Search

Document No. 106117137

  • Date of the hearing: 01/09/2022
  • Date of the decision: 01/09/2022
  • Case №: 991/2897/22
  • Proceeding №: 52018000000000307
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.

Справа № 991/2897/22

Провадження 1-кс/991/2913/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_18, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_19, прокурора ОСОБА_20, адвоката ОСОБА_21, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_21, подане в інтересах ОСОБА_1 про встановлення строків для здійснення процесуальних дій у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_21, подане в інтересах ОСОБА_1, про встановлення строків для здійснення процесуальних дій у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018.

Клопотання обґрунтоване наступним.

Національним антикорупційним бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018, виділеному із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000319 за підозрою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні розтрати бюджетних грошових коштів в особливо великих розмірах, а саме у сумі 58,127 млн. грн, шляхом зловживання службовими особами Міністерства оборони України та ТОВ «Трейд Коммодіті» своїм службовим становищем під час укладення у червні 2016 року додаткових угод до договору поставки палива, щодо можливої співучасті невстановлених осіб у вчиненні цього кримінального правопорушення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та щодо можливого службового підроблення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України.

Адвокат вказала, що 29.07.2022 нею від адвоката ОСОБА_22, який представляє інтереси підозрюваного у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016, отримано копію протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 21.10.2020.

З наведеного протоколу вбачається, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000307 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.06.2020 №869т проведено негласні слідчі (розшукові) дії відносно ОСОБА_1, а саме було здійснено доступ до хмарного сховища «іСloud» за ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_1, який використовується ОСОБА_1 та з вказаного хмарного сховища було вивантажено інформацію, яка, за версією слідства, може бути використана в якості доказів у кримінальних провадженнях №52018000000000307 та №52016000000000380, а саме: список контактів, вхідних та вихідних повідомлень, листування, інші відомості, що були завантажені до вищевказаного хмарного сховища «іСloud».

Згідно із зазначеним протоколом, з наведеного хмарного сховища вивантажено резервні копії з пристроїв марки «Аррlе», у тому числі резервні копії відомостей месенджеру «Whats App», серед яких маються сім файлів, які являються резервними копіями месенджеру «Whats App», обліковий запис якого під`єднаний до абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_1 . Серед них наявний файл з назвою « НОМЕР_1 Вт січ 12 08:39:44 2016», де серед повідомлень наявний чат з назвою «ЮГА». Листуванням із вказаного чату, сторона обвинувачення обґрунтовувала причетність підозрюваного у кримінальному провадженні №52016000000000380 до вчинення інкримінованих йому злочинів.

Адвокат ОСОБА_23 зауважує, що вчинення детективами вищенаведених процесуальних дій підтверджується ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.01.2021, якою задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_24 про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в іншому кримінальному провадженні та надано дозвіл на використання в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016 інформації, зафіксованої у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 21.10.2020 № 19/7362т та доданого до нього матеріального носія інформації - карти пам`яті формату microSD № 5253т від 13.10.2020, отриманих за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018.

Таким чином, як зазначає адвокат, вказане свідчить про те, що у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018 вчиняються процесуальні дії відносно ОСОБА_1, а тому, він у відповідності до п.16-1 ч.1 ст.3 КПК України має процесуальний статус «іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування», та відповідно наділений правом звернення з відповідними клопотанням, в порядку, передбаченому КПК України. Такі висновки узгоджуються із позицією Вищого антикорупційного суду, наведеною в ухвалах від 05.01.2022 у справі №991/23/22, від 22.06.2021 у справ 991/4160/21, від 09.09.2020 у справі №991/7439/20.

Адвокат зауважила, що відомості щодо кримінального провадження №52018000000000307 внесені до ЄРДР 27.03.2020, шляхом виділення його з кримінального провадження №52016000000000319. Таким чином, станом на час звернення до суду з клопотанням, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000307 триває майже чотири з половиною року, при цьому під час здійснення досудового розслідування, органом слідства було вчинено лише одну процесуальну дію, відносно ОСОБА_1, наведену вище. В той же час, ні ОСОБА_1, ні інші особи як свідки у вказаному кримінальному провадженні не допитувались, обшуки та інші слідчі дії не проводились. З моменту внесення відомостей до ЄРДР щодо вказаного кримінального провадження, а також після проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_1, повідомлення про підозру жодній особі не вручалось, кримінальне провадження щодо юридичних осіб не здійснювалось. До того ж ОСОБА_1 не повідомлявся про вчинення негласних слідчих (розшукових) дій відносно нього в порядку, визначеному ст.253 КПК України, що призвело до порушення гарантованих ст.31 Конституцією України таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Тобто, як стверджує адвокат, за весь час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні органом слідства вчинено лише одну процесуальну дію у 2020 році, а саме знято інформацію з електронних інформаційних систем за ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була вчинена із порушенням вимог КПК України. Жодних інших процесуальних дій органом слідства вчинено не було, особам повідомлення про підозру у вказаному провадженні не повідомлялось. Така бездіяльність органу слідства під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні на протязі більше чотирьох років грубо порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 .

