- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 991/2481/22
Провадження № 11-сс/991/242/22
Слідчий суддя: ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 вересня 2022 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 липня 2022 року про арешт майна в межах кримінального провадження № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року,
за участю:
особи, яка подала апеляційну скаргу, адвоката ОСОБА_6,
прокурор ОСОБА_8,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі КК України).
12 липня 2022 року, у межах зазначеного кримінального провадження, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Згодом, 18 липня 2022 року детектив НАБУ звернувся до Вищого антикорупційного суду із клопотанням, у якому просив накласти арешт на майно:
1) ОСОБА_7 шляхом позбавлення його права на відчуження та розпорядження майном, а саме 1/2 частку квартири загальною площею 77,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 32626825;
2) ОСОБА_9 шляхом позбавлення її права на відчуження та розпорядження майном, а саме:
- квартиру загальною площею 43 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна 103226880000;
- квартиру загальною площею 28,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер майна 33855955;
- 1/2 частку квартири загальною площею 77,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна;
- автомобіль марки Volkswagen, модель Tiguan, 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 .
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 28 липня 2022 року частково задовольнив клопотання детектива НАБУ та наклав арешт на майно, що належить:
1) підозрюваному ОСОБА_7, а саме 1/2 частки квартири загальною площею 77,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 32626825, який полягає у тимчасовій забороні розпорядження та відчуження вказаного майна;
2) ОСОБА_9, і є спільною сумісною власністю підозрюваного ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_10, а саме:
- квартиру загальною площею 43 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна 103226880000, який полягає у тимчасовій забороні розпорядження та відчуження вказаного майна;
- квартиру загальною площею 28,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер майна 33855955, який полягає у тимчасовій забороні розпорядження та відчуження вказаного майна;
- автомобіль марки Volkswagen, модель Tiguan, 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який полягає у тимчасовій забороні розпорядження та відчуження вказаного майна.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена внаслідок неповного судового розгляду, адвокат ОСОБА_6, діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій ставить вимогу про: поновлення строку на апеляційне оскарження; скасування оскаржуваної ухвали; постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання детектива про накладення арешту на майно.
На обґрунтуваннявимоги пропоновлення строкуна апеляційнеоскарження адвокат ОСОБА_6 зазначає,що розгляд клопотання та постановлення ухвали слідчим суддею відбувався без виклику власників майна та їхніх представників. У свою чергу, копія повного тексту зазначеної ухвали отримано підозрюваним лише 06 серпня 2022 року. Указане, на думку адвоката, об`єктивно унеможливило вчасне звернення з апеляційною скаргою.
Обґрунтовуючи іншівимоги апеляційноїскарги,особа,яка їїподала,посилається на те, що все майно, на яке накладено арешт оскаржуваною ухвалою, придбане подружжям ОСОБА_7 та ОСОБА_9 до роботи ОСОБА_7 в АРМА. У свою чергу, майно, а яке накладено арешт, а саме: квартира загальною площею 43 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира загальною площею 28,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль марки Volkswagen, модель Tiguan, 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, є приватною власністю лише дружини ОСОБА_9 .
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 у повному обсязі підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просив її задовольнити. Додатково послався на те, що арешт на належну підозрювану ОСОБА_7 1/2 частку квартири загальною площею 77,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, може бути накладено за умови, якщо воно придбано за кошти, здобуті внаслідок вчинення злочину. Органом досудового розслідування не встановлено факту заволодіння ОСОБА_7 будь-якими грошовими коштами. Тому, слідчий суддя без наявності правових підстав наклав арешт на майно належне підозрювану ОСОБА_7 .
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Інші учасники судового провадження у судове засідання не прибули, будучи повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином. Однак, згідно вимог ч. 4 ст. 405 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь судді щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечення прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене КПК України (п. 3 ч. 2 ст. 395 цього Кодексу).
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України).
Відповідно до матеріалів судового провадження, ухвала слідчого судді, яка є предметом перегляду, постановлена та проголошена 20 липня 2022 року без участі власників майна (та їхніх представників), які не повідомлялись про дату, час і місце проведення судового засідання. Указане підтверджується змістом оскаржуваної ухвали та матеріалами провадження. Разом з тим, копію повного тексту ухвали слідчого судді від 20 липня 2022 року, підозрюваний ОСОБА_7 отримав 06 серпня 2022 року, а вже 11 серпня 2022 року (у межах 5-денного строку) його захисник подав апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку, що підтверджується штампом оператора поштового зв`язку на опису вкладення до поштового відправлення та штрих-кодом поштового конверту.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Отже, ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідної ухвали слідчого судді як такого, що пропущений із поважних причин.
Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає необхідним зазначити таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідноположень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 статті 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (ч. 1 ст. 50 КК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління (ч. 1 ст. 49 Кримінально-виконавчого кодексу України).
Так, із матеріалів судового провадження вбачається, що детективами НАБУ під процесуальним керівництвом САП здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України.
12 липня 2022 року, у межах зазначеного кримінального провадження, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років із конфіскацією майна.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (довідка № 302250409) ОСОБА_7 на праві приватної власності належить 1/2 частка квартири, загальною площею 77,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 32626825.
Ураховуючи наведене вище, а також наявні в матеріалах справи документи та дані, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею обґрунтовано прийнято рішення про арешт майна, що належить підозрюваному ОСОБА_7, із забороною розпорядження та відчуження мацна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Поряд з тим, адвокат ОСОБА_6, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, в апеляційній скарзі, посилається на необґрунтованість накладення арешту на майно належне дружині підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_9 . У цій частині, колегія суддів доходить таких висновків.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 1 та 3 ст. 26 КПК України).
Відповідно до п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. 6 ст. 22 КПК України).
Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені КПК України для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути, зокрема, особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченими ст. 50 цього Кодексу, - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні. Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє (ч. 1-6 ст. 64-2 КПК України).
По суті питань, порушених в апеляційній скарзі, адвокат ОСОБА_6 вказує на нібито допущені ухвалою слідчого судді порушення прав та законних інтересів іншої особи, а саме дружини підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_9 . Поряд з тим, зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї письмових документів на підтвердження повноважень, остання подана адвокатом ОСОБА_6, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 . Документів, які б підтверджували повноваження адвоката ОСОБА_6 представляти інтереси саме дружини підозрюваного, до апеляційної скарги не додано.
Зважаючи на принцип диспозитивності, враховуючи відсутність повноважень адвоката ОСОБА_6, представляти інтереси ОСОБА_9, відсутність апеляційної скарги самої ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на майно, колегія суддів не може розглядати доводи адвокат ОСОБА_6 про порушення прав та законних інтересів особи, на представництво якої він не уповноважений. Тому, у цій частині апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Поряд із тим, колегія суддів звертає увагу на те, що дружина ОСОБА_7 ОСОБА_9, як можлива власниця майна, не позбавлена права оскаржити судове рішення про арешт майна або звернутися із відповідним клопотанням в порядку ст. 174 КПК України.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Із урахуванням вище наведеного, колегія суддів доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді без змін.
Керуючись ст. 117, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання адвоката ОСОБА_6 пропоновлення строкуна апеляційнеоскарження ухвалислідчого суддіВищого антикорупційногосуду від20липня 2022року задовольнити, строк поновити.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 липня 2022 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4