- Presiding judge (HACC AC) : Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/3287/22Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/272/22
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
І м е н е м У к р а ї н и
09 вересня 2022 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
представника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7, на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 01 вересня 2022 року у кримінальному провадженні №52020000000000277,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі було розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з апеляційною скаргою, яку на підставі п. 9 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ було подано 06.09.2022 на ухвалу слідчої судді від 01.09.2022, постановлену згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. ч. 4, 5 ст. 173 КПК (а. с. 177, 179-186, 191-198, 202).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 01.09.2022 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури /далі - САП/ - накладено арешт на майно, вилучене 25.08.2022 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон Apple Iphone 12 Pro, номер моделі А2407, серійний номер: НОМЕР_1, ІМЕI1: НОМЕР_2, ІМЕІ2: НОМЕР_3 із сім-карткою НОМЕР_4 із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.
3. Зазначена ухвала мотивована тим, що: (1) детективи Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000277 від 22.04.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України /далі - КК/, за фактом зловживання службовими особами ПАТ «Центренерго» службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки для ПАТ «Центренерго»; (2) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, що є достатнім для можливого накладення арешту; (3) обшук було проведено на підставі ухвали слідчого судді; (4) під час проведення обшуку вилучено мобільний телефон з сім-картою, в ході огляду якого у месенджерах виявлено чати та групи з інформацією, які стосуються обставин придбання та подальшої реалізації ТОВ «Юнайтед Енерджі» електричної енергії, яку в повному обсязі скопіювати не вдалося; (5) з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування, постановою детектива призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу; (6) вилучений телефон із сім-картою визнано речовим доказом; (7) на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
ІІI. Вимоги та доводи апеляційної скарги
4. У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 просить (1) скасувати ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 01.09.2022 і (2) постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора САП про арешт майна.
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) детективом НАБУ прийнято незаконне рішення про тимчасове вилучення мобільного телефону, оскільки, ОСОБА_7 добровільно надав до нього доступ; (2) у вилученому мобільному телефоні не можуть бути відомості, інформація і документи, які можуть бути використані як доказ, оскільки він придбаний 13.05.2021, тобто більш ніж через десять місяців після подій злочину; (3) детективом у поданому клопотанні не обґрунтовано, яким чином вилучене майно може бути використане в межах кримінального провадження, не зазначено підстав та мети арешту та не встановлено яким ризикам має на меті запобігти накладення арешту, чим не дотримано вимог ст. 171 КПК; (4) жодній особі у цьому кримінальному провадженні не повідомлено про підозру попри здійснення досудового розслідування у цій справі більше двох років.
4.2. У судовому засіданні представник ОСОБА_6 просив задовольнити апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній. Крім того, зазначив, що у зв`язку із вилученням мобільного телефону його власник позбавлений можливості користуватися платіжною карткою через телефон.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. Прокурор ОСОБА_8, будучи обізнаним про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду апеляційної скарги за його особистої участі не звертався.
5.1.1. До початку судового засідання прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що: (1) телефон відповідає критеріям речового доказу, оскільки в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій /далі - НС(Р)Д/ було встановлено спілкування ОСОБА_7 із ОСОБА_9 через додаток Telegram з приводу відпуску електроенергії, тобто містить інформацію, що має значення для кримінального провадження; (2) із використанням номеру телефону НОМЕР_4, який наявний у вилученому телефоні, велося спілкування у месенджері Telegram, зміст якого скопіювати під час обшуку не вдалось; (3) вказаний номер телефону використовувався ОСОБА_7 раніше, тобто до придбання вилученого телефону.
5.1.2. Крім того, прокурор просив розглядати апеляційну скаргу без його участі.
5.2. Власник майна ОСОБА_7, будучи обізнаним про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду апеляційної скарги за його особистої участі не звертався. Представник не заперечував проти розгляду його апеляційної скарги за відсутності власника майна.
