Document No. 106285332

Справа № 991/3342/22

Провадження 1-кс/991/3359/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020,

УСТАНОВИВ:

До Вищогоантикорупційного судунадійшло вказанеклопотання,в якомузахисник ОСОБА_4 з метоюдосягнення дієвостікримінального провадження,просить надатитимчасовий доступдо речейі документів,які перебуваютьу володінні приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 .

Подане клопотання обґрунтовується тим, що детективами ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 384, ч, 4 ст. 358 КК України.

У межах цього кримінального провадження 15.08.2022 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. В цей же день ОСОБА_3 вручено клопотання про обрання стосовно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У клопотанні зазначено, що у період грудня 2019 - травня 2020 року ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та іншими невстановленими під час досудового розслідування слідства особами, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, шляхом використання неправдивих офіційних документів, заволоділи майном ОСОБА_8 в особливо великих розмірах.

Після дослідження стороною захисту вказаного клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що кримінальне провадження розпочато на підставі заяви ОСОБА_9 від 23.10.2020, в якій останній зазначив, що 20.09.2019 помер його батько ОСОБА_8, а 24.09.2019 приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 заведено спадкову справу № 74/2019, зареєстровану в спадковому реєстрі за № 64792650. Також в заяві ОСОБА_10 зазначає, що згідно довідки приватного нотаріуса від 13.08.2020 за вих. №286/01-16, він є спадкоємцем майна померлого батька, оскільки проживав разом із спадкодавцем та подав заяву про прийняття спадщини.

Водночас, в довідці, виданій приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 від 13.08.2020 за вих. № 286/01-16 зазначено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є спадкоємцями майна померлого ОСОБА_8, оскільки проживали разом із спадкодавцем та подали заяву про прийняття спадщини. Однак, згідно копії паспорта громадянина України, заяви про вчинення кримінальних правопорушень, а також протоколу допиту потерпілого, ОСОБА_10 зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1, починаючи з 02.09.2011.

Так, у протоколі допиту потерпілого від 01.12.2020 ОСОБА_10 зазначає, що його фактично позбавили права власності на майно загальною вартістю приблизно 500 тисяч доларів США через заволодіння майном, яке знаходилось у банківському сейфі і яке було вилучено прокурором ОСОБА_3 . Тобто, ОСОБА_10 фактично зазначає, що він є єдиним потерпілим, оскільки майно належить виключно йому.

Також захисник ОСОБА_4 зазначає, що відповідно до висновку експерта від 03.02.2021 №016/21 за результатами проведення судово-економічної експертизи: в об`ємі наданих документів та з урахуванням поставленого питання підтверджується неотримання активів тільки ОСОБА_10 на загальну вартість 11 883 826, 30 грн. Однак, у довідці приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 від 13.08.2020 за вих. № 286/01-16 зазначено про те, що спадкоємцями померлого ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_11 та син ОСОБА_10 .

Посилаючись на викладені обставини, захисник стверджує, що факт постійного проживання ОСОБА_10 разом із батьком та те що він є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_8, підлягає сумніву. Тому, у сторони захисту виникла необхідність в отриманні доступу до спадкової справи № 74/2019, зареєстрованої в спадковому реєстр за№ 64792650, яка знаходиться у володінні приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2, з можливістю отримання її завіреної копії.

На переконання сторони захисту отримання копії спадкової справи має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а саме: чи прийняв ОСОБА_10 . спадщину після смерті ОСОБА_8 ; з`ясувати повне коло спадкоємців та чи не складений спадкодавцем на користь будь-яких осіб заповіт; з`ясувати обставини чи подавались спадкоємцями документи, які підтверджують право власності ОСОБА_8 на майно, яке вилучене прокурором ОСОБА_3 06.12.2019 із банківського сейфу та чи виносились приватним нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій з приводу вказаного майна чи свідоцтва про право на спадщину. Зазначені відомості будуть використані як докази у кримінальному провадженні та неможливо іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.

Також захисник просив розглянути клопотання без повідомлення особи, у володінні якої перебувають документи, у зв`язку з існуванням загрози їх зміни чи знищення.

Проте, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає недоведеним, що існує реальна загроза зміни або знищення документів, тимчасовий доступ до яких планується, тому наявні підстави для виклику у судове засідання особи, у володінні якої вони знаходяться.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4, клопотання підтримав просив задовольнити з викладених у ньому підстав. Зазначив, що метою отримання тимчасового доступу до спадкової справи є встановлення кількості спадкоємців ОСОБА_8, тобто чи має право його син ОСОБА_10 спадкувати усе майно та чи є він належним потерпілим у справі. Зазначив, що сторона захисту хоче отримати тимчасовий доступ до спадкової справи з метою з`ясування чи надавались ОСОБА_10 нотаріусу документи на підтвердження того, що вказане майно належить його батьку. Уточнив перелік документів спадкової справи, до яких сторона захисту планує отримати тимчасовий доступ, надав їх письмовий перелік.

Захисник ОСОБА_5 підтримав вимоги клопотання, просив доповнити перелік документів, тимчасовий доступ до який планується отримати, довідкою про перелік документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав позицію захисників, додатково пояснив, що на підставі отриманих доказів можна довести наявність збитків ОСОБА_10, оскільки не може бути збитків у особи, яка не є власником майна, тобто спадкоємцем.

