене під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_8, яка належить на праві власності ОСОБА_7 .

4.Слідчий суддя зазначив, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000000676 від 07.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною1 статті111, частиною4 статті368, частиною3 статті209Кримінального кодексу України (далі КК), за фактом отримання неправомірної вигоди народним депутатом України ОСОБА_8 в особливо великому розмірі та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених в особливо великому розмірі.

5.Обґрунтованість припущення про вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень мотивовано таким: (1)05.05.2022 Шевченківським районним судом міста Києва було затверджено угоду про визнання винуватості та винесено вирок ОСОБА_10 на підставі матеріалів, зібраних у кримінальному провадженні №22020000000000227 від 21.09.2020; (2)досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні було встановлено, що ОСОБА_10 за попередньою змовою групою осіб з 2016 року до 03.03.2022, умисно, на виконання завдань представників іноземної організації співробітників Головного управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі ГУ ГШ ЗС РФ), надавав їм допомогу в проведенні підривної діяльності проти України; (3) ОСОБА_10 пояснив, що виступав у ролі «кур`єра» і його основним обов`язком було отримання грошових коштів у конвертаційних центрах від ГУ ГШ ЗС РФ з метою здійснення підривної діяльності проти України та їх подальша передача для ОСОБА_8 через його довірених осіб, вказані грошові кошти протягом 2019-2021 років він привозив до приймальні народного депутата в Києві.

6.Арешт майна накладено з метою збереження речових доказів, виходячи з таких підстав: (1)детектив підтримав клопотання лише в частині арешту наведених вище речей, зазначивши, що необхідність в арешті іншого майна відпала через проведення його огляду та копіювання інформації; (2)зазначені речі відповідають ознакам речових доказів, визначеним статтею98КПК, оскільки містять відомості, що можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні. Факт відшукання їх за місцем мешкання ОСОБА_8 може свідчити про використання ним цих речей. У свою чергу (3)вилучені телефони марки «Apple IPhone» мають систему логічного захисту у виді паролів, що унеможливлює доступ до інформації, яка міститься у них. Враховуючи обставини вчинення злочинів, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, що пов`язані з можливою співпрацею із ГУ ГШ ЗС РФ, засоби конспірації, які застосовувались між учасниками, існує сукупність розумних підозр вважати, що у телефонах може міститися інформація, яка може бути використана як доказ у кримінальному провадженні. Такий висновок слідчого судді узгоджується з позицією Апеляційної палати ВАКС, викладеною в ухвалі від 27.05.2021 у справі №991/3172/21; (4)вміст електронного пристрою, схожого на чорнильну ручку, з прихованими відеокамерою та мікрофоном, оглянути не вдалось, оскільки він не заряджався та не визначався як фізичний пристрій на робочій станції спеціаліста. При цьому обґрунтованими є доводи детектива, що цей пристрій може бути спеціальним технічним засобом негласного зняття інформації та міг використовуватися ОСОБА_8 для прихованого збору інформації, зберігання та подальшої передачі співробіникам ГУ ГШ ЗС РФ в межах спільних дій з підривної роботи проти України; (5)для дослідження мобільних телефонів та наведеного електронного засобу детектив призначив комп`ютерно-технічну експертизу; (6)копія листа ФСБ щодо ОСОБА_7 також має безпосередній зв`язок з обставинами, які є предметом досудового розслідування; (7)відмова в арешті майна може потягнути його безповоротну втрату, а також втрату відомостей, що містяться у вилучених речах і документах; (8)на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права власника майна з метою попередження наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню; (9)не надано доказів того, що арешт цих речей може спричинити будь-які негативні наслідки третім особам; (10)арешт майна відповідає принципу розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вимоги і доводи апеляційної скарги

7.В апеляційній скарзі представник висловлює прохання скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.