Окрім того, здійснення досудового розслідування на протязі тривалого проміжку часу призвело до спливу строків досудового розслідування у ньому. Так зокрема адвокат ОСОБА_23 зазначила, що у випадку виділення з певного кримінального провадження його матеріалів у окреме кримінальне провадження, таке виділене провадження є новоствореним, та відомості про таке підлягають безумовному внесенню до ЄРДР. Тобто, на думку адвоката, це є рівнозначним внесенню відомостей у ЄРДР в первинному кримінальному провадженні, а відтак з моменту виділення починається новий відлік строків досудового розслідування, встановлених статтею 219 КПК України, оскільки після виділення матеріалів досудового розслідування на нього поширюються вимоги ч.1 ст.214 КПК України. Вищенаведене узгоджується з позицією Вищого антикорупційного суду, наведеній в окремій думці від 22.10.2021 у справі 761/18132/18.

Таким чином, дія змін, запроваджених з 16.03.2018 Законом №2147-VIII, поширюється на кримінальне провадження №52018000000000307 від 27.03.2018, відомості по якому були внесені після введення в дію положень даного Закону. Відтак днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні від №52018000000000307 є саме 27.03.2018, а не 09.09.2016 (день початку досудового розслідування кримінального провадженням №52016000000000319 з якого воно було виділено).

Як стверджує адвокат, запроваджені з 16.03.2018 норми ч.7 ст.217 КПК України не можуть підміняти спеціальні норми ст.ст.219, 294 КПК України щодо початку та перебігу строків досудового розслідування, оскільки в такому випадку мала би місце конкуренція загальних та спеціальних норм.

Окрім того, адвокат зазначила, що в ухвалі від 16.02.2022 у справі №725/5513/19 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення суду першої та апеляційної інстанції про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 84 КПК України у зв`язку з тим, що після повідомлення про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК України, відхилив посилання прокурора про те, що судами не було надано належної оцінки тій обставині, що законодавчі зміни, якими доповнено ч.1 ст.284 КПК України пунктом «10» введені в дію з 15 березня 2018 року, а тому вказані положення закону не можуть застосовуватись до кримінального провадження №12018000000000076, відомості про яке були внесені до ЄРДР 14.02.2018, тобто до введення в дію цих змін, з тих підстав, що згідно із ч.1 ст.5 КПК України процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення. Таким чином, Верховний суд підтвердив можливість застосування положень КПК України, які були введені в дію Законом №2147-VIII до кримінальних проваджень, відомості щодо яких внесені до 16.03.2018.

За наведеного, адвокат зауважила, що станом на час розгляду вказаного клопотання досудове розслідування у кримінальному провадження №52018000000000307 триває більше 52 місяців, що є грубим порушенням вимог ст. 219 КПК України. А тому подальше розслідування зазначеного кримінального провадження і згадування в його контексті ОСОБА_1 без прийняття процесуальних рішень є прямим та суттєвим втручанням в права та законні інтереси останнього на справедливий розгляд справи в розумні строки без необґрунтованих затримок, визначене ст.ст.9, 21, 113, 283 КПК України.

Викладені вище обставини, як стверджує адвокат, свідчать про необхідність встановлення органу досудового розслідування процесуального строку для завершення досудового розслідування, а саме прийняти одне з процесуальних рішень, передбачених ст.283 КПК України відносно ОСОБА_1 . Натомість слідчі органів досудового розслідування та процесуальні керівники, в порушення положень, передбачених ст.ст. 7, 28 КПК України ухиляються від прийняття будь-якого з процесуальних рішень про закінчення даного розслідування.

У зв`язку з вищенаведеним, адвокат просить слідчого суддю встановити строк 3 (три) дні з дня проголошення ухвали для проведення досудового розслідування та для прийняття прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, одного з передбачених ч.1 ст.283 КПК України процесуальних рішень у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018.

