- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Справа №991/2121/22
Провадження №11-сс/991/251/22
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2022 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представників Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» - ОСОБА_6 та ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
детектива ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 червня 2022 року у кримінальному провадженні №52022000000000100 від 13 травня 2022 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.06.2022:
1. задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000100 від 13.05.2022;
2. накладено арешт на кошти, що знаходяться на відкритому в АТ «ПроКредит Банк» (код ЄДРПОУ 21677333, зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: 03115 м. Київ, пр-т Перемоги, 107-А, код банку 320984) банківському рахунку: номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1 в сумі 25 497 604,37 (двадцять п`ять мільйонів чотириста дев`яносто сім тисяч шістсот чотири грн 37 коп.), шляхом заборони на відчуження та розпорядження вказаним майном;
3. зобов`язано АТ «ПроКредит Банк» (код ЄДРПОУ 21677333) невідкладно надати детективам НАБУ, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №52022000000000100 від 13.05.2022, деталізовану довідку про виконання цієї ухвали, із зазначенням часу виконання та інформації про залишок коштів на зазначеному в ухвалі рахунку на момент накладання арешту.
На вказане рішення представник Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» (далі - АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери», Юридична фірма) - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу. Зазначає, що слідчим суддею постановлено ухвалу з неповним з`ясуванням всіх обставин справи та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки, викладені у її тексті, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Посилається на такі обставини:
1. в ухвалі не визначено конкретну правову підставу (підстави) застосування арешту майна, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме п.1 ч.2 ст.173, п.2 ч.5 ст.173 КПК України;
2. висновок слідчого судді про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, безпідставний та суперечить п.1 ч.3 ст.132 КПК України, оскільки:
2.1. Державне підприємство «Антонов» (далі - ДП «Антонов», Підприємство) і AO «ЮФ «Ілляшев та Партнери» співпрацювали з 1999 року і мали багато різних договорів і справ, які вела Юридична фірма в інтересах ДП «Антонов»;
2.2. мета укладення Договору про надання юридичних послуг №7.0589.2018 від 02.07.2018 (далі - Договір) і Додаткової угоди до нього від 03.08.2018 (далі - Додаткова угода) законна та була виконана - погашено заборгованість ДП «Антонов» на суму 120 591 561,69 грн у рахунок отримання у власність нерухомого майна за ціною 120 789 840,00 грн, яке надалі було передано (відчужено) за ринковою вартістю 177 421 540 грн, ПДВ - 35 484 308 грн, всього - 212 905 848 грн;
2.3. Договір і Додаткова угода не містять завідомо невигідних чи дискримінаційних для ДП «Антонов» умов, умов про попередню оплату, необґрунтованих штрафних санкцій тощо, а погоджений сторонами розмір винагороди був меншим за пропозицію іншого учасника тендеру та граничний розмір, зазначений у службовій записці від 22.05.2018 №001/289-Ю щодо проведення конкурсних торгів;
2.4. правовідносини між ДП «Антонов» і AO «ЮФ «Ілляшев та Партнери» мають цивільно-правовий характер, тому повинні вирішуватися господарським судом;
2.5. твердження у клопотанні детектива про те, що п.5.1 Договору і п.1 Додаткової угоди не відповідають істотним умовам, передбаченим у технічному завданні тендеру №2511848, не може бути покладено в обґрунтування підозри, тому що ДП «Антонов» та AO «ЮФ «Ілляшев та Партнери» мали право відступити та/або змінити (повністю або частково) істотні умови, обумовлені ДП «Антонов» у технічному завданні тендеру;
2.6. Договір виконувався протягом здійснення повноважень чотирма різними керівниками ДП «Антонов», при цьому оплату було проведено у період 2021-2022 років, незважаючи на те, що належне і в повному обсязі виконання Юридичною фірмою цього договору відбулося ще наприкінці 2018 року. Зазначене спростовує твердження про наявність будь-якої змови на вчинення кримінального правопорушення;
2.7. у матеріалах справи міститься неправдиве повідомлення ДП «Антонов» про вчинене кримінальне правопорушення від 09.05.2022 №414/3200-22, на підставі якого розпочато досудове розслідування у цьому кримінальному проваджені;
3. у мотивувальній частині клопотання детектив порушує питання про накладення арешту на кошти у сумі 11 724 541 грн, а в прохальній зазначає іншу суму - 25 497 604,37 грн;
4. клопотання ґрунтується виключно на матеріалах, наданих ДП «Антонов».
