Document No. 106192359

Справа № 991/2972/22

Провадження №11-сс/991/258/22

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2022 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 наухвалу слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 22серпня 2022року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52020000000000759 від 15 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт.Котельва Полтавської області, голови Ленінського районного суду міста Полтави, зареєстрованого в АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ч.3 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.1 ст.366-2 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2022 року клопотання прокурора задоволено частково: застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 910 000 грн; на нього покладено обов`язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із м.Полтава та Полтавської області без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від будь-якого спілкування зі свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_1, виданий 05 березня 2015 року та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_2 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України. Строк дії обов`язків встановлено до 22 жовтня 2022 року. Підставами дляпостановлення ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядізастави зазначено,що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.190,ч.2ст.15,ч.4ст.27,ч.3ст.369,ч.1ст.366-2КК України,за якізаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок довосьми років;він набувстатусу підозрюваного;наявні ризики,передбачені п.п.1,3-4ч.1ст.177КПК України,а саме: переховуватись відорганів досудовогорозслідування тасуду;незаконно впливатина свідківу цьомуж кримінальномупровадженні;перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином.Слідчий суддядійшовши висновку,що застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходів,зокрема особистогозобов`язання чиособистої порукине забезпечитьможливості здійсненнядієвого контролюза поведінкоюпідозрюваного тавиконання нимпроцесуальних обов`язків,оскільки ризикзвернення заставиу дохіддержави будебільш ефективнимстримуючим факторомвід вчинення ОСОБА_7 позапроцесуальних дійта неналежноїпроцесуальної поведінки. Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7, вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, а також його особу, майновий стан, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків. Разом з тим, на думку слідчого судді застава у розмірі 1 300 000 грн буде не співмірною із встановленими обставинами, а тому визначив її у розмірі 910 000 грн.

24серпня 2022року наелектронну поштудо Апеляційноїпалати Вищогоантикорупційного судунадійшла апеляційнаскарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_8,в якійвін просить:ухвалу слідчогосудді скасуватита постановитинову,якою узадоволенні клопотанняпрокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відмовити. У випадку часткового задоволення просить застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Разом з тим, у випадку часткового задоволення апеляційної скарги та не встановлення підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, просить зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 208000 грн. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною, оскільки вона постановлена з істотним порушенням вимог КПК України, без встановлення обставин справи, в тому числі, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Повідомлення про підозру ОСОБА_7 є необгрунтованим, оскільки не підтверджується належними доказами. Вважає, що відсутній шахрайський мотив та мета заволодіння коштами, які ОСОБА_11 підзахисному не передавав та самостійно повернув НАБ України. Крім того, відсутні докази, що ОСОБА_7 у цивільній справі №554/7903/19 підбурював ОСОБА_11 здійснити неправомірний вплив на суддю ОСОБА_12 . Відсутні докази про користування ОСОБА_7 майном протягом більше 183 днів у 2020 році, в тому числі, користування майном станом на 31 грудня 2020 року. Крім того, вручення повідомлення про підозру здійснювалося із істотним порушенням процедури повідомлення про підозру, а тому ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного. Відсутні підстави для обрання запобіжного заходу, оскільки недоведені ризики протиправної поведінки ОСОБА_7 та прокурор не надав доказів неправомірних дій з моменту набуття статусу підозрюваного. Покладення обов`язку не залишати м.Полтаву та Полтавську область без дозволу детектива, прокурора та слідчого судді виходить за межі клопотання прокурора, оскільки за межами м.Полтави проживають батьки та його донька, які не є свідками та спілкування з ними не може перешкодити слідству. Обов`язок не спілкуватися зі свідком ОСОБА_13 є незаконним, оскільки він є захисником ОСОБА_7, а тому порушує його право на правову допомогу та обмежує право на захист. Прокурор не довів, що існують виключні обставини для обрання запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі більшому ніж визначено ст.182 КПК України. Також сторона захисту вказує, що на ОСОБА_7 покладено обов`язки поза межами строку досудового розслідування. Крім того, слідчий суддя не врахував характеризуючі документи ОСОБА_7, його стан здоров`я, сімейний стан, наявність утриманців, добровільне відрахування коштів на ЗСУ, а тому обраний запобіжний захід є не співмірним. Встановлені слідчим суддею ризики є недоведеним та спростовуються відомостями, які містяться у матеріалах справи. На даний час ОСОБА_7 та ОСОБА_18, його цивільна дружина, яка вагітна, мають намір одружитися та чекають на народження дитини, а тому дарування їй квартири не доводить його протиправну поведінку, оскільки на момент дарування він не мав жодних обмежень для цього, правочин відповідав його волевиявленню як власника.

