- Presiding judge (HACC) : Dubas V.M.
Справа № 991/668/22
Провадження 1-кс/991/3656/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
заявника (адвоката) ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 від 08.09.2022 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 в справі №991/668/22 (провадження №1-кс/991/678/22) щодо розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні від 21.12.2019 №52019000000001197,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
01.02.2022 до ВАКС надійшло клопотання старшого детектива п`ятого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_6 в кримінальному провадженні від 21.12.2019 №52019000000001197, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_4, яким неодноразово призначався судовий розгляд такого клопотання.
08.09.2022 адвокат ОСОБА_3 (далі заявник) як захисник підозрюваної ОСОБА_6 в черговому судовому засіданні у справі №991/668/22 (провадження №1-кс/991/678/22) подав заяву про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 від розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні від 21.12.2019 №520190000001197.
Відповідно до частини 3 статті 35 КПК для розгляду заяви про відвід визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1, яким невідкладно призначено її судовий розгляд на 09.09.2022.
2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.
Заявник на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 КПК просив задовольнити відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_4, стверджуючи, що такий не може розглядати справу за наявності обставин, що викликають сумнів в його неупередженості, а саме: «Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 порушив право на захист ОСОБА_6, що суперечить частині 2 статті 63 Конституції України, пунктом «с» частини З статті 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, пункту 13 частини 1 статті 7, частини 1 статті 20 Кримінального процесуального кодексу України. Окрім того, суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 вже не одноразово приймав рішення відносно ОСОБА_6, що є підставою вважати, що у судді склалось внутрішнє переконання щодо статусу та ролі ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52019000000001197 від 21.12.2019 року. Навіть у випадку наведення стороною захисту інших об`єктивних аргументів, які спростовують доводи сторони обвинувачення, через внутрішнє переконання, яке вже склалось у судді під час розгляду справ відносно ОСОБА_6, існують достатні підстави вважати про необ`єктивність їх оцінки суддею. Цей стан переконаності, впевненості суддів у законності та обґрунтованості прийнятого ним рішення при вирішенні цього ж кримінального провадженні стає перешкодою до їх об`єктивного пізнання і оцінки доводів особи, в інтересах якої подано скаргу. Суддя здійснюючи процесуальну функцію судового контролю повинен бути усунутий від провадження, якщо він раніше у будь-якій стадії процесу уже брав участь у винесенні рішення по цій справі склав собі певну думку, оскільки внаслідок природної психологічної зв`язаності судді зі своїми попередніми висновками це ускладнить встановлення об`єктивної істини».
В судовому засіданні 09.09.2022 щодо розгляду заяви про відвід заявник підтримав подану заяву та просив її задовольнити. Інші захисники підозрюваної ОСОБА_6 адвокати ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, детектив НАБУ ОСОБА_5 та слідчий суддя ВАКС ОСОБА_4 попри здійснені належним чином судові повідомлення в судове засідання не прибули, що не перешкоджало розгляду такого питання.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Крім того, частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Частиною 1 статті 80 КПК визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, за частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Враховуючи наведені у заяві про відвід підстави, у даному випадку заявником стверджувалось про можливі сумніви щодо недотримання виключно суб`єктивного критерію безсторонності суду, що й було предметом перевірки під час розгляду питання про відвід.
3.2. Відповідно до звіту про автоматизований розподіл від 01.02.2022 в справі №991/668/22 (провадження №1-кс/991/678/22), розміщеному на офіційному сайті «Судова влада України», така справа розподілена слідчому судді ОСОБА_4 як раніше визначеному слідчому судді за поєднанням із справою №991/147/20 (провадження №1-кс/991/148/20).
Статтею 8чинного ЗаконуУкраїни «Просудоустрій істатус суддів»від 02.06.2016№1402-VIII(якийвизначає організаціюсудової владита здійсненняправосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд) встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з частиною 4 статті 15 того ж Закону №1402-VIII, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом. При цьому за частиною 5 статті 15 того ж Закону №1402-VIII, справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. При цьому частиною 2 статті 18 Закону №1402-VIII визначено, що у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно із частиною 3 статті 35 КПК, визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.
Пунктом 1.3.1 чинного Положення проавтоматизовану системудокументообігу суду (далі - Положення про АСДС), затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами), визначено зокрема, що АСДС забезпечує об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).
Пунктами 2.3.40, 2.3.41 Положення про АСДС встановлено, що визначення слідчого судді здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, згідно з вимогами підпункту 2.3.4 пункту 2.3 цього Положення. Результатом визначення слідчого судді є протокол автоматичного визначення слідчого судді, що автоматично створюється автоматизованою системою.
Пунктами 2.3.45, 2.3.48 Положення про АСДС встановлено, що клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів. Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду, що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду.
Пунктом 12.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу ВАКС, затверджених рішенням зборів суддів ВАКС від 03.09.2019 №4 (зі змінами), визначено, що передача судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо заяв, клопотань, скарг по одному кримінальному провадженню, а також запроваджено принцип застосування розподілу раніше визначеному слідчому судді таким чином: раніше визначений суддя обирається за принципом хронології (перший слідчий суддя, на якого було розподілено кримінальне провадження, за номером і датою реєстрації такого провадження), а у разі його відсутності наступний раніше визначений слідчий суддя за принципом хронології.
Тобто визначення слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 для розгляду справи №991/668/22 (провадження №1-кс/991/678/22) як раніше визначеному слідчому судді прямо передбачено наведеними вище нормами законодавства, й такий розподіл здійснено відповідно до вимог процесуального закону.
Суд зазначає, що принцип черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді передбачений для забезпечення рівномірного навантаження суддів та ефективного здійснення розгляду справ у розумні строки. В свою чергу, розгляд слідчим суддею клопотань, заяв та скарг, поданих в межах одного кримінального провадження забезпечує ефективність здійснення судового контролю та не порушує принципів розподілу справ.
3.3. Дослідивши заяву про відвід, слідчий суддя вважає, що судовим розглядом не встановлено існування обставин, які б унеможливлювали прийняття слідчим суддею ВАКС ОСОБА_4 об`єктивного судового рішення, тоді як всі доводи заявника щодо його можливої упередженості в силу здійснення раніше судового контролю щодо інших питань в межах одного кримінального провадження є необґрунтованими суб`єктивними твердженнями, які не підтверджені жодними належними доказами, а тому такі не можуть бути визнані обґрунтованими.
Тобто заявлений відвід не містить належних та конкретних даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення, й тому такий не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 75-81, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 в справі №991/668/22 (провадження №1-кс/991/678/22) щодо розгляду клопотання детектива НАБУ ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні від 21.12.2019 №52019000000001197.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 09.09.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1