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.06.2022 та постановити нову, якою відмовити повністю в задоволенні клопотання детектива НАБУ про накладення арешту на кошти у сумі 25 497 604,37 грн, що перебувають на відкритому в AT «ПроКредит Банк» (код ЄДРПОУ 21677333, зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: 03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 107-А, код банку 320984) банківському рахунку: номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1, шляхом заборони на відчуження та розпорядження вказаним майном.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу прокурор САП ОСОБА_8 посилається на такі обставини:
1. у тексті ухвали зазначено, що детектив звернувся з клопотанням до суду з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, спеціальної конфіскації, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, що відповідає доводам клопотання про арешт майна;
2. посилання апеляційної скарги на неповноту судового розгляду є необґрунтованими, оскільки розгляд клопотання було здійснено без виклику власника майна з метою недопущення відчуження, розпорядження грошовими коштами чи їх перетворення, тобто відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України;
3. представник у своїй апеляційній скарзі надає оцінку доказам та обставинам, які не були предметом розгляду слідчого судді, відтак виходить за межі апеляційного перегляду;
4. доводи апеляційної скарги стосуються спростування обставин об`єктивної та суб`єктивної сторони складу можливого злочину, причетності окремих осіб до його вчинення, що під час розгляду клопотання в порядку ст.170-173 КПК України не передбачено. При цьому клопотанням детектива та додатками до нього підтверджуються встановлені на теперішній час фактичні обставини, які є достатніми для прийняття рішення про накладення арешту на грошові кошти АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» із метою забезпечення дієвості кримінального провадження;
5. посилання представника на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження на підставі науково-правових висновків, які не є доказами у розумінні КПК України, необґрунтовані та виходять за межі апеляційного розгляду відповідно до ст.404 КПК України.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.06.2022 залишити без змін.
Представники АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Прокурор САП ОСОБА_8 та детектив НАБУ ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги. Прокурор ОСОБА_8, крім того, пояснив, що арештовані кошти не можуть бути арештовані як речовий доказ, а тому єдиною підставою для арешту є спеціальна конфіскація.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» ОСОБА_6 та ОСОБА_7, пояснення прокурора ОСОБА_8 і детектива ОСОБА_9, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000100 від 13.05.2022 за фактом можливого заволодіння службовими особами ДП «Антонов» у змові зі службовими особами АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» грошовими коштами Підприємства під час надання юридичних послуг на суму 25 497 604,37 грн, що у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та є особливо великим розміром, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України.
28.06.2022 детектив звернувся до Вищого антикорупційного суду із клопотанням про арешт майна та про покладення обов`язку на АТ «ПроКредит Банк» надати деталізовану довідку про виконання та інформацію про залишок коштів на рахунку.
У клопотанні про арешт майна детектив посилався на таке.
Органом досудового розслідуванням встановлено, що службовою запискою від 04.04.2018 №001/197-Ю керівник юридичного управління ДП «Антонов» ініціював перед керівництвом Підприємства проведення тендеру серед рейтингових юридичних компаній України про надання юридичних послуг по стягненню заборгованості з АТ «Брокбізнесбанк», загальний розмір якої складає 347 662 251,04 грн.
На виконання вказівки Президента ДП «Антонов» ОСОБА_10 службовою запискою №001/289-Ю від 22.05.2018 підготовлено заявку на проведення конкурсних торгів, до якої додано технічне завдання на предмет закупівлі та обґрунтування початкової ціни.