Клопотання про встановлення процесуального строку подане адвокатом в порядку ст.ст. 28, 114, 283 КПК України.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_23, яка діє в інтересах ОСОБА_1, клопотання про встановлення процесуального строку підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Прокурор ОСОБА_25 в судовому засіданні та в письмових запереченнях вказав на безпідставність посилання адвоката на положення ст. 283 КПК України, оскільки зазначені норми безпосередньо стосуються кримінальних проваджень, де особі повідомлено про підозру і саме з цього часу виникає її право на розгляд обвинувачення в найкоротший строк або на його припинення, а також відповідні обов`язки прокурора. Зауважив, що у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018 жодній особі не повідомлено про підозру, що підтверджується витягом з ЄРДР, що у свою чергу унеможливлює задоволення вимог клопотання адвоката ОСОБА_21 щодо прийняття прокурором, одного з передбачених ч.1 ст. 283 КПК України рішень. Водночас прокурор вказав на безпідставність тверджень адвоката щодо закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні. Свою позицію обґрунтував тим, що кримінальне провадження №52018000000000307 від 27.03.2018 виділене з матеріалів досудового розслідування №52016000000000319 від 09.09.2016 за фактом внесення службовими особами ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, а також за фактом вчинення невстановленими особами розтрати коштів Державного бюджету України в особливо великому розмірі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Відповідно до п.7 ст.217 КПК України, днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали. Таким чином, як зазначив прокурор, днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000307 є 09.09.2016. Щодо наведених адвокатом змін до КПК України, що стосуються строків досудового розслідування прокурор вказав, що вони не мають зворотної дії в часі, а тому не можуть бути застосовані в даному випадку. Окрім того прокурор зауважив, що КПК України щодо цього кримінального провадження не містить жодних вимог щодо граничного строку досудового розслідування до моменту повідомлення особі про підозру. При цьому прокурором зауважено на відсутність у слідчого судді повноважень щодо встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Вказані висновки відображені у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 16.05.2019 за № 761/20985/18 (провадження № 51-8007 км 18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Стосовно питання використання наданих заявником доказів та правового статусу заявника прокурором зауважено наступне.

Згідно зі ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 16-1 ч.1 ст.3 КПК України інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування - це особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

Адвокатом з метою доведення статусу ОСОБА_1, як іншої особи, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, надано до суду копію ухвали Вищого антикорупційного суду від 19.01.2021 у справі № 991/313/21 про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій, отриманих у кримінальному провадженні №52018000000000307 в іншому кримінальному провадженні (без ідентифікуючих даних особи), а також копію протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 21.10.2020, проведених у кримінальному провадженні № 52018000000000307. У той же час доказів отримання протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.10.2020 у порядку, встановленому цим Кодексом адвокатом не надано. Також про відсутність законних підстав для отримання вказаних документів свідчить те, що ОСОБА_1 не є стороною у кримінальному провадженні №52018000000000307 та №52016000000000380.

Прокурор зазначив, що навіть за умови отримання допустимих доказів про проведення щодо ОСОБА_1 у червні 2020 року негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем, сам цей факт не свідчить про те, що у 2022 році така особа має статус особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. До того ж ОСОБА_25 звертає увагу на те, що у наданій до суду копії протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.10.2020 особисте спілкування ОСОБА_1 відсутнє, а тому, зважаючи на зазначене, як стверджує прокурор, ОСОБА_1 не може бути визнаний особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000307, і відповідно суб`єктом який має право звертатися з клопотанням про закриття кримінального провадження.

Прокурор просив врахувати надані ним заперечення та постановити ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_21 про встановлення строків для здійснення процесуальних дій у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018.

В додаткових поясненнях адвокат ОСОБА_23 на підтвердження своєї позиції, викладеної в клопотанні про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні, щодо вчинення у вказаному кримінальному провадженні органом слідства однієї процесуальної дії, яка є незаконною, зазначила наступне.

Так, зокрема з протоколу від 21.10.2020 за результатами проведення за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 21.10.2020 відносно ОСОБА_1 вбачається, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000307 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.06.2020 №869т про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) складено протокол за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем за наступним ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У ході проведення вищевказаної негласної слідчої розшукової дії було здійснено доступ до хмарного сховища «iCloud» за ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_1, яке використовується громадянином ОСОБА_1 . Після здійснення доступу до хмарного сховища з нього було вивантажено інформацію, яка, за версією слідства, може бути використана в якості доказів під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52018000000000307 та №52016000000000380 від 20.10.2016, а саме список контактів, вхідних та вихідних повідомлень, листування, інші відомості, що були завантажені до вищевказаного хмарного сховища «iCloud» та містять відомості про вчинення кримінальних правопорушень, а також можуть бути використані для доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України.

