- Presiding judge (HACC AC) : Mykhailenko D.H.
Справа № 991/2859/22
Провадження №11-сс/991/256/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2022 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1,суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження: адвокат ОСОБА_5, прокурор ОСОБА_6,
розглянула в судовому засіданні апеляційну адвоката ОСОБА_5 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2022 про арешт майна за клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 (далі апеляційна скарга).
Історія провадження
1.16.08.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду в кримінальному провадженні №42022000000000676 від 07.06.2022 (далі також ухвала слідчого судді) задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_8, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_9, про арешт майна.
2.24.08.2022 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга.
3.25.08.2022 ухвалою суддя-доповідач призначив апеляційну скаргу до розгляду в судовому засіданні колегією суддів.
4.29.08.2022 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги.
Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали
5.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт на: (1)MacBook Air серійний номер СО245FQ7DJWT сірого кольору (далі MacBook Air); (2)ноутбук MacBook Pro №W8937GEE66D сірого кольору (далі MacBook Pro); (3)ноутбук Dell серійний номер 32708812395 (далі ноутбук Dell), (4)мобільний телефон Samsung GT-E1200I, серійний номер: НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2 (далі мобільний телефон).
6.Слідчий суддя зазначив, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000000676 від 07.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною1 статті111, частиною4 статті368, частиною3 статті209Кримінального кодексу України (далі КК), за фактом отримання неправомірної вигоди народним депутатом України ОСОБА_10 в особливо великому розмірі та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених в особливо великому розмірі.
7.Обґрунтованість припущення про вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень та можливу причетність до обставин провадження ОСОБА_7 мотивовано таким: (1)05.05.2022 Шевченківським районним судом міста Києва було затверджено угоду про визнання винуватості та винесено вирок ОСОБА_11 на підставі матеріалів, зібраних у кримінальному провадженні №22020000000000227 від 21.09.2020; (2)досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні було встановлено, що ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб з 2016 року до 03.03.2022, умисно, на виконання завдань представників іноземної організації співробітників Головного управління Генерального штабу Збройних Сил російської федерації (далі ГУ ГШ ЗС РФ), надавав їм допомогу в проведенні підривної діяльності проти України; (3) ОСОБА_11, допитаний як свідок в цьому провадженні, пояснив, що виступав у ролі «кур`єра» і його основним обов`язком було отримання грошових коштів у конвертаційних центрах від ГУ ГШ ЗС РФ та їх подальша передача для ОСОБА_10 через його довірених осіб, вказані грошові кошти протягом 2019-2021 років він привозив до приймальні народного депутата в Києві; (4)однією з таких довірених осіб був помічник ОСОБА_10 . ОСОБА_7, який особисто отримував грошові кошти, передані з Російської Федерації; (5)з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 особисто спілкувався із ОСОБА_11, у тому числі щодо проведення ОСОБА_10 прес-конференції (том1, а.с.97), а також згадується у розмові між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у контексті передання йому грошових коштів, які за версією органу досудового розслідування могли призначатися у якості неправомірної вигоди для ОСОБА_10 (том1, а.с.111-112).
8.Необхідність задоволення клопотання детектива обґрунтована наступним: (1)у результаті обшуку 26.07.2022 детективами НАБУ за місцем проживання ОСОБА_7 у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 ., було виявлено та вилучено, серед іншого, електронні носії інформації, зазначені в пункті 5 цієї ухвали; (2)частина виявлених у ході обшуку речей були оглянуті після обшуку, у результаті чого у їх вмісті виявлені відомості, які можуть мати доказове значення у ході досудового розслідування даного кримінального провадження; (3)на перелічених у клопотанні ноутбуках встановлено системи логічного захисту, що унеможливило копіювання їх вмісту; (4)вміст мобільного телефона не вдалося оглянути та скопіювати, оскільки він не увімкнувся з технічних причин; (5)володільці майна ОСОБА_7 та ОСОБА_13 за власною ініціативою до цього часу не надали паролі до вказаної комп`ютерної техніки, що сприяло би одержанню органом досудового розслідування доступу до наявних у ній даних; (6)27.07.2022 детективом НАБУ винесено постанову про призначення комп`ютерно-технічної експертизи вказаних технічних пристроїв, вона відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, та буде передана на виконання до експертної установи після одержання від неї відповідного повідомлення через завантаженість останньої; (7)доводи представника власника майна щодо пропуску детективом строку звернення з клопотанням відхилено слідчим суддею, оскільки детективом було надано підтвердження направлення виправленого клопотання до суду, тобто з дотриманням 72-годинного строку, встановленого ухвалою від 01.08.2022, крім того пропущення строку звернення з клопотанням в КПК не передбачено ні серед умов, які враховуються при вирішенні питання про арешт майна, ні серед підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт; (8)детективом доведено, що зазначене майно відповідно до положень статті170 КПК відповідає критеріям, зазначеним у статті98 КПК; (9)на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Вимоги і доводи апеляційної скарги
9.В апеляційній скарзі висловлена вимога скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ.
