- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/3611/22
Провадження 1-кс/991/3627/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про зміну застосованого до нього запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, в якому підозрюваний просить:
- скасувати обраний ОСОБА_3 29.04.2022 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави;
- обрати до ОСОБА_3, як підозрюваного, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання;
- при визначенні зобов`язань, які покладаються на ОСОБА_3 : зняти обмеження виїзду за межі Київської області, а обмежити виїзд за межі України; зняти обов`язок носити електронний засіб контролю.
Клопотання мотивовано тим, що підозра, про яку повідомлено ОСОБА_3, є необґрунтованою, відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, визначена йому застава є непомірною, оскільки внесені у якості застави кошти є позиченими та їх необхідно повернути. Крім того, підозрюваний зазначив, що покладання на нього обов`язку не виїжджати за межі Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду позбавляє ОСОБА_3 можливості заробляти на життя та позбавляє його смію джерел існування.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 доводи клопотання підтримали, просили задовольнити з викладених у ньому підстав.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 заперечував проти доводів клопотання, зазначив, що підозра є обґрунтованою, ризики продовжують існувати, і саме запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, визначеному підозрюваному, здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку, просив відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, досудове розслідування в якому здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.
Відповідно доч.1ст.201КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У клопотанні підозрюваний ОСОБА_3, посилаючись на відсутність ризиків, встановлених ухвалою слідчого судді, якою до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід, необґрунтованість підозри, про яку йому повідомлено, та непомірність визначеної застави ставить питання щодо зміни вказаного запобіжного заходу на особисте зобов`язання та зменшення обсягу покладених на підозрюваного обов`язків.
Таким чином, враховуючи доводи клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри, наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, та помірність/непомірність визначеного йому розміру застави, та, як наслідок, наявність/відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який (особисте зобов`язання) та зменшення обсягу покладених на підозрюваного обов`язків.
ОСОБА_3 підозрюється в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчиненні фінансової операції чи правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, їх використанні, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209КК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; злочин, передбачений ч. 3 ст. 209КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2022 (справа № 991/1440/22 провадження № 1-кс/991/1456/22) щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 744 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.05.2022 (справа № 991/1440/22 провадження № 11-сс/991/156/22) вказана ухвала залишена без змін.
Після внесення за ОСОБА_3 застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та покладено додаткові процесуальні обов`язки, визначені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2022 (справа 991/1440/22 провадження № 1-кс/991/1456/22), у тому числі обов`язок не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду та обов`язок носити електронний засіб контролю.
В подальшому строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язків продовжувався.
Так зі змісту зазначених ухвал вбачається, що при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду та в подальшому колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, на підставі наданих стороною обвинувачення доказів, встановлено обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_3, та наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, встановлено, що застава у визначеному підозрюваному ОСОБА_3 розмірі, не є непомірною для особи підозрюваного.
За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Таким чином, при зверненні підозрюваного до суду у порядку ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну застосованого до нього запобіжного заходу, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які він посилається, покладається саме на підозрюваного.
На стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах кримінального провадження доказів здійснюється в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, підозрюваним ОСОБА_3 не надано доказів, які б свідчили про його очевидну непричетність до вчинення інкримінованих йому злочинів, що вказує на те, що підозра не є вочевидь необґрунтованою.
Разом з тим, підозрюваним також не надано доказів на спростування встановлених слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу ризиків, а наведені ОСОБА_3 у клопотанні обставини, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
Ризики дійсно з часом можуть зменшуватись, як про це зазначає підозрюваний, проте це вже було враховано при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків покладених на ОСОБА_3 .
Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.09.2022 (справа № 991/3535/22 провадження № 1-кс/991/3550/22) продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_3 у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, при цьому, строк дії обов`язку не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду та обов`язку носити електронний засіб контролю не продовжувався у зв`язку із зменшенням ризиків, встановлених при застосуванні запобіжного заходу.
Що стосується можливості зміни запобіжного заходу у виді застави на інший, більш м`який, у зв`язку із необхідністю у підозрюваного та його дружини повернути позикодавцям гроші, які були позичені для внесення застави, то слідчий суддя виходить з наступного.
Як вбачається із копій Договорів позики від 10-12.05.2022 (а.с. 25-27), позикодавцями передавались грошові кошти на загальну суму 542000, 00 грн. дружині підозрюваного ОСОБА_3 ОСОБА_6 як позичальнику.
За ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
За ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз`яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов`язків заставодавцем.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави.
Таким чином, заставодавцю роз`яснюються покладені на нього обов`язки та наслідки їх невиконання. Внесені заставодавцем кошти застава залишаються на депозитному рахунку відповідного суду та, якщо застава не була звернена у дохід держави, повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду.
За такого, доводи клопотання про зміну запобіжного заходу про відсутність у подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_6 можливості повернути грошові кошти, які були внесені як частина застави за підозрюваного та, як зазначає підозрюваний, отримані його дружиною за договором позики, слідчим суддею відхиляються, оскільки при внесенні зазначених коштів як застави за підозрюваного ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 усвідомлювали наслідки внесення таких грошових коштів у якості застави та можливість їх повернення лише у визначених законом випадках.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про зміну застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відсутні, оскільки належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_3, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі, є таким, що достатньою мірою гарантують належну поведінку ОСОБА_3 у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7