Згідно із протоколом з наведеного хмарного сховища вивантажено резервні копії з пристроїв марки Аррle, у тому числі резервні копії відомостей месенджеру «WhatsApp», серед яких маються сім файлів, які являються резервними копіями месенджеру «WhatsApp», обліковий запис якого під`єднаний до абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_1 . Серед них наявний файл з назвою « НОМЕР_1 Вт січ 12 08:39:44 2016», серед повідомлень, збережених у ньому наявний чат під назвою «ЮГА».

Також, ухвалою слідчого судді Вищою антикорупційного суду від 19.01.2021, в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000307 надано дозвіл на використання в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016 інформації, зафіксованої у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 21.10.2020 № 19/7362т та доданого до нього матеріального носія інформації - карти пам`яті формату micro SD № 5253т від 13.10.2020, отриманих за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018.

Адвокат зауважує, що негласна слідча (розшукова) дія у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018, за результатами якої складено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 21.10.2020 № 1977362т з додатком, в дійсності не проводилась. Зазначений протокол є підробкою, а зафіксована у ньому інформація є неправдивою, отримана незаконно, що унеможливлює використання згаданого протоколу у жодному кримінальному провадженні.

Так, зокрема до поштових скриньок та месенджерів користувачів ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та інших осіб, що фігурують у листуванні у чаті «Юга», наведеному у протоколі від 21.10.2020, неодноразово різними особами здійснювались спроби отримання несанкціонованого доступу до листування з різних електронних джерел. Наведені обставини були предметом дослідження в різних кримінальних провадженнях.

Вироком Броварською міськрайонного суду Київської області від 19.06.2019 у справі №361/4018/19 встановлено факт підробки та зміни змісту листування із різних електронних скриньок, в тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_10 .

За фабулою справи, ОСОБА_12 вимагав у ОСОБА_10 грошові кошти за нерозповсюдження інформації, яка була незаконно отримана, шляхом несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж, з метою їх витоку та підробки, з використанням спеціальних технічних засобів. ОСОБА_12 намагався продати ОСОБА_10 підроблене листування, яке в тому числі стосувалось АТ «Одеський припортовий завод». Під час судового розгляду судом встановлено, що продовжуючи спільний злочинний умисел направлений на вимагання чужого майна ОСОБА_12, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з невстановленими слідством особами, домовився зустрітись з ОСОБА_10 15.05.2019 о 15 год ЗО хв за адресою: АДРЕСА_1, у приміщенні комплексу автозаправної станції «ОККО», з метою отримання від ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 500 000 доларів США за нерозповсюдження в засобах масової інформації відомостей та інформації, які останній бажає зберегти в таємниці та які незаконно отримані шляхом несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж, з метою їх витоку та підробки, з використанням спеціальних технічних засобів, а саме інтернет листування ОСОБА_10 та наближених осіб, а так само підробленого листування зі зміненим змістом із ОСОБА_1 та ОСОБА_13, щодо торгового центру «Скай Молл», Одеського припортового заводу. Вказаним вироком ОСОБА_12 визнано винуватим у пред`явленому обвинувачені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.189, ч.5 ст.27, ч.2 ст.359, ч.2 ст.361 КК України. Згаданий вирок суду набрав законної сили, а тому є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України. Більше того, наведені обставини підробки електронного листування та здійснення несанкціонованого доступу до поштових скриньок неодноразово підтверджувались ОСОБА_12, в тому числі в його нотаріальних заявах від 25.05.2020 та від 11.06.2020.

Таким чином, адвокат зауважила, що ще у 2019 році були встановлені обставини отримання несанкціонованого доступу до електронних систем та підробки листування таких користувачів як ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інші. Отримана та підроблена інформація використовувалась злочинцями у якості шантажу з метою отримання вигоди.

До того ж адвокат послалась на ще один відомий їй факт зламування та підробки інформації з поштової скриньки ОСОБА_1, який був встановлений під час здійснення досудового розслідування слідчим відділом Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області №12020120020004696, за ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України. Так, за результатами проведення досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи, у невстановлений день та час, перебуваючи у невстановленому місці, але не пізніше 19.06.2020, шляхом несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж, з метою їх витоку та підробки, з використанням спеціальних технічних засобів, отримали доступ до інформації, що містилась в електронних скриньках ряду осіб.