26серпня 2022року доАпеляційної палатиВищого антикорупційногосуду надійшлаапеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_9,в якійвона проситьухвалу слідчогосудді скасуватита постановитинову,якою узадоволенні клопотанняпрокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відмовити. Вважає судове рішення незаконним, оскільки мало місце істотне порушення вимог КПК України. Зокрема було порушено процедуру вручення повідомлення про підозру, а тому він не набув статусу підозрюваного. Вважає, що супровідний лист прокурора не відповідає Правилам організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18 червня 2015 року. Копія примірника повідомлення про підозру ОСОБА_7 надано до канцелярії Ленінського районного суду м.Полтави, де працює ОСОБА_7, а не вручена йому особисто. Вважає також, що клопотання про застосування заапобіжного заходу під розписку незаконно було вручено голові ОСББ. Крім того, зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 є необгрунтованим та безпідставним. Відсутній ризик незаконного впливу на свідків, оскільки в протоколах їх допиту не міститься інформація про їх побоювання за свою безпеку. Жоден зі свідків не дав пояснень, які б свідчили про протиправну діяльність ОСОБА_7 . Слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про наявність ризику втечі, оскільки ОСОБА_7 має постійне місце реєстрації та проживання, має міцні соціальні зв`язки, він працює, до кримінальної відповідальності не притягувався, будь-яке майно за кордоном відсутнє. На утриманні ОСОБА_7 знаходиться донька та батьки, він активно допомагає ЗСУ та окремим особам, які потрапили у складні життєві обставини, а тому розмір визначеної застави не є співрозмірним.

26серпня 2022року доАпеляційної палатиВищого антикорупційногосуду надійшлаапеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_10,в якійвін проситьухвалу слідчогосудді скасуватита постановитинову,якою узадоволенні клопотанняпрокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відмовити. Вважає, що ухвала слідчого судді є необгрунтованою, без належної оцінки та врахування окремих матеріалів кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню. На його думку, відсутній ризик переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він тривалий час проживає в м.Полтава, органу досудового розслідування та прокурором відомі його адреси проживання, він є соціально орієнтованою людиною, на тимчасово окупованих територіях нашої держави у нього немає нерухомості та близьких родичів, усі попередні виїзди за кордон зводилися до відпочинку на період відпустки. За своєю посадою ОСОБА_7 є публічною особою, яка постійно виконує функціональні обов`язки щодо здійснення правосуддя та більшість часу перебуває на територіях м.Полтави, інколи Полтавського району. На отримані виклики від детектива НАБ України, Вищого антикорупційного суду відреагував як свідомий громадян. На його думку, ОСОБА_7 не надав достатніх та аргументованих підстав застосувати до нього обмеження у пересуванні територією України. Просив врахувати стан здоров`я ОСОБА_7, зокрема наявність у нього інвалідності, похилий вік батьків, а також стан вагітності, у якому перебуває його цивільна дружина. Ці обставини вказують на те, що медична допомога може знадобитися у будь-яким момент і це може відбутися не лише на території Полтавської області. Відсутні докази існування ризику незаконного впливу на свідків, оскільки матеріали кримінального провадження не містять жодного протоколу допиту будь-якого свідка, відсутні будь-які заяви, повідомлення, тощо про прямий тиск чи вплив учасників кримінального провадження з боку ОСОБА_7 його родичів, знайомих, тощо. Відсутні докази наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки від проведення слідчих або процесуальних дій ОСОБА_7 не відмовлявся. Крім того, на думку сторони захисту було порушено процедуру вручення повідомлення про підозру, оскільки спрямування повідомлення про підозру на іншу адресу поштою або його спрямування електронною поштою чи факсимільним зв`язком, по телефону чи телеграмою, залишення в канцелярії Ленінського районного суду м.Полтави примірника повідомлення про підозру із супровідним листом за підписом прокурора не може вважатися належним врученням особі повідомлення про підозру. Своєчасне невручення повідомлення про підозру самій особі належним чином слідчим чи прокурором (до 24 годин дня його складення, згідно ч.3 ст.115 КПК України) чи не направлення його належним чином за місцем проживання особи для вручення (до закінчення роботи поштових відділень у день складення повідомлення про підозру, згідно зі ст.116 КПК України) має своїм наслідком невиконання обов`язку щодо вручення підозри особи слідчим, прокурором у встановлений проміжок часу та втрату права на його вручення, а також втрату чинності самого повідомлення, оскільки воно вже не може бути вручене особі. На думку сторони захисту «доручення» Генерального прокурора (виконувача обов`язків Генерального прокурора), його заступника, керівника регіональної прокуратури іншим прокурорам здійснити повідомлення про підозру спеціальному суб`єкту повинно оформлюватися виключно у формі постанови, яка має містити складові, визначені у ч.5 ст.110 КПК України. У випадку недотримання такої форми доручення має вважатися неналежним процесуальним рішенням, що згідно зі ст.9 КПК України не породжує відповідних правових наслідків.