Пунктом 4 технічного завдання тендеру №2511848 передбачено істотні умови договору, серед яких визначається, що послуги вважаються наданими належним чином та підлягають оплаті у разі надходження грошових коштів на рахунки підприємства. Кінцевий результат надання послуг у вигляді надходження на користь підприємства інших (ніж грошові кошти) активів (цінні папери, цінні метали, рухоме/нерухоме майно тощо) не вважається наданням послуг належним чином та не підлягає оплаті.
04.06.2018 листом №37891 Юридична фірма повністю прийняла умови, передбачені у технічному завданні тендеру №2511848.
Протоколом №200 від 06.06.2018 комітет із конкурсних торгів ДП «Антонов» прийняв рішення визнати найбільш економічно вигідною пропозицію АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери».
02.07.2018 між ДП «Антонов» та Юридичною фірмою було укладено Договір.
Відповідно до п.5.1 Договору вартість послуг Юридичної фірми, що надаються у відповідності з цим Договором, визначається на умовах сплати ДП «Антонов» винагороди у розмірі 9,98 % від суми фактично зарахованих на рахунки ДП «Антонов» грошових коштів, отриманих у результаті надання послуг по стягненню заборгованості з АТ «Брокбізнесбанк». У тому числі, підлягають оплаті послуги, у результаті яких ДП «Антонов» отримає грошові кошти від реалізації майна, що було отримано ДП «Антонов» у власність в рахунок погашення заборгованості АТ «Брокбізнесбанк».
03.08.2018 між Підприємством та Юридичною фірмою укладено Додаткову угоду до Договору, п.1 якої передбачено, що у випадку відмови ДП «Антонов» від реалізації (з будь-яких причин, у т.ч. не залежних від Підприємства, за умови належного виконання Юридичною фірмою своїх зобов`язань) майна АТ «Брокбізнесбанк», Юридична фірма отримує винагороду (оплату) у розмірі 5% від оціночної вартості майна протягом 30 днів із моменту такої відмови, або виникнення обставин, що унеможливлюють реалізацію майна.
Таким чином, п.5.1 Договору та п.1 Додаткової угоди не відповідають істотним умовам, що передбачені у технічному завданні тендеру №2511848.
12.12.2018 між ДП «Антонов» та АТ «Брокбізнесбанк» укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до якого ДП «Антонов» як іпотекодержателю передано право власності на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю загальною площею 4 285,7 кв.м, розташовану за адресою: місто Київ, п-т Перемоги, буд. 41 (далі - Будівля). Згідно висновку незалежної оцінки про вартість об`єкта, виготовленого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Канзас Ріал Естейт», загальна вартість Будівлі з урахуванням ПДВ становить 120 789 840 грн.
Таким чином, у власність ДП «Антонов» у рахунок погашення заборгованості АТ «Брокбізнесбанк» передано Будівлю, жодних грошових коштів Підприємством від АТ «Брокбізнесбанк» у рахунок погашення заборгованості отримано не було.
Не зважаючи на це, 03.08.2021 між ДП «Антонов» та Юридичною фірмою підписано акт №250 здачі-приймання виконаних робіт, відповідно до якого послуги надані Юридичною фірмою якісно, в повному обсязі.
Відповідно до Додатку №1 до акту здачі-приймання виконаних робіт №250 від 03.08.2021, виходячи з Договору про задоволення вимог іпотекодержателя (ДП «Антонов») від 20.12.2018, було погашено заборгованість АТ «Брокбізнесбанк» перед ДП «Антонов» за депозитним договором №01/1305-99 від 10.08.1999 на суму 120 591 561,19 грн, а отже, виходячи з викладеного, винагорода Юридичної фірми складає 9,98% (без ПДВ), що становить 14 442 045,43 грн.