10.Апеляційна скарга обґрунтовуються невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог КПК, а саме: (1)клопотання та додані до нього матеріали не розкривають ролі ОСОБА_7 у розслідуваному кримінальному провадженні, не доводять факту та не розкривають характеру його зав`язків з ГУ ГШ ЗС РФ, не містять відомостей щодо взаємозв`язку між вилученими речами та обставинами, що розслідуються у кримінальному провадженні №42022000000000676 від 07.06.2022; (2)до клопотання не додано постанову детектива про визнання вилучених речей речовими доказами, зокрема, незрозумілі мотиви визнання такими ноутбуків та мобільного телефону; (3)протоколи огляду вилучених речей, надані детективом, не містять інформації про зберігання на носіях відомостей, що можуть бути використані як докази; (4)володільці майна не викликались детективом для огляду майна та надання паролей, законом на них не покладено обов`язку робити це самостійно; (5)КПК не передбачає застосування до носіїв інформації заходів забезпечення через наявність на них систем логічного захисту; (6)щодо ноутбуку його огляд був зупинений детективом через наявне повідомлення про шифрування Bitlocker, хоча це є стандартна опція операційної системи і її можна змінити будь-якому користувачу за допомогою загальнодоступної інформації (надано скріншоти веб-сторінки Wikipedia та spy-soft.net); (7)щодо двох MacBookів (Air та Pro) сірого кольору було зроблено їх побітову копію в ході огляду 03-04.08.2022, тож необхідність їх подальшого утримання НАБУ не обґрунтована, арешт накладено безпідставно; (8)щодо мобільного телефону відповідно до протоколу огляду було встановлено відсутність в ньому акумуляторної батареї, хоча в протоколі обшуку зазначена інформація відсутня, до того посилання на вказані обставини як неможливість огляду не є визначеною КПК підставою для накладення арешту на вилучені речі; (9)45 вилучених речей було оглянуто детективом та встановлено відсутність на них інформації, яка може мати значення для кримінального провадження; (10)арешт накладено лише з метою лише встановлення факту наявності чи відсутності зв`язку вилучених предметів з обставинами кримінального провадження, що за КПК не є підставою для арешту майна; (11)постанова про призначення експертизи носить формальний характер, оскільки не містить мотивувальної частини, детективом не долучено документів, що свідчать про направлення її на виконання; (12)долучені матеріали додані в незавірених копіях, тож суд не міг на них посилатися; (13)у клопотанні не вказано про наявність ризиків, передбачених абзацом2 частини1 статті170 КПК як необхідна умова арешту майна; (14)володільці майна не мають іншого процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні.
Позиції учасників провадження
11.У судовому засіданні адвокат підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
12.Прокурор заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення.
13.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина4 статті405 КПК).
Оцінка та мотиви Суду
14.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина1 статті404 КПК).
15.Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, Суд повинен перевірити доводи апеляційної скарги щодо (1)відповідності критеріям речових доказів вилучених електронних носіїв інформації; (2)способу та міри втручання у права особи застосованим заходом забезпечення кримінального провадження, зокрема, щодо вилучених коштів та електронних носіїв інформації.
16.За результатами апеляційного перегляду Суд прийшов до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належно мотивованою, а доводи апелянта не спростовують висновки слідчого судді з огляду на таке.
(1)Щодо застосованого стандарту доказування при перевірці відповідності вилучених речей ознакам речових доказів
17.Апелянт стверджує, що арештовані носії інформації не відповідають критеріям речових доказів, через таке: (1)клопотання та додані до нього матеріали не розкривають ролі ОСОБА_7 у розслідуваному кримінальному провадженні, не доводять факту та не розкривають характеру його зв`язків з ГУ ГШ ЗС РФ, не містять відомостей щодо взаємозв`язку між вилученими речами та обставинами, що розслідуються у кримінальному провадженні №42022000000000676 від 07.06.2022; (2)арешт накладено лише з метою встановлення факту наявності чи відсутності зв`язку вилучених предметів з обставинами кримінального провадження не є підставою для арешту майна.