У судовомузасіданні захисник ОСОБА_8 доводи,зазначені вподаних апеляційнихскаргах,підтримав тапросив їхзадовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційних скарг, просив їх задовольнити.

Захисник ОСОБА_10 у судове засідання не з`явився, направив клопотання у якому зазначив, що за дорученням ОСОБА_7 він не буде приймати участь у судовому засіданні. Доводи, зазначені в його апеляційній скарзі підтримав, просив задовольнити. Захисник ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України.

Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПКУкраїни,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: вагомістьнаявних доказівпро вчиненняпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; тяжкістьпокарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; вікта станздоров`я підозрюваного,обвинуваченого; міцністьсоціальних зв`язківпідозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; наявністьу підозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; репутаціюпідозрюваного,обвинуваченого; майновийстан підозрюваного,обвинуваченого; наявністьсудимостей упідозрюваного,обвинуваченого; дотриманняпідозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; наявністьповідомлення особіпро підозруу вчиненнііншого кримінальногоправопорушення; розмірмайнової шкоди,у завданніякої підозрюється,обвинувачується особа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачується особа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно ч.1 ст.194КПК України підчас розглядуклопотання прозастосування запобіжногозаходу слідчийсуддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПКУкраїни,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався в повній мірі зазначених вимог закону та ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

З матеріалів судової справи вбачається, що НАБ України здійснюється досудове розслідування у №52020000000000759 від 15 грудня 2020 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.1 ст.366-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 19 травня 2011 року №3398-VI ОСОБА_7 обрано безстроково на посаду судді Ленінського районного суду міста Полтави. Згідно з рішенням зборів суду від 14 серпня 2018 року по теперішній час ОСОБА_7 займає адміністративну посаду голови Ленінського районного суду міста Полтави.

За версією сторони обвинувачення на початку листопада 2020 року під час розмови по месенджеру «Viber» ОСОБА_11 розповів ОСОБА_7, із яким був знайомий приблизно із 2009 року, про обставини розгляду судової справи №554/7903/19, свою зацікавленість у задоволенні позову, надмірну тривалість судового розгляду та сумніви щодо прийняття справедливого та законного рішення по справі. Дізнавшись вказану інформацію, ОСОБА_7 вирішив використати ситуацію, що склалась у зв`язку з розглядом в Октябрському районному суді міста Полтави судової справи №554/7903/19, зацікавленість ОСОБА_11 як директора та засновника ТОВ «Дігорський» у задоволенні вказаного позову, а також своє знайомство з суддею іншого районного суду з метою власного протиправного збагачення. У ОСОБА_7 виник умисел на заволодіння чужим майном (грошовими коштами) ОСОБА_11 у великих розмірах шляхом обману (шахрайства) та шляхом підбурювання його до надання неправомірної вигоди судді Октябрському районному суді міста Полтави як службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади та службового становища. При цьому ОСОБА_7 не мав намірів передавати одержані від ОСОБА_11 як неправомірну вигоду грошові кошти судді, а вона із його злочинними планами обізнана не була.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, а також у вчиненні підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданої влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 відповідно до пп. «ґ» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом декларування, на якого поширюється дія цього Закону, порушуючи вимоги п.п.2, 3 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», достовірно знаючи про його обов`язок вказати усі передбачені відомості в декларації, повну та достовірну інформацію в усіх її розділах, діючи з прямим умислом, з метою приховати від контролюючих, правоохоронних, судових та інших державних органів і громадськості свій реальний майновий стан та наявне у його родини майно, у подану електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за 2020 рік вніс завідомо недостовірні відомості, не зазначивши інформації про квартиру та машиномісце за адресою: АДРЕСА_3, а також автомобіль марки KIA модель SPORTAGE, що перебували у його користуванні. Відомості, що подані ОСОБА_7 у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за 2020 рік відрізняються від достовірних на загальну суму понад 1 594 356,78 грн, що більш ніж у 500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Таким чином, ОСОБА_7 також підозрюється в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченоїЗаконом України«Про запобігання корупції», коли такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України (в редакції Закону України № 1074-ІХ від 04 грудня 2020 рок).

12 серпня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.1 ст. 366-2 КК України.

