- Presiding judge (HACC AC) : Pankulych V.I.
Справа № 991/2976/22
Провадження №11-сс/991/252/22
УХВАЛА
05 вересня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор»)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.190 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
За версією органу досудового розслідування директор державного підприємства «Укрекоресурси» ОСОБА_8, за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_9 протиправно заволоділи коштами вказаного підприємства шляхом оплати завищеної вартості товарів неналежної якості за договорами купівлі-продажу з ТОВ «Віар Плюс» №2-94, №2-95, №2-96, №2-97 від 01.11.2012 на поставку 100 одиниць фандоматів (автоматів з прийому вторинної тари алюмінієвих банок та ПЕТ-пляшок) на суму 17 344 807 гривень.
Внаслідок спільних злочинних дій ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у період з 07 листопада 2012 року по 15 квітня 2014 року державне підприємство «Укрекоресурси» перерахувало на рахунки ТОВ «Віар Плюс» грошові кошти у сумі 13 689 999, 98 гривень, що у шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Відповідно до висновку судової комплексної комісійної товарознавчої експертизи № 11064/16-54 від 28.12.2016 фандомати, в кількості 100 штук, не відповідають товарним характеристикам, зазначеним у договорах від 01.11.2012 та не можуть бути використані державним підприємством «Укрекоресурси» за цільовим призначенням.
Крім того, ОСОБА_7, будучи власником ТОВ «Віар Плюс» та повністю контролюючи рахунки товариства, шляхом обману службових осіб банківської установи при отриманні кредиту, заволодів коштами ПАТ «Фінростбанк» у сумі 8754810,02 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, розпорядившись ними у подальшому на власний розсуд.
21 червня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 05.07.2022 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 20.08.2022, з визначенням застави в розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 721 500 гривень та покладенням передбачених кримінальним процесуальним законом обов`язків.
ОСОБА_7 04.08.2022 змінено та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191 КК України, а саме: заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осію, в особливо великих розмірах та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осію, в особливо великих розмірах.
Постановою керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 08.08.2022 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме, до 21.12.2022.
Детектив Національного антикорупційного бюро України звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 строком на шістдесят днів, з визначенням застави в розмірі 1500 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 3 721 500 гривень та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного від 16 серпня 2022 року клопотання детектива задоволено частково, продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 15.10.2022 включно, із визначенням розміру застави у 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 гривень, та покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.
Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя виходив з того, що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_7 є доведеною з огляду на відомості, які містять надані на дослідження в судовому засіданні матеріали кримінального провадження.
На думку слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів ризики переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування; незаконного впливу на свідків; знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував майновий стан підозрюваного та членів його родини, визначив її у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 гривень.
Не погоджуючись з ухвалою, захисник подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову, якою частково задовольнити клопотання детектива та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744300 гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Зазначає, що зібрані стороною обвинувачення докази не вказують на причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки в період їх вчинення він не займав жодної посади в компаніях, які укладали договори.
Не надано оцінки даним про особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я, наявність на утриманні малолітньої дитини, не встановлено обставин, що свідчать про існування ризиків, на які вказує сторона обвинувачення у даному кримінальному провадженні і як наслідок безпідставно прийнято рішення про продовження строку запобіжного заходу.
За твердженням сторони захисту слідчим суддею не обґрунтована наявність виключних випадків для застосування застави в значно більшому розмірі, ніж передбачено законом. Визначений розмір застави, з урахуванням майнового стану підозрюваного, є непомірним для нього, оскільки відсутні заощадження, за рахунок яких ОСОБА_7 або члени його сім`ї можуть внести заставу.
Учасники кримінального провадження підтримали в судовому засіданні свої вимоги та заперечення, навели доводи в їх обґрунтування.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, знищити, приховати будь-які речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддяза результатамирозгляду клопотаннядетектива дійшов висновку про необхідність продовження раніше застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав обґрунтованості підозри щодо вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.190 КК України, а також ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; знищення, приховування, спотворення речей і документів; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Також слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження відповідного запобіжного заходу та дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
Неможливість завершення досудового розслідування до закінчення строку дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтована необхідністю проведення судових почеркознавчої, економічної експертиз, одночасного допиту свідків, підозрюваних, тимчасового доступу до речей та документів щодо руху коштів, перерахованих державним підприємством «Укрекоресурси» на рахунках юридичних осіб, які не виконані раніше з об`єктивних причин.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, в тому числі, щодо існування на час продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.190 КК України.
