Search

Document No. 106142337

  • Date of the hearing: 06/09/2022
  • Date of the decision: 06/09/2022
  • Case №: 991/576/22
  • Proceeding №: 12013000000000507
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.

Справа № 991/576/22

Провадження 1-кп/991/3/22

УХВАЛА

06 вересня 2022 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

представника потерпілого та цивільного позивача ПАТ «Родовід Банк» ОСОБА_10,

представника потерпілого ТОВ «РБ Капітал-груп» ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013000000000507 від 28 серпня 2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.27 ч. 3 ст.209КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження №12013000000000507від 28.08.2013 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27 ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.27 ч. 3 ст.209КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акта у вказаному провадженні.

1.Доводи клопотання

Адвокат ОСОБА_8 просить суд повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013000000000507 від 28.08.2013 стосовно ОСОБА_7, зважаючи на його невідповідність вимогам КПК України. Невідповідність вбачає в тому, що:

-в обвинувальному акті не зазначено громадянство Грузії та підданство Канади ОСОБА_7, розмір шкоди завданий ТОВ «РБ Капітал-груп» як колишньому акціонеру ПАТ«Родовід Банк»;

-обвинувальний акт містить приховані дані щодо учасників вказаних подій, які зазначені як Особа 1, Особа 2, і про цих осіб не було повідомлено стороні захисту;

-в обвинувальному акті не містяться відомості про всіх слідчих, які здійснювали досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, та про всіх прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво;

-в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду щодо скасування арештів з нерухомого майна;

-всі слідчі та процесуальні дії, процесуальні рішення, процесуальні документи, проведені, прийняті та складені після 12.10.2017 у цьому кримінальному провадженні незаконні;

-з 20.11.2017 слідчі органів прокуратури взагалі не мають повноважень на здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ;

-стороні захисту не повністю було відкрито матеріали досудового розслідування.

2.Позиції сторін, заявлені у судовому засіданні

Захисник ОСОБА_8 підтримав доводи клопотання про повернення обвинувального акта та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_9 заявив, що сторона захисту вважає обвинувальний акт таким, що не відповідає вимогам КПК України. Він додав, що стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування було допущено порушення вимог закону, у зв`язку з чим неможливо призначити судовий розгляд. На його думку, обвинувальний акт було затверджено неуповноваженою особою, як і здійснено всі процесуальні дії у цьому провадженні. Також захисник ОСОБА_9 вказав про неконкретність обвинувального акта, відсутність розписки про його отримання.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав у повному обсязі позицію захисників.

Прокурор ОСОБА_5 зазначив, що обвинувальний акт був скерований до суду старшим групи прокурорів, а затверджений прокурором, який входив до складу групи прокурорів у вказаному провадженні. Отже, звернення до суду з обвинувальним актом відбулося у порядку та у спосіб, передбачені КПК України. Будь-яких порушень щодо підслідності не було, а доводи сторони захисту щодо допустимості доказів у зв`язку з неповноважністю прокурорів та слідчих можуть бути оцінені на стадії судового розгляду. Прокурор вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, формулювання обвинувачення є конкретизованим. Питання збитків та потерпілих стосуються виключно цивільного позову, а тому не можуть бути вирішені на даній стадії судового розгляду. На думку прокурора, невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування не може бути підставою для повернення обвинувального акта, адже перевіряється безпосередньо обвинувальний акт. Сторона обвинувачення не вбачає за необхідне вказувати всіх слідчих та процесуальних керівників у вказаному кримінальному провадженні в обвинувальному акті, адже розслідування у цьому провадженні здійснюється з 2013 року, а всі повноваження будуть перевірятись судом в подальшому.

Прокурор ОСОБА_6 підтримав позицію старшого групи прокурорів. Він вважає, що кримінальне процесуальне законодавство не вимагає вказувати у обвинувальному акті прізвища всіх слідчих та прокурорів. Питання цивільного позову, згідно його позиції, не може бути вирішено на даному етапі, а є предметом оцінки у нарадчій кімнаті. Держава Україна не визнає будь-яке інше громадянство громадян України, саме тому ОСОБА_7 вважається громадянином України до моменту, поки він не втратить це громадянство. Прокурор повідомив, що адвокати, які представляють сторону захисту у цьому провадженні, жодного разу не прибули для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, у зв`язку з чим для них було встановлено строк ознайомлення з матеріалами. Прокурор ОСОБА_6 наголосив на тому, що до обвинувального акта була долучена розписка про те, що він був вручений обвинуваченому ОСОБА_7 іншим способом, оскільки останній відмовився від його отримання.