Згідно з вимогами Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ, Закону України «Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства «Антонов» від 20.10.2016 №1701-VIII, розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання Закону України «Про реструктуризацію заборгованості ДП «Антонов» від 21.04.2021 Будівлю передано до сфери управління Вищого антикорупційного суду за ринковою вартістю 212 905 848,00 грн, визначеною на підставі Рецензії від 06.10.2020 на звіт ТОВ «Консалтингова компанія «Острів» із незалежної вартості Будівлі в рахунок погашення заборгованості ДП «Антонов» перед державою за виконання державою гарантійних зобов`язань за облігаціями, випущеними ДП «Авіант» у 2009 році під державні гарантії.
Водночас, Юридична фірма листом від 20.01.2022 №96638 повідомила ДП «Антонов» про виникнення грошового зобов`язання сплатити на користь Юридичної фірми винагороду у розмірі 9,98% від ринкової вартості відчуженої (переданої) в управління Вищого антикорупційного суду Будівлі, а саме 9 212 965,14 грн, а також ПДВ - 1 842 593,03 грн.
26.01.2022 між ДП «Антонов» та Юридичною фірмою був підписаний Акт №40 здачі-приймання виконаних робіт, відповідно до якого ДП «Антонов» погодив та оплатив винагороду Юридичної фірми у сумі 11 055 558,94 грн.
Не зважаючи на те, що умовами Договору було встановлено та прямо передбачено, що обов`язок Підприємства з оплати винагороди Юридичній фірмі виникає виключно після отримання ДП «Антонов» грошових коштів у рахунок погашення заборгованості АТ «Брокбізнесбанк», а між ДП «Антонов» та АТ «Брокбізнесбанк» було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя та передано у власність ДП «Антонов» у рахунок погашення заборгованості АТ «Брокбізнесбанк» Будівлю, жодних грошових коштів Підприємством від АТ «Брокбізнесбанк» у рахунок погашення заборгованості отримано не було, службові особи ДП «Антонов» безпідставно перерахували Юридичній фірмі грошові кошти у сумі 25 497 604,37 грн на рахунок IBAN: НОМЕР_1, який відкритий у АТ «ПроКредит Банк».
Вищезазначене, за твердженням органу досудового розслідування, вказує на те, що службові особи ДП «Антонов» за попередньою змовою зі службовими особами АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери», достовірно знаючи про відсутність законних підстав для перерахування коштів на користь Юридичної фірми, протиправно, з корисливих мотивів, із метою розтрати та подальшого заволодіння чужим майном, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, незаконно та безпідставно здійснили оплату за Договором.
Указане, на думку детектива, свідчить про наявність у діях службових осіб ДП «Антонов» та Юридичної фірми складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків:
1. доцільним є проводити розгляд клопотання про арешт майна у закритому судовому засіданні та без виклику власника майна;
2. наявні підстави для арешту грошових коштів відповідно до ч.2 ст.170 КПК України;
3. враховуючи правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, клопотання підлягає задоволенню, адже застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у цьому кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження цього майна;
4. із огляду на особливу тяжкість злочину, причетність до його вчинення групи осіб, існує ризик відчуження, знищення майна, пошкодження, псування, зникнення, втрати, використання, передачі, тому із метою забезпечення дієвості кримінального провадження необхідно накласти арешт на це майно із встановленням заборони на розпорядження ним та його відчуження;
5. необхідно зобов`язати АТ «ПроКредит Банк» надати детективам НАБУ, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №52022000000000100 від 13.05.2022, деталізовану довідку про виконання даної ухвали, із зазначенням часу виконання ухвали та інформації про залишок коштів на зазначеному в ухвалі рахунку на момент накладання арешту, із огляду на п.5 ч.5 ст.173 КПК України.
Однак із вказаними висновками слідчого судді колегія суддів не може погодитися.
