- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/3067/22
Провадження 1-кс/991/3084/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
скаржника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений строк, в кримінальному провадженні від 11.05.2019 №62019000000000639
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис судового провадження.
18.08.2022 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 (даліскаржник) в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого (детектива) у кримінальному провадженні від 11.05.2019 №62019000000000639 щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений кримінальним процесуальним кодексом України строк, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчу суддю ВАКС ОСОБА_5, якою ухвалою від 19.08.2022 відкрито провадження та призначено судовий розгляд на 23.08.2022 з перервою до 05.09.2022.
Відповідно до розпорядження керівника апарату ВАКС ОСОБА_6 від 05.09.2022 №56ав внаслідок тимчасової непрацездатності судді ОСОБА_5 протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді для розгляду цієї скарги визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 07.09.2022.
2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.
2.1.В скарзіскаржник просивзобов`язати детективів НАБУ розглянути подане ним у кримінальному провадженні №62019000000000639 від 11.05.2019 клопотання про виконання процесуальних дій (в порядку статті 220 КПК ) від 03.08.2022 за вих. №1041285 та повідомити про результати його розгляду у встановлені КПК України спосіб та строки, стверджуючи таке: «ним здійснюєтьсязахист ОСОБА_4 відповідно додоговору пронадання правовоїдопомоги від11.10.2020,в томучислі представництвоінтересів останньогопід часпроцесуальної взаємодіїз державними,правоохоронними органами,підприємствами,установами,організаціями незалежновід формивласності таїх посадовими,службовими особами,в томучислі врамках кримінальногопровадження №62019000000000639від 11.05.2019,досудове розслідуванняу якомуздійснюється детективамиНАБУ підпроцесуальним керівництвомСпеціалізованої антикорупційноїпрокуратури (САП).Так,із засобівмасової інформаціїскаржнику сталовідомо проможливу зацікавленістьйого клієнтомз бокуНАБУ.Тому 03.08.2022скаржником доНАБУ булонаправлено клопотанняна виконанняпроцесуальних дійв порядкустатті 220КПК,в якомупросив повідомитичи приймалосьдетективами НАБУпроцесуальне рішенняпро оголошення ОСОБА_4 в розшукв межахдосудового розслідуваннякримінального провадження№62019000000000639від 11.05.2019,якщо так,то просивнадати копіювідповідної постанови,та прорезультати розглядуклопотання проінформуватив строкне більше3днів змоменту отриманняклопотання,повідомивши шляхомнаправлення наелектронну пошту.12.08.2022скаржнику надійшовлист НАБУвід 09.08.2022,де зазначено,що клопотання впорядку статті220КПК заявляютьсяз метоюзбирання доказівшляхом проведенняпроцесуальних дій,які знаходятьсвоє відображенняу відповідномупротоколі,тоді якзвернення скаржникане єклопотанням врозумінні КПК,оскільки нестосується проведенняпроцесуальних дій,забезпечення безпекищодо підзахисного,членів йогосім`ї,близьких родичів,майна,житла тощо». Відтак скаржник вважав, що таким листом уповноважені особи НАБУ не виконали вимоги КПК та не розглянули його клопотання належним чином.
В судовому засіданні 07.09.2022 скаржник підтримав подану скаргу та просив її задовольнити.
НАБУ належним чином було повідомлено про час і місце судового засідання, проте його представник в таке не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало розгляду скарги. Разом з тим на електронну пошту ВАКС 23.08.2022 та 06.09.2022 надійшли ідентичні пояснення на скаргу, підписані детективом НАБУ ОСОБА_7, із доданими копіями витягу з ЄРДР та постанови про зміну групи детективів у кримінальному провадженні №62019000000000639, де просилось розглянути скаргу без участі детективів НАБУ та відмовити в її задоволенні, стверджуючи зокрема таке: «В своїй скарзі адвокат ОСОБА_3 вказує, що детективом НАБУ не розглянуто його клопотання від 03.08.2022вих. №1041285. В той же час встановлено, що у своєму клопотанні (зверненні) від 03.08.2022 ОСОБА_3 просив повідомити його чи приймались детективами Національного антикорупційного бюро України процесуальні рішення про оголошення ОСОБА_4 у розшук в межах досудового розслідування та надати копію вказаного рішення… Процесуальні дії під час кримінального провадження відповідно до ст. 103 КПК України можуть фіксуватися: у протоколі; на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії; у журналі судового засідання. З огляду на наведене, клопотання в порядку ст. 220 КПК України заявляються з метою збирання доказів шляхом проведення процесуальних дій, які знаходять своє відображення у відповідному протоколі. Таким чином, звернення (клопотання) ОСОБА_3 не є клопотаннями в розумінні КПК України, оскільки не стосуються проведення процесуальних дій, забезпечення безпеки щодо підзахисного, членів його сім`ї, близьких родичів, майна, житла тощо. У той же час, надання запитуваної ОСОБА_3 інформації та направлення документів про які він просив у своєму зверненні (клопотанні) не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України. Таким чином, слід підсумувати, що клопотання (звернення) ОСОБА_3 від 03.08.2022 не є клопотання в порядку ст. 220 КПК України у зв`язку з чим у слідства відсутній обов`язок його розгляду в порядку ст. 220 КПК України. Ґрунтовна та повна відповідь на звернення (клопотання) ОСОБА_3 надана листом НАБУ від 09.08.2022 №0434-252/13607. Відповідь не було надано постановою, оскільки вимоги зазначеного звернення зводяться не до вчинення процесуальних дій, передбачених КПК України. Відповідно до КПК України у слідчого відсутній обов`язок (чи право) надавати інформацію та копії документів на звернення чи клопотання адвоката щодо прийнятих під час досудовою розслідування рішень про оголошення у розшук осіб. Враховуючи вищевикладене вказана дія (бездіяльність) не відноситься до визначених в ст. 303 КПК України у зв`язку з чим не може бути оскаржена під час досудового розслідування».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, вищенаведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, прокурора, а лише щодо їх безпосередніх обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований КПК.