8.Апеляційна скарга містить доводи щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та істотного порушення вимог КПК, а саме: (1)арешт накладено на майно з метою збереження речових доказів за відсутності належного обґрунтування відповідності такого майна критеріям, передбаченим статтею98 КПК, а також за відсутності відповідних ризиків; (2)постанова про визнання вилучених предметів речовими доказами має суто формальний характер, є необґрунтованою та незаконною; (3)детектив не оглядав вилучені предмети, тому незрозуміло з яких підстав він дійшов висновку, що ці речі мають (можуть мати) доказове значення для кримінального провадження; (4)копія листа від 16.09.2020 також не містить відомостей, які мають значення для кримінального провадження. Він стосується того, що ОСОБА_7 має підстави для виїзду на територію РФ для проходження відповідного лікування та можливості розгляду питання про перетин кордону ОСОБА_11 (її братом) для супроводження до місця лікування. Крім цього, копія листа не є документом в розумінні статті99 КПК, адже не є оригіналом чи належним чином засвідченою копією; (5)постанова про призначення телекомунікаційної експертизи технічних пристроїв є немотивованою та не може обумовлювати накладення арешту; (6)рішення Апеляційної палати ВАКС, на яке посилається слідчий суддя, є нерелевантним обставинам цього провадження; (7)висновок слідчого судді про те, що обшук був проведений в присутності представника ОСОБА_7 не підтверджується дослідженими доказами. Так, представник прибула до квартири, коли обшук вже фактично було завершено і детектив складав протокол; (8)матеріали клопотання надані в копіях, не засвідчених належним чином; (9) факти проживання ОСОБА_8 у квартирі та належності вилучених у ній речей саме ОСОБА_8 недоведено [квартира, в якій проводився обшук, є власністю його колишньої дружини, з якою він не перебуває в шлюбі з лютого2020року; відомості щодо місця проживання, зазначені в декларації, були актуальними саме на дату її подання, тобто станом на 30.03.2021; наявність у квартирі фотографій ОСОБА_8 обумовлена наявністю спільних з колишньою дружиною дітей та не може бути доказом проживання в ній ОСОБА_8 ; неможливо дійти висновку, що наявний в квартирі чоловічий одяг належить саме ОСОБА_8 ; висновок слідчого судді про з`ясування факту проживання ОСОБА_8 в квартирі під час вирішення питання про дозвіл на обшук у ній не підтверджується змістом відповідної ухвали та це питання вирішувалось без участі представника власника квартири].

Позиції учасників провадження

9.У судовому засіданні адвокат підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

10.Прокурор заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення.

11.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина4 статті405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

12.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина1 статті404 КПК).

13.Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, Суд повинен перевірити доводи апеляційної скарги щодо (1)відповідності арештованих речей критеріям речового доказу; (2)способу та міри втручання у права особи застосованим заходом забезпечення кримінального провадження.

(1)Щодо відповідності арештованого майна критеріям речового доказу

14.Норма-дефініція речових доказів (стаття98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

15.Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті157, 163, частина5 статті234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті134, 271, 276 КПК та інші).

16.Для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів КПК передбачено дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті98 КПК (частина3 статті170 КПК).

17.Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу причетність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

18.Такими достатніми доказами (підставами) слідчий суддя правильно визнав, зокрема: (1)протокол обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_8, в ході якого виявлено та вилучено арештовані речі; (2)покази ОСОБА_10, протокол огляду його телефону, матеріали НСРД, які в сукупності можуть свідчити про здійснення підривної діяльності проти України, організованої ГУ ГШ ЗС РФ, та можливу причетність до цього ОСОБА_8 .

19.Так, з матеріалів провадження вбачається, що: (1)на початку 2019 року ОСОБА_10 на виконання завдань ГУ ГШ ЗС РФ запропонував народному депутату України ОСОБА_8 провести зустріч з співробітником ГУ ГШ ЗС РФ для вирішення питання щодо можливої подальшої співпраці із вказаним розвідувальним органом в інтересах РФ нашкоду України.На зазначенупропозицію ОСОБА_8 погодився узв`язку зчим ОСОБА_10 у періодчасу з8по 10квітня 2019року організуваввідповідну зустріч, за результатами якої ОСОБА_8 фактично був залучений до конфіденційного співробітництва з розвідувальним органом РФ; (2)в подальшому ОСОБА_10 організовував зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_11 (якого ОСОБА_8 представив співробітникам ГРУ ГШ РФ як свого родича, готового до співпраці з ними); (3)зі своєї сторони ОСОБА_10 після отримання коштів (відправлених з Москви співробітниками ГРУ ГШ РФ через конвертаційні центри в Києві за різними адресами з розрахунку 250-300 тисяч доларів США в місяць) телефонував ОСОБА_11, повідомляв про отримання коштів, останній у відповідь зазначав про необхідність перевезення їх до офісу ОСОБА_8, де їх отримували різні люди (протокол допит том1 а.с.36-40). Спілкування ОСОБА_12 (засудженого за державну зраду, вчинену за попередньою змовою групою осіб, на підставі угоди про визнання винуватості) з ОСОБА_11 підтверджується також матеріалами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (том1 а.с.95 на звороті), протоколом огляду телефону ОСОБА_10, зокрема, повідомленням в додатку WhatsApp в діалозі між ними про те, що «гроші прийшли» (том1 а.с.53 на звороті); (4) ОСОБА_10 пояснив, що передавав накопичувачі інформації від ОСОБА_8 співробітникам розвідувального органу РФ та в зворотньому напрямку. Так, 03.10.2019-06.10.2019, 17.11.2019-19.11.2019, 17.03.2020 ОСОБА_10 відвідував РФ, а вже 09.10.2019, 20.11.2019, 19.05.2020, 22.06.2020 та 09.07.2020 за участі народного депутата України ОСОБА_8 та інших осіб відбулись прес-конференції на такі теми: «Факти тиску посольства США на правоохоронні органи України з метою втручання у виборчий процес у США» (09.10.2019), «Нові факти про міжнародну корупцію, «Бурісму» та схему доведення України до банкрутства» (20.11.2019), «Нові факти міжнародної корупції і зовнішнього управління Україною» (19.05.2020), «Нові записи розмов, які свідчать про міжнародну корупцію і зовнішнє управління України» (22.06.2020), «Нові факти міжнародної корупції, а також зовнішнього управління Україною» (09.07.2020) (том1 а.с.58-60, 61-75). Основною метою вказаних виступів ОСОБА_8, які набули значного суспільного резонансу, була дискредитація кандидата в президенти США Джозефа Байдена напередодні президентських виборів 2020 року у США та погіршення взаємовідносин між Україною та її стратегічним партнером Сполученими Штатами Америки.