V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали
6. Судове рішення має бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
6.1. Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі - Конвенція/ зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (п. 30 рішення Європейського суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ від 27.09.2001 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» / Hirvisaari v. Finland, заява №49684/99).
6.2. Поруч із наведеним, у ході апеляційного перегляду рішення слідчого судді ретельній перевірці підлягають усі доводи апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19, абз. 9 п. 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №11-164сап21).
6.3. Тому, виходячи зі змісту ст. 2, ч. 6 ст. 9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів переглядає оскаржувану ухвалу в межах зроблених слідчою суддею в такому рішенні висновків, а також наведених на їх спростування доводів представника, ураховуючи заперечення прокурора щодо них.
6.4. Із урахуванням вищенаведеного, апеляційному суду належить з`ясувати чи: (1) наявна обґрунтована підозра вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна; (2) мала сторона обвинувачення право вилучати мобільний телефон, враховуючи надання власником доступу до нього; (3) відповідало майно, на яке накладено арешт, критеріям речових доказів; (4) існувала необхідність в накладенні арешту на майно, ураховуючи принцип розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
7. Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчою суддею, та зробленим ним висновкам, апеляційний суд виходить із такого.
(§1) Щодо відсутності підозрюваних і тривалості досудового розслідування
8. Під час перевірки доводів представника власника майна щодо того, що кримінальне провадження розслідується з квітня 2020 й наразі нікому так і не повідомлено про підозру колегія суддів зауважує, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).
8.1. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК).
8.2. «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» /Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).
8.3. Але використане законодавцем у п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості», якщо його порівняти із формулюванням «наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення», яке застосовано у ч. 2 ст. 177 КПК, вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення. Оскільки, на відміну від ч. 2 ст. 177 КПК, у п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК не зазначено про вчинення злочину особою, а лише вказано про його вчинення.
8.4. В оскаржуваній ухвалі із посиланням на докази наведено відомості, котрі, на думку колегії суддів, можуть переконати особу, яка не зацікавлена у результатах розгляду цієї справи (об`єктивний спостерігач) у тому, що було вчинено кримінальне правопорушення, котре розслідується у кримінальному провадженні №52020000000000277 від 22.04.2020, яке проявилося у:
8.4.1. продажі ПАТ «Центренерго», яким володіє держава, на користь ТОВ «Юнайтед Енерджі» електроенергії по заниженій вартості, яка нижча від собівартості, що спричинило збитки у розмірі 2 437 128 356,86 грн;
8.4.2. незастосуванні ПАТ «Центренерго» до ТОВ «Юнайтед Енерджі» штрафних санкцій з причини не здійснення покупцем відбору визначеної згідно з графіком до договору кількості придбаної електроенергії, що призвело до недоотримання державним підприємством доходу у сумі 138 363 643 грн без ПДВ (сума за вирахуванням вартості припустимого обсягу у розмірі 5%);
8.4.3. складенні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, які дозволили виключити з договору умову щодо припустимого обсягу зменшення відбору електроенергії у розмірі 5%) (а. с. 9-13, 53-82, 106-158).
8.5. Отже, у кримінальному провадженні №52020000000000277 існує обґрунтована підозра вчинення кримінальних правопорушень (ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК) такого ступеня тяжкості (вчинення нетяжкого і тяжких злочинів), що може бути підставою для накладення арешту на майно.
8.6. При цьому та обставина, що за понад два роки розслідування жодній особі не повідомлено про підозру для вирішення питання щодо арешту майна не має жодного правового значення, оскільки виходячи з ухвали слідчого судді (а. с. 17-22) та положень ч. 8 ст. 615 КПК, ураховуючи укази Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» і від 12.08.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ще не сплинули.
(§2) Щодо права на вилучення майна, віднайденого у ході обшуку
9. Перевіряючи довід представника власника майна стосовно відсутності в сторони обвинувачення права на вилучення мобільного телефону під час обшуку, якщо його власник надав до нього доступ та дав можливість скопіювати його вміст, суд апеляційної інстанції виходить з того, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК).
9.1. Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі (абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК).