18.Суд відхиляє зазначені доводи, виходячи з наступного.
19.Норма-дефініція речових доказів (стаття98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
20.Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
21.З огляду на положення частин3 та 10 статті170 КПК арешт майна на підставі пункту1 частини2 статті170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті98 КПК.
22.Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
23.Такими достатніми підставами (доказами) слідчим суддею правильно визнано, зокрема, обставини, зазначені в пунктах7 та 8 цієї ухвали. З них вбачається імовірна причетність ОСОБА_7 до обставин кримінальних правопорушень, що розслідуються в рамках цього кримінального провадження, зокрема, до передачі грошових коштів від ГУ ГУ ЗС РФ до народного депутата України ОСОБА_10 через його довірених осіб, одним з яких є ОСОБА_7 . В процесі комунікації, листування з особами, причетними до подій, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_7 міг використовувати мобільні телефони, ноутбуки та інші засоби зв`язку, які могли залишити у своїй внутрішній пам`яті відповідні сліди (інформацію).
(2)Щодо обґрунтованості арешту вилучених електронних носіїв інформації
24.Під час обшуку квартири були виявлені зазначені вище електронні пристрої та мобільний телефон.
25.Детективом було прийняте рішення про їх вилучення для подальшого експертного дослідження з огляду на необхідність: (1)подолання логічного захисту двох ноутбуків Macbook, ноутбуку Dell; (2)відновлення технічної справності пристроїв, а також (3)виявлення відомостей, які зберігаються в їх пам`яті, в тому числі шляхом відновлення видаленої інформації.
26.Враховуючи обставини можливого вчинення злочинів, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, що пов`язані з можливою співпрацею із ГУ ГШ ЗС РФ, засоби конспірації, які застосовувались між учасниками, існує розумна підозра вважати, що у внутрішньому вмісті зазначених носіїв може міститися інформація, яка може бути використана як доказ у кримінальному провадженні.
27.Слідчим суддею правильно враховано, що: (1)вищеперелічені ноутбуки захищені системами логічного захисту, що унеможливило подальший огляд їх вмісту, а також наявної на них інформації; (2)мобільний телефон Samsung GT-E1200I не вдалося увімкнути через технічні причини, а саме відсутність у ньому акумуляторної батареї, а також неможливість його увімкнення без акумуляторної батареї від джерела живлення (протоколи огляду від 03-04.08.2022 та від 27-28.07.2022, том 2, а.с. 5-28); (3)постановою від 27.07.2022 детектива НАБУ призначено комп`ютерно-технічну експертизу зазначених пристроїв, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України; (4)володільці майна ОСОБА_7 та ОСОБА_13 за власною ініціативою до цього часу не надали паролі до вказаної комп`ютерної техніки, що сприяло би одержанню органом досудового розслідування доступу до наявних у ній даних; (5)перевірити чи мають відношення до розслідуваного кримінального провадження ці технічні пристрої наразі неможливо з огляду на об`єктивні перешкоди, зазначені вище.
28.З цих мотивів недоцільним є дослідження Судом постанови детектива про визнання вилучених речей речовими доказами, на необхідність якого вказувала апелянт.
29.Суд також звертає увагу, що усі арештовані ноутбуки та мобільний телефон надані експертам як об`єкти дослідження (том1, а.с.204). За таких обставин рішення слідчого судді про арешт майна є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам абзацу2 частини3 статті170 КПК, а доводи представника володільця майна щодо безпідставності подальшого утримання тимчасово вилученого майна (електронних носіїв) в силу наявності в органу досудового розслідування їх побітових копій (файлів-образів) є передчасними.
30.Апелянт у доповненнях до апеляційної скарги зазначила, що повідомлення про шифрування Bitlocker ноутбуку Dell, що стало причиною зупинення його огляду детективом, є недостатньою підставою для констатації неможливості детектива ознайомитися зі змістом відомостей, що зберігаються на цьому носії. При цьому він посилався, що це є стандартна опція операційної системи і її можна змінити будь-якому користувачу за допомогою загальнодоступної інформації.