Згідно з положеннями абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положеннями пунктів 1, 3-6 ч.2 ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Із клопотання та оскаржуваної ухвали вбачається, що детектив просив накласти арешт та суд наклав такий на майно із метою забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, тобто на підставі п.2-4 ч.2 ст.170 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Згідно із ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст.96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Відповідно до матеріалів провадження, доданих до клопотання, службові особи ДП «Антонов» у змові зі службовими особами АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» заволоділи грошовими коштами ДП «Антонов» під час надання юридичних послуг у сумі 25 497 604,37 грн. Вказані грошові кошти перераховано ДП «Антонов» на відкритий АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» рахунок у АТ «ПроКредит Банк».
Разом із тим ні в клопотанні детектива, ні в оскаржуваній ухвалі нема посилання на обставини, що стверджують набуття третьою особою - АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» грошових коштів ДП «Антонов» у сумі 25 497 604,37 грн безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і, що юридична особа - АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п.1-4 ч.1 ст.96-2 КК України.
Доказів на підтвердження наявності вищевказаних обставин не подано і під час апеляційного розгляду, як і не подано доказів на підтвердження того, що предмет кримінального правопорушення - грошові кошти в сумі 25 497 604,37 грн,які вилучено у ДП «Антонов» внаслідок кримінально караних дій, не підлягають поверненню законному власнику.
Таким чином, слід дійти висновку про відсутність підстав для арешту майна на підставі п.2 ч. ч.2 ст.170 КПК України.
Згідно із ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Частиною 6 ст.170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Як вбачається з матеріалів провадження, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000100 від 13.05.2022 за ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
При цьому беззаперечно встановлено, що у зазначеному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, не заявлено цивільного позову, та, щодо юридичної особи - АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» не здійснюється провадження.
Таким чином, відсутні підстави для арешту майна, визначені п.3 та 4 ч.2 ст.170 КПК України.
Із огляду на вищевказані положення закону та обставини справи, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, спеціальної конфіскації, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, тобто на підставі п.2-4 ч.2 ст.170 КПК України, а відтак постановлена ухвала про арешт майна підлягає скасуванню відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України.
Заперечення прокурора щодо доводів апеляційної скарги з посиланням на те, що кошти не можуть бути арештовані як речовий доказ, а тому єдиною підставою для арешту є спеціальна конфіскація, визнаються колегією суддів такими, що не відповідають положенням КПК України, з огляду на таке.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч.3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приписами ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно із ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Тому матеріальність об`єктів не належить до категорії грошей та цінностей, а головним елементом віднесення їх до категорії речових доказів є їх набуття кримінально протиправним шляхом або отримання юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Грошові кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Під безготівковими коштами слід розуміти записи на рахунках у банку, які за своїм юридичним значенням є рівними готівковим коштам, що існують у формі грошових знаків. Також гроші у готівковій формі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, мають значення у розумінні «еквіваленту вартості», а не як матеріальні об`єкти (банкноти та монети). Безготівкові та готівкові гроші є носієм грошових одиниць. Таким чином, безготівкові кошти в розумінні ст.98 КПК України за умови їх набуття кримінально протиправним шляхом або отримання юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення можуть бути речовими доказами (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №910/398/19, провадження №51-1785км21).
Оскільки у кримінальному провадженні №52022000000000100 від 13.05.2022 здійснюється досудове розслідування за фактом можливого заволодіння службовими особами ДП «Антонов» у змові зі службовими особами АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» грошовими коштами Підприємства під час надання юридичних послуг на суму 25 497 604,37 грн, що у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та є особливо великим розміром, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, зазначені грошові кошти є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Із огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, обґрунтованими доводи апеляційної скарги, тому її слід задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ.
Керуючись ст.ст.376, 404, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 червня 2022 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_9, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про арешт майна та про покладення обов`язку на АТ «ПроКредит Банк» надати деталізовану довідку про виконання та інформацію про залишок коштів на рахунку.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4