20.Одним з воєнно-політичних викликів, який станом на 2019-2021 роки розглядався як такий, що міг перерости в загрозу застосування воєнної сили проти України зі сторони РФ, був цілеспрямований інформаційний (інформаційно-психологічний) вплив з використанням сучасних інформаційних технологій, спрямований на формування негативного міжнародного іміджу України, а також на дестабілізацію внутрішньої соціально-політичної обстановки (абзац5 пункту10 Воєнної доктрини України, затвердженої Указом Президента України від 24.09.2015 №555/2015, чинній протягом 2019-2021 років).

21.З цих мотивів, наведені вище обставини в сукупності можуть свідчити про можливе здійснення ОСОБА_8 за доручення розвідувального органу РФ підривної діяльності проти України.

22.Вилучені мобільні телефони детектив не зміг оглянути з технічних причин, оскільки вони мали систему логічного захисту у вигляді паролів.

23.Враховуючи обставини можливого вчинення злочинів, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, що пов`язані з можливою співпрацею із ГУ ГШ ЗС РФ, засоби конспірації, які застосовувались між учасниками, існує сукупність розумних підозр вважати, що у телефонах може міститися інформація, яка може бути використана як доказ у кримінальному провадженні.

24.При цьому слідчим суддею правильно взято до уваги, що детективом 27.07.2022 було винесено постанову про призначення комп`ютерно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлено питання щодо наявної та видаленої інформації, що стосується предмету досудового розслідування.

25.Щодо електронного пристрою, схожого на чорнильну ручку, з прихованими відеокамерою та мікрофоном, його оглянути не вдалось, оскільки він не заряджався та не визначався як фізичний пристрій на робочій станції спеціаліста. Суд погоджується з висновком слідчого судді, що цей пристрій може бути спеціальним технічним засобом негласного зняття інформації та міг використовуватися для прихованого збору інформації, зберігання та подальшої передачі співробіникам ГУ ГШ ЗС РФ в межах спільних дій з підривної роботи проти України. При цьому для з`ясування цього питання та наявності у ньому інформації, що може мати значення для досудового розслідування, детектив призначив експертизу.

26.Отже, арешт наведених вище речей обумовлений необхідністю проведення відповідного експертного дослідження.

27.Лист ФСБ щодо ОСОБА_7 також має безпосередній зв`язок з обставинами, які є предметом досудового розслідування, адже може свідчити про осіб залучених до ймовірно незаконної діяльності проти України.

28.При цьому Суд зазначає, що хоча вилучений документ і відповідає ознакам речових доказів, проте не може вважатися майном в розумінні положень статті1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), а тому його вилучення та подальше зберігання стороною обвинувачення не порушує права володільця та не потребує подальшого судового контролю у вигляді вирішення питання про їх арешт.

29.Така позиція узгоджується з практикою ЄСПЛ, відповідно до якої документи визнаються майном у розумінні статті1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо вони мають економічну цінність для особи (становлять її економічні інтереси). Зокрема, ЄСПЛ розглядав як втручання у право мирного володіння майном (1)відкликання ліцензії на продаж алкогольних напоїв, оскільки її збереження було однією з визначальних умов ведення бізнесу компанією заявника (рішення у справі Tre Traktorer Aktiebolag v. Sweden, №10873/84, 07.07.1989, §53); (2)вилучення податковою поліцією оригіналів документів, які посвідчують право власності компанії-заявника на літаки. Саме відсутність у заявника цієї документації спонукала державні органи дійти висновку про неможливість встановлення власника літаків, що в подальшому призвело до їхнього продажу на публічному аукціоні третім особам (рішення у справі «East/West Alliance limited» проти України, заява №19336/04, 23.01.2014, §§173-176).

30.Вилучений у цьому провадженні документ лише зберігає інформацію за допомогою знаків, але не наділений властивостями, що свідчать про його здатність задовольняти економічні інтереси володільця (чи становити для нього іншу істотну цінність), та не є предметом права на мирне володіння майном. Про зворотнє представник власника майна не зазначала ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду.