За результатом судового розгляду в даному кримінальному провадженні 18.09.2020 Кіровським районним судом м.Кіровограда винесено вирок (справа 404/5160/20, провадження 1-кп/404/351/20), яким визнано ОСОБА_14 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.190 КК України. Під час проведення досудового розслідування органом слідства було ініційовано проведення безлічі судових технічних експертиз, в тому числі була досліджена і поштова скринька ОСОБА_1 . Зокрема було замовлено та проведено 2 експертних дослідження щодо визначеної скриньки, одне з яких проводилось Ізраїльською експертною установою компанією Deceptix за результатами чого було складено Звіт про інцидент та розслідування «Фішингова атака на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 з ймовірною підробкою електронної пошти для вимагання коштів», висновки якого були перевірені та підтверджені експертами Кіровоградським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. З досліджених у судовому засіданні висновків судових експертиз встановлено, що на підставі висновку експертного дослідження за результатами проведення дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів та дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів № 21572/20-35 від 28.08.2020, яким встановлено, що з урахуванням Звіту про інцидент та розслідування « Фішингова атака на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 з ймовірною підробкою електронної пошти для вимагання коштів», підготовленого компанією Deceptix, з технічної точки зору неможливо встановити факт, що в електронній скриньці ІНФОРМАЦІЯ_1 при пересилці повідомлень в заголовки, тексти, вкладення, не вносились зміни та вони є автентичними.

Також за результатом дослідження низки експертних досліджень, суд дійшов висновку, шо експертним та експериментальним шляхом доведено можливість внесення змін до текстів, заголовків, змісту електронних листів, що містяться в електронних скриньках ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, які створені невстановленими особами. Окрім того, несанкціонований доступ третіх осіб до електронної поштової скриньки призводить до технічної дискредитації технологій, оскільки надає широкі можливості по внесенню змін в електронні листи та налаштування поштової скриньки. Суд погодився з експертними висновками щодо неможливості вважати оригінальними, такими, до яких не вносились зміни, надані на дослідження електронні листи з електронних скриньок ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 .

За результатами судового розгляду суд дійшов висновків, що в результаті наведених дій по внесенню зміни (редагування) існуючих листів на електронних адресах потерпілого з іншими приватними особами, шляхом корегування їх змісту та внесення до них відомостей компрометуючого характеру, невстановленою групою осіб можливо було створене чергове підроблене листування. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_14 містяться ознаки незакінченого замаху на заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.15, ч. 2 ст. 190 КК України.

Таким чином, як зауважила адвокат, за результатами судового розгляду встановлено, що здобуті з електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості є сфальсифікованими, а невідомими особами неодноразово здійснювалось втручання у зазначену скриньку та підробка наявної в ній інформації.

В той же час захисник зауважує, що на підставі протоколу проведення негласних слідчих розшукових дій від 21.10.2020, слідством було отримано доступ до хмарного сховища «іСloud», з якого вивантажено резервні копії з пристроїв марки Аррlе, у тому числі резервні копії відомостей месенджеру «WhatsApp», обліковий запис якого під`єднаний до абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_1 .