31.Суд відхиляє ці доводи, оскільки з відкритих джерел інформації, в тому числі згаданих адвокатом, вбачається, що BitLocker Drive Encryption пропрієтарна технологія шифрування дисків, вона дійсно є частиною операційних систем, є різні механізми шифрування інформації BitLocker, кожен з яких має певні вразливості для атак чи взлому. Втім, вказана функція не є такою, що кожен сторонній користувач може без введення відповідних ключів чи подолання систем захисту, відключити шифрування диску. Інакше це суперечило б самій ідеї шифрування даних. Так, при включенні ноутбука Dell на екрані з`явилося повідомлення системи шифрування Bitlocker з пропозицією введення 48-значного ключа відновлення для розблокування накопичувача (том2 а.с.6).
32.Також, у доповненні до апеляційної скарги адвокат зазначила, що відповідно до протоколу огляду було встановлено відсутність в ньому акумуляторної батареї, хоча в протоколі обшуку зазначена інформація відсутня. У той же час про зворотне (наявність батареї в мобільному телефоні на момент вилучення) апелянт не стверджувала, відповідні докази не надавала.
33.Суд враховує, що органом досудового розслідування своєчасно вживаються заходи щодо виявлення можливої наявної інформації на їх внутрішній пам`яті (у тому числі серед видалених файлів), яка може бути доказами у цьому кримінальному провадженні. За таких обставин та із урахуванням короткого проміжку часу, який пройшов з моменту тимчасового вилучення зазначених технічних пристроїв, на цьому етапі кримінального провадження наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті98 КПК, а накладення арешту на нього відповідає вимогам частини3 статті170 КПК.
(3)Щодо розумності, співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідків арешту майна для осіб, що є власниками майна
34.Арештоване майнобуло вилученоза результатамиобшуку 26.07.2022квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що є місцем проживання ОСОБА_7, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
35.Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (пункт2 частини3 статті132КПК).
36.Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт1 частина1 статті7КПК). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина1 статті8КПК). Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац3 пункту2.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25.01.2012).
37.У §44 рішення Lavrechovv.theCzechRepublic від 20.06.2013 (заява №57404/08) ЄСПЛ наголошує, що для того щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті1 Протоколу №1, воно повинно бути законним, задля загального (суспільного) інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, §107, та Gladysheva v. Russia, заява №7097/10, 06.12.2011, §75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, §75).
38.Загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі обумовлений розслідуванням, в тому числі особливо тяжкого злочину проти національної безпеки України. Так, обставини кримінального провадження стосуються можливої підривної діяльності проти України за дорученням спецслужби РФ, яка здійснювалась вже в умовах збройної агресії з її сторони, анексії нею Криму та тимчасової окупації частини території України (див. зокрема, рішення Конституційного Суду України від 14.03.2014 у справі №2-рп/2014, постанови Верховної Ради України від 27.01.2015 №129-VIII, від 22.07.2014 №1597-VII).
39.Наведені вище обставини, а також: (1)триваюча наразі широкомасштабна збройна агресія проти України зі сторони РФ, яка розпочалася 24.02.2022; (2)визнання на державному рівні дій, вчинених збройними силами РФ та її політичним і військовим керівництвом, геноцидом Українського народу (постанова Верховної Ради України від 14.04.2022 №2188-IX), (3)визнання РФ державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах (частина1 статті2 Закону України №2265-ІХ від 22.05.2022), обумовлюють наявність виключного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні.
40.Ступінь втручання у право мирного володіння майном Суд оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на такі обставини: (1)незначна споживча вартість вилучених електронних пристроїв (3 ноутбуки та мобільний телефон у технічно несправному (некомплектному) стані) для володільця, зважаючи на факт залишення їх за місцем проживання з лютого 2022 року; (2)тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном (без позбавлення права власності) з огляду на потребу в проведенні комп`ютерно-технічної експертизи щодо електронних носіїв.
41.Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого статтею174 КПК, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Щодо інших доводів апеляційної скарги
42.Відсутність статусу підозрюваних у будь-кого з подружжя ОСОБА_14 не впливає на можливість арешту майна з метою збереження речових доказів з урахуванням положень абзацу1 частини3 статті170 КПК.
43.Апелянт наводила також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіRuiz Torija v. Spain від 09.12.1994, №303-A, §29; рішення у справіСерявін та інші проти Українивід 10.02.2010, заява №4909/04, §58).
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
44.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (частина3 статті407 КПК).
45.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
46.Керуючись статтями 98, 168, 170-173, 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2022 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3