31.У свою чергу судовий контроль у виді арешту майна здійснюється саме у зв`язку із обмеження права власності особи на майно, яке можливе виключно на підставі судового рішення (стаття16 КПК).

32.З наведених мотивів, не потребують вирішення питання про арешт документів, які містять ознаки доказів у кримінальному провадженні, але не охоплюються поняттям «майно» в його розумінні в контексті права, закріпленого у першій частині статті1 Протоколу №1 до Конвенції.

33.Отже, арешт листа в контексті функцій слідчого судді не є істотним порушенням вимог КПК, оскільки він може зберігатися стороною обвинувачення у матеріалах кримінального провадження й без відповідної ухвали слідчого судді (частина3 статті100 КПК).

34.Крім цього, Суд відхиляє доводи апелянта про те, що вилучені у квартирі речі не належать ОСОБА_8 у зв`язку з недоведеністю факту проживання в зазначеній квартирі. Так, (1)квартира, в якій проводився обшук, належить його колишній дружині ОСОБА_7 ; (2)адреса цієї квартири зазначена ОСОБА_8 в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2020 рік як місце проживання, щодо кімнати в цій квартирі він має інше право користування; (3)у квартирі виявлені фотографії ОСОБА_8 та чоловічі речі. Враховуючи те, що на фотографіях зображені ОСОБА_8 із ОСОБА_13, ОСОБА_14, іншими особами і митрополитом Кирилом, Суд відхиляє доводи апелянта про те, що фотографії ОСОБА_8 наявні у квартирі виключно як батька спільних дітей з ОСОБА_7 та це має запобігти як стверджує адвокат «формуванню в уявленні дітей думки про те, що вони ростуть у неповній родині», адже вони стосуються політичної діяльності ОСОБА_8 та не є сімейними фотографіями. Так само виявлено чоловічі футболки із зображенням політиків із дискредитуючими написами. При цьому будь-яких пояснень чи доказів про проживання у квартирі іншого чоловіка, ніж ОСОБА_8, апелянт не надала.

(2)Щодо розумності, співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідків арешту майна для осіб, що є власниками майна

35.Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (пункт2 частини3 статті132КПК).

36.Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт1 частина1 статті7КПК). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина1 статті8КПК).

37.Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац3 пункту2.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25.01.2012).

38.У §44 рішення Lavrechovv.theCzechRepublic від 20.06.2013 (заява №57404/08) ЄСПЛ наголошує, що для того щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті1 Протоколу №1, воно повинно бути законним, задля загального (суспільного) інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, §107, та Gladysheva v. Russia, заява №7097/10, 06.12.2011, §75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява №38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява №38238/04, 09.10.2008, §75).

39.Загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі обумовлений розслідуванням, в тому числі особливо тяжкого злочину проти національної безпеки України. Так, обставини кримінального провадження стосуються можливої підривної діяльності проти України за дорученням спецслужби РФ, яка здійснювалась вже в умовах збройної агресії з її сторони, анексії нею Криму та тимчасової окупації частини території України (див. зокрема, рішення Конституційного Суду України від 14.03.2014 у справі №2-рп/2014, постанови Верховної Ради України від 27.01.2015 №129-VIII, від 22.07.2014 №1597-VII).

40.Наведені вище обставини, а також: (1)триваюча наразі широкомасштабна збройна агресія проти України зі сторони РФ, яка розпочалася 24.02.2022; (2)визнання на державному рівні дій, вчинених збройними силами РФ та її політичним і військовим керівництвом, геноцидом Українського народу (постанова Верховної Ради України від 14.04.2022 № 2188-IX), (3)визнання РФ державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах (частина1 статті2 Закону України 2265-ІХ від 22.05.2022), обумовлюють наявність виключного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні.

41.Ступінь втручання у право мирного володіння майном Суд оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на такі обставини: (1)незначна вартість вилучених мобільних телефонів (переважно це мобільні телефони старих поколінь, що вже давно не були у використанні, а також зважаючи на їх кількість та залишення їх за місцем проживання); (2)вилучений документ не становить матеріальної цінності для володільця; (3)тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування технічним пристроями (без позбавлення права власності) з огляду на потребу в проведенні експертизи.

42.Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого статтею174 КПК, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Щодо інших доводів апеляційної скарги

43.Апелянт наводила також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіRuiz Torija v. Spain від 09.12.1994, №303-A, §29; рішення у справіСерявін та інші проти Українивід 10.02.2010, заява №4909/04, §58).

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

44.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (частина3 статті407 КПК).

45.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

46.Керуючись статтями 98, 168, 170-173, 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційногосуду від 15.08.2022 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2