Висновку про обґрунтованість підозри слідчий суддя дійшов на підставі безпосередньо досліджених у судовому засіданні документів, яким дав належну оцінку та навів у своєму рішенні, зокрема: договори купівлі-продажу від 01.11.2012 з додаткам та додатковими угодами укладеними між ТОВ «Віар Плюс» та державним підприємством щодо закупівлі фандоматів; акти прийому-передачі на зберігання фандоматів; покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ; кредитний договір від 18.06.2013 № 70 КЛ/КРВ щодо надання ТОВ «Віар Плюс» кредиту 8754810, 02 гривень з додатковою угодою; виписки з банківського рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «Фінростбанк», відповідно до якої ДП «Укрекоресурси» перерахувало ТОВ «Віар Плюс» в якості оплати фандоматів кошти загальною сумою 8 889 999,9 грн.; виписки з банківського рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_2 відкритого в ПАТ «Кредит Оптима Банк», відповідно якої ДП «Укрекоресурси» перерахувало ТОВ «Віар Плюс» в якості оплати фандоматів кошти загальною сумою 4 800 000 грн. та подальшого їх перерахування на рахунки ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ТОВ «Компанія Ірол»; виписки з банківського рахунку ОСОБА_14, № НОМЕР_3, відкритого в ПАТ «Кредит Оптима Банк», відповідно якої відТОВ «Віар Плюс» на вказаний рахунок перераховано 754 700 грн.; випискою з банківського рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_4 відкритому в ПАТ «Фінростбанк» відповідно якої ТОВ «Віар Плюс» перераховано на вказаний рахунок 1 211 300 грн. Крім цього, з вказаного рахунку перераховано 120 000 грн. на рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_5 в АТ «Фінростбанк», а також 1 091 000 гривень на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_6 в ПАТ «Кредит Оптима Банк»; виписки з банківського рахунку ОСОБА_15 № НОМЕР_7, відкритого в ПАТ «Кредит Оптима Банк», відповідно якої на рахунок ОСОБА_15 зараховано 1 090 400 грн. з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_6 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» та 2 800 950 грн. з рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_2 відкритого в ПАТ «Кредит Оптима Банк» та інші.
Доводи захисника про неналежність та недопустимість наявних у матеріалах кримінального провадження доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_7 інкримінованих кримінальних правопорушень, колегія суддів відхиляє, оскільки не вбачає ознак явної їх недопустимості. Розв`язання спірних питань недопустимості доказів знаходиться за межами предмету апеляційного розгляду та підлягає дослідженню судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження по суті.
Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Не погоджується колегія суддів і з доводами захисника про відсутність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Зокрема, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 з огляду на підозру у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів, характеру та обставин інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за їх вчинення, наявність паспорту громадянина іншої країни (Республіки Вірменія) може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_7, зважаючи на зазначену стороною обвинувачення роль у вчиненні кримінальних правопорушень, може здійснювати вплив на свідків чи інших підозрюваних у кримінальному провадженні з метою спотворення даних про його причетність до їх вчинення.
Також наявний ризик знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, враховуючи, що під час досудового розслідування підлягають дослідженню документи стосовно походження фандоматів, в тому числі й ті, які були створені за кордоном на території Сполучених Штатів Америки, Республіки Польщі, Литовської Республіки. При цьому, на даний час органом досудового розслідування вилучені не всі документи та електронні носії, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Обґрунтованим є існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження того, в якому підозрюється ОСОБА_7, з огляду на можливість здійснення ним дій щодо легалізації грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, місцезнаходження яких не встановлено органом досудового розслідування.
З наведених причин колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та відхиляє доводи сторони захисту про відсутність будь-якого з вищезазначених ризиків.
Доводи про неврахування судом відсутності у ОСОБА_7 судимостей, віку та стану здоров`я підозрюваного, наявності міцних соціальних зв`язків як підстави для застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, колегія суддів відхиляє та вважає, що наведені обставини були враховані в достатній мірі під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу, в тому числі, при визначенні розміру застави, який був зменшений удвічі.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Такого висновку слідчий суддя дійшов з урахуванням тяжкості та характеру інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, розміру заподіяної шкоди.
Враховуючи майновий стан ОСОБА_7, доведені у судовому засіданні ризики, обґрунтованим є висновок, що застава у розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1860 750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) гривень, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Доводи про наявність у ОСОБА_7 захворювань та необхідності лікування слід відхилити, оскільки достатніх даних, які б перешкоджали підозрюваному перебувати в умовах слідчого ізолятору на час винесення ухвали, матеріали клопотання не містять.
Колегія суддів повністю погоджується з наведеними в судовому рішенні мотивами слідчого судді, в тому числі, щодо покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено у відповідності до вимог ст.ст.177, 183, 199 КПК України.
Враховуючи наведене, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючись статтями 177, 182, 199, 407, 418 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2022 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3