Сторона захистувказує,що ухваласлідчого суддіВищого антикорупційногосуду від22серпня 2022року єнезаконною,оскільки підозрау вчиненні ОСОБА_7 злочинів,передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.1 ст.366-2 КК України, є не обґрунтованою та не підтверджується конкретними фактами та обставинами.

Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.

З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З ухвали слідчого судді від 22 серпня 2022 року, вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, та обґрунтовано встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що підозра ОСОБА_7 за ч.3 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.1 ст.366-2 КК України є обґрунтованою, оскільки дане твердження ґрунтується на досліджених слідчим суддею матеріалах судової справи.

Щодо процедуривручення ОСОБА_7 повідомлення пропідозру, колегіясуддів зазначає.

Відповідно до ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно з ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених КПК України, у порядку, передбаченому главою 11 КПК України, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Згідно зі ст.135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

З матеріалів справи вбачається, що 12 серпня 2022 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_7, за ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.1 ст.366-2 КК України.

ОСОБА_7 12 вересня 2022 року був відсутнім за місцем проживання та роботи, тому вказане повідомлення про підозру, 12 серпня 2022 року прокурор вручив голові ОСББ «Петровське 29-Б» ОСОБА_19, що здійснює управління будинком за адресою: АДРЕСА_3 та голові ОСББ «Панянка 65 Б» ОСОБА_20, для передачі ОСОБА_7 (т.3 а.с.153; т.4 а.с.190).

Крім того, повідомлення про підозру від 12 серпня 2022 року подано та зареєстроване в канцелярії Ленінського районного суду міста Полтави, за місцем роботи ОСОБА_7 (т.4 а.с.205).

Таким чином, доводи сторони захисту про порушення процедури вручення повідомлення про підозру, не набуття статусу підозрюваного ОСОБА_7 є необгрунтованими. На виконання вимог ст.278 КПК України прокурор вжив всіх належних заходів для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру від 12 серпня 2022 року у день його складання, а тому він набув статусу підозрюваного. Крім того, дії прокурора щодо подачі повідомлення про підозру до канцелярії Ленінського районного суду м.Полтави є правомірними, оскільки згідно Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України без його реєстрації в канцелярії неможливе вручення адміністрації за місцем роботи.

Доводи сторонизахисту,що доручення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 12 серпня 2022 року не породжує правових наслідків, є необгрунтованими, оскільки глава 37 КПК України, яка регулює питання здійснення кримінального провадження щодо окремої категорії осіб, до яких відносяться суддя, не встановлює вимог, що доручення має прийматися у формі постанови.

Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 (ч.3 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.1 ст.366-2 КК України), два з яких є тяжкимизлочинами,відповідальність завчинення якогопередбачає покаранняу виглядіпозбавленням воліна строквід чотирьохдо восьмироків зконфіскацією майнаабо безтакої,доказів,що містятьсяв матеріалахсправи,статус підозрюваногота йогомісце роботи,соціальні зв`язки,колегія суддівпогоджується звисновком слідчогосудді щодонаявності підставвважати,що існуютьризики,зазначені вп.п.1,3-4ч.1ст.177КПК України,а томудоводи сторонизахисту щодоїх відсутностіне знайшлисвого підтвердження.Обґрунтованим такожколегія суддіввважає івисновок слідчогосудді,що застосування більш м`яких запобіжних заходів: особистого зобов`язання чи особистої поруки не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, оскільки ризик звернення застави у дохід держави є більш ефективним стримуючим фактором від вчинення ОСОБА_7 поза процесуальних дій та неналежної процесуальної поведінки.

Слідчий суддя встановив підозрюваному ОСОБА_7 обов`язки, що визначені ст.194 КПК України в межах процесуального законодавства. Закінчення строку досудового розслідування є підставою для припинення дії обов`язків за аналогією положень ст.203 КПК України.

Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність виключного випадку, визначеного ч.5 ст.182 КПК України, та існування підстав для призначення суми застави більшої ніж передбачає максимальна межа п.3 ч.5 ст.182 КПК України, і застава у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 910 000 грн, у повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язків та його належну поведінку.

Твердження сторони захисту, що розмір застави є не співмірним та підлягає зменшенню не знайшли свого підтвердження та спростовуються доказами про доходи ОСОБА_7, які містяться в матеріалах справи.

На думку колегії суддів, міра запобіжного заходу у вигляді застави є пропорційною меті забезпечення кримінального провадження та за обставин даного кримінального провадження є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та запобіганню ризикам, доведеним прокурором. Доводи апеляційних скарг висновків слідчого судді не спростовують. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст.404 КПК України.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 182, 194, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 наухвалу слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 22серпня 2022року прозастосування запобіжногозаходу увигляді заставистосовно підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2022 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4