При цьому, телефон із абонентським номером НОМЕР_1, на якому був встановлений «іСloud» за ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_1, детально досліджувався експертами в ході проведення технічної експертизи під час здійснення досудового розслідування іншим органом слідства. Так, слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021105040000808 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.1 90 КК України, за фактом заволодіння невстановленими особами грошовими коштами ОСОБА_16 . За результатами здійснення досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи начебто намагались отримати грошові кошти від ОСОБА_16 за конфіденційну інформацію, яка зберігалась на телефоні марки «іРhone», який було вилучено 01.06.2021 під час проведення слідчої дії-огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 та за інформацію, яка зберігається в архіві іСloud ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Поряд з цим, в провадженні відділу дізнання Печерського УП ГУНП в м. Києві перебували матеріали кримінального провадження №1202110560001089 від 09.06.2021 за заявою ОСОБА_17 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, за фактом крадіжки телефону « іРhone 11 Рго Мах, 256 Gb» з абонентським номером НОМЕР_1, який викрадений з офісу ОСОБА_1 . В подальшому, вищенаведені кримінальні провадження за заявою ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були об`єднані в одне кримінальне провадження, досудове розслідування у якому здійснювалось Дніпровським УП ГУНП в м. Києві. В межах даного кримінального провадження було призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу та надано на дослідження експертам мобільний телефон «іРhone», вилучений 01.06.2021 за адресою: м. Київ, вул.Велика Житомирська, 20; DVD-R диск за результатами проведення HСРД-оптичний носій інв. №765 від 31.05.2021 та DVD-R диск без серійного номеру на якому міститься файл 12531 2021-06-13 Repott.pdf. Відповідно до висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи № 19617/21-35 від 01.07.2021, проведеної експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що відповідно до матеріалів проведення НСРД від 31.05.2021 доступ до архіву іСloud ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснено 31.05.2021, під час проведення НСРД, шляхом доступу до іСloud акаунт ІНФОРМАЦІЯ_1 та скачування відповідної резервної копії «бекап» мобільного телефону, що наданий на дослідження. Інших слідів проникнення, які б відбувались до проведення НСРД - 31.05.2021 не виявлено, за виключенням того факту, що переписки, які містяться в месенджері «WhatsApp», вилученому із сервісу iCloud та з мобільного телефону «iPhone» - не збігаються, хоч і походять з одного джерела. В ході дослідження, слідів проникнення та внесення змін до вмісту телефону «iPhone», вилученого 01.06.2021 за адресою: АДРЕСА_2, не виявлено. Таким чином копії переписок «WhatsApp» виявлені в телефоні «іРhone», що вилучений під час ОМП 01.06.2021 за адресою м. Київ, вул.Велика Житомирська, 20 та наданий на дослідження, та в архіві іСloud ІНФОРМАЦІЯ_1, походять від одного джерела. Разом з тим вказані переписки мають певні відмінності, тобто вони не є ідентичні. Тобто, експерт маючи в ході дослідження сам телефон, дослідивши вміст в ньому, прийшов до висновків, що проникнення та внесення змін безпосередньо у телефон не відбувалось. Щодо проникнення в іСloud експерт зазначив, що у резервних копіях, які виявленні в ході НСРД від 31.05.2021, не виявлено інших слідів проникнень, які відбувались до проведення даної слідчої, щодо проникнення до архіву іСloud ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому, технічно зафіксовано, що проникнення до архіву іСloud з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно мале місце під час вчинення негласних слідчих розшукових дій 31.05.2021. В подальшому, постановою від 24.11.2021 кримінальне провадження №12021105040000808 від 13.03.2021 було закрито на підставі положень п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Водночас адвокат звертає увагу на те, що при порівнянні матеріалів кримінального провадження № 12021105040000808 від 13.03.2021, а також протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21.10.2020 в частині наявного листування у чаті під назвою «ЮГА» у месенджері «WhatsApp», встановлено відмінності, що свідчать як зазначає адвокат ОСОБА_23 в черговий раз про те, що сторонніми особами здійснювався несанкціонованого доступ до хмарного сховища іСloud за ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі резервних копій месенджера «WhatsApp», у вказане листування вносились зміни.

В той же час як зазначає адвокат, за результатами проведення технічних експертиз встановлено те, що доступ до хмарного сховища іСloud за ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_1 детективами НАБУ у дійсності не здійснювався, оскільки подібні «проникнення» до хмарного сховища «іСloud» завжди залишають технічні сліди, оскільки проникнення розуміє під собою подолання певних систем захисту. Всі дії користувача хмарного сховища «іСloud» технічно фіксуються компанію Аррlе, та відображаються в іСloud report.

Телефон, із абонентським номером НОМЕР_1, на якому був встановлений «іСloud» за ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_1, як вже було зазначено, детально досліджувався в ході проведення технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №19617/21-35 від 01.07.2021, експертами встановлено, що у резервних копіях, що виявленні в ході НСРД від 31.05.2021, не виявлено інших слідів проникнень, які відбувались до проведення даної слідчої, щодо проникнення до архіву іСloud ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того вищенаведений телефон детально досліджувався і в ході проведення іншої комплексної технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42021120000000232, розпочатому 29.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2,4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 376 КК України. Під час проведення комплексної судової комп`ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи, за результатами проведення якої було складено висновок №204881/20482/22-35 від 29.08.2022, експертом проаналізовано можливості отримання доступу до хмарного сховища іСloud, в тому числі за ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_1, резервні копії пристроїв марки Аррlе та встановлено, що для отримання доступу до хмарного сховища іСloud, окрім наявності паролю, необхідним є доступ до довірених пристроїв або довірених номерів телефонів, оскільки саме за допомогою них здійснюється двофакторна автентифікація, яка розуміє під собою надсилання паролю, необхідного для отримання доступу до сховища. В ході експертизи, встановлено, що отримання доступу до сховища іСloud з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_1 мало місце лише у дати 2021-05-19 та 2021-05-24, що відповідає матеріалам досудового розслідування кримінального провадженні №12021105040000808, і не може свідчити про «сліди» здійснення НСРД детективами НАБУ на підставі ухвали ВАКС, яка діяла з 04.06.2020-04.07.2022.