9.2. При цьому забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК).
9.3. У ході застосування наведеного підходу колегія суддів виходить із того, що:
9.3.1. 23.08.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання детектива НАБУ - надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, з метою відшукання, зокрема, мобільних телефонів (а. с. 27-33);
9.3.2. 25.08.2022 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.08.2022 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, який на момент укладання договорів №№20/77-РДД, 20/63-РДД, 20/68-РДД працював заступником директора з комерційних питань ТОВ «Юнайтед Енерджі» (а. с. 34-48);
9.3.3. під час проведення обшуку виявлено мобільний термінал систем зв`язку - мобільний телефон Apple iPhone 12 Pro A2407, серійний номер: НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 із сім-карткою НОМЕР_4, у ході огляду якого у месенджерах виявлено чати та групи з інформацією, які стосуються обставин придбання та подальшої реалізації ТОВ «Юнайтед Енерджі» електричної енергії, у тому числі, листування із контрагентами. Зазначене листування наявне у месенджерах Viber, Telegram, Signal, WhatsApp. Оскільки виявлена інформація має значення для кримінального провадження прийнято рішення про її копіювання. ОСОБА_7 добровільно повідомив код-пароль, після чого за участю спеціаліста здійснено копіювання інформації, проте скопіювати її із телефону у повному обсязі за місцем проведення обшуку не вдалось через технічні особливості. Як наслідок, не скопійовано інформацію з месенджерів Telegram, Signal, у зв`язку з чим з метою проведення експертного дослідження зазначений телефон з сім-картою вилучено (а. с. 34-48);
9.3.4. з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування на вилученому мобільному телефоні із сім-картою постановою детектива від 25.08.2022 у кримінальному провадженні №52020000000000277 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу, на вирішення якої, зокрема, поставлено питання щодо копіювання інформації, яка збереглася на вбудованому носії пам`яті такого телефону (а. с. 49-52).
9.4. Ураховуючи те, що ухвалою слідчого судді прямо надано дозвіл на відшукання мобільних телефонів і сторона обвинувачення не мала можливості скопіювати його повний вміст - інформацію з месенджерів Telegram і Signal, то детектив мав повне право на прийняття рішення щодо вилучення відповідного майна.
(§3) Щодо відповідності майна критеріям речових доказів
10. У ході перевірки доводів представника щодо невідповідності вилученого майна ознакам речових доказів, оскільки мобільний телефон Iphone 12 був придбаний власником лише 13.05.2021, тобто більш ніж через десять місяців після подій, що розслідуються у кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із того, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК).
10.1. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою збереження речових доказів) (п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК).
10.1.1. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК).
10.1.2. Отже, за змістом ч. 3 ст. 170 КПК у справах про арешт майна з метою, наведеною у п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, відповідність майна будь-якому з критеріїв речових доказів перевіряється згідно зі стандартом доведення «достатні підстави». Наведений стандарт не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
10.2. При цьому у ході оцінки відповідності майна, арешт якого оскаржується, ознакам речових доказів, апеляційним судом ураховуються зміст поняття «речові докази».
10.2.1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).
10.2.2. Так, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
10.2.3. Отже, мобільний телефон Apple Iphone 12 Pro, номер моделі А2407, серійний номер: НОМЕР_1, ІМЕI1: НОМЕР_2, ІМЕІ2: НОМЕР_3 із сім-карткою НОМЕР_4, вилучений у ОСОБА_7 за результатами обшуку, відповідатиме за одним із наведених критеріїв ознакам речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що він (1) був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, (2) зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, (3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, (4) був об`єктом кримінально протиправних дій, (5) набутий кримінально протиправним шляхом.