Представник потерпілого та цивільного позивача ПАТ «Родовід Банк» ОСОБА_10 вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а всі інші обставини будуть оцінені судом у нарадчій кімнаті у разі призначення судового розгляду.

Представник потерпілого ТОВ «РБ Капітал-груп» ОСОБА_11 вважає необґрунтованим клопотання сторони захисту. На його думку, заперечення прокурорів повністю спростовують доводи сторони захисту. Наразі не існує підстав для прийняття іншого рішення, ніж призначення судового розгляду.

3.Оцінка та висновки суду

Після отримання обвинувального акта суд призначає підготовче судове засідання, у якому вирішуються питання щодо можливості призначення судового розгляду та здійснюється відповідна підготовка (ст. ст. 314, 315 КПК України).

Повернення обвинувального акта є одним із рішень, яке суд має право прийняти у підготовчому судовому засіданні у випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу (п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України).

З урахуванням задач підготовчого провадження, суд здійснює перевірку обвинувального акта на наявність невідповідності кримінальному-процесуальному закону, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу (ч.4 ст. 110 КПК України).

Відповідно доч.ч.2,3ст.291КПК Україниобвинувальний актмає містититакі відомості: 1)найменування кримінальногопровадження тайого реєстраційнийномер; 2)анкетнівідомості кожногообвинуваченого (прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 3)анкетні відомостікожного потерпілого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 3-1)анкетнівідомості викривача(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 4)прізвище,ім`я,по батьковіта займанапосада слідчого,прокурора; 5)виклад фактичнихобставин кримінальногоправопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність таформулювання обвинувачення; 6)обставини,які обтяжуютьчи пом`якшуютьпокарання; 7)розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням; 7-1)підстави застосуваннязаходів кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи,які прокурорвважає встановленими; 8)розмір витратна залученняексперта (уразі проведенняекспертизи підчас досудовогорозслідування); 8-1)розмір пропонованоївинагороди викривачу; 9)дату тамісце йогоскладення тазатвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1цього Кодексу);

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється (ч. 4 ст. 291 КПК України).

Оскільки кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень у складанні обвинувального акта, що обумовлює його повернення, норма п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК відсилає до ст. 291 цього Кодексу, що надає можливість визначити перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування: порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акта (неправильність або відсутність в обвинувальному акті такої інформації, як дата і місце його складання та затвердження; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо); порушення, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта (недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування; недолучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта тощо) (Постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №161/7092/20).

3.1. Щодо порушень, які стосуються змісту та форми обвинувального акта

Сторона захисту наполягає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону зважаючи на відсутність повної інформації щодо громадянства обвинуваченого ОСОБА_7, інформації про всіх слідчих та прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, вказівки на розмір шкоди, завданої потерпілому ТОВ «РБ Капітал-груп», затвердження неповноважним прокурором та відсутності ідентифікації осіб, про яких зазначено в обвинувальному акті.

В обвинувальному акті в анкетних відомостях обвинуваченого вказано громадянство України.

У ході судового засідання сторона захисту повідомила, що обвинувачений ОСОБА_7 є громадянином Грузії та має підданство Канади. Обвинувачений зазначив, що набув громадянство цих країн законним шляхом.

Законодавство України про громадянство ґрунтується, серед іншого, на принципі єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. (ст. 2 Закону України «Про громадянство України»).

У ст. 17 Закону України «Про громадянство України» вичерпний перелік підстав для припинення громадянства України, а тому факт наявності іншого громадянства автоматично не припиняє правовий зв`язок між фізичною особою і Україною.

Обставини набуття іншого громадянства обвинуваченим ОСОБА_7 могли бути невідомі стороні обвинувачення, а тому вказівка лише про громадянство України в обвинувальному акті не свідчить про відсутність відомостей про громадянство в цілому.

Суд також не вважає порушенням відсутність повного списку слідчих та прокурорів в обвинувальному акті.

П. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт має містити прізвище, ім`я, по батькові та займану посада слідчого, прокурора. Однак жодних вказівок щодо необхідності зазначення переліку всіх слідчих та прокурорів, які брали участь у кримінальному провадженні протягом усього досудового розслідування, немає. У кримінальному провадженні №12013000000000507 групи слідчих та прокурорів, які займались досудовим розслідуванням, неодноразово змінювались, навіть змінювалась підслідність провадження в цілому. Повноваження всіх осіб, які приймали ті чи інші процесуальні рішення та вчинювали процесуальні дії, будуть перевірятись на підставі матеріалів досудового розслідування. Саме тому перелік, вказаний в обвинувальному акті, не є визначальним для суду під час подальшого судового розгляду кримінального провадження.

На даному етапі суд позбавлений можливості встановити повноважність прокурорів та слідчих у вказаному провадженні під час здійснення досудового розслідування. В той же час у суду наявні підстави стверджувати, що затвердження обвинувального акта та звернення з ним до суду відбулося уповноваженими на це посадовими особами.

Щодо відсутності вказівки на шкоду, завдану кримінальним правопорушенням ТОВ «РБ Капітал-груп», суд зазначає таке.

У п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити відомості про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У вказаному обвинувальному акті визначений розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди у розмірі 301600000 грн. Ці положення не містять вимогу щодо визначення розміру шкоди, завданої кожному, хто був визнаний потерпілим у кримінальному провадженні. Саме тому вимога цієї статті дотримана.

Прокурором ОСОБА_6 було надано суду постанову про визначення умовної ідентифікації осіб у кримінальному провадженні від 19.09.2019, яка спростовує твердження сторони захисту про відсутність конкретизації осіб, які згадуються в обвинувальному акті.

3.2. Щодо порушень, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта

Сторона захисту також вбачає порушення в тому, що прокурором не було вказано всі процесуальні рішення в реєстрі матеріалів досудового розслідування, відсутній цивільний позов ТОВ «РБ Капітал-груп» та розписка про отримання копії обвинувального акта.

Суд не погоджується з твердженням сторони захисту щодо таких порушень.

Вимоги до змісту та оформлення реєстру матеріалів досудового розслідування визначені у ст. 109 КПК Україні. Суд на підготовчій стадії може перевірити відповідність такого документа формальним вимогам закону, однак позбавлений можливості перевірити його повноту. Встановити відсутність певних відомостей у реєстрі матеріалів досудового розслідування можливо лише за наявності доказів, наданих учасником кримінального провадження, який заявляє про це. У даному випадку стороною захисту не було доведено порушення вимог закону щодо складення реєстру досудових розслідувань. До того ж недоліки реєстру не зумовлюють повернення обвинувального акта.

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК України).

Не зважаючи на передбачене законом право особи на звернення із цивільним позовом, у цьому кримінальному провадженні на цей час ТОВ «РБ Капітал-груп» цивільний позов не заявило.

Відсутність цивільного позову потерпілого не свідчить про порушення вимог щодо обов`язкових додатків до обвинувального акта.

До обвинувального акта додана розписка про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування, оформлена детективом ОСОБА_12 . Ця розписка була складена у зв`язку з відмовою ОСОБА_7 від отримання обвинувального акта та додатків до нього. Вручення розписки здійснювалось за участі захисника Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м.Києві ОСОБА_13 . Крім того, містяться листи, якими обвинувальний акт з додатками надсилався захисникам обвинуваченого ОСОБА_7 .

Суд вважає, що цих документів достатньо для висновку про вжиття стороною обвинувачення всіх необхідних заходів для вручення обвинуваченому ОСОБА_7 та його захисникам обвинувального акта відповідно до вимог закону. Водночас сторона захисту відмовилась отримувати обвинувальний акт у визначений законом спосіб.

Враховуючи той факт, що розписка про вручення обвинувального акта не була складена через відмову сторони захисту, а стороною обвинувачення була дотримана процедура вручення такого процесуального рішення, суд не вбачає підстав для повернення обвинувального акта з цієї підстави.

3.3. Інші порушення, вказані стороною захисту

Деякі з доводів захисника стосуються порушень, які можуть вплинути на визнання доказів недопустимими та вирішення цивільного позову по суті.

Питання, пов`язані з допустимістю доказів, вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень неповноважними суб`єктами, долю цивільного позову суд може вирішити лише на підставі наявних матеріалів досудового розслідування під час судового розгляду або за його наслідками.

Тобто доводи захисту щодо незаконності процесуальних дій, рішень, порушень правил підслідності, наявності повноважень тощо не впливають саме на форму та зміст обвинувального акта та не можуть бути підставою для його повернення.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про відповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України та про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта.

Керуючись ст.ст. 109, 110, 128, 291, 314, 315, 369, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3