Таким чином інформація наведена у протоколі за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій від 21.10.2020, як стверджує адвокат є підробленою, оскільки така слідча дія у дійсності не відбувалась. Тобто як зауважує адвокат, детективи Національного антикорупційного бюро України не досліджували телефон під час вчинення НСРД, вони лише мали у своєму розпорядженні назву Аррlе ID ІНФОРМАЦІЯ_1 . Натомість технічним експертом достеменно встановлено, що з такою інформацією проникнути до архіву неможливо.

Водночас у протоколі НСРД від 21.10.2020, не наводиться хронології проникнення до хмарного сховища, а лише описано огляд вже начебто отриманої інформації, із використанням технічних спеціальних програм, які надають можливість лише аналізувати отриману інформацію. До того ж вартим уваги є те, що здійснюючи проникнення до хмарного сховища детектив не залучив жодного спеціаліста. На думку адвоката ніякого втручання не було, а детектив лише зафіксував хакерське підроблене листування. В той же час до протоколу не долучались скріншоти або звіти з програми, які аналізують інформацію з телефону, як це зазвичай робиться, натомість листування детективом надруковане.

Адвокат зауважує, що немає жодного електронного сліду здійснення детективами Національного антикорупційного бюро України негласної слідчої розшукової дії у виді отримання доступу до хмарного сховища у 2020 році, в той час як реальне проведення такої слідчої дії залишає чіткі електронні сліди у звіті іСloud, що і було встановлено в рамках наведених кримінальних проваджень. Викладені факти та обставини як стверджує адвокат ОСОБА_23 свідчать про те, що негласні слідчі розшукові дії, а саме отримання доступу до сховища іСloud з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2020 детективами НАБУ, результатом чого було складено протокол від 21.10.2020 - не здійснювалась. Таким чином, на її думку, інформація, зафіксована у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 21.10.2020 №19/7362т, отримана за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018, є підробленою, отриманою в незаконний спосіб, шляхом підробки процесуальних документів.

У зв`язку з викладеним адвокат ОСОБА_23 просила у своїх додаткових поясненнях надати оцінку викладеним обставинам при прийнятті рішення за результатами розгляду відповідного клопотання.

Дослідивши клопотання адвоката та додані до нього матеріали, заперечення прокурора, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Як передбачено статтею 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Положеннями ч.6 ст.28 КПК України встановлено право підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, іншої особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, - на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Прокурор у своїх запереченнях вказував на відсутність повноважень у адвоката ОСОБА_21 на звернення до суду з клопотанням в інтересах ОСОБА_1, в порядку ст.28 КПК України. Свою позицію обґрунтував тим, що ОСОБА_1 не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні №52018000000000307.

На думку слідчого судді такі твердження прокурора спростовуються матеріалами провадження, з огляду на наступне.

Встановлено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000307 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.06.2020 №869т проведено негласні слідчі (розшукові) дії відносно ОСОБА_1, а саме було здійснено доступ до хмарного сховища «іСloud» за ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_1, який використовується ОСОБА_1 та з вказаного хмарного сховища було вивантажено інформацію, в тому числі список контактів, вхідних та вихідних повідомлень, листування, інші відомості, що були завантажені до вищевказаного хмарного сховища «іСloud».

В подальшому, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.01.2021, стороні обвинувачення надано дозвіл на використання в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016 інформації, зафіксованої у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 21.10.2020 № 19/7362т та доданого до нього матеріального носія інформації - карти пам`яті формату microSD № 5253т від 13.10.2020, отриманих за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018.

Відповідно до п. 16-1 ч. 1 ст.3 КПК України, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування є особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

Оскільки, щодо ОСОБА_1 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018 проводилися зазначені негласні слідчі (розшукові) дії, він є особою, права та законні інтереси якої обмежувалися під час досудового розслідування, у розумінні п. 16-1 ч.1 ст.3 КПК України.

