- Presiding judge (HACC AC): Panaid I.V.
Справа № 991/3444/22
Провадження №11-сс/991/280/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судуапеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 вересня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно його підзахисного
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполь Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22 вересня 2020 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 вересня 2022 року частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 208000 (двісті вісім тисяч) гривень. Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки відповідно до ст.194 КПК України.
Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, 12 вересня 2022 року захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, де вказав, що вважає рішення слідчої судді необґрунтованим і немотивованим та таким що підлягає скасуванню. На його думку, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива не надав належної оцінки доводам сторони захисту, зокрема, що детективом були допущені порушення у змісті повідомлення про підозру та порядок його вручення. Останнє не містило прав підозрюваного та підтвердження про його вручення, а також у повідомленні про підозру не було зазначено час та місце вчинення злочину. Також зазначив, що повідомлення про підозру від 01 вересня 2022 року ОСОБА_7, не обґрунтоване, не переконує об`єктивного спостерігача в причетності його підзахисного до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем. Однак, відповідно до посадової інструкції у ОСОБА_7 відсутні повноваження щодо розпорядження майном або управління ним. Активні дії щодо перерахування коштів ОСОБА_9 здійснили заступник директора з економіки і фінансів ОСОБА_10 та начальник фінансового відділу ОСОБА_11 . ОСОБА_7 ж, будучи керівником бухгалтерського підрозділу підприємства, видав наказ, за яким будь-які виплати під час законодавчих обмежень не могли бути здійснені, кошти щомісячно лише депонувалися на окремому рахунку. Щодо ризиків, то загроза переховування підозрюваного не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого покарання. Жодних належних та допустимих доказів щодо ухилення ОСОБА_7 від слідства немає. Посилання на той факт, що ОСОБА_7 у період 2019-2021 років перетинав кордон та має закордонний паспорт не підтверджують наявність відповідного ризику. На всі виклики детектива підозрюваний ОСОБА_7 з`являвся, про що є відповідні відмітки у повістках про виклик. Разом з тим, ОСОБА_7 одружений, раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки із сім`єю, постійно дбає про повнолітню доньку та приймає участь у її житті, має науковий ступінь доктора економічних наук, позитивно характеризується за місцем роботи. Також, ОСОБА_7 має хронічні хвороби, постійно знаходиться під наглядом лікарів у таких містах як Київ, Вінниця, Одеса. Ризик впливу на свідків також вважає необґрунтованим та недоведеним. В оскаржуваній ухвалі слідчого судді відсутній аналіз та обґрунтування, чому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. Крім цього, обраний слідчим суддею розмір застави є надмірним для підозрюваного, оскільки слідчим суддею не було враховано реальний дохід ОСОБА_7, який становить у середньому 73 373, 33 грн на місяць та відповідні витрати за кредитними договорами.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити її в повному обсязі, а також думку прокурора, який заперечував проти її задоволення та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддівдійшла наступного висновку.
З матеріалів провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 22 вересня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160200000201 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України.
Згідно витягу з ЄРДР службові особи державного сектору економіки у вигляді суб`єкта господарювання ДП «Морський торгівельний порт «Южний», в порушення вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», зловживаючи своїм службовим становищем, отримували заробітну плату в розмірі, що перевищує обмежений розмір 10 мінімальних заробітних плат, встановленої на 1 січня 2020 року, тим самим привласнили кошти.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_7 у порушення вимог Закону № 553-IX, Постанови КМУ № 334, листа МІУ № 1307 та Роз`яснення Мінекономіки, діючи з умислом на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_12 та ОСОБА_9, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення останнього, забезпечив зайве нарахування ОСОБА_9 заробітної плати за період з квітня до серпня 2020 року у сумі 1 821 473,2 грн, що призвело до заволодіння третьою особою ОСОБА_9 коштами ДП «МТП «Южний» у сумі 1 448 071,22 грн та заподіяння збитків ДП «МТП «Южний» у вказаному розмірі, який, відповідно до ч. 4 примітки ст. 185 КК України, в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та є особливо великим розміром.
01 вересня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
02 вересня 2022 року детектив Національного антикорупційного бюро України звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави розміром 1448 071 (один мільйон чотириста сорок вісім тисяч сімдесят одна) гривня, з покладанням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Необхідність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив обґрунтовував, серед іншого, наявністю, встановлених під час досудового розслідування, ризиків того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
За результатами розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 208000 (двісті вісім тисяч) гривень з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_7 ; носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вони не спростовують висновків слідчого судді, викладених в ухвалі від 06 вересня 2022 року.