Приватний нотаріус ОСОБА_6 у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться документи, без поважних причин або не повідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання (ч. 4 ст. 163 КПК України).

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення захисників, підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Сторони кримінальногопровадження маютьрівні правана збираннята поданнядо судуречей,документів,інших доказів,клопотань,скарг,а такожна реалізаціюінших процесуальнихправ,передбачених цимКодексом (ч.2ст.22КПК України).

Відповідно доч.1ст.160КПК Українисторони кримінальногопровадження маютьправо звернутисядо слідчогосудді підчас досудовогорозслідування чисуду підчас судовогопровадження ізклопотанням протимчасовий доступдо речейі документів,за виняткомзазначених уст.161цього Кодексу.

За змістом ст. 2, 131, 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, в тому числі забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, та полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Частиною 5 ст. 163 КПК України визначено, що тимчасовий доступ до речей та документів надається стороні кримінального провадження, якщо остання у своєму клопотанні доведе наявність підстав вважати, що речі та документи, до яких планується отримати тимчасовий доступ: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України підставою для надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, є достатність підстав вважати, що відомості, які містять ці речі та документи, можуть бути використані як докази, а іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів неможливо.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій.

Тобто, отримання зазначених у клопотанні документів стороною захисту неможливо іншим шляхом ніж звернення до слідчого судді із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів. А враховуючи вимоги п. 3 ч. 5 та ч. 6 ст. 163 КПК України, під час розгляду цього клопотання доведенню підлягає можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 84 КПК України).

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначені ст. 91 КПК України, зокрема: подія кримінальногоправопорушення (час,місце,спосіб таінші обставинивчинення кримінальногоправопорушення); винуватістьобвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,форма вини,мотив імета вчиненнякримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020, у якому 15.08.2022 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, що підтверджується матеріалами справи.

Зі змісту повідомленої підозри встановлено, що у цьому кримінальному провадженні перевіряються обставини, за якими: 06.12.2019 ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді провів обшук у приміщенні відділення AT « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3, в ході якого вилучив з індивідуального сейфу, що орендував ОСОБА_8, банківські метали у злитках з наявними сертифікатами на них - золото 999,9 проби у загальній кількості 8 110 грам, за результатом чого склав протокол; щодо непередачі вилучених під час обшуку дорогоцінних металів ОСОБА_3 до спеціально пристосованого для зберігання речових доказів приміщення; приховання протоколу обшуку від 06.12.2019, клопотання про проведення обшуку від 02.12.2019 та інших матеріалів кримінального провадження від органу досудового розслідування та керівництва Генеральної прокуратури України; щодо не звернення ОСОБА_3 до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого під час обшуку 06.12.2019 майна та не вжиття заходів щодо негайного повернення його особі, у якої воно було вилучено; щодо прикриття факту заволодіння чужим майном та уникнення можливої відповідальності; обставини винесення злитків дорогоцінних металів за межі адміністративної будівлі Генеральної прокуратури України та інше.

Встановлено, що ОСОБА_10 23.10.2020 звернувся до державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 365 КК України, до якої додаві, зокрема, копії: свідоцтва про смерть ОСОБА_8 серії 1-ЖД № 583092 від 21.09.2019; витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 57675774 від 24.09.2019 (спадкодавець ОСОБА_8 ); копію довідки приватного нотаріуса від 13.08.2020.

Тобто, враховуючи встановлені обставини та пояснення сторони захисту, метою зветрнення до слідчого судді із цим клопотанням фактично є збір доказів з метою з`ясування повного кола спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_8 та правомірності прийняття потерпілим ОСОБА_10 спадщини після смерті батька.

Про те, зазначені обставини не є обставинами, в розумінні ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні .

Так, потерпілим у кримінальному провадженніможе бутифізична особа,якій кримінальнимправопорушенням завданоморальної,фізичної абомайнової шкоди(ч.1ст.55КПК України).

Відповідно до ч.2ст.127,ч.1ст.129КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Отже, лише за результатами судового розгляду цивільного позову ОСОБА_8, може бути встановлено чи спричинена йому матеріальної шкода кримінальним правопорушенням, яке є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020.

Разом з цим, слідчий суддя враховує пропорційність втручання у права і свободи особи та оцінює таке втручання на відповідність трьом критеріям, встановленим Європейським судом з прав людини: 1) чи відбувається втручання згідно із законом; 2) чи переслідує втручання законну мету та 3) чи є втручання необхідним у демократичному суспільстві. Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено процедуру отримання тимчасового доступу до речей і документів, який здійснюється на підставі ухвали слідчого судді (ч. 2 ст. 159 КПК України). Втручання у права і свободи особи шляхом надання тимчасового доступу до речей і документів, якими вона володіє, повинно мати законну мету надання доступу до документів, які мають значення для досудового розслідування та в подальшому можуть бути доказами, що підтверджують або спростовують існування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Враховуючи встановлені під час судового засідання обставини, а також характер і зміст документів, доступ до яких планується отримати, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не наведено переконливих доводів того, що відомості з таких документів можуть бути використані як докази та що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні захисника.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 159-166, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1