3.2. Пункт 12 частини 3 статті 42 КПК визначає право підозрюваного, зокрема, заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім`ї, близьких родичів, майна, житла тощо, а також оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із частиною 4 статті 46 КПК, захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Частинами 1 статті 93 КПК визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом, а абзацом 2 частини 3 статті 93 КПК визначено, що ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статті 220 цього кодексу.
Частинами 1,2статті 220КПК визначено,що клопотаннясторони захисту,потерпілого ійого представникачи законногопредставника,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,про виконаннябудь-якихпроцесуальних дійта увипадках,установлених цимКодексом,іншої особи,права чизаконні інтересиякої обмежуютьсяпід часдосудового розслідування,або їїпредставника слідчий,дізнавач,прокурор зобов`язанірозглянути встрок небільше трьохднів змоменту поданняі задовольнитиїх занаявності відповіднихпідстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно дочастин 1,2,6статті 223КПК,слідчі (розшукові)дії єдіями,спрямованими наотримання (збирання)доказів абоперевірку вжеотриманих доказіву конкретномукримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети… Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній . Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Таким чином, клопотання сторони захисту щодо надання інформації про наявність тих чи інших процесуальних рішень не належить до категорії клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій, оскільки до таких належать винятково дії, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК, а саме гласні та негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя визнає неспроможними посилання скаржника в обґрунтування поданої скарги на норми статті 111 КПК (а саме, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію), оскільки таке стосується винятково порядку інформування слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом про заплановані ними в майбутньому процесуальні дії або про прийняті ними процесуальні рішення, що спрямовано на реалізацію пункту 15 частини 3 статті 42 КПК, яким визначено, що підозрюваний, обвинувачений має право одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення.
Крім того, предметом судового контролю слідчим суддею може бути зокрема бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі нездійснення процесуальних дій, яка передбачає, що після отримання відповідного клопотання така взагалі не розглянута слідчим чи прокурором у визначений законом строк. Проте у самій скарзі зазначено, що скаржнику у відповідь на його клопотання детективом НАБУ надіслано лист від 09.08.2022 №0434-252/13607, тобто відсутній факт бездіяльності детектива щодо нерозгляду поданого клопотання.
Відповідно до частин 4, 5 статті 304 КПК, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Відтак, оскільки оскаржувана у даному випадку бездіяльність детектива не належала до бездіяльності, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язані вчинити у визначений КПК строк, а тому провадження за поданою скаргою було відкрито помилково, належало відмовити у відкритті провадження відповідно до частини 4 статті 304 КПК, оскільки скарга подана набездіяльність слідчого,дізнавача,прокурора,що непідлягає оскарженню.
3.3. Разом з тим суд зазначає, що пунктом 14 частини 3 статті 42 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений має право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього кодексу.
Відповідно частиною 1 статті 221 КПК визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.
Тобто сторона захисту може отримати інформацію про наявність тих чи інших процесуальних рішень шляхом реалізації права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
3.4. Відповідно до статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Разом з тим КПК не врегульовує порядок дій слідчого судді в разі виявлення помилкового відкриття провадження за скаргою на бездіяльність, що не підлягає оскарженню.
Згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що оскільки вже помилково було відкрито судове провадження щодо поданої скарги, то таке належить закрити.
Керуючись статтями 7, 9, 303-309, 369-372, 376, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження щодо розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність детективів НАБУ, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений строк, в кримінальному провадженні від 11.05.2019 №62019000000000639.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили негайно після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 12.09.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1