Даючи оцінку доводам захисника про необґрунтованість підозри, колегія суддів зазначає наступне. Підозра це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
На думку колегії, наявність підозри була ґрунтовно досліджена слідчим суддею. Встановлено, що 01 вересня 2022 старший детектив Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_20, за погодженням із прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, склав повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12020160200000201. Цього ж дня о 09 годині 16 хвилини детектив повідомив про підозру ОСОБА_7, вручив копію повідомлення про підозру і пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, роз`яснив права підозрюваного, що підтверджується копією повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру також містить права підозрюваного, які оголошені та роз`яснені ОСОБА_7, що підтверджується його підписом у повідомлені про підозру. Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні. Причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема: заявками на отримання та перерахування коштів пов`язаних з виплатою заробітної плати та платіжними дорученнями за підписом ОСОБА_7 ; актом позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «МТП «Южний» за період з 01 грудня 2019 року по 31 серпня 2020 року, проведеної Південним офісом Держаудитслужби, яким встановлено зайве нарахування заробітної плати виконувачу обов`язків директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_9 за період квітня по серпень 2020 року у сумі 1821473, 2 грн., що призвело до заволодіння ОСОБА_9 коштами ДП «МТП «Южний» (а.с. 4-10 Том 2); висновком експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №21-2340/2341 від 31 травня 2021 року, яким підтверджено зайве нарахування заробітної плати ОСОБА_9 (а.с. 11-19 Том 2); показами свідків: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_21 та ОСОБА_14, які повідомили, що нарахування заробітної плати виконувачу обов`язків директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_9 відбувалось ОСОБА_7 з порушенням Закону № 553-IX та Постанови КМУ № 334 свідомо. З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри.
З матеріалів справи вбачається, що обираючи запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя виходив із доведеності прокурором передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а саме ризику ймовірного переховування від органу до судового розслідування та/або суду і ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, що можуть викривати його причетність до інкримінованого йому злочину. Слідчим суддею підставно враховано тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України. Співставлення негативних наслідків для підозрюваного у разі можливого ув`язнення при визнання винуватим у сукупності з відомостями, що характеризують особу підозрюваного, зокрема, його майновий стан, вік, стан здоров`я переконали слідчого суддю в наявності такого ризику безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування. Також, слідчим суддею враховано роль ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, розмір збитків, спричинених державному підприємству. Крім цього, з урахуванням проаналізованих протоколів допитів в якості свідків працівників ДП «МТП«Южний»,які повідомилиінформацію,що даєпідстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненніінкримінованого йомуправопорушення, не виключається його намір незаконного впливу на свідків з метою уникнення відповідальності. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді і відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходив з обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, практики ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 на праві власності належать: автомобіль марки Volkswagen Touareg 2013 року випуску; квартира АДРЕСА_3, вартість якої згідно декларації складає 3 627 081 грн; 1/3 частина квартири АДРЕСА_4 ; 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 ; квартира АДРЕСА_6, вартість якої згідно декларації складає 615 000 грн; грошові активи у розмірі 7 500 доларів США. Разом з цим, ОСОБА_7 отримав доходи у 2019 році у сумі 958 102 грн, у 2020 році - у сумі 1 378 486 грн, у 2021 році - у сумі 1 500 168 грн.
Колегія враховує, що частина нерухомого майна ОСОБА_7 перебуває на тимчасово окупованих територіях. Однак вважає, що під час розгляду клопотання слідчим суддею ґрунтовно досліджено та враховано доводи сторони захисту щодо майнового стану підозрюваного та клопотання детектива задоволено частково. Об`єктивних даних щодо неможливості внесення визначеної застави стороною захисту не надано. Всі ці факти, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, свідчать про те, що визначена слідчою суддею сума застави є такою, яка може забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та одночасно не є непомірною для нього, а також відповідає вимогам КПК України щодо запобіжного заходу.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є достатньо мотивованою та обґрунтованою, зроблені висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, а тому апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.131, 176, 177, 178, 182, 194,309,405,407,422, 424 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 вересня 2022 року у кримінальному провадженні №12020160200000201від 22вересня 2020року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3