10.3. Застосовуючи наведений підхід до тлумачення норм кримінального процесуального закону в контексті обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких установлених фактів, згідно з якими:
10.3.1. постановою детектива НАБУ від 26.08.2022 вилучений мобільний телефон із сім-картою визнано речовим доказом (а. с. 159-162);
10.3.2. саме з використанням номера НОМЕР_5, сім-карту якого було виявлено під час обшуку як встановлену у мобільний телефон, арешт якого оскаржується, ОСОБА_7 спілкувався з особами, котрі перевіряються на причетність до вчинення злочину, розслідування якого здійснюється у цьому кримінальному провадженні (а. с. 44-45, 103);
10.3.3. обмін ОСОБА_7 з особами, які перевіряються на причетність до вчинення злочину, інформацією здійснювався через месенджери, які містилися у мобільному телефоні та хмарному сховищі, доступ до якого можливий з відповідного телефону (а. с. 44-45, 103).
10.4. Беручи до уваги наведене, колегія суддів вважає, що належний ОСОБА_7 мобільний телефон Apple Iphone 12 Pro, номер моделі А2407, серійний номер: НОМЕР_1, ІМЕI1: НОМЕР_2, ІМЕІ2: НОМЕР_3 із сім-карткою НОМЕР_4, вилучений у нього під час обшуку, містить інформацію, яка відповідає ознакам речових доказів. Адже на зазначеному мобільному терміналі зв`язку могли зберегтися відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
10.5. Також суд апеляційної інстанції погоджується із зазначеним слідчою суддею в ухвалі про те, що оскільки сім-карта із вилученого у ОСОБА_7 мобільного телефону використовувалась останнім раніше, тобто до придбання 13.05.2021 мобільного телефону Apple Iphone 12 Pro, номер моделі А2407, то на даний час існує необхідність у відновленні даних із месенджерів телефону, скопіювати які не вдалося.
(§4) Щодо розумності та співмірності застосованих обмежень
11. Перевіряючи довід представника щодо відсутності потреби накладати арешт на мобільний телефон, оскільки власник телефону надав до нього доступ, суд апеляційної інстанції ураховує те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає можливій конфіскації (ч. 1 ст. 170 КПК).
11.1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 132 КПК).
11.2. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК).
11.3. Відповідно до вимог ст. ст. 2, 9, 25, 91 КПК на сторону обвинувачення покладається вжиття заходів щодо швидкого, всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення події кримінального правопорушення, осіб, які його вчинили, інших обставин, що підлягають доказуванню.
11.3.1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК).
11.3.2. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 22 КПК).
11.3.3. Отже, сторона обвинувачення самостійно визначає чи достатньо їй певних доказів, зібраних у ході досудового розслідування, для повідомлення особі про підозру та/або висунення обвинувачення.
11.4. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).
11.4.1. При цьому для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 4 ст. 132 КПК).
11.4.2. Вищенаведені положення кримінального процесуального закону узгоджуються з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
11.4.3. Таким чином, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в її право, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
11.5. У ході застосування до цієї справи наведеного підходу колегія суддів виходить із: (1) права сторони обвинувачення самостійно визначати, які докази необхідно додатково зібрати на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню; (2) існування високої ймовірності (ризику) приховування, відчуження чи пошкодженнятелефону з сім-картою, у тому числі зважаючи на неможливість повністю скопіювати вміст мобільного телефону (а. с. 44-45); (3) неможливості скопіювати інформацію стосовно змісту спілкування ОСОБА_7 через месенджери з іншими особами.
11.6. Отже, зважаючи на існування достатніх підстав вважати, що наявні на мобільному телефоні та сім-карті відомості, які мають значення для кримінального провадження, в інший спосіб отримати неможливо, застосований захід забезпечення кримінального провадження є розумним та співмірним.
(§5) Висновки
12. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
12.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді колегія суддів суду апеляційної інстанції має право: (1) залишити ухвалу без змін; (2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (ч. 3 ст. 407 КПК).
12.2. Ураховуючи, що в ході апеляційного розгляду доводи представника власника майна щодо необхідності скасування рішення про його арешт не знайшли свого підтвердження, оскаржувану ухвалу необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 99, 131, 132, 167-173, 236, 370, 376, 405, 407, 409, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 01 вересня 2022 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4