Таким чином ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018 має процесуальний статус іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, та відповідно він наділений правом звертатися до слідчого судді із клопотанням в порядку ч. 6 ст. 28 КПК України, про що зазначено у вказаній нормі закону.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 не є стороною кримінальних проваджень № 52016000000000380 та №52018000000000307 не беруться до уваги слідчим суддею, як і твердження стосовно того, що в ході проведення НСРД не було вилучене особисте спілкування ОСОБА_1, оскільки сам факт проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно особи вказує на здійснення обмежень її конституційних прав, що відповідно наділяє таку особу статусом, визначеним п. 16-1 ч.1 ст.3 КПК України. При цьому не має значення яку саме інформацію було зібрано в результаті проведення такої негласної слідчої дії, важливим є сам факт втручання в права особи.

За такого не враховуються і твердження прокурора про те, що НСРД відносно ОСОБА_1 були проведені в червні 2020, а з клопотанням, в порядку ст.ст. 28, 114 КПК України адвокат ОСОБА_23 в інтересах ОСОБА_1 звернулась в 2022 році, а тому, як вказує прокурор, ОСОБА_1 вже не має статусу, визначеного п. 16-1 ч.1 ст.3 КПК України. Однак такі твердження прокурора не ґрунтуються на вимогах закону. Слід зазначити, що статус особи права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування залежить виключно від факту наявності обмеження конституційних прав такої особи у кримінальному провадженні та не звужений часовими інтервалами.

За такого доводи прокурора, щодо звернення до суду з клопотанням особи за відсутності відповідних повноважень не беруться до уваги слідчим суддею.

Вирішуючи питання щодо можливості та доцільності встановлення строків для здійснення процесуальних дій у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018, слідчий суддя виходить із наступного.

Згідно з ч.1 ст.113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Відповідно до ч.1 ст.114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Частиною 3 статті 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Аналіз наведених норм закону дає підстави зробити висновок, що слідчий суддя може вжити заходів передбачених законом для забезпечення розумних строків при проведенні досудового розслідування. При цьому, забезпечення слідчим суддею розумності строків досудового розслідування здійснюється з урахуванням об`єктивних даних, які дозволяють визначити конкретні проміжки часу для вжиття тих чи інших слідчих (розшукових) дій, прийняття процесуальних рішень.

Тобто, здійснення слідчим суддею судового контролю за досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні щодо дотримання органом досудового розслідування розумних строків для виконання процесуальної дії або для прийняття процесуального рішення може мати місце лише у випадку недотримання строків, передбачених положеннями діючого Кримінального процесуального кодексу України, або під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування.

Згідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Норми ст.283 КПК України визначають загальні положення закінчення досудового розслідування.

Наведеною нормою регламентоване право особи на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження та встановлено обов`язок прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Водночас вищевказана норма зобов`язує прокурора вчинити одну з передбачених ч.2 ст.283 КПК України дій - у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру.

Тобто вказані положення можуть бути застосовані лише після виконання вимог ст. 278 КПК України - повідомлення особі про підозру.

В той же час, адвокатом ОСОБА_26 подане клопотання про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018.

Однак, як зазначив прокурор та встановлено в судовому засіданні, у зазначеному кримінальному провадженні на даний час жодній особі про підозру не повідомлялось.

Про наведене свідчить і долучена копія витягу із ЄРДР у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018, сформованого на 12.08.2022, так зокрема, станом на дату розгляду клопотання жодній особі не повідомлено про підозру.

Таким чином положення ст.283 КПК України не можуть бути застосовані до кримінального провадження №52018000000000307 від 27.03.2018. А тому прохання адвоката, викладене в клопотанні, про встановлення процесуального строку прокурору у кримінальному провадженні для проведення досудового розслідування та прийняття одного з передбачених ст. 283 КПК України рішень не може бути задоволене.

Враховуючи викладене у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_21, поданого в інтересах ОСОБА_1 про встановлення строку 3 дні з дня проголошення ухвали для проведення досудового розслідування та для прийняття прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, одного з передбачених ч.1 ст.283 КПК України процесуальних рішень у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018, слід відмовити.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні правові підстави для задоволення клопотання адвоката.

Керуючись статтями 7, 9, 28,114, 283, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_21, поданого в інтересах ОСОБА_1, про встановлення строку 3 дні з дня проголошення ухвали для проведення досудового розслідування та для прийняття прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, одного з передбачених ч.1 ст.283 КПК України процесуальних рішень у кримінальному провадженні №52018000000000307 